ДИСТАНЦІЙНЕ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ: ОСОБЛИВОСТІ, ПРОБЛЕМИ, ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Today, in a pandemic crisis, there is a forced transition from the traditional system of education, designed for full-time «classroom», to a paradigm of learning, where face-to-face stages must be organically combined with remote, and their alternation must occur as required by conditions quarantine restrictions. The usual «quarantine vacations» of previous years have become impossible, when students were able to simply stay at home, and the lost time was further compensated by the intensification of education. Education now faces a situation where views on the basic organizational and methodological principles of learning, the format of the lesson, the use of digital tools, the involvement of students in online work, the use of new distance forms and methods of learning must change. During 2020, significant changes in the regulatory framework took place in education in Ukraine, in particular, the provisions on the distance form of full general secondary education and sanitary regulations for general secondary education institutions were approved, and electronic journals were introduced. However, the analysis of the definitions showed that different documents provide different definitions of the basic concepts of «distance education», «distance learning». Much attention is now being paid to teaching teachers the current way of teaching and the digital tools that can provide it. However, there are still many problems and issues regarding the effectiveness of distance learning, the choice of appropriate programs and services, the rational presentation of educational material. The article highlights a topical issue – providing remote teaching of certain school subjects, in particular the subject «Computer Science». Various methods and approaches to learning are given, digital learning tools tested by the authors of the article are proposed, which can be used as an alternative to local software during distance learning, relevant examples are given.
Сьогодні, в умовах пандемічної кризи, відбувається вимушений перехід від традиційної системи освіти, розрахованої на очні «класні» заняття, до такої парадигми навчання, де очні етапи мають органічно поєднуватись з віддаленими, причому їхнє чергування має відбуватися за необхідності, яка диктується умовами карантинних обмежень. Неможливими стали звичні з минулих років «карантинні канікули», коли учні мали змогу просто знаходитись вдома, а прогаяний час надолужувався далі інтенсифікацією навчання. Освіта зараз постала перед ситуацією, коли мають змінитися погляди на базові організаційні та методичні засади навчання, формат уроку, використання цифрових інструментів, залучення учнів до онлайн роботи, застосування нових дистанційних форм та методів навчання. Упродовж 2020 року в освіті України відбулись суттєві зміни нормативної бази, зокрема були затверджені положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти та санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, запроваджено електронні журнали. Проте, аналіз дефініцій показав, що в різних документах надаються різні визначення базових понять «дистанційна освіта», «дистанційне навчання». Багато уваги зараз приділяється навчанню вчителів актуальним способом ведення навчальної діяльності та цифровим інструментам, що можуть це забезпечити. Проте, залишається багато проблем та питань щодо ефективності дистанційного навчання, вибору доцільних програм і сервісів, раціонального подання навчального матеріалу. У статті висвітлена актуальна проблема – забезпечення віддаленого викладання окремих шкільних предметів, зокрема предмету «Інформатика». Наведено різні способи та підходи до навчання, запропоновано апробовані авторами статті цифрові навчальні інструменти, які можна використовувати як альтернативу локальному програмного забезпеченню під час дистанційного навчання, зазначено відповідні приклади.