Роль релігії в формуванні солідарності та соціальної згуртованості в незалежній Україні

The article is devoted to the analysis of the role of the religious factor in the formation of solidarity and social cohesion in Ukraine during the period of independence. The relevance of this topic is substantiated by the fact that during the years of independence Ukraine has been going through the path of socio-political transformations, which are marked by important social processes of departure from the Soviet "inheritance" and building social relations on a new democratic basis. These transformational processes take place with certain points of particular aggravation and tension - crises, during which Ukrainians demonstrate an extremely high level of social cohesion, solidarity and readiness for self-sacrifice for the protection of common values. The authors investigate social and transformational processes in Ukrainian society, trying to apply the theoretical and methodological approach and conceptualization of the concept of solidarity carried out by Emile Durkheim and describe the experience of the transition from the USSR and gaining independence of Ukraine as the process of changing the types of solidarity from "mechanical" to "organic". Considerable attention is paid to social factors that affect the social cohesion of society in general and in Ukraine in particular. The article explores the potential of religion as a social institution that unites communities of various levels. The authors, analyzing the main trends of religious life in Ukraine during Ukraine's independence, as well as the state of public trust to the church, religious leaders, as well as the level of tolerance in society, testify the significant influence of the religious factor on social cohesion and solidarity in Ukraine. The courage, sacrifice and absolute unity of Ukrainians in resisting the full-scale aggression of Russia became another vivid confirmation of the "organic" type of solidarity that has formed in Ukraine. Different political forces, state structures of different levels, military, volunteers, civil society organizations and religious organizations acted as a single solidarity organism in defense of common values of freedom, sovereignty, territorial integrity of Ukraine, human dignity and identity. The scientific result is the substantiation of the influence of the religious factor on the formation of social cohesion through indicators of religious pluralism, the level of tolerance on religious grounds, the level of trust in religion. Indicators are derived from the methodological guidelines of E. Durkheim (in particular, his concept of different types of solidarity) and others, as well as modern approaches of international organizations engaged in research on social cohesion. The data of sociological studies of different years conducted in Ukraine, as well as the secondary analysis of sociological results, became the basis for the conclusion that religious organizations in Ukraine are active and equal subjects of civil society, which influenced and influence the formation of public attitudes and positions, and therefore social cohesion and solidarity in society.
Стаття присвячена аналізу ролі релігійного чинника в формуванні солідарності та соціальної згуртованості в Україні в період незалежності. Актуальність цієї теми обґрунтовується тим, що за роки незалежності Україна проходить шлях суспільно-політичних трансформацій, які позначені важливими соціальними процесами відходу від радянського «спадку» та вибудови соціальних відносин на нових демократичних засадах. Ці трансформаційні процеси проходять з певними точками особливого загострення та напруги – кризами, під час яких українці демонструють надзвичайно високий рівень соціальної згуртованості, солідарності і готовності до самопожертви заради захисту спільних цінностей. Автори досліджують суспільно-трансформаційні процеси в українському суспільстві, намагаючись застосувати теоретико-методологічні розробки та концептуалізацію поняття солідарності, здійснену Емілем Дюркгеймом, і описують досвід переходу від СРСР та здобуття незалежності України як процес зміни типів солідарності від «механічної» до «органічної». Значна увага приділяється соціальним факторам, які впливають на соціальну згуртованість суспільства загалом і в Україні зокрема. У статті досліджується потенціал релігії, як соціального інституту, що згуртовує спільноти різного рівня. Аналізуючи основні тенденції релігійного життя в Україні впродовж незалежності України, стан довіри суспільства до церкви, релігійних лідерів, а також рівень толерантності у суспільстві автори відзначають значний вплив релігійного чинника на суспільну згуртованість і солідарність в Україні. Ще одним яскравим підтвердженням «органічного» типу солідарності, що оформився в Україні, стали відважність, жертовність і абсолютна згуртованість українців у спротиві повномасштабній агресії росії. Різні політичні сили, державні структури різних рівнів, військові, волонтери, громадські організації та релігійні організації виступили єдиним солідарним організмом у захисті спільних цінностей свободи, суверенітету, територіальної цілісності України, гідності людини та ідентичності. Науковим результатом стало обґрунтування впливу релігійного чинника на формування соціальної згуртованості через показники релігійного плюралізму, рівня толерантності за релігійною ознакою, рівня довіри до релігії. Показники виведені з методологічних настанов Е. Дюркгайма (зокрема, його концепції різних типів солідарності) та ін., а також сучасних підходів міжнародних організацій, які займаються дослідженнями суспільної згуртованості. Дані соціологічних досліджень різних років, проведених в Україні, а також вторинний аналіз соціологічних результатів став підґрунтям для висновку, що релігійні організації в Україні є активними і рівноправними суб’єктами громадянського суспільства, які впливали і впливають на формування суспільних настроїв і позицій, а відтак суспільної згуртованості та солідарності у суспільстві.