Фармакотерапевтичні грані Олатропілу

Еволюція лікарських засобів у XXI столітті ознаменувалася істотним підвищенням вимог до їх ефективності та безпеки. При цьому досить жорстким критеріям безпеки відповідає вельми обмежений спектр препаратів, зокрема представники популяції ноотропів, що мають унікальні клініко-фармакологічні можливості. У статті запропоновані варіанти оптимізації ноотропної терапії препаратом Олатропіл, що представляє собою поєднання в одній лікарській формі двох «істинних» ноотропів — аміналону (125 мг) і пірацетаму (250 мг). Подібна комбінація дає можливість одномоментної реалізації комплексу багатосторонніх і різноманітних ефектів щодо центральної нервової системи, що властиві як пірацетаму, так і аміналону, однак досягаються за рахунок принципово різних механізмів дії даних засобів. Таке поєднання дозволяє зменшити в 2 рази терапевтичні дозування кожної з діючих речовин, що, в свою чергу, призводить до зниження частоти виникнення і вираженості можливих побічних ефектів. Фармакологічний потенціал Олатропілу більш вагомий, ніж у звичайних ноотропів, завдяки наявності полівалентної фармакодинаміки, а саме власне ноотропного, антиастенічного, анксіолітичного, вегето- і судиностабілізуючого ефектів. З урахуванням механізмів впливу Олатропіл покликаний одночасно впливати як на когнітивні, так і на вегетативно-емоційні розлади. Препарат є ефективним інструментом терапії різних форм цереброваскулярної патології, покращує когнітивні функції, психічну активність, психоемоційний статус, вегетативні функції, сприятливо впливаючи на якість життя пацієнтів.