Yarantseva, N.A.; Харківська медична академія післядипломної освіти, Oparin, О.A.; Харківська медична академія післядипломної освіти, Lavrova, A.S.; Харківська медична академія післядипломної освіти, Yarantseva, N.A.; Харківська медична академія післядипломної освіти, Oparin, О.A.; Харківська медична академія післядипломної освіти, and Lavrova, A.S.; Харківська медична академія післядипломної освіти
Objective — to study the role and place of psychosomatic disorders and thyroid hormones in the pathogenesis of the comorbid course of gastroesophageal reflux disease and autoimmune thyroiditis, considering, on the one hand, the relationship between the psycho-vegetative state and the level of thyroid hormones, and, on the other, the effect of thyroid hormones on acid-forming processes.Materials and metods. For the study two groups of patients have been taken. The first group consisted of 30 patients suffering from isolated GERD, the second included 27 patients suffering from GERD in combination with hypothyroidism caused by AIT. All patients underwent a comprehensive examination according to the protocols for the diagnosis and treatment of GERD and AIT. The determination of the psychosomatic status and quality of life was carried out using Shihan, Eysenck, GERD-Q and GIQLI questionnaires. Patients were questioned upon admission to the hospital and 2 weeks after standard treatment.Results and discussion. It was established that patients with GERD with concomitant AIT compared with patients with isolated GERD showed a significantly increased level of anxiety, neuroticism and a lower level of quality of life. A clear correlation has been established between the indices of the motor-secretory function of the gastrointestinal tract, the level of thyroid hormones, the quality of life of patients and the peculiarity of psychosomatic disorders in the clinical course and prognosis of GERD. Conclusions. The findings suggest the role of psychosomatic disorders in the pathogenesis of disorders of thyroid hormone production and the motor-secretory function of the esophagus and stomach, which has a great influence on the formation of GERD in combination with AIT., Цель работы — изучить роль и место психосоматических расстройств и тиреоидных гормонов в патогенезе коморбидного течения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) и аутоиммунного тиреоидита (АИТ), учитывая, с одной стороны, взаимосвязь между психовегетативным состоянием и уровнем гормонов щитовидной железы, а с другой, влияние гормонов щитовидной железы на процессы кислотообразования.Материалы и методы. В исследовании приняли участие две группы больных. Первая состояла из 30 пациентов, страдающих изолированной ГЭРБ, вторая включала 27 пациентов, страдающих ГЭРБ в сочетании с гипотиреозом, вызванным АИТ. Всем больным было проведено комплексное обследование согласно протоколам диагностики и лечения ГЭРБ и АИТ. Определение психосоматического статуса и качества жизни проводили с помощью опросников Шихана, Айзенка, GERD-Q и GIQLI. Пациенты проходили анкетирование при поступлении в стационар и через 2 нед после стандартного лечения.Результаты и обсуждение. Установлено, что у больных ГЭРБ с сопутствующим АИТ по сравнению с больными с изолированной ГЭРБ отмечался достоверно повышенный уровень тревожности, нейротизма и более низкий уровень качества жизни. Обнаружена четкая корреляционная зависимость между показателями моторно-секреторной функции желудочно-кишечного тракта, клиническим течением, уровнем гормонов щитовидной железы, качеством жизни пациентов и особенностью психосоматических расстройств у больных ГЭРБ с сопутствующим АИТ.Выводы. Полученные данные свидетельствуют о роли психосоматических расстройств в патогенезе нарушений выработки гормонов щитовидной железы и моторно-секреторной функции пищевода и желудка, что влияет на формирование ГЭРБ в сочетании с АИТ., Мета роботи — вивчити роль і місце психосоматичних розладів і тиреоїдних гормонів у патогенезі коморбідного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) і автоімунного тиреоїдиту (АІТ), враховуючи, з одного боку, взаємозв’язок між психовегетативним станом і рівнем гормонів щитоподібної залози, а з іншого, вплив гормонів щитоподібної залози на процеси кислотоутворення.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь дві групи хворих. Перша складалася з 30 пацієнтів, які страждають на ізольовану ГЕРХ, друга включала 27 пацієнтів, що страждають на ГЕРХ в поєднанні з гіпотиреозом, викликаним АІТ. Всім хворим було проведено комплексне обстеження відповідно до протоколів діагностики та лікування ГЕРХ і АІТ. Визначення психосоматичного статусу і якості життя проводили за допомогою опитувальників Шихана, Айзенка, GERD-Q і GIQLI. Пацієнти проходили анкетування при надходженні до стаціонару і через 2 тиж після стандартного лікування.Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на ГЕРХ з супутнім АІТ в порівнянні з хворими на ізольовану ГЕРХ відзначався достовірно підвищений рівень тривожності, нейротизму і більш низький рівень якості життя. Виявлена чітка кореляційна залежність між показниками моторно-секреторної функції шлунково-кишкового тракту, клінічним перебігом, рівнем гормонів щитоподібної залози, якістю життя пацієнтів і особливістю психосоматичних розладів у хворих на ГЕРХ з супутнім АІТ. Висновки. Отримані дані свідчать про роль психосоматичних розладів в патогенезі порушень вироблення гормонів щитоподібної залози і моторно-секреторної функції стравоходу і шлунка, що впливає на формування ГЕРХ в поєднанні з АІТ.