Search

The possibilities of application of the code reuse mechanism in the process of designing and developing software of knowledge-oriented systems are considered. The necessity of a separate study of the issues of software development of analytical and information resources that provide support to all participants in the process of software development of knowledge-oriented systems is proved. The necessity of using the mechanisms of reuse of previously developed and verified program code as an element of the information resource is shown. In the framework of the developed method of increasing the reliability of knowledge-oriented systems software due to the mechanisms of code reuse, a new visual form of representation of function libraries in the form of a single software shell is proposed. As a basic tool for solving the problem of information resource development, it is proposed to use UML (Unified Modeling Language) - a unified modeling language, which is based on the paradigm of object-oriented programming. This choice is justified by the fact that UML is an integral part of a unified software development process and is essentially an open standard that uses graphical notation to create an abstract model of the system. The obtained theoretical provisions are reflected in a cross-cutting example, which reflects one of the possible options for organizing libraries of functions as an element of the information resource. Diagrams of use cases, interaction diagrams, sequence diagrams, class diagrams are developed and substantiated. Based on the obtained practical results, a block diagram of the method is proposed, which, in contrast to existing solutions, includes a procedure for making corrections for basic UML diagrams according to the requirements of programming environments., аналитического и информационного ресурсов, обеспечивающих поддержку всех участников процесса разработки программного обеспечения знаний-ориентированных систем. Показана необходимость использования механизмов повторного использования ранее разработанного и верифицируемого программного кода как элемента информационного ресурса. В рамках разработанного метода повышения надежности программного обеспечения знаний-ориентированных систем за счет механизмов повторного использования кода предложена новая визуальная форма представления библиотек функций в виде единой программной оболочки. В качестве базового инструментария для решения задачи разработки информационного ресурса предложено использовать UML (Unified Modeling Language) – унифицированный язык моделирования, в основу которого положена парадигма объектно-ориентированного программирования. Указанный выбор обоснован тем, что UML является неотъемлемой частью унифицированного процесса разработки программного обеспечения и, по сути, является открытым стандартом, использующим графические обозначения для создания абстрактной модели системы. Полученные теоретические положения отражены в сквозном примере, отражающем один из возможных вариантов организации библиотек функций как элемента информационного ресурса. Разработаны и обоснованы диаграммы вариантов использования, диаграммы взаимодействия, диаграммы последовательности, диаграммы классов. На основе полученных практических результатов предложена структурная схема метода, которая, в отличие от существующих решений включает процедуру выработки корректур для основных UML-диаграмм по требованиям сред программирования., Розглянуті питання можливості застосування механізму повторного використання коду в процесі проектування та розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Доведена необхідність окремого дослідження питань розробки програмного забезпечення аналітичного та інформаційного ресурсів, що забезпечують підтримку всіх учасників процесу розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Показана необхідність використання механізмів повторного використання раніше розробленого і верифікованого програмного коду, як елементу інформаційного ресурсу. В рамках розробленого методу підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду запропонована нова візуальна форма подання бібліотек функцій у вигляді єдиної програмної оболонки. В якості базового інструментарію вирішення завдання розробки інформаційного ресурсу запропоновано використовувати UML (Unified Modeling Language) – уніфіковану мову моделювання, в основу якої покладено парадигму об'єктно-орієнтованого програмування. Зазначений вибір обґрунтований тим, що UML є невід'ємною частиною уніфікованого процесу розробки програмного забезпечення та по суті являється відкритим стандартом, що використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи. Отримані теоретичні положення відображені в наскрізному прикладі, що відображає однин з можливих варіантів організації бібліотек функцій як елементу інформаційного ресурсу. Розроблено та обґрунтовано діаграми варіантів використання, діаграми взаємодії, діаграми послідовності, діаграми класів. На основі отриманих практичних результатів запропоновано структурну схему методу, яка, на відміну від існуючих рішень включає процедуру вироблення коректур для основних UML-діаграм за вимогами середовищ програмування.

