Search

Введение. В статье рассматривается вопрос применения технологии CLIL, освещается важность ее применения, плюсы и минусы данной технологии, подчеркивается важность применения данной технологии в процессе подготовки будущих учителей к межкультурному профессиональному взаимодействию. Цель статьи описать с учетом требований данной технологии педагогический проект, проведенный на историческом факультете. Материалы и методы. Основными методами исследования являются анализ научной литературы, посвящённой изучению технологии CLIL в трудах отечественных и зарубежных ученых, метод педагогического проекта, также диагностические методики, включающие наблюдение, анкетирование, тестирование, методы обработки данных. Результаты. Итоги проведения педагогического проекта показали, что в процессе обучения с использованием технологии CLIL уровень сформированности иноязычной профессиональнокоммуникативной компетенции у студентов 1 курса исторического факультета увеличился по всем трём видам речевой деятельности (говорению, аудированию и чтению). Студенты отмечали большую заинтересованность как в овладении терминологией, так и в работе с текстами, так как это помогло им углубить знания по истории. Владея терминологией, они могли сами читать дополнительный материал по теме на английском языке. Вследствие этого повысилась мотивация к изучению английского языка. Припроведении проекта нами была использована технология CLIL. При этом предметная и языковая составляющие были одинаково важны и равноправны. Обсуждение. Подчеркивается, что формирование иноязычной профессиональнокоммуникативной компетенции будущих учителей является основной целью современного образования, так как данная компетенция является важным компонентом общей компетентности учителя, которая подготовит педагога к межкультурному профессиональному взаимодействию в будущем. Заключение. Делается вывод о том, что использование технологии CLIL является важнейшим средством мотивации студентов к изучению не только иностранного языка, но и других предметов. Эффективная работа преподавателя и студентов на занятиях с применением данной технологии поможет сформировать у студентов необходимый уровень иноязычной профессиональнокоммуникативной компетенции, будет способствовать продолжению развития общенаучных знаний и умений, готовить будущих учителей к межкультурному профессиональному взаимодействию. Основные положения: создана и апробирована система упражнений на основе технологии CLIL, подготавливающих будущих учителей истории кмежкультурному профессиональному взаимодействию., Introduction. The article discusses the application of CLIL technology, highlights the importance of its application, the pros and cons of this technology, emphasizes the importance of using this technology in the process of preparing future teachers for intercultural professional interaction. The purpose of the article is to describe the pedagogical project carried out at the historical faculty taking into account the requirements of this technology. Materials and methods. The main research methods are the analysis of scientific literature devoted to the study of CLIL technology in the works of domestic and foreign scientists, the method of the pedagogical project, as well as diagnostic techniques, including observation, questioning, testing, data processing methods. Results. The results of the pedagogical project showed that in the process of learning using the CLIL technology, the level of the formation of foreignlanguage professional and communicative competence among the 1st year students of the Faculty of History increased in all three types of speech activity (speaking, listening and reading). Students noted great interest in both mastering terminology and working with texts, as this helped them to deepen their knowledge of history. Possessing terminology, they could read additional material on the topic in English. As a result, the motivation for learning English has increased. In carrying out this pedagogical project, we used the CLIL technology. In this case, the substantive and linguistic components were equally important and equal. Discussion. It is emphasized that the formation of foreign professional and communicative competence of future teachers is the main goal of modern education, since this competence is an important component of the general competence of the teacher, which will prepare the teacher for intercultural professional interaction in the future. Conclusion. It is concluded that the use of CLIL technology is the most important means ofmotivating students to study not only a foreign language, but also other subjects. Effective work of the teacher and students in the classroom with the use of this technology will help to form the necessary level of foreignlanguage professional and communicative competence among students, will promote the development of general scientific knowledge and skills, and prepare future teachers forintercultural professional interaction. Highlights: an exercise system based on CLIL technology has been created and tested, preparing future teachers of history for intercultural professional interaction., №4 (2019)

