Особливості перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом: клінічні аспекти

Objective — to investigate peculiarities of the heart failure (HF) course in patients with non-toxic goiter (NG).Materials and methods. Examinations involved 222 patients with HF (with previous myocardial infarction (MI)). At admission, all patients underwent a standardized assessment of their condition, determinations of the intra-cardiac hemodynamics’ parameters, thyroid hormones’ level, clinical and biochemical blood tests.Results and discussion. According to the data of the automatic regression analysis for NG, the following variables have possible relationship in patients with HF: the frequency of re-admission for 2 years (R2 = 0.381; p = 0.0001), the presence of syndrome low T3 (SLT) (R2 = 0.141; p = 0, 0001), the presence of subclinical hypothyroidism (R2 = 0,139; p = 0,0001), HDL cholesterol level (R2 = 0,09; p = 0,004), body weight (R2 = 0,052; p = 0,028), quantity of previous MIs (R2 = 0,042; p = 0,049). The lowest frequency of re-hospitalization for 2 years was registered in patients with HF without NG (15.8 %), while among patients with HF and NG, this figure was 50 % (χ2 = 27.881; p < 0,0001). In the group of patients with HF, which runs against the NG background, the frequency of SLT was 32.1 % versus 10.6 % among patients without NG (χ2 = 11.073; p < 0.001). The highest incidence of favorable HF (absence of re-hospitaliza­tion) was observed in the group of patients without NG and without SLT (49.0 %). At the same time, when combined with both HF and NG and SLT, the likelihood of re-admission is 59.2 % (9 out of 17 patients) (χ2 = 13.271; p = 0.005). In patients with NG, a tendency towards a higher incidence of subclinical hypothyroidism (15.1 %) was observed, compared with that among patients without nontoxic goiter (5.8 %) (χ2 = 3.759; p = 0.053). The groups of patients differed in serum levels of HDL cholesterol and triiodothyronine. Thus, in the group of patients with NG, the T3F level was lower, compared with the group of patients without NG (3.15 [1.93—3.64], against 3.40 [2.62—3.77] pml/l) was 7.35 % (p = 0.048) and the higher concentration of LPHD (1.18 [1.06—1.18] versus 1.06 [1.06—1.21] mmol/l) — 11.32 % (p = 0.016).Conclusions. The results of the study demonstrated significantly higher rate of re-hospitalization during 2 years in patients with heart failure and non-toxic goiter. The reason for such unfavorable heart failure course against the background non-toxic goiter is likely associated with higher frequency of syndrome of low T3. Patients with heart failure and non-toxic goiter did not differ from those without morphological pathology of the thyroid gland by age, gender distribution and parameters of intracardiac hemodynamics.
Цель работы — исследовать особенности течения сердечной недостаточности (СН) у больных с нетоксическим зобом (НЗ).Материалы и методы. Обследованы 222 пациента с СН (с перенесенным инфарктом миокарда (ИМ)). При госпитализации осуществлялась стандартизированная оценка состояния, были определены параметры внутрисердечной гемодинамики, клинического и биохимического анализов крови, уровни гормонов щитовидной железы (ЩЖ). Проводилось исследование ЩЖ.Результаты и обсуждение. Согласно данным автоматического регрессионного анализа для НЗ следующие переменные имеют вероятную связь у больных с СН: частота повторной госпитализации на протяжении 2 лет (R2 = 0,381; р = 0,0001), наличие синдрома низкого трийодтиронина (СНТ) (R2 = 0,141; р = 0, 0001), наличие субклинического гипотиреоза (СГ) (R2 = 0,139; р = 0,0001), уровень холестерина липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП) (R2 = 0,09; р = 0,004), масса тела (R2 = 0,052; р = 0,028), количество перенесенных ИМ в анамнезе (R2 = 0,042; р = 0,049). Наименьшая частота повторной госпитализации на протяжении 2 лет зарегистрирована у