Тривожність та депресивні стани в учасників АТО/ООС, хворих на артеріальну гіпертензію

AG takes the first place in the structure of the prevalence of circulatory system diseases and is one of the main reasons for the release of military men for medical displays. In Europe, prevalence of depression among patients with arterial hypertension ranges from 8,2% to 62,5%, while anxiety disorders are noted in 12,0% to 63,7%.The objective: to study the presence of anxiety and depression in ATO patients with arterial hypertension and to analyze the degree of their severity depending on the stage of the disease.Materials and methods. The study included 119 soldiers, who were divided into groups: the first group (n = 69) – hypertensive patients who participated in the ATO; the second group (n = 30) – patients with hypertension who did not participate in the ATO; control group (n = 20) – healthy faces.Results. In troops, patients with hypertension, who took part in ATO, depression occurs more often (65%) than in the comparison group. At the same time, the most significant stage is noted in patients with І and ІІІ degree of disease. Depressive conditions in military patients with hypertension, who did not participate in АТО were defined in 57% of patients. Disturbances in military personnel suffering from arterial hypertension of ATO participants were detected in 88%. At the same time, the degree of gravity increases with the progression of the disease. The soldiers, patients with hypertension who did not participate in the ATO, the percentage of anxiety states was 40 and their degree of severity was significantly less pronounced.Conclusion. In the management of patients with arterial hypertension, participants of the ATO shall be identified for the presence of anxiety disorders and depression and timely appointed targeted therapy to prevent the rapid progression of the underlying disease and the development of complications.
Артериальная гипертензия (АГ) занимает первое место в структуре распространенности болезней системы кровообращения и является одной из основных причин увольнения военнослужащих с военной службы по медицинским показаниям. В Европе распространенность депрессии среди больных АГ составляет от 8,2% до 62,5%, а тревожные расстройства отмечаются в 12,0% до 63,7% случаев.Цель исследования: изучение наличия тревожности и депрессии у участников антитеррористической операции (АТО), больных АГ, анализ степени их выраженности в зависимости от стадии заболевания.Материалы и методы. В исследование вошли 119 военнослужащих, которые были распределены на группы: первая группа (n=69) – больные АГ, принимавшие участие в проведении АТО; вторая группа (n=30) – пациенты с АГ, которые не принимали участие в АТО; группа контроля (n=20) – здоровые лица.Результаты. У военнослужащих, больных АГ, принимавших участие в АТО, депрессия встречается чаще (65%), чем в группе сравнения. При этом наиболее выраженная стадия отмечается у больных с АГ I и III степени. Депрессивные состояния у военнослужащих, больных АГ, которые не принимали участие в АТО, определяется у 57% пациентов. Тревожные состояния у военнослужащих, больных АГ, участников АТО, обнаружены у 88%. У военнослужащих, больных АГ, не принимавших участия в АТО, тревожные состояния составляли 40%, степень их тяжести была значительно менее выраженной.Заключение. При курации пациентов с артериальной гипертензией, участников АТО, необходимо выявлять наличие тревожных расстройств и депрессий и своевременно назначать целенаправленную терапию для предотвращения быстрого прогрессирования основного заболевания и развития осложнений.
Артеріальна гіпертензія (АГ) посідає перше місце у структурі поширеності хвороб системи кровообігу та є однією з основних причин звільнення військовослужбовців з військової служби за медичними показаннями. В Європі поширеність депресії серед хворих на артеріальну гіпертензію становить від 8,2% до 62,5%, а тривожні розлади відзначають від 12,0% до 63,7% випадків.Мета дослідження: вивчення наявності тривожності та депресії в учасників антитерористичної операції (АТО), хворих на артеріальну гіпертензію, та аналіз ступеня їхньої вираженості залежно від стадії захворювання.Матеріали та методи. У дослідження увійшли 119 військовослужбовців, які були розподілені на групи: перша група (n=69) – хворі на АГ, які брали участь у проведенні АТО; друга група (n=30) – пацієнти з АГ, які не брали участь в АТО; група контролю (n=20) – здорові особи.Результати. У військовослужбовців, хворих на АГ, які брали участь в АТО, депресія зустрічається частіше (65%), ніж у групі порівняння. При цьому найбільш виражена стадія відзначається у хворих з АГ І та ІІІ ступенів. Депресивні стани у військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, визначається у 57% пацієнтів. Тривожні стани у військовослужбовців-учасників АТО, хворих на АГ, виявлені у 88%. При цьому ступінь тяжкості збільшується при прогресуванні захворювання. У військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, тривожні стани становили 40%, ступінь їхньої тяжкості був значно менш вираженим.Заключення. При курації пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які брали участь в АТО, необхідно виявляти наявність тривожних розладів та депресій і своєчасно призначати цілеспрямовану терапію для запобігання швидкого прогресування основного захворювання та розвитку ускладнень.