The article deals with the content of the English speaking competence formation of the first and the second-year college students. One of the pedagogical tasks is its content concretization of future specialists. The notion of the content of speech interaction teaching is described. The purpose of the article is description of the content of the English speaking competence formation of the future technician-builders. As many scholars claim the content of teaching English speech interaction includes subject and process aspects. The subject content aspect contains such components: spheres and types of the English speech interaction, topics, psychological and communicative situations, communicative roles, problems and texts, communicative intentions, country-studying and lingua country-studying knowledge are concreticised and described. The paper analyses spheres of future technician-builders’ communication. Some examples of texts’ topics, communicative situations and problems for teaching English interaction of the first and the second-year college students are represented. The process content aspect includes such components: speech knowledge, speech interaction’s skills and exercises for their development of the English speaking competence formation of future technician-builders, which are described in the paper. Perspective of the further research is connected with the determination of psychological and linguistic peculiarities of the English speaking competence formation of the future technician-builders., Висвітлено зміст формування компетентності в англійському діалогічному мовленні у студентів І–ІІ курсів будівельного технікуму. Розглянуто поняття змісту навчання діалогічного мовлення. Описано та конкретизовано компоненти предметного аспекту змісту формування компетентності в англійському діалогічному мовленні: сфери і види діалогічного мовлення, теми, психологічні та мовленнєві ситуації спілкування, комунікативні ролі, проблеми і тексти, комунікативні наміри, країнознавчі та лінгвокраїнознавчі знання. Проаналізовано сфери англомовного спілкування майбутніх техніків-будівельників. Наведено приклади тематики текстів для навчання діалогічного мовлення англійською мовою. Визначено компоненти процесуального аспекту: мовленнєві знання, мовленнєві вміння у діалогічному мовленні та вправи для їх розвитку, які впливають на формування компетентності в англійському діалогічному мовленні у майбутніх техніків-будівельників.

Висвітлено зміст формування компетентності в англійському діалогічному мовленні у студентів І–ІІ курсів будівельного технікуму. Розглянуто поняття змісту навчання діалогічного мовлення. Описано та конкретизовано компоненти предметного аспекту змісту формування компетентності в англійському діалогічному мовленні: сфери і види діалогічного мовлення, теми, психологічні та мовленнєві ситуації спілкування, комунікативні ролі, проблеми і тексти, комунікативні наміри, країнознавчі та лінгвокраїнознавчі знання. Проаналізовано сфери англомовного спілкування майбутніх техніків-будівельників. Наведено приклади тематики текстів для навчання діалогічного мовлення англійською мовою. Визначено компоненти процесуального аспекту: мовленнєві знання, мовленнєві вміння у діалогічному мовленні та вправи для їх розвитку, які впливають на формування компетентності в англійському діалогічному мовленні у майбутніх техніків-будівельників., The article deals with the content of the English speaking competence formation of the first and the second-year college students. One of the pedagogical tasks is its content concretization of future specialists. The notion of the content of speech interaction teaching is described. The purpose of the article is description of the content of the English speaking competence formation of the future technician-builders. As many scholars claim the content of teaching English speech interaction includes subject and process aspects. The subject content aspect contains such components: spheres and types of the English speech interaction, topics, psychological and communicative situations, communicative roles, problems and texts, communicative intentions, country-studying and lingua country-studying knowledge are concreticised and described. The paper analyses spheres of future technician-builders’ communication. Some examples of texts’ topics, communicative situations and problems for teaching English interaction of the first and the second-year college students are represented. The process content aspect includes such components: speech knowledge, speech interaction’s skills and exercises for their development of the English speaking competence formation of future technician-builders, which are described in the paper. Perspective of the further research is connected with the determination of psychological and linguistic peculiarities of the English speaking competence formation of the future technician-builders.

У статті досліджуються мета і зміст навчання магістрантів мовних спеціальностей професійно орієнтованого наукового писемного мовлення як базисні категорії методики викладання іноземних мов. Визначено стратегічну мету й конкретизовано цілі та завдання, описано компоненти предметного і процесуального аспектів змісту навчання майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованого наукового писемного мовлення., The article analyses aims and content of teaching professionally oriented scientific writing skills to students of linguistic specialties who do their research work to get the master’s degree. The corresponding aims and objectives are defined, the components of subject and process content aspects of teaching future teachers of English to write on professionally oriented scientific items are described.

The article is devoted to the actual problem of the subject aspect of the unlawful carrying out of the archaeological explorations, excavations, other earth-moving and submarine works at the object of the archaeological heritage (according to the Criminal Code of Ukraine part 1,Article 298). During carrying out of the analysis of the subject aspect of the given crime such important characteristics of guilt as essence, extent of guilt, form and content of it have been revealed. The possibility of the commitment of a crime specified by the Criminal Code of Ukraine part 1, Article 298 both with the special intent and with the criminal negligence has been given grounds, Рассмотрена субъективная сторона незаконного проведения археологических разведок, раскопок других земельных или подводных работ на объекте археологического наследия (за ч. 1 ст. 298 УК). Раскрыты такие важные характеристики вины, как сущность, степень вины, форма и содержание. Обоснована возможность совершения преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 298 УК, как с прямым умыслом, так и с преступной небрежностью, Розглянуто суб’єктивну сторону незаконного проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини (за ч. 1 ст. 298 КК). Розкрито такі важливі характеристики вини, як її сутність, ступінь, форма і зміст. Обґрунтовано можливість вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК як з прямим умислом, так і зі злочинною недбалістю

