Search

Periodontitis affects the teeth supporting tissues, leading to tooth loss and damage to animal health. Evidence in humans suggests that oral microorganisms spread systemically, increasing the risk of pregnancy disorders such as miscarriage, prematurity, and low birth weight. This study aimed to verify whether periodontopathogenic microorganisms reach the transplacental unit, culminating in problems in pregnant ewes. After analyzing the oral cavity, 10 clinically healthy pregnant ewes (OGCH group) and 10 pregnant ewes with periodontitis (OGP group) were selected. The subgingival biofilm was collected for the polymerase chain reaction (PCR) test and amniotic fluid for both the PCR and interleukin (IL) analysis. Peripheral blood was collected for complete blood count, and analyses of IL-6, IL1-β, and tumor necrosis factor-α were performed. Placental fragments were collected to assess the inflammatory changes using optical microscopy. After giving birth, both the ewes and their lambs were weighed. On clinical examination, a positive correlation between bleeding and suppuration (correlation index - CI=0.54), suppuration and marginal gingivitis (CI=0.34), and marginal gingivitis and edema (CI=0.54) was observed. The weights of the ewes (p=0.013) and their respective lambs (p=0.04) in the OGP group were lower than those of their OGCH group counterparts. The hematological analysis revealed that the OGP group ewes showed a slight increase in the mean corpuscular volume (p=0.2447), segmented cells (p=0.3375), and eosinophils (p=0.3823) when compared with the OGCH group ewes, without a statistical difference. Regarding the microorganisms detected in the oral cavity, there was a significant difference between the occurrence of periodontal pockets and the presence of Fusobacterium necrophorum (p=0.0328), Porphyromonas asaccharolytica (p=0.0392), and the Mollicutes class (p=0.0352). Staphylococcus genus (p=0.9107) and Archaea domain (p=0.7245) were detected in the amniotic samples of both groups, without a significant difference, whereas P. asaccharolytica (p=0.2685) was only detected in one sample in the OGCH group. The expression of cytokine IL-6 in the OGP group differed significantly between the prepartum and postpartum periods (p=0.0039); moreover, it differed significantly in the postpartum period between the OGCH and OGP groups (p=0.0198). Histological examination showed a higher percentage of placental changes in the OGP group (70%) than in the OGCH group, such as the presence of macrophages, neutrophils, plasma cells, and multifocal areas of calcification. These results do not corroborate the hypothesis of dissemination of oral microorganisms to the placental unit, suggesting that it constitutes placental isolation in sheep. RESUMO: A periodontite afeta os tecidos de suporte dos dentes levando à perda dentária e danos à saúde do animal. Evidências em humanos sugerem que os microrganismos orais se espalham sistemicamente, aumentando o risco de distúrbios da gravidez, como aborto espontâneo, prematuridade e baixo peso ao nascer. Este estudo teve como objetivo verificar se microrganismos periodontopatogênicos atingem a unidade transplacentária, culminando em problemas em ovelhas gestantes. Após análise da cavidade oral, foram selecionadas 10 ovelhas gestantes clinicamente saudáveis (grupo OGCH) e 10 ovelhas gestantes com periodontite (grupo OGP). O biofilme subgengival foi coletado para o teste de reação em cadeia da polimerase (PCR) e o líquido amniótico para teste de PCR e análise de interleucina (IL). Sangue periférico foi coletado para hemograma completo e análises de IL-6, IL1-β e fator de necrose tumoral-α foram realizadas. Fragmentos de placenta foram coletados para avaliação das alterações inflamatórias por meio de microscopia óptica. Após o parto, as ovelhas e seus cordeiros foram pesados. Ao exame clínico, observou-se correlação positiva entre sangramento e supuração (índice de correlação - IC=0,54), supuração e gengivite marginal (IC=0,34) e gengivite marginal e edema (IC=0,54). Os pesos das ovelhas (p=0,013) e de seus respectivos cordeiros (p=0,04) do grupo OGP foram inferiores aos do grupo OGCH. A análise hematológica revelou que as ovelhas do grupo OGP apresentaram discreto aumento no volume corpuscular médio (p=0,2447), células segmentadas (p=0,3375) e eosinófilos (p=0,3823) quando comparadas com as ovelhas do grupo OGCH, sem diferença estatística diferença. Em relação aos microrganismos detectados na cavidade oral, houve diferença significativa entre a ocorrência de bolsas periodontais e a presença de Fusobacterium necrophorum (p=0,0328), Porphyromonas asaccharolytica (p=0,0392) e da classe Mollicutes (p=0,0352). O gênero Staphylococcus (p=0,9107) e o domínio Archaea (p=0,7245) foram detectados nas amostras amnióticas de ambos os grupos, sem diferença significativa, enquanto P. asaccharolytica (p=0,2685) foi detectado apenas em uma amostra do grupo OGCH. A expressão da citocina IL-6 no grupo OGP diferiu significativamente entre os períodos pré e pós-parto (p=0,0039); além disso, diferiu significativamente no período pós-parto entre os grupos OGCH e OGP (p=0,0198). O exame histológico mostrou maior porcentagem de alterações placentárias no grupo OGP (70%) do que no grupo OGCH, como a presença de macrófagos, neutrófilos, plasmócitos e áreas multifocais de calcificação. Esses resultados não corroboram a hipótese de disseminação de microrganismos orais para a unidade placentária, sugerindo que se trata de um isolamento placentário em ovinos.