больных с СН без НЗ (15,8 %), в то время как среди больных с СН на фоне НЗ данный показатель составил 50 % (χ2 = 27,881; р < 0,0001). В группе больных с СН, протекающей на фоне НЗ, частота СНТ составила 32,1 % против 10,6 % среди больных без НЗ (χ2 = 11,073; р < 0,001). Наибольшая частота благоприятного течения СН (отсутствие повторной госпитализации) наблюдается в группе больных без НЗ и без СНТ (49,0 %). В то же время при сочетании СН одновременно с НЗ и СНТ вероятность повторной госпитализации составляет 59,2 % (9 из 17 боль­ных) (χ2 = 13,271; р = 0,005). У больных с НЗ выявлена тенденция к большей частоте СГ (15,1 %) по сравнению с таковой среди пациентов без НЗ (5,8 %) (χ2 = 3,759; р = 0,053). Группы больных отличались по сывороточному уровню ХС ЛПВП и трийодтиронина. Так, в группе пациентов с НЗ уровень трийодтиронина, по сравнению с группой пациентов без НЗ (3,15 [1,93—3,64] против 3,40 [2,62—3,77] пмоль/л) был ниже на 7,35 % (р = 0,048), а концентрация ХС ЛПВП (1,18 [1,06—1,18] против 1,06 [1,06—1,21] ммоль/л) — выше на 11,32 % (р = 0,016).Выводы. У больных с СН, протекающей на фоне НЗ, достоверно выше частота повторной госпитализации на протяжении 2 лет. Причиной неблагоприятного течения СН у пациентов с НЗ, вероятно, является большая частота СНТ. Пациенты с СН и НЗ не отличаются от больных без морфологической патологии ЩЗ по возрасту, распределению пола и параметрам внутрисердечной гемодинамики.
Мета роботи — дослідити особливості перебігу серцевої недостатності (СН) у хворих з нетоксичним зобом (НЗ).Матеріали та методи. Обстежено 222 пацієнти із СН (з перенесеним інфарктом міокарда (ІМ)). При госпіталізації було проведено стандартизовану оцінку стану, визначено параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки, клінічного та біохімічного аналізів крові, рівні гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). Викону­валось ультразвукове дослідження ЩЗ. Результати та обговорення. Згідно даних автоматичного регресійного аналізу для НЗ наступні змінні мають достовірний зв’язок у хворих на СН: частота повторної госпіталізації упродовж 2 років (R2 = 0,381; р = 0,0001), наявність синд­рому низького трийодтироніну (СНТ) (R2 = 0,141; р = 0,0001), субклінічного гіпотиреозу (R2 = 0,139; р = 0,0001), рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (R2 = 0,09; р = 0,004), маса тіла (R2 = 0,052; р = 0,028), кількість перенесених ІМ (R2 = 0,042; р = 0,049). Найменша частота повторної госпіталізації протягом 2 років була зареєстрована у хворих на СН без НЗ (15,8 %), у той час як серед хворих на СН на тлі НЗ даний показник склав 50 % (χ2 = 27,881; р < 0,0001). У групі хворих на СН, що протікає на тлі НЗ, частота СНТ склала 32,1 проти 10,6 % у хворих без НЗ (χ2 = 11,073; р < 0,001). Найбільша частота сприятливого перебігу СН (відсутність повторної госпіталізації) спостерігається в групі хворих без НЗ та без СНТ (49,0 %). Водночас при поєднанні СН із НЗ та із СНТ імовірність повторної госпіталізації становить 59,2 % (9 з 17 хворих) (χ2 = 13,271; р = 0,005). У пацієнтів із НЗ виявлено тенденцію до більшої частоти субклінічного гіпотиреозу (15,1 %) порівняно з такою серед пацієнтів без НЗ (5,8 %) (χ2 = 3,759; р = 0,053). Групи хворих різнилися за сироватковим рівнем ХС ЛПВЩ та трийодтироніну. Так, у групі пацієнтів з НЗ рівень вільного трийодтироніну порівняно з групою пацієнтів без НЗ (3,15 [1,93—3,64] проти 3,40 [2,62—3,77] пмоль/л) був нижчим на 7,35 % (р = 0,048), а концентрація ХС ЛПВП (1,18 [1,06—1,18] проти 1,06 [1,06—1,21] ммоль/л) — вищою на 11,32 % (р = 0,016).Висновки. Хворі на СН, що протікає на тлі НЗ, мають достовірно вищу частоту повторної госпіталізації протягом 2 років. Причиною несприятливого перебігу СН у пацієнтів з НЗ, ймовірно, є більша частота СНТ. Пацієнти із СН та НЗ не відрізняються від хворих без морфологічної патології ЩЗ за віком, статтю та параметрами внутрішньосерцевої гемодинаміки.