Українознавчі пріоритети формування національно-культурної ідентичності учнівської молоді

Дослідження зорієнтоване на визначення національних пріоритетів ціннісного наповнення сучасних освітніх практик в умовах гуманітарних викликів та загроз. Одним із головних завдань освітньої політики має стати формування в учнів та молоді національних суспільно-державних цінностей як ідейного підґрунтя української ідентичності.За концептуальну основу до такого підходу варто взяти українознавство як систему наукового знання про Україну, українців, українськість, що розглядаються через практичний досвід культуротворення і спільнотного єднання. У сучасній системі освіти українознавство постає як інтегрований самостійний освітній предмет, що теоретично інтерпретує ідею українськості в різних галузях наукових знань й у різних навчальних дисциплінах – історії, літературі, етнопсихології, мові, географії тощо, та освітній напрям, який покликаний відповідати на сьогоденні гуманітарні та соціокультурні виклики, помножуючи науковий арсенал україноцентричних знань.Актуалізується увага на сучасних методологічних підходах до викладання курсу «Українознавство» в закладах освіти України та за кордоном, а також залучення молоді до науково-пошукових українознавчих досліджень як важливого чинника реалізації компетентнісного підходу в умовах реалізації концепції Нової української школи.Врахування національних ціннісно-смислових домінант у розробці законодавчих документів в освітньому середовищі спрямоване на формування патріотизму та утвердження загальнолюдських культурних цінностей українського народу, в основу якої покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства.Формування національно-культурних ідентитетів підростаючого покоління потребує міждисциплінарного українознавчого підходу, в умовах якого громадянство особи має неодмінно співдіяти з її культуротворчими засадами. Відтак у державі така особа представлятиметься не лише як громадянин, а й культуротворець. Тоді виникатиме усвідомлення держави як злагодженої дієвої системи врівноважувань творчих та суспільних (громадянських) взаємин.
The research is focused on determining national priorities of axiological contents of modern educational practices in terms of humanitarian challenges and threats. One of the main tasks of the educational policy must consist in the formation of national state and social values for students and youth as an ideological basis of Ukrainian identity. Ukrainian studies must be taken as conceptual foundations for such an approach, as a system of scientific knowledge about Ukraine, Ukrainians, Ukrainian culture and mentality, which are considered through the practical experience of cultural creation and community. In the modern system of education, Ukrainian studies appear as an integrated independent educational subject that theoretically interprets the idea of Ukrainian culture and mentality in various fields of scholarly knowledge and various disciplines: history, literature, ethnopsychology, language, geography, etc., and as an educational direction, aimed to meet modern humanitarian and sociocultural challenges, multiplying the scholarly arsenal of Ukrainian-centric knowledge. The article draws attention to modern methodological approaches toward teaching the course in Ukrainian Studies at educational institutions of Ukraine and abroad, as well as involving young people in the Ukrainian studies research as an important factor in applying the competency approach in terms of implementing the concept of the New Ukrainian School. Consideration of national axiological and semantic dominants in the development of legislative documents for the educational environment is aimed at forming patriotism and establishing universal cultural values of the Ukrainian people, based on the idea of strengthening Ukrainian statehood as a consolidating factor in the society. Thus, the formation of national and cultural identities of the younger generation requires an interdisciplinary Ukrainian studies approach, in which a person’s citizenship must necessarily cooperate with its culture-forming principles. Therefore, such a person will be represented in the state not only as a citizen but also as a cultural creator. Thus, the state will be considered as a coordinated and effective system of balancing creative and social (civil) relations.