Предмет исследования – программное средство построения графической сетевой модели реинжиниринга программного проекта. Цель исследования – разработка системной архитектуры программного средства для автоматизированного проектирования сетевых графиков организации производства по реинжинирингу программных систем в рамках управления проектами. Наряду с линейными графиками и табличными расчетами сетевые методы планирования находят широкое применение при разработке перспективных планов и моделей создания сложных производственных систем и других объектов долгосрочного использования. Задачей перед созданием программного средства является способность работать со всеми типами сетевых графиков с возможностями их всесторонней трансформации. Методы. В основу статьи заложена методы сетевого планирования по методологии PERT (Program (Project) Evaluation and Review Technique), использование элементов теории графов и метода диаграмм Ганта, как учетного для осуществления управления проектами. Моделирование системной архитектуры программного обеспечения выполняется в рамках методологии UML (Unified Modeling Language) 2.5 с использованием CASE-инструментария Enterprise Architect 14. Результаты. В статье разработано программное средство для управления сетевым планированием реинжиниринга программного проекта. Выводы. Архитектура разработана в виде нескольких структурных и поведенческих диаграмм, а именно: диаграмма вариантов использования, иллюстрирующая аналитику детальное представления об области применения программного средства; диаграмма последовательности, предназначенная для формирования представления программиста о порядке выполнения действий при работе с будущим программным средством; диаграмма состояний, необходимая для наглядного представления тех состояний, в которых программное средство может находиться в разные моменты времени; диаграмма классов, использующаяся для проектирования основного формового наполнения будущего программного средства; диаграмма компонентов, предназначенная для изучения состава компонентов будущего программного средства и указания последовательности компиляции и сборки отдельных модулей. Численная и временная оценка параметров планирования строится по данным, полученные из проектных диаграмм Ганта., Предмет дослідження – програмний засіб побудови графічної мережевої моделі реінжинірингу програмного проекту. Мета дослідження – розробка системної архітектури програмного засобу для автоматизованого проектування мережевих графіків організації виробництва з реінжинірингу програмних систем у рамках управління проектами. Поряд з лінійними графіками й табличними розрахунками мережеві методи планування знаходять широке застосування при розробці перспективних планів і моделей створення складних виробничих систем та інших об'єктів довгострокового використання. Завданням перед створенням програмного засобу є здатність працювати з усіма типами мережевих графіків із можливостями їх всебічної трансформації. Методи. В основу статті закладено методи мережевого планування за методологію PERT (Program (Project) Evaluation and Review Technique), використання елементів теорії графів та методу діаграм Ганта, як облікового для здійснення управління проектами. Моделювання системної архітектури програмного забезпечення виконується у рамках методології UML (Unified Modeling Language) 2.5 із використанням CASE-інструментарію Enterprise Architect 14. Результати. У статті розроблено програмний засіб для управління мережевим плануванням реінжинірингу програмного проекту. Висновки. Архітектура розроблена у вигляді декількох структурних та поведінкових діаграм, а саме: діаграма варіантів використання, що надає аналітику детальної уяви про галузь застосування програмного засобу; діаграма послідовності, яка призначена для формування уяви програміста про порядок виконання дій при роботі з майбутнім програмним засобом; діаграма станів, що необхідна для наочного подання тих станів, у яких програмний засіб може знаходитися у різні моменти часу; діаграма класів, яка використовуються для проектування основного формового наповнення майбутнього програмного засобу; діаграма компонентів, що призначена для вивчення складу компонентів майбутнього програмного засобу та вказівки послідовності компіляції та збірки окремих модулів. Чисельна та часова оцінка параметрів планування будується за