Objective: To analyze and synthesize the main immunological mechanisms related to greater severity or worse outcome in pregnant women infected with SARS-CoV-2. Methods: This is a systematic literature review that was performed by searches on Medline (by PubMed), from October 2021 to January 2022, using the descriptors Pregnancy complications; Immunological Factors; SARS-CoV-2, Covid-19, which aimed to answer the question: “Which immunological mechanisms are related to greater severity or worse outcome in pregnant women infected with SARS-CoV-2?”. Original manuscripts, written in English language and published from 2020 onwards were chosen. Reviews or meta-analyses, editorials and duplicate titles were excluded. The search resulted in 189 articles, of which 11 were selected for matching the eligibility criteria. Results: Changes were found in the immunological functioning of the pregnant organism that may predispose the pregnant woman to a greater susceptibility to SARS-CoV-2 infection and to a more severe course of the disease. These alterations include reduced levels of Natural Killer cells and T helper cells type 1, in addition to an increase in the hyperinflammatory state related to excessive activation of the complement system and an increase in pro-inflammatory cytokines, such as interleukin-6 and α tumor necrosis factor. Besides the increase in angiotensin-converting enzyme 2 in maternal circulation leads to increased viral binding in the host cell and infectivity. Conclusion: Due to the impact that immunological mechanisms have on the evolution of COVID-19 disease on maternal health, it is evident the importance of identifying the elevation of these immunological biomarkers, which can help in the prediction of maternal prognosis and in the definition of appropriate early treatment. Objetivo: Analizar y sintetizar los principales mecanismos inmunológicos relacionados con mayor gravedad o peor evolución en gestantes infectadas por SARS-CoV-2. Métodos: Esta es una revisión sistemática de la literatura que realizó búsquedas en Medline (vía PubMed), desde octubre de 2021 hasta enero de 2022, con los descriptores Complicaciones del embarazo; factores inmunológicos; SARS-CoV-2, Covid-19, que buscaba responder a la pregunta: “¿Qué mecanismos inmunológicos se relacionan con mayor gravedad o peor evolución en gestantes infectadas por SARS-CoV-2?”. Se eligieron títulos originales, escritos en inglés y publicados a partir de 2020. Se excluyeron revisiones o metaanálisis, editoriales y títulos duplicados. La búsqueda resultó en 189 artículos, de los cuales 11 fueron seleccionados por cumplir con los criterios de elegibilidad. Resultados: Se encontraron cambios en el funcionamiento inmunológico del organismo gestante que pueden predisponer a la gestante a una mayor susceptibilidad al SARS-CoV-2 y a un curso más severo de la enfermedad. Estas alteraciones incluyen niveles reducidos de células Natural Killer y células T helper tipo 1, además de un aumento del estado hiperinflamatorio relacionado con una activación excesiva del sistema del complemento y un aumento de citocinas proinflamatorias, como la interleucina-6 y la necrosis tumoral. factor -α. Además del aumento de la enzima convertidora de angiotensina 2 en la circulación materna, lo que conduce a un aumento de la unión viral en la célula huésped y la infectividad. Conclusión: Debido al impacto que tienen los mecanismos inmunológicos de la evolución de la COVID-19 en la salud materna, se evidencia la importancia de identificar la elevación de estos biomarcadores inmunológicos, que pueden ayudar en la predicción del pronóstico materno y en la definición de tratamiento temprano. Objetivo: Analisar e sintetizar os principais mecanismos imunológicos relacionados à maior gravidade ou pior desfecho em gestantes infectadas pelo SARS-CoV-2.Métodos: Trata-se de uma revisão sistematizada de literatura que realizou buscas no Medline (via PubMed), de outubro de 2021 a janeiro de 2022, com os descritores Pregnancy complications; Immunological Factors; SARS-CoV-2, Covid-19, que buscou responder ao questionamento: “Quais mecanismos imunológicos estão relacionados à maior gravidade ou pior desfecho em gestantes infectadas pelo SARS-CoV-2?”