The front-line holidays practices of soldiers of the Russian Army during the First World War (1914-1917)

Мета дослідження. У дослідженні йдеться про практиках свята серед солдатів російської імператорської армії в фронтових умовах під час Першої світової війни. Методи дослідження. У статті використані методи аналізу і синтезу. Також серед спеціальних методів використовується метод візуальної антропології. Наукова новизна. Вперше в українській історичній науці розглянуто один з аспектів фронтовий повсякденності (в даному випадку - свято) в мілітарно-антропологічному вимірі на конкретному прикладі. За допомогою джерел, які відбуваються безпосередньо від учасників подій, зроблена спроба реконструкції свята на фронті і сформовані основні риси даної події. Висновки. Підкреслено важливість дослідження солдатської повсякденному житті, зокрема часів Великої війни, на мікрорівні, яким, в свою чергу, може виступати таке явище, як свято, з його відповідними трансформаціями згідно навколишніх умов.
Aim of investigation. The study refers to festive practices among soldiers of the Russian Imperial Army in the front-line during the First World War.Taking into the fact that now Ukraine is in state of military conflict with the Russian Federation, its interest in domestic military history has increased significantly. At the beginning of the XX century Ukrainian lands became a theater of hostilities of one of the greatest conflicts, and Ukrainians participated in it as part of the armies of the participating units of the war. In general, World War I (1914–1918) became one of the most powerful factors in the Ukrainian War of Independence (1917–1921). Despite such an importance of the period of the Great War, it is a relatively poorly-studied page in the history of Ukraine. The relevance of this study is also explained by the acuteness of the problem of warrior everyday life in its chronological development. Actual events have shown that the qualitative state of the armed forces is influenced not only by their combat readiness, but also by the lives of soldiers during the war. Research methodologies. The article uses methods of analysis and synthesis. Also, the method of visual anthropology is used among special methods. Scientific novelty. For the first time in Ukrainian historical science one of the aspects of the front of everyday life (in this case, a holiday) in a militarist-anthropological dimension on a concrete example is con-sidered. The article attempts to reconstruct the holiday at the front and summarizes the main features of this event with the help of sources created directly by the participants of the events. Conclusions. It was emphasized the importance of studying the warrior's everyday life, in particular the years of Great War, which in turn at the micro level may be correlated to the phenomenon such as a feast with its corresponding transformations to the surrounding conditions. It is noted that in the militarist-anthropological investigations it is important to involve different sources, both documentary grass roots, and photographs of that time. Such complexity makes research more perfect. It also points to the interdisciplinarity of militaristic anthropology: research in its domain can often be related to micro-history, local history, military psychology, etc.
Le but de l'étude. L’étude porte sur les pratiques de la fête chez les soldats de l’armée impériale russe dans des conditions de front au cours de la Première Guerre mondiale. Méthodes de recherche. L'article utilise les méthodes d'analyse et de synthèse. Aussi parmi les méthodes spéciales utilisées méthode de l'anthropologie visuelle. Nouveauté scientifique. Pour la première fois dans la science historique ukrainienne, l'un des aspects de la vie quotidienne de première ligne (dans ce cas, un jour férié) dans la dimension militaro-anthropologique est considéré comme un exemple concret. À l'aide de sources provenant directement des participants aux événements, on a tenté de reconstituer les vacances au front et les principales caractéristiques de cet événement ont été formées. Conclusions. L'importance d'étudier le quotidien des soldats, en particulier l'époque de la Grande Guerre, a été soulignée au niveau micro, ce qui peut être un phénomène comme un jour férié, avec ses transformations respectives selon les conditions environnantes.
Цель исследования. В исследовании идет речь о практиках праздника среди солдат российской императорской армии в фронтовых условиях во время Первой мировой войны. Методы исследования. В статье использованы методы анализа и синтеза. Также среди специальных методов используется метод визуальной антропологии. Научная новизна. Впервые в украинской исторической науке рассмотрено один из аспектов фронтовой повседневности (в данном случае – праздник) в милитарно-антропологическом измерении на конкретном примере. При помощи источников, которые происходят непосредственно от участников событий, сделана попытка реконструкции праздника на фронте и сформированы основные черты данного события. Выводы. Подчеркнуто важность исследования солдатской повседневной жизни, в частности времен Великой войны, на микроуровне, которым, в свою очередь, может выступать такое явление, как праздник, с его соответственными трансформациями согласно окружающих условий.