Використання ендоскопічної комбінованої інтраренальної хірургії в лікуванні нефролітіазу

Urolithiasis is one of the most common urological conditions (30–45 %), peaking in the 4th–6th decades of life. About 50 % of patients have one recurrent episode of nephrolithiasis during their lifetime, and among the operated patients, more than 10–15 % of individuals report recurrences with the need for repeated surgical treatment. Increasing the incidence of nephrolithiasis in the world requires the development of new and improvement of existing methods of surgical treatment, which would be characterized by a high level of efficiency and low invasiveness with minimal complications and postoperative rehabilitation. The use of a combination of percutaneous nephrolithotripsy and flexible ureteronephrolithotripsy, especially in complex cases of urolithiasis, can increase the safety and improve the treatment of nephrolithiasis by combining the positive qualities of both methods. Aim. To summarize the data of the world scientific literature on the treatment of nephrolithiasis by studying a combination of percutaneous nephrolithotripsy and retrograde or antegrade flexible intrarenal surgery based on the evaluation of their effectiveness and safety. Materials and methods. The literature review was conducted using the databases PubMed, Google Scholar, Web of Science and Scopus for the period 2015–2022. The following keywords were used for the search: surgical treatment of nephrolithiasis, endoscopic combined intrarenal surgery (ECIRS), percutaneous nephrolithotomy, retrograde intrarenal surgery, simultaneous use of flexible ureterorenoscopy and percutaneous nephrolithotomy, simultaneous use of flexible ureterorenoscopy and percutaneous nephrolithotripsy. Conclusions. The use of ECIRS increases the effectiveness of one-stage treatment of nephrolithiasis with minimal complications and reduces the number of re-operations required. Treatment of complex forms of nephrolithiasis may be a priority for ECIRS. The main disadvantages of ECIRS are the need for simultaneous operation of two operating surgeons and the availability of two sets of endoscopic equipment, which make this procedure expensive.
Сечокам’яна хвороба (СКХ) – один із найпоширеніших урологічних патологічних станів (30–45 %), пік якого припадає на четверте – шосте десятиліття життя. Майже 50 % пацієнтів надалі мають один повторний епізод нефролітіазу, а серед прооперованих хворих понад 10–15 % визначають часті рецидиви з необхідністю повторних оперативних лікувань. Збільшення рівня захворюваності на нефролітіаз у світі зумовлює необхідність розроблення нових і вдосконалення наявних методів хірургічного лікування, що будуть характеризуватися високим рівнем ефективності, малоінвазивністю при мінімальних ускладненнях і терміні післяопераційної реабілітації. Використання комбінації перкутанної нефролітотрипсії та гнучкої уретеронефролітотрипсії, особливо при складних випадках сечокам’яної хвороби, може підвищити безпечність і покращити результати лікування нефролітіазу шляхом поєднання позитивних якостей обох методик. Мета роботи – узагальнити відомості світової наукової літератури, що присвячена лікуванню нефролітіазу, шляхом вивчення комбінації перкутанної нефролітотрипсії та ретроградної або антеградної гнучкої інтраренальної хірургії на основі оцінювання їхньої ефективності та безпечності. Матеріали та методи. Огляд літератури здійснили, використавши бази даних PubMed, Google Scholar, Web of Scienсe та Scopus за період 2015–2022 рр. Для пошуку застосовували ключові слова: surgical treatment of nephrolithiasis (хірургічне лікування нефролітіазу), endoscopic combined intrarenal surgery (ендоскопічна комбінована інтраренальна хірургія, ЕКІРХ), percutaneous nephrolithotomy (перкутанна нефролітотрипсія), flexible uretero-renoscopy (гнучка уретерореноскопія), retrograde intrarenal surgery (ретроградна інтраренальна хірургія), simultaneous use of flexible ureterorenoscopy and percutaneous nephrolithotomy (симультанне використання гнучкої уретерореноскопії та перкутанної нефролітотрипсії). Висновки. Використання ЕКІРХ підвищує ефективність одноетапного лікування нефролітіазу при мінімальному рівні ускладнень, зменшує кількість необхідних повторних операцій. Пріоритетним напрямом використання ЕКІРХ може бути лікування складних форм нефролітіазу. Основні недоліки ЕКІРХ полягають у необхідності одночасної роботи двох оперуючих хірургів і необхідності двох комплектів ендоскопічного обладнання, що роблять цю процедуру доволі дорогою.