HUTSULʼS MASCULINE INITIATION PRACTICES

Summary. The purpose of the study is to analyse the rituals and actions performed by the Hutsuls to manifest the changes in age or social status of a male, to describe the structure and age sequence of the rituals and to identify the main ritual elements related to the changes of male’s status. The research is conducted on the basis of available sources. The research methodology is based on principles of systematicity and objectivity, as well as on comparative-historical method, structural-semantic and typological analysis and the field research method. The term «initiation» refers solely to the rites of male’s transition from an infant to an adolescent and from an adolescent to an adult. The scientific novelty of the research is establishing the correlation between different initiation practices and age and social markers. The structure of the initiation practices as well as their influence on the appearance of a person, his/her place in the community, social rights and responsibilities has been described. Conclusions. The initiations Hutsuls performed were meant to empower a new member of the community with rights and responsibilities, and more importantly, to extend his lifespan. Several rituals were important to young men in different periods of their life as they had initiation significance. According to the typical scheme of transition by A. van Gennep, we can distinguish two main groups of initiations – those that contain the liminal phase and those that do not.The main markers of status change for men (in the studied rituals and ceremonies) are the change of hairstyle (cutting hair), «misbehaving» within the fellow community, showing required physical qualities and military service.Meanwhile, we must admit the lack of solid source base for this study. Therefore the structure, the nature and the significance of Hutsulʼs masculine initiation practices cannot be fully revealed. The way of gaining special statuses by Hutsul males requires further scientific research.
Анотація. Мета дослідження – на основі доступних джерел проаналізувати ритуали та обрядодії, що здійснювалися гуцулами задля утвердження зміни вікового чи соціального статусу хлопця, встановити структуру і вікову послідовність проходження ритуалів, визначити основні обрядові елементи здійснення зміни статусу юнака. Методологія дослідження спирається на принципи системності та об’єктивності, на порівняльно-історичний метод, структурно-семантичний і типологічний аналіз, а також на метод польових досліджень. У розвідці термін «ініціація» стосується винятково обрядів переходу особи з дитячої у юнацьку та з юнацької у дорослу вікові групи. Наукова новизна полягає у тому, що встановлено відповідність різних ініціаційних практик тим чи тим віковим і соціальним маркерам, виділено їх структуру, вплив на зовнішній вигляд індивідуума, його місце в громаді, соціальні права та обов’язки. Висновки. Ініціації гуцулів мали на меті наділити нового члена громади певними правами та обов’язками, а що важливіше – продовжити життєвий цикл індивідуума. Для юнаків у різні хронологічні відтинки ініціаційне значення мали кілька ритуалів. За типовою схемою здійснення переходу А. ван Геннепа ми можемо виділити дві основні групи ініціацій – ті, що містять у собі лімінальну фазу, і ті, які її не мають. Основними маркерами зміни статусу хлопця (у досліджуваних ритуалах та обрядодіях) є зміна зачіски (обрубування волосся), «антиповедінка» в рамках парубоцької громади, демонстрування необхідних фізичних якостей юнака та несення військової повинності. Попри те, мусимо констатувати відсутність широкої джерельної бази щодо вивчення цього питання, що наразі не дає змоги повною мірою дослідити структуру, зміст і значення маскулінних ініціаційних практик гуцула. Подальших наукових студій потребує встановлення статусу «легіня» як особливого прошарку парубків у гуцульському соціумі.