даними, що отримані із проектних діаграм Ганта., Subject of the research is a software tool for construction of graphic network model of reengineering the software project. Purpose of the research is the development of technical architecture of software tool for automated design of network schedules for organization of production the software systems reengineering within the framework of project management. Along with the linear charts and table calculations, network planning methods are extensively used in the development of long-term plans and models for the creation of complex production systems and other objects of the long-term use. The task before creating a software tool is the ability to work with all types of network charts with the possibilities of their comprehensive transformation. Methods. The article is based on the methods of network planning for the PERT (Program Evaluation and Review Technique) methodology, the use of elements of graph theory and the Gantt chart method as an accounting method for project management. Simulation of the system software architecture is carried out within the UML (Unified Modeling Language) 2.5 methodology using the CASE toolkit Enterprise Architect 14. Results. The software architecture for managing network planning of software project reengineering is designed in the article. Conclusions. The architecture is developed in the form of several structural and behavioral diagrams, namely: use case diagram, which provides an analyst with a detailed idea of the software field of application; sequence diagram that is designed to create a programmer's imagination on how to perform actions when working with a future program tool; state chart diagram that is required for a visual representation of those states in which the software can be at different times; class diagrams that are used to design the main form filling of the future software; component diagram that is designed to examine the composition of the components of the future software and indicate the sequence of compilation and assembly of individual modules. The numerical and temporal estimation of the planning parameters is based on the data obtained from the Gantt design charts.

В работе предложена модель обучающей игры с многоуровневой иерархической структурой. Игра рассчитана на пользователей разного уровня подготовки - как абитуриентов, так и студентов, и реализована в виде приложения для мобильных устройств на базе операционной системы Android Игра разработана с целью повышения интереса пользователей к дисциплинам стека WEB-технологии, а также для улучшения эффективности обучения в целом. Разработана многоуровневая структура игры, содержащая различные уровни представления данных. На нижних уровнях находится информация по языкам HTML, CSS, PHP, необходимая для создания собственного сайта. На верхнем уровне расположена информация касательно инструментов SEO, знание которых позволяет оптимизировать сайт и продвинуть его в зону видимости информационно-поисковых систем. Для абитуриентов доступна информация первого базового уровня иерархической структуры игры, которая позволяет ознакомить пользователя с основными понятиями и практическими аспектами в области WEB-технологий. Студенты, в свою очередь, получают доступ ко всей информации. Схема навигации игры представлена в виде UML-диаграммы. Игра рассчитана на пользователей возрастом 16-22 года и имеет ограничения по доступу к тестовой части игры- только зарегистрированным пользователям. На подготовительном этапе разработки игры проведен опрос с целью выявления наиболее значимых показателей, влияющих на ее качество. Обработка данных осуществлена посредством метода экспертных оценок. Среди предложенных вариантов наиболее значимыми оказались: дизайн и скорость работы, удобство навигации, контент игры, возможность проходить тематические тесты. По завершении разработки игры применены методы анкетирования и интервью, которые позволили оценить полученные результаты, определить уровень разработанного приложения и целесообразность его внедрения. Проведенный анализ опроса показал, что мнения экспертов являются согласованными. Игра в целом соответствует ожиданиям экспертов и целесообразна для внедрения. Разработанное приложение позволяет осуществить обучение в игровой форме и, в целом, повысить заинтересованность пользователей