Особливості інтерпретації судами категорії 'витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій'

Судові витрати є матеріальними чинниками доступності громадян до правосуддя. Стаття 123 Господарського процесуального Кодексу України (далі – ГПК) містить два види судових витрат, а саме: судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи. Процедура сплати судового збору є більш регламентованою та регулюється спеціальним законом "Про судовий збір". На відмінну від першого виду судових витрат, другий - витрати, пов’язані з розглядом справи – є найбільш дискусійним. Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК другий вид налічує категорії пов’язані з оплатою послуг правничого характеру; залученням інших осіб судового розгляду (свідків, експертів, перекладачів, спеціалістів); проведенням судових та позасудових експертиз; витребуванням та забезпеченням доказів; оглядом доказів за їх місцезнаходженням та з однією найбільш невизначеною категорією – витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, які є необхідними для розгляду справи по суті або підготовки її до розгляду.Саме тому, темою дослідження цієї статті є категорія інших витрат, пов’язаних з вчиненням інших процесуальних дій через відсутність законодавчого регулювання вичерпного переліку та неоднозначності судової міжнародної та національноїпрактик.