The article is devoted to the actual problem of the subject aspect of the unlawful carrying out of the archaeological explorations, excavations, other earth-moving and submarine works at the object of the archaeological heritage (according to the Criminal Code of Ukraine part 1,Article 298). During carrying out of the analysis of the subject aspect of the given crime such important characteristics of guilt as essence, extent of guilt, form and content of it have been revealed. The possibility of the commitment of a crime specified by the Criminal Code of Ukraine part 1, Article 298 both with the special intent and with the criminal negligence has been given grounds

Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior The present work is characterized as a research-formation study. The author analyses his trajectory as dance professor, observing processes of transition in the perception of the body: from the mechanical body to the sensitive body. He tries to outstand this new meaning of the body and the dance teaching and artistic experience as the matter that instructs itself. This research puts together the experience of two teachers, one of them as student (researcher), while the other, as master and professor (collaborator) and intends to comprehend how this new meaning of the body was brought to each one s life, motivated by the dance. It is used the self biographic method and the research-formation methodology to analyze and identify common points between their self formation processes. The researcher and collaborator life narratives as well as a partially structured interview with the collaborator were used as investigation source. The analysis followed the models suggested by Schütze (1977), presented by Bauer and Jovchelovitch (2004), guided by the five pillars of the study: the Subject aspect, as guiding point for the analysis; Corporal aspect, as component and integrant element of an individual and of the dance; the Dance while seen as forming and guiding practice for the individuals researched; the Complexity aspect; and finally the Instructor and Professional Formation, emphasizing the self formation process. The results showed how the dance has changed their perception of their own bodies and the whole corporal aspect, leading to subject-actor body point of view, and no longer from a strictly mechanic perspective. The teaching trajectory was defined by the new evaluation of the body through the Dance bringing the individuals researched to a dialogical-reflexive teaching practice that motivates self consciousness, humanization and automatization, in the context of their background experiences and the environment they act A dissertação caracteriza-se como um trabalho de pesquisa-formação. O autor investiga o seu percurso de professor de dança, analisando processos de transição na percepção do corpo: do corpo mecânico ao corpo sensível. Nesse percurso, procura evidenciar o ressignificar do corpo e o experienciar artístico e docente da dança como fios condutores da investigação e da autoformação. A pesquisa entrelaça as histórias de vida de dois professores: a do pesquisador (enquanto aluno e profissional) e a do colaborador (enquanto mentor e professor), e busca compreender como se dá a ressignificação do corpo na história de vida profissional de cada um, motivado pelo encontro com a dança. Utiliza-se o método (auto) biográfico e se adota a metodologia da pesquisa-formação, para identificar e analisar o que aproxima os sujeitosatores da pesquisa no seu processo de (trans) formação profissional. Foram utilizadas como fonte de investigação as narrativas de vida do pesquisador e do colaborador e a transcrição de uma entrevista semi-estruturada, realizada com o colaborador. As análises seguiram as propostas sugeridas por Schütze (1977), apresentadas por Bauer e Jovchelovitch (2004) e apoiaram-se em cinco eixos norteadores da pesquisa: a subjetividade, que serviu de base à reflexão fundadora das análises; a corporeidade, tomada como elemento constituinte e integrador do indivíduo e da dança; a própria dança enquanto prática condutora e formadora dos sujeitos da pesquisa; a noção de complexidade e, finalmente, a formação profissional e docente, em que se destaca o processo de autoformação. Os resultados mostraram como a dança opera a ressignificação do corpo na vida dos sujeitos, sinalizando os momentos de passagem de uma concepção do corpo percebido num fazer-sentir mecânico para ser vivido como corpo sujeito/ator, no percurso que conduz os sujeitos à docência como profissionais reflexivos envolvidos na pesquisa. O fazer e o ser docente vão sendo (re) definidos ao longo das duas trajetórias analisadas. A reconceitualização do corpo se opera na medida em que a Dança estabelece os sujeitos da pesquisa numa práxis docente dialógico-reflexiva, propulsora da consciência de si, da humanização e autonomização, na sua história de vida, no meio em que vivem e convivem com a arte e a docência