в изучении дисциплин стека WEB-технологии., В роботі запропоновано модель навчальної гри із багаторівневою ієрархічною структурою. Гру розраховано на користувачів різного рівня підготовки – як абітурієнтів, так і студентів, та реалізовано у вигляді додатку для мобільних пристроїв на базі операційної системи Android. Гру розроблено із метою підвищення інтересу користувачів до дисциплін стеку WEB-технології, а також задля покращення ефективності навчання в цілому. Розроблено багаторівневу структуру гри, що містить різні рівні подання даних. На нижніх рівнях знаходиться інформація із мов HTML, CSS, PHP, необхідна для створення власного сайту. На верхньому рівні розташовано інформацію щодо інструментів SEO, знання яких дозволяє оптимізувати сайт та просунути його до зони видимості інформаційно-пошукових систем. Для абітурієнтів доступна інформація першого базового рівня ієрархічної структури гри, що дозволяє ознайомити користувача із основними поняттями та практичними аспектами у галузі WEB-технологій. Студенти, в свою чергу, отримують доступ до всієї інформації. Схему навігації гри представлено у вигляді UML-діаграми. Гру розраховано на користувачів віком 16-22 роки та має обмеження із доступу до тестової частини гри – тільки зареєстрованим користувачам. На підготовчому етапі розробки гри було проведено опитування із метою виявлення найбільш значущих показників, що впливають на її якість. Обробку даних здійснено за допомогою експертних оцінок. Серед запропонованих варіантів найбільш значущими виявилися: дизайн та швидкість роботи, зручність навігації, контент гри, можливість проходити тематичні тести. По завершенню розробки гри були застосовані методи анкетування та інтерв’ю, що дозволили оцінити отримані результати та визначити рівень розробленого додатку та доцільність його впровадження. Проведений аналіз опитування показав, що думки експертів є узгодженими. Гра в цілому задовольняє очікування експертів та доцільна до впровадження. Розроблений додаток дозволяє здійснити навчання в ігровій формі та, в цілому, підвищити зацікавленість користувачів до вивчення стеку WEB-технологій., This paper proposes a model of an educational game with a multi-level hierarchical structure. The game is designed for users with different background levels - both applicants and students. The game is implemented as an application for mobile devices based on the Android operating system and designed to increase user interest to the disciplines of the WEB technology stack, as well as to improve the effectiveness of training in general. A multi-level structure of the game is developed, containing various levels of data representation. The lower levels contain information on the HTML, CSS, and PHP languages needed to create own website. Upper level contains information regarding SEO tools, the knowledge of which allows website optimization and promotion to the visibility range of information retrieval systems. Information for the first basic level of the hierarchical structure of the game is available for applicants, which allows familiarizing the user with the basic concepts and practical aspects in the field of WEB-technologies. Students, in turn, gain access to all information. The navigation scheme of the game is presented as a UML diagram. The game is designed for users aged 16-22 and has restrictions on access to the test part of the game – only to registered users. At the preparatory stage of game development, a survey was conducted to identify the most significant indicators that affect quality. Data processing is carried out using the method of expert assessments. Among the proposed options, the most significant were: design and speed, ease of navigation, game content and the ability to pass thematic tests. Upon completion of the development of the game, questionnaire and interview methods were applied, which made it possible to evaluate the results obtained, determine the level of the developed application and the appropriateness of implementation. The survey analysis showed that the opinions of experts are consistent. The game meets the expectations of experts in general and is suitable for implementation. The developed application allows for training in a playful way and, in general, to increase the interest of users in studying the disciplines of the WEB technology stacks.

