ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА ДЕСТРУКТОРІВ НА РОЗКЛАДАННЯ ПОЖНИВНИХ РЕШТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ СОНЯШНИКА

In the article the results of researches of processes of decomposition of straw of wheat winter are presented under the action of destructors which are wrapped up at soil by instruments with the different construction of working organs in the grain fallow row crop rotation of the experienced field of the South branch of L. Pogorilyy UkrNDIPVT and forming of agrophysics properties, biological activity, aquatic and nourishing mode of livery soil and productivity of sunflower. The purpose of researches was forming of the systems of the technical and technological providing of economies, which use on a fertilizer the straw of wheat winter, which assists the decline of the technogenic loading, increase of the productivity of industry of plant-grower and maintenance of fertility of soils in crop rotations on unwatering earths of South of Ukraine. A research method is the field experience, which was accompanied by the laboratory-field researches of physical properties, biological activity and nourishing mode of soil. With the purpose of systematization and generalization of the got results mathematical and statistical methods were used. In a crop rotation investigated five methods of basic tillage of soil with the different depth of loosening on a background tillage destructors. It is set that most of ammonifying organisms, at the beginning of vegetation of sunflower, formed at ploughing on a depth a (30…32) cm and made 16,72 million pcs/g, while at the chisel loosening on a depth a (40…42) cm them 15,26 million psc/g of soil was counted. Amount of oligonitrophilic, cellulose-destructive and nitrogen bacteria grew in a variant 2 as compared to control (variant 1), accordingly on 19,3; 13,0 % and 33,3 %, and in a variant 3 on 29,3 %; 18,2 % and 46,6 %. Conclusion. When growing sunflower in the droughty terms of south part of the Steppe area of Ukraine it is expedient to use the straw of wheat winter on a fertilizer, process it a destructor «Oracle» in a complex with ammoniac saltpetre and to backfill in soil, applying the deep ploughing, which creates favourable terms for decomposition of straw, forming of the nourishing and aquatic mode and productivity at the level of (1,68…2,58) t/ ha.
В статье представлены результаты исследований процессов разложения соломы пшеницы озимой под действием деструкторов, которые заделываются в почву орудиями с различной конструкцией рабочих органов в зерно-паропропашном севообороте опытного поля Южного филиала УкрНИИПИТ им. Л. Погорелого и формирования агрофизических свойств, биологической активности, водного и питательного режима темно-каштановой почвы а также урожайности семян подсолнечника. Целью исследований было формирование систем технического и технологического обеспечения хозяйств, которые используют на удобрение солому пшеницы озимой, которая способствует снижению техногенной нагрузки, повышению продуктивности отрасли растениеводства и сохранению плодородия почв в севооборотах на неполивных землях Юга Украины. Метод исследования - полевой опыт, который сопровождался лабораторно-полевыми исследованиями физических свойств, биологической активности и питательного режима почвы. С целью систематизации и обобщения полученных результатов применялись математико-статистические методы. В севообороте исследовали пять способов основной обработки почвы с разной глубиной рыхления на фоне обработки соломы деструкторами. Установлено, что наибольшее количество аммонифицирующих организмов, в начале вегетации подсолнечника, формировались при вспашке на глубину (30…32) см и составляло 16,72 млн. шт./г, в то время как при чизельном рыхлении на глубину (40…42) см их насчитывалось 15,26 млн. шт./г почвы. Количество олигониторофилов, целлюлозо-разрушающих и азотобактерий выросла в варианте 2 по сравнению с контролем (вариант 1), соответственно на 19,3; 13,0 % и 33,3 %, а в варианте 3 на 29,3 %; 18,2 % и 46,6 %. Вывод. При выращивании подсолнечника в засушливых условиях южной части Степной зоны Украины целесообразно использовать на удобрение солому пшеницы озимой, обрабатывать ее деструктором «Оракул» в комплексе с аммиачной селитрой и заделывать в почву, применяя глубокую вспашку, что создает благоприятные условия для разложения соломы, формирования питательного и водного режимов, а также урожайности семян на уровне (1,68…2,58) т/га .
У статті представлено результати досліджень процесів розкладання соломи пшениці озимої під дією деструкторів, які загортаються в ґрунту знаряддями з різною конструкцією робочих органів в зерно-паропросапній сівозміні дослідного поля Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та формування агрофізичних властивостей, біологічної активності, водного і поживного режиму темно-каштанового ґрунту та урожайності насіння соняшника. Метою досліджень було формування систем технічного і технологічного забезпечення господарств, які використовують на добриво солому пшениці озимої, що сприяє зниженню техногенного навантаження, підвищенню продуктивності галузі рослинництва та збереженню родючості ґрунтів у сівозмінах на неполивних землях Півдня України. Метод дослідження – польовий дослід, який супроводжувався лабораторно-польовими дослідженнями фізичних властивостей, біологічної активності та поживного режиму ґрунту. Для систематизації та узагальнення отриманих результатів застосовувалися математико-статистичні методи. У сівозміні досліджували п’ять способів основного обробітку ґрунту з різною глибиною розпушування на фоні обробки соломи деструкторами. Встановлено, що найбільша кількість амоніфікувальних організмів, на початку вегетації соняшника, формувалась за оранки на глибину (30…32) см і складала 16,72 млн. шт./г, тоді як за чизельного розпушування на глибину (40…42) см їх нараховувалось 15,26 млн. шт./г ґрунту. Кількість олігонітрофілів, целюлозо-руйнівних та азотобактерій зросла у варіанті 2 порівняно з контролем (варіант 1), відповідно на 19,3; 13,0 % та 33,3 %, а у варіанті 3 на 29,3 %; 18,2 % та 46,6 %. Висновок. Для вирощування соняшника в посушливих умовах південної частини Степової зони України доцільно використовувати на добриво післяжнивні рештки пшениці озимої, обробляти їх деструктором «Оракул» в комплексі з аміачною селітрою та загортати в ґрунт, застосовуючи глибоку оранку, що створює сприятливі умови для їх розкладання, формування поживного і водного режиму та урожайності насіння на рівні (1,68…2,58) т/га .