The object of the article are chrononyms in “Prince Jeremija Vishnevetski” by I. Nechuj-Levitski. There are artistic functions of the chrononyms analyzed in the novel as well as the peculiarities of their usage, stylistic connotations, expression potency and variability. The usage of the chrononyms first of all depends on the contents and the theme of fiction and on the author’s idea that leads to certain functioning of the chrononyms and its organization peculiarities at the poetry. The usage of each chrononym is well thought out by the author, and every of them illustrates a wide range of imaginative transformations as well as a close interaction with others lingual and extralingual factors. The result of the study establishes that the frequency dynamics, paradigm and scope amplitude depends on lingual and extralingual factors. The figurative potential of each of the chrononym used by the author was described in this article, figurative transformations and symbolism being the most frequent. There were determined the dynamics and amplitude of the chrononyms paradigm preferences in I. Nechuj-Levitski’s every collection and his creative activity on the whole. The main findings of the research consist in determining the functions of the chrononyms as text-forming, characterizing, space and time showing and expressive, which facilitate revealing the general idea and the author’s concept of the text., Статья посвящена изучению роли хрононимов в жанре исторической прозы. Материалом послужил роман И. С. Нечуя-Левицкого «Князь Иеремия Вишневецкий». Предметом анализа является функциональная нагрузка, особенности функционирования, стилистические коннотации, экспрессивный, образный потенциал, вариативность хрононимов. Употребление тех или иных лексем зависит от тематики произведения, авторского замысла, что и обусловливает функционирование определенных хрононимов, организацию особенностей данного лексического пласта. Использование каждого хрононима четко продумано автором, каждый из них иллюстрирует широкий спектр образных трансформаций, а также тесное взаимодействие с иным лингвистическими и экстралингвистическими факторами. Результаты семантического и стилистического анализа хрононимов свидетельствует о наличии значительного коннотативного потенциала с активированным стилистическим, экспрессивным компонентом практически у каждого из хрононимов, что максимально углубляет его узуальное значение. Установлен диапазон, насыщенность и перспективы образных трансформаций, зависимость компонентов хрононимической парадигмы не только от лингвоментальных стратегий автора, но и от экстралингвистических факторов. Основные выводы состоят в том, что хрононимы выполняют текстообразующую, характеризующую, хронотопическую, экспрессивную, выразительную функции, способствуют раскрытию подтекста и авторской концепции., Метою статті є визначення ролі хрононімів у жанрі історичної прози. Матеріалом дослідження послужив роман І.С.Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький». Предметом аналізу є функційне навантаження, особливості вживання, стилістичні конотації, експресивний, образний потенціал, варіативність хрононімів. Уживання тих чи інших лексем залежить від тематики твору, авторського задуму, що й зумовлює особливості функціонування певних хрононімів, організацію цього лексичного пласту у контексті художнього твору. Використання кожного хрононіму є чітко продуманим, кожен з них ілюструє широкий спектр експресивних і образних трансформацій, а також тісну взаємодію з іншими лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Результати семантичного і стилістичного аналізу хрононімів свідчать про наявність значного конотативного потенціалу з активованим стилістичним, експресивним компонентом практично у кожного з хрононімів, що максимально поглиблює його узуальне значення. Встановлено діапазон, насиченість і перспективи образних трансформацій, залежність компонентів хрононімічної парадигми не лише від лінгвоментальних стратегій автора, а й від екстралінгвістичних факторів. Основний висновок полягає в тому, що хрононіми виконують текстоутворюючу, характеристичну, хронотопічну, експресивну, виразову функції, сприяють розкриттю підтексту й авторської концепції.