Urgency of the research. Quality is an essential characteristic of any software. To ensure the high quality of the created program, it is necessary to perform a number of procedures, one of the main among which is verification.Target setting. Verification is performed to both the software itself and its model, which in the case of object-oriented software is represented by a variety of UML diagrams.Actual scientific researches and issues analysis. Nearly all of the existing methods of verification of models of object-oriented programs allow you to verify only individual diagrams without checking the entire model as a whole for the consistency of its components.Uninvestigated parts of general matters defining. Accordingly, the problem of checking for consistency of all UML diagrams that are a part of the created object-oriented software is actual.The research objective. The main purpose of this article is to describe the conditions and constraints, the implementation of which will ensure the consistency between UML diagrams within the object-oriented software model.The statement of basic materials. Since the use case diagram describes the software requirements, the consistency of the transition from a given diagram to a class diagram can not be verified. Diagrams of interaction and behavior are built on the basis of a class diagram, so it is important to check the consistency of the transition from the class diagram to these diagrams. The component diagram is also created based on the class diagram, so it is compulsory to check the correctness of the transition from the class diagram to the component diagram, and then - from the component diagram to the deployment diagram.Conclusions. The article represents conditions and limitations, the verification and the implementation of which will ensure consistency between UML diagrams within a particular model of object-oriented software., Актуальность темы исследования. Качество является важнейшей характеристикой любого программного обеспечения. Для обеспечения высокого качества создаваемой программы необходимо выполнение ряда процедур, одной из основных среди которых является верификация.Постановка проблемы. Верификации подлежит как само программное обеспечение, так и его модель, которая в случае с объектно-ориентированным программным обеспечением представлена множеством UML-диаграмм.Анализ последних исследований и публикаций. Практически все из существующих на данный момент методов верификации моделей объектно-ориентированных программ позволяют выполнить верификацию исключительно отдельных диаграмм, не проверяя при этом всю модель в целом на непротиворечивость ее составляющих.Выделение нерешенных ранее частей общей проблемы. Таким образом, актуальной является задача проверки на непротиворечивость и согласованность всех UML-диаграмм, входящих в состав создаваемого объектно-ориентированного программного обеспечения.Постановка задачи. Главной целью данной статьи является описание условий и ограничений, выполнение которых позволит обеспечить согласованность и непротиворечивость между UML-диаграммами внутри модели объектно-ориентированного программного обеспечения.Изложение основного материала. Так как диаграмма вариантов использования описывает требования к программному обеспечению, то непротиворечивость перехода от данной диаграммы к диаграмме классов проверить нельзя. Диаграммы взаимодействия и поведения строятся на основе диаграммы классов, поэтому необходимо проверить согласованность и непротиворечивость перехода от диаграммы классов к данным диаграммам. Диаграмма компонентов также создается на основании диаграммы классов, таким образом следует проверить корректность перехода от диаграммы классов к диаграмме компонентов, а потом – от диаграммы компонентов к диаграмме развертывания.Выводы. В статье предложены условия и ограничения, проверка и выполнение которых позволит обеспечить согласованность и непротиворечивость между UML-диаграммами внутри конкретной модели объектно-ориентированного программного обеспечения., Актуальність теми дослідження. Якість є найважливішою характеристикою будь-якого програмного забезпечення. Для забезпечення високої якості створюваної програми необхідне виконання ряду процедур, однією з основних серед яких є верифікація.Постановка проблеми. Верифікації підлягає як саме програмне забезпечення, так і його модель, яка у випадку з об'єктно-орієнтованим програмним забезпеченням представлена безліччю UML-діаграм.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Практично всі з існуючих на даний момент методів верифікації моделей об'єктно-орієнтованих програм дозволяють виконати верифікацію виключно окремих діаграм, не перевіряючи при цьому всю модель в цілому на несуперечливість її складових.Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Таким чином, актуальною є задача перевірки на несуперечливість і узгодженість всіх UML-діаграм, що входять до складу створюваного об'єктно-орієнтованого програмного забезпечення.Постановка задачі. Головною метою даної статті є опис умов і обмежень, виконання яких дозволить забезпечити узгодженість і несуперечність між UML-діаграмами всередині моделі об'єктно-орієнтованого програмного забезпечення.Виклад основного матеріалу. Так як діаграма варіантів використання описує вимоги до програмного забезпечення, то несуперечливість переходу від даної діаграми до діаграми класів перевірити не можна. діаграми взаємодії і поведінки будуються на основі діаграми класів, тому необхідно перевірити узгодженість і несуперечність переходу від діаграми класів до даних діаграм. Діаграма компонентів також створюється на підставі діаграми класів, таким чином слід перевірити коректність переходу від діаграми класів до діаграми компонентів, а потім - від діаграми компонентів до діаграми розгортання.Висновки. У статті запропоновані умови і обмеження, перевірка і виконання яких дозволить забезпечити узгодженість і несуперечність між UML-діаграмами всередині конкретної моделі об'єктно-орієнтованого програмного забезпечення.