The productivity of the lines — the parent components of corn hybrids depending on the irrigation methods and plant density in the Southern Steppe

Мета. Визначити вплив способу поливу та густоти стояння рослин на ріст, розвиток та урожайність насіння ліній кукурудзи, що є батьківськими компонентами інноваційних гібридів. Методи. Польовий, лабораторний, порівняльний, узагальнення. Дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. Результати. Установлено, що основним чинником впливу на тривалість періоду «сходи — квітування» ліній кукурудзи була група стиглості. Тривалість періоду збільшувалася від 49 (у скоростиглих ліній) до 62-х діб (у пізньостиглих ліній). Густота рослин виявилася досить ефективним чинником впливу на терміни квітування жіночого суцвіття. Найбільшу реакцію на загущення спостерігали у середньостиглих, середньопізніх і пізньостиглих ліній з ФАО 380 – 500. Таку реакцію ліній на густоту стояння можна використовувати на ділянках гібридизації для синхронізації квітування батьківських компонентів гібридів. Установлено, що краплинне зрошення сприяє формуванню найвищої врожайності зерна кукурудзи. Порівняно з дощуванням прибавка врожаю від краплинного зрошення становила 0,56 т/га, або 12,1%. Найбільше зросла врожайність насіння у ліній ФАО 300–500 (від 0,88 до 1,18 т/га). Батьківська лінія ДК445 (ФАО 420), у середньому за період проведення досліджень, виявилася найпродуктивнішою — середня врожайність насіння становила 5,79 т/га. Висновки. Установлено специфічну реакцію ліній на щільність ценозу. Для кожної батьківської форми існує оптимум густоти рослин, що потрібно враховувати на ділянках гібридизації для отримання максимальної врожайності насіння. Отримані результати свідчать, що для планування виробництва насіннєвого матеріалу ліній кукурудзи, що є батьківськими компонентами гібридів, слід враховувати їхні генотипові особливості, реакцію на щільність фітоценозу та спосіб поливу.