Тенденції розвитку функцій адвокатури в Україні

The article highlights some current trends in the development of the functions of advocacy in Ukraine. It is stated that one of the main problems that determine further improvement of justice, at the present stage of reforming its system in Ukraine, identified functional imperfection advocacy system. The purpose of the article is to establish current trends in the development of the functions of advocacy in Ukraine and the prerequisites that determine them, as well as to set out their own vision of promising areas of development of this institution. It is established that among the current trends in the development of the of the functions of advocacy in Ukraine are the following: selective and inconsistent implementation of the advocates’ monopoly of representation of another individual in court exclusively by an attorney-at-law; expanding the powers of state control regarding advocacy, considering the special potential of this legal profession; restriction of the rights of self-government bodies of advocacy in the field of formation of the judiciary due to changes in the legislative approach to the formation of bodies of the judiciary, according to which the powers of advocacy in this area lose their directness and become subjectively indirect; the availability of preconditions for changing the existing model of advocacy. The perspective directions of development of the outlined processes are singled out: legal regulation by the state of the right to access to court considering requirements of principles of equality and justice, in particular in questions of possibility of influence on cost of services on representation not only its interests in court, but also taking into account the needs and resources individuals; determining the priority of the principle of confidentiality of advocacy in order to avoid the risk of possible conflict with the tasks of advocacy and the essence of advocacy in expanding the control powers of the state in relation to advocacy; modernization of the model of advocacy governance with the transition to the model of co-regulation, focusing on the consumer of legal services and the experience of countries with high efficiency of the justice system.
У статті висвітлено деякі сучасні тенденції розвитку функцій адвокатури в Україні. Констатовано, що однією із основних проблем, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення здійснення правосуддя, на сучасному етапі реформування його системи в Україні, визначено функціональну недосконалість системи адвокатури. Метою статті визначено встановлення сучасних тенденцій розвитку функцій адвокатури в Україні та передумов, що їх детермінують, а також викладення власного бачення стосовно перспективних напрямів розвитку цього інституту. Встановлено, що серед сучасних тенденцій розвитку функцій адвокатури в Україні можна виокремити: вибіркове та непослідовне впровадження адвокатської монополії на здійснення представництва іншої особи в суді; розширення контрольних повноважень держави щодо адвокатури з огляду на особливий потенціал адвокатської професії; обмеження прав органів адвокатського самоврядування у сфері формування суддівського корпусу через зміни у законодавчому підході до формування органів суддівського врядування, згідно з якими повноваження органів адвокатури у цій сфері втрачають ознаку безпосередності та стають суб’єктно опосередкованими; наявність передумов для зміни існуючої моделі врядування адвокатської професії. Запропоновано перспективні напрями розвитку окреслених питань, що зводяться до правової регламентації державою права на доступ до суду з урахуванням вимог принципів рівності та справедливості, зокрема у питаннях можливості впливу на вартість послуг з представництва не лише її інтересів в суді, а й з урахуванням потреб та ресурсів окремих осіб; визначення пріоритету принципу конфіденційності адвокатської діяльності з метою уникнення ризику можливого конфлікту із завданнями адвокатури та сутністю адвокатської діяльності при розширенні контрольних повноважень держави стосовно адвокатури; модернізації моделі врядування адвокатської професії з переходом до моделі спільного регулювання, орієнтуючись на споживача правових послуг та досвід країн з високими показники ефективності функціонування системи правосуддя.