Back to Search
Start Over
СИМФОНИЧЕСКАЯ ОБЪЁМНОСТЬ В СИМФОНИИ-РЕКВИЕМЕ БОГДАНЫ ФРОЛЯК «ПРАВЕДНАЯ ДУШЕ»
- Source :
- Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського; № 131 (2021); 182-195, Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine; No. 131 (2021); 182-195
- Publication Year :
- 2021
- Publisher :
- Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 2021.
-
Abstract
- Relevance of the study. The article is relevant as it studies the works of Bogdana Frolyak, who is a popular contemporary Ukrainian composer. Her music attracts the attention of performers and researchers and reflects the current trends of contemporary art such as musical language, new forms of choral sound, synthesis of genres. The Requiem Symphony “Righteous Ssoul” (lyrics by T. Shevchenko) is an example of a complex multidimensional nature genre renewal. Therefore, lack of research devoted to this work outlines a scientific novelty of this article. The objective of the study is to identify the features of symphony in the symphonyrequiem “Righteous Soul” by B. Frolyak. The research methodology is based on the interpretation analysis method proposed by V. Moskalenko. The concept of A. Adamyan is used to study symphonic principles. Results. Analysing the requiem symphony “Righteous Soul”, it was determined that the leading role is devoted to chorus, which serves as a main mean of expression. The choir is regarded as a symbol of collegiality and stands in as an active participant in the formation of musical thought and sounds through almost the entire opus (except for two vocal episodes). T. Shevchenko’s poetic lines are entrusted to mixed chorus and embody a main idea of the work. Choral fragments serve various functions starting from the creation of a harmonic background to being a main storyteller. At the same time, B. Frolyak’s composition realizes symphonic principles, which display themselves at different levels of organization of musical material. Symphonic patterns are expressed in timbre-textured and thematic connections, cross-cutting development, national instrumentation color and intonation transformations of themes. The composer’s principle of artistic thinking reveals parallels with the symphonic concept developed by A. Adamyan. Conclusion. A special genre multidimensionality is expressed in the symphony-requiem “Pravednaya Dushe”. B. Frolyak enriches the semantic layer of the work due to the features of the requiem. Composer takes an advantage of the cathedral’s choral sonority rich possibilities and uses the symphonic intonation and dramatic basis. At the intonation level, she unites all these features with the help of solospiv (solosining) — a musical symbol of Ukrainian nation. Finally, unique synthesis of supersubstantial spiritual and philosophic ideas with universal (symphony, requiem) and national characteristic (solospiv) genres makes B. Frolyak’s work one of the most original in the series of Ukrainian choral symphonies.<br />Актуальность статьи состоит в изучении творчества Богданы Фроляк, музыка которой привлекает внимание как исполнителей, так и исследователей. Её творчество отражает актуальные тенденции в современном искусстве, в том числе, поиски в области музыкального языка, эксперименты с новыми формами хорового звучания, синтез жанров. Симфонияреквием «Праведная душе» (на стихи Т. Шевченко) представляет собой пример обновления жанра сложной многомерной природы. Отсутствие аналитических работ, посвящённых этому произведению, актуализирует материал статьи и определяет её научную новизну. Цель статьи — выявить черты симфоничности в Симфонии-реквиеме «Праведная душе» Б. Фроляк. Методология исследования предполагает метод интерпретационного анализа, предложенный В. Москаленко. В исследовании симфонических принципов применяется концепция А. Адамяна. Результаты. В процессе анализа Симфонии-реквиема «Праведная душе» выявлена ведущая роль хора как главного средства выразительности и отражает авторское ощущение шевченковской поэзии. Хор как символ соборности является активным участником становления музыкальной мысли, он звучит практически на протяжении всего опуса (за исключением двух вокальных эпизодов). Исполнение поэтических строк Т. Шевченко, воплощающих главную содержательную идею произведения, поручены именно смешанному хору. Хоровые фрагменты выполняют различные драматургические функции: от создания гармонического фона до роли главного рассказчика. Вместе с тем, в сочинении Б. Фроляк реализованы симфонические принципы, проявляющиеся на разных уровнях организации музыкального материала, что позволяет трактовать жанр произведения как хоровую симфонию. Признаки симфоничности проявляются в тембровофактурных и тематических связях, сквозном развитии, национальном колорите инструментовки, интонационных трансформациях тем. Воплощённый композитором художественный принцип мышления обнаруживает множество параллелей с симфонической концепцией А. Адамяна. Выводы. Симфония-реквием «Праведная душе» содержит особую жанровую многомерность: опираясь на богатейшие возможности соборной хоровой звучности и используя симфоническую интонационно-драматургическую основу, Б. Фроляк обогащает семантику произведения элементами реквиема. На интонационном уровне она объединяет все эти черты «под знаком» солоспива — сугубо украинского жанра, являющегося своеобразным музыкальным символом украинской нации. Уникальный синтез высоких духовно-философских идей с универсальными (симфония, реквием) и национально характерными (солоспив) жанрами придает сочинению Б. Фроляк черты оригинального опуса среди украинских хоровых симфоний.<br />Охарактеризовано Симфонію-реквієм Б. Фроляк на вірші Т. Шевченка як жанр хорової симфонії, підкреслено роль «великої теми» соціального значення і функцію хору як провідну в музичній фактурі. Цим зумовлено смислове наповнення твору і його частин зокрема. Зазначено, що добір поезій Т. Шевченка для Симфонії-реквієму здійснено відповідно до концепції симфонічного твору. Щодо художньої цілісності Симфонії-реквієму проаналізовано тональний план твору, музичний темпоритм, тембро-колорит і фактуру. Виявлено, що співвідношення трьох масштабних частин твору ґрунтується на класичних традиціях симфонічного мислення. У драматургії твору ясно презентовано драматургічний вузол (перша частина), ліричний центр (друга частина), ідейний висновок, фінал (третя частина). Специфіку музичної драматургії твору визначено терміном «лірична розповідність». Підкреслено, що стильове коріння такої драматургії походить від творчості Ф. Шуберта. У музичному розвитку ліричне начало може набувати філософічності, драматизуватись або наближатись до українського солоспіву. Особливу роль у розвитку музичної драматургії відіграють виділені в кожній частині циклу кульмінаційні зони. Аналіз художньої об’ємності твору Б. Фроляк здійснено на основі концепції симфонізму А. Адамяна. Вона логічно корелює з використаними в Симфонії-реквіємі виражальними можливостями «інструментів» організації музичної фактури: мішаного хору, солістів і оркестру. Виділено три фактурні типи, що мають певне смислове навантаження. Тутійну фактуру використано для втілення образів «колективної драми», ансамблеву — для відтворення ліричних станів, соборну фактуру — для втілення образів високої духовності. Ці типи взаємодіють між собою. Їх використання мотивується загальною динамікою музичного формотворення.
Details
- Language :
- Ukrainian
- ISSN :
- 25224190 and 25224204
- Database :
- OpenAIRE
- Journal :
- Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського
- Accession number :
- edsair.scientific.p..221a3a983486ba31a1cef8a81f2e842b
- Full Text :
- https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.131