. Elegeram-se títulos originais, escritos na língua inglesa e publicados a partir de 2020. Excluíram-se revisões ou metanálises, editoriais e títulos duplicados. A busca resultou em 189 artigos, dos quais 11 foram selecionados por preencherem os critérios de elegibilidade.Resultados: Foram encontradas alterações no funcionamento imunológico do organismo grávido que podem predispor a gestante a uma maior suscetibilidade ao SARS-CoV-2 e ao curso mais grave da doença. Incluem-se nessas alterações os níveis reduzidos de células Natural Killer e células T auxiliares do tipo 1, além do aumento do estado hiperinflamatório relacionado à ativação excessiva do sistema complemento e aumento de citocinas pró-inflamatórias, como interleucina-6 e fator de necrose tumoral-α. Além do aumento da enzima conversora de angiotensina 2 na circulação materna, que leva ao aumento da ligação viral na célula hospedeira e da infectividade.Conclusão: Devido ao impacto que os mecanismos imunológicos exercem sobre a evolução da COVID-19 na saúde materna, é evidente a importância de identificar a elevação desses biomarcadores imunológicos, que podem auxiliar na predição do prognóstico materno e na definição do tratamento adequado precoce.

The article summarizes modern scientific views on the main links of pathogenesis, diagnostic criteria and methods for the prevention of gestational complications in women with metabolic syndrome. The aims of study is to analyze modern domestic and foreign studies on the study of pathogenetic mechanisms of influence of metabolic components syndrome for the development of gestational complications, methods of their diagnosis and prevention in women with metabolic syndrome. Results. It has been proven that the components of metabolic syndrome are associated with the development of pregnancy complications, such as pre-eclampsia, fetal growth retardation and macrosomia, gestational diabetes, preterm labour, fetal death, habitual early termination of pregnancy. On the basis of joint pathogenesis, the above-mentioned complications belong to the group of «the great obstetrical syndromes». It has been shown that pregnant women with metabolic syndrome are at high risk for the occurrence of «the great obstetrical syndromes» and require timely appointment of preventive measures to reduce them. Almost all scientific studies have demonstrated the importance of regulating metabolic processes in the body of a woman with metabolic syndrome at the stage of preconcepence period. It is reported that a lifestyle modification that aims to reduce body weight by prescribing a balanced low-calorie diet combined with exercise and the use of behavioral therapy leads to improved pregnancy outcomes for both mother and baby. The conclusion. The problem of metabolic syndrome in women of reproductive age remains relevant in modern medicine and taking into account its social significance, requires further research in the aspect of studying pathogenesis, early diagnosis and prevention of his pathology, since it can significantly improve the condition of the pregnant woman in the future and have a positive effect on the course of pregnancy and childbirth. No conflict of interest was declared by the authors., В статье обобщены современные научные взгляды на основные звенья патогенеза, критерии диагностики и методы профилактики гестационных осложнений у женщин с метаболическим синдромом. Цель исследования — проведение анализа современных отечественных и зарубежных исследований по изучению патогенетических механизмов влияния компонентов метаболического синдрома на развитие гестационных осложнений, методов их диагностики и профилактики у женщин с метаболическим синдромом. Результаты. Доказано, что компоненты метаболического синдрома ассоциируются с развитием осложнений беременности, таких как преэклампсия, задержка роста плода и макросомия, гестационный диабет, преждевременные роды, внутриутробная гибель плода, привычное невынашивание беременности. По признаку общего патогенеза вышеперечисленные осложнения относятся к группе «больших акушерских синдромов». Показано, что беременные с метаболическим синдромом входят в группу высокