Перехресно-мозочковий діашиз у пацієнтів iз гострим інсультом: аналіз та презентація клінічних випадків

Актуальність. Спонтанне відновлення неврологічних функцій після інсульту пояснюється феноменом діашизу й пов’язане з реорганізацією в моторних та премоторних ділянках кори головного мозку. Однак на сьогодні опубліковано недостатньо проспективних когортних досліджень, у яких наведено та проаналізовано клініко­нейровізуалізаційні характеристики перехресно­мозочкового діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом. Мета дослідження: визначення особливостей клінічних проявів перехресно­мозочкового діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом та підвищення ефективності його діагностики шляхом зіставлення отриманих даних з результатами магнітно­резонансної томографії. Матеріали та методи. Ми провели проспективне госпітальне когортне дослідження пацієнтiв iз гострим ішемічним інсультом (n = 124), які були госпіталізовані у відділення цереброваскулярних захворювань Олександрівської клінічної лікарні м. Київа протягом перших 24 годин з моменту розвитку інсульту. Усі пацієнти пройшли комплексне клініко­неврологічне, лабораторне, ультразвукове і нейровізуалізаційне обстеження. Результати. Серед 124 хворих iз гострим ішемічним інсультом перехресно­мозочковий діашиз був діагностований у 5 (4,03 %) пацієнтів. Ми проаналізували патофізіологічні, анатомічні та клініко­нейровізуалізаційні особливості перехресно­мозочкового діашиза в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом. Висновки. Семіотика гострого інсульту визначається не тільки первинним інфарктом мозочку, а й діашизом, що обумовлює більш серйозний неврологічний дефіцит. Перехресно­мозочковий діашиз асоціюється не тільки з характерними симптомами ураження мозочку, але й парезом кінцівок, порушеннями чутливості та вищих функцій мозку.