The article covers the history of creation and operation of Rudyakiv mobile training basketry workshop (specialized in making baskets and other household products from wicker) in 1905–1913. Data on the technical and technological process of production are given. The relevance of the study was determined by the lack of comprehensive research on this issue. The scientific novelty of the study is that this topic was the first object of independent study. The information introduced into scientific circulation organically complements the problem of formation of domestic vocational education, deepens knowledge of the history of Pereiaslav region. In the process of researching the activities of the workshop, the authors came to the conclusion that the operation of the studied educational and production institution helped to improve the skills of local craftsmen, their production activities, positively affected the rural economy, expanded opportunities for local people to receive vocational education, widened the network of professional institutions for the training of qualified professional and technical workers of Pereiaslav district, demonstrated the progressive role of the zemstvo in the development of local crafts and handicrafts. It was found that the development of wickerwork in the studied region was facilitated by a number of factors: the presence of a significant amount of cheap raw materials, relatively simple production technology, and thus its availability for all categories of the peasant population, the ability to engage in production in the free from agricultural work time, broad sales market, minimal expenses on the organization of production. The study of the zemstvo experience in the introduction of training and production workshops, their positive and negative sides, is essential for reforming and developing the system of modern education. In the future, the subject of research attention may be other institutions of vocational education in Pereiaslav district, including basket training workshops in Husyntsi, Salkov., У статті висвітлено історію створення та функціонування Рудяківської пересувної навчальної кошикарської майстерні (спеціалізувалася на виготовленні кошиків та інших побутових виробів із лози) у 1905–1913 рр. Проаналізовано природні, соціально-економічні обставини її становлення, асортимент і ринок збуту продукції, особливості організації навчального процесу. Наведено дані про техніко-технологічний процес виробництва. Актуальність статті визначила відсутність комплексних наукових досліджень, присвячених цій проблемі. Наукова новизна полягає у тому, що ця тема вперше стала об’єктом самостійного вивчення. Запроваджена до наукового обігу інформація органічно доповнює проблему становлення вітчизняної професійно-технічної освіти, поглиблює знання з історії Переяславщини. У процесі дослідження діяльності майстерні автори прийшли до висновку, що функціонування навчально-виробничого закладу сприяло підвищенню кваліфікаційного рівня місцевих майстрів з лозоплетіння, їх виробничої діяльності, позитивно вплинуло на економіку села, розширило можливості для місцевого населення отримувати професійну освіту, позначилося на розширенні мережі професійних закладів з підготовки кваліфікованих професійно-технічних працівників Переяславського повіту, демонструвало прогресивну роль земства в галузі розвитку місцевих промислів та ремесел. Встановлено, що розвитку лозоплетіння у досліджуваному регіоні сприяв ряд факторів: наявність тут значної кількості дешевої сировини, відносно нескладна технологія виробництва і завдяки цьому доступність її для усіх категорій селянського населення, можливість займатися виробництвом у вільний від сільськогосподарських робіт час, широкий ринок збуту, мінімальні затрати на організацію виробництва. Вивчення земського досвіду із запровадження навчально-виробничих майстерень, їх позитивних і негативних сторін має суттєве значення для реформування й розвитку системи сучасної освіти. В подальшому предметом дослідницької уваги можуть стати інші заклади професійно-технічної освіти Переяславського повіту, в тому числі й кошикарські навчальні майстерні в Гусинцях, Салькові.