Возможности негормональной терапии миомы матки у женщин репродуктивного возраста

Актуальність проблеми лейоміоми матки (ЛМ) пов’язана з високою частотою захворюваності та постійною тенденцією до її збільшення, омолодженням патології та несприятливим впливом на можливість реалізації репродуктивної функції. Було проведено дослідження ефективності Епігаліну в лікуванні ЛМ у жінок репродуктивного віку щодо впливу на клінічні прояви захворювання, розміри вузлів та матки з урахуванням імуногістохімічних маркерів патологічного процесу.У клінічному дослідженні під спостереженням знаходилися 80 хворих з ЛМ репродуктивного віку від 26 до 43 років. 43 жінки, які склали основну групу, отримували комбінований фітохімічний засіб Епігалін, що містить 200 мг індол-3-карбінолу та 45 мг епігаллокатехін-3-галлату, по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 3 місяців. Отримані результати порівнювали з даними 37 хворих із ЛМ, які отримували однокомпонентний засіб, що містить індол-3-карбінол у добовій дозі 400 мг, розділеній на два прийоми, протягом 3 місяців (група порівняння). Ефективність лікування оцінювали через три місяці за клінічними проявами, скаргами і даними УЗД.Проведені імуногістохімічні дослідження показали: що нижчою є експресія TNF-α, як ключового медіатора запальної реакції та імунної відповіді, який забезпечує протипухлинний захист шляхом регуляції апоптозу, то більшим є проліферативний потенціал в клітинах ЛМ. Тому призначення засобів, що регулюють апоптоз, зокрема епігаллокатехіну-3-галлату, є патогенетично обгрунтованим.Залежно від клініко-морфологічної картини захворювання Епігалін може використовуватися і як самостійна терапія, і в поєднанні з іншими препаратами, а також як ад’ювантна терапія після хірургічного лікування, оскільки проведення міомектомії не усуває основну причину захворювання. Використання Епігаліну по 2 капсули на добу протягом 3 місяців у жінок із ЛМ дозволяє домогтися суб’єктивного і об’єктивного поліпшення у 65,1% і 60,5% випадків відповідно. А хороша переносимість і нешкідливість препарату дозволяє призначати його тривалими курсами.
Актуальность проблемы лейомиомы матки (ЛМ) связана с высокой частотой заболевания и постоянной тенденцией к ее увеличению, омоложением патологии и неблагоприятным воздействием на возможность реализации репродуктивной функции. Было проведено исследование эффективности Эпигалина в лечении ЛМ у женщин репродуктивного возраста по влиянию на клинические проявления заболевания, размеры узлов и матки с учетом иммуногистохимических маркеров патологического процесса.В клиническом исследовании под наблюдением находились 80 больных с ЛМ репродуктивного возраста от 26 до 43 лет. 43 женщины, которые составили основную группу, получали комбинированное фитохимическое средство Эпигалин, содержащее 200 мг индол-3-карбинола и 45 мг эпигаллокатехин-3-галлата, по 1 капсуле 2 раза в сутки в течение 3 месяцев. Полученные результаты сравнивали с данными 37 больных с ЛМ, принимавших однокомпонентное средство, содержащее индол-3-карбинол в суточной дозе 400 мг, разделенной на два приема в течение 3 месяцев (группа сравнения). Эффективность лечения оценивали через три месяца по клиническим проявлениям, жалобам и данным УЗИ.Проведенные иммуногистохимические исследования показали, что чем ниже экспрессия TNF-α, как ключевого медиатора воспалительной реакции и иммунного ответа, который обеспечивает противоопухолевую защиту путем регуляции апоптоза, тем больше пролиферативный потенциал в клетках миомы матки. Поэтому назначение препаратов, регулирующих апоптоз, в частности эпигаллокатехин-3-галлата, является патогенетически обоснованным.В зависимости от клинико-морфологической картины заболевания Эпигалин может использоваться как в качестве самостоятельной терапии, так и в сочетании с другими препаратами, а также как адъювантная терапия после хирургического лечения, поскольку проведение миомэктомии не устраняет основную причину заболевания. Использование Эпигалина по 2 капсулы в течение 3 месяцев у женщин с ЛМ позволяет добиться субъективного и объективного улучшения в 65,1% и 60,5% случаев соответственно. А хорошая переносимость и безопасность препарата позволяет назначать его длительными курсами.
The urgency of the problem of uterine fibroids is associated with a high frequency and a constant tendency to increase, rejuvenation of the pathology and adverse effects on the possibility of implementing reproductive function. The study was made of the efficacy of Epigalin in the treatment of uterine fibroids in women of reproductive age for influencing the clinical manifestations of the disease, the size of the nodes and the uterus, taking into account the immunohistochemical markers of the pathological process.In the clinical study, 80 patients of reproductive age with uterine leiomyoma aged from 26 to 43 years were under observation. 43 women who formed the main group received a complex preparation of plant origin Epigalin containing 200 mg of indole-3-carbinol and 45 mg of epigallocatechin-3-gallate, 1 capsule twice a day for 3 months. The results were compared with the data of 37 patients with uterine leiomyoma receiving a single-component preparation containing indole-3-carbinol at a daily dose of 400 mg divided into two doses for 3 months(comparison group). The effectiveness of treatment was assessed after three months for clinical manifestations, complaints and ultrasound data.Immunohistochemical studies have shown that the lower the expression of TNF-α as a key mediator of the inflammatory response and immune response, which provides antitumor protection by regulating apoptosis, the greater the proliferative potential in uterine myoma cells. Therefore, the administration of drugs that regulate apoptosis, in particular epigallocatechin-3-gallate, is pathogenetically justified.Depending on the clinical and morphological picture of the disease, Epigalin can be used as an independent therapy, or in combination with other drugs, as well as adjuvant therapy after surgical treatment, since myomectomy does not eliminate the underlying cause of the disease. Using Epigalin for 2 capsules for 3 months in women with uterine leiomyoma allows to achieve subjective and objective improvement in 65.1% and 60.5% of patients. A good tolerance and safety of the drug allows you to assign it a long course.