Диференційоване нейрохірургічне лікування артеріо-венозних мальформацій головного мозку, що проявляються епілептичними нападами

Introduction. Intracranial hemorrhages and epileptic seizures are the most common clinical manifestations of cerebral arteriovenous malformations (AVM). The study purpose — to assess efficiency of different surgical methods of symptomatic epilepsy in patients with cerebral AVM.Materials and methods. 67 patients with symptomatic epilepsy brain AVM were included in study. Microsurgical resection (MSR) was performed in 22 patients, endovascular embolization (EE) — in 21, radiosurgical gamma-knife (GK) intervention — in 24. Follow-up period — from 6 months to 10 years, mean — 4.2 years.Results. Complete MSR of AVM was performed in all 22 patients. There were postoperative neurological complications in 6 (27.3%) patients. Total EE of AVM was achieved in 2 (9.5%) patients. Postoperative morbidity observed in 4 (19.1) patients. After GK treatment complete obliteration of AVM was achieved in 17 (70.9%) patients, in 5 patients (20.8%) we observed subtotal occlusion of nidus and 2 (20.8%) patients refused from follow-up instrumental exam. Seizures control of was mostly effective after MSR of AVM — in 19 (86.4%) patients and after GK surgery — in 20 (83.3%), after EE such positive results was achieves just in 6 (28.6%) patients.Conclusions. AVM’s complete resection provides effective control of epileptic seizures. Combined treatment using all methods let to achieve the maximum positive effect in complex brain AVM treatment.
Вступление. Внутричерепные кровоизлияния и эпилептические припадки являются наиболее частыми клиническими проявлениями артерио-венозных мальформаций (АВМ) головного мозга. Цель исследования - оценка эффективности различных хирургических методов лечения симптоматической эпилепсии у больных с АВМ головного мозга.Материалы и методы. В исследование включены 67 пациентов с симптоматической эпилепсией и АВМ. Микрохирургическая резекция (МХР) АВМ выполнена у 22 больных, эндоваскулярная эмболизация (ЭЭ) — у 21, радиохирургическая гамма-нож операция (ГН) — у 24. Продолжительность наблюдения от 6 мес до 10 лет, в среднем 4,2 года.Результаты. Тотальная МХР узла АВМ осуществлена у всех 22 больных. У 6 (27,3%) больных возникли неврологические осложнения. Тотальное выключение АВМ после ЭЭ достигнуто у 2 (9,5%) больных. Интраоперационные осложнения возникли у 4 (19,1%) больных. После ГН операции тотальная облитерация АВМ была отмечена у 17 (70,9%) больных, у 5 (20,8%) — уменьшение размеров узла АВМ, 2 (20,8%) пациентов отказались от контрольного обследования. Контроль эпилептических припадков был наиболее эффективным после МХР — у 19 (86,4%) больных и после ГН операции — у 20 (83,3%), после ЭЭ такого результата удалось достичь у 6 (28,6%) больных.Выводы. Тотальное выключение АВМ из кровотока обеспечивает эффективный контроль эпилептических припадков. Комбинированное лечение с использованием всех методов позволяет достичь максимального позитивного эффекта при лечении сложных АВМ головного мозга.
Вступ. Внутрішньочерепні крововиливи та епілептичні напади є найбільш частими клінічними проявами артеріо-венозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Метою роботи є оцінка ефективності різних хірургічних методів лікування симптоматичної епілепсії у хворих з АВМ головного мозку. Матеріали і методи. У дослідження включені 67 хворих на симптоматичну епілепсію з АВМ головного мозку. Мікрохірургічна резекція (МХР) АВМ виконана у 22 хворих, ендоваскулярна емболізація (ЕЕ) — у 21, радіохірургічна гамма-ніж (ГН) операція — у 24. Тривалість спостереження від 6 міс до 10 років, у середньому 4,2 року.Результати. Тотальну МХР вузла АВМ здійснено в усіх 22 хворих. У 6 (27,3%) хворих після операції виникли неврологічні ускладнення. Тотальної облітерації АВМ після ЕЕ досягнуто у 2 (9,5%) хворих. Інтраопераційні ускладнення виникли у 4 (19,1%) хворих. Після операції з використанням ГН тотальна облітерація АВМ відзначена у 17 (70,9%) хворих, у 5 (20,8%) — встановлене зменшення вузла АВМ, 2 (8,3%) хворих відмовилися від контрольного обстеження. Контроль за нападами був найбільш ефективним після МХР АВМ — у 19 (86,4%) хворих та після ГН операції— у 20 (83,3%), після ЕЕ такого ефекту вдалося досягти у 6 (28,6%) хворих. Висновки. Тотальне виключення АВМ з кровотоку забезпечує ефективний контроль за епілептичними нападами. Комбіноване лікування з використанням усіх трьох методів дає можливість досягти максимально позитивного ефекту лікування складних АВМ головного мозку.