Рівень забезпеченості вітаміном D та особливості продукції IFN-γ і IL-4 у дітей раннього віку з повторним бронхообструктивним синдромом

Актуальність. Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний перебіг у дітей раннього віку, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Обтяжений алергологічний анамнез, прояви атопії традиційно розглядаються як фактори ризику повторних епізодів БОС, які, однак, присутні не в усіх випадках. Останнім часом обговорюється можлива роль вітаміну D (VD) у формуванні схильності до повторних епізодів БОС з огляду на його протиінфекційну дію, що забезпечується шляхом активації імунних механізмів. Мета: вивчення рівня забезпеченості VD і особливостей продукції інтерферону гамма (INF-g) та інтерлейкіну-4 (IL-4) у сироватці крові в дітей раннього віку з повторними епізодами БОС. Матеріали та методи. Обстежені 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років з клінічним діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (J20), які були розподілені на дві групи (I група — 60 дітей з епізодичним БОС, II група — 60 дітей із повторним БОС). Групу контролю становили 30 клінічно здорових дітей віком від 6 місяців до 3 років. Усім хворим проводили оцінку анамнестичних даних, у тому числі рівня інсоляції, ступеня тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою, загальне клінічне обстеження, пульс­оксиметрію, розраховували прогностичний індекс бронхіальної астми (API). Лабораторні дослідження включали визначення на 2–3-й день захворювання концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина), сироваткових концентрацій IFN-g, IL-4 методом імуноферментного аналізу за допомогою наборів «ІФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Російська Федерація) та загального кальцію (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при р < 0,05. Результати. Більшість пацієнтів із повторним перебігом захворювання (56,7 %) мали 4 епізоди БОС за останні 12 місяців. Аналіз анамнестичних показників, у тому числі алергологічного анамнезу, не виявив суттєвих відмінностей між групами (p > 0,05). У 78,3 % пацієнтів II групи був негативний API. Тяжкий перебіг БОС удвічі частіше реєструвався серед дітей II групи порівняно з I групою (23,3 і 10,0 % відповідно, c2 = 4,50, р = 0,034). Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові у дітей I групи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Рівень забезпеченості VD у 75 % дітей II групи відповідав критеріям дефіциту, тоді як у I групі даний показник становив 6,6 % (c2 = 57,98, p < 0,001). Виявлено обернену залежність між рівнем VD і частотою (r = –0,27, р = 0,002), та тяжкістю перебігу БОС (r = — 0,24, р = 0,008). Рівень загального Са в сироватці крові в обох групах був у межах нормальних величин. Середній рівень IFN-g у дітей І групи становив 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл та ІІ групи — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, обидва показники були вищими, ніж у групі контролю, — 12,18 (5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016 для обох показників). Ми виявили, що досліджувані групи відрізнялись між собою за рівнем саплементації VD, показник якого становив 60 % у I групі та 5 % — у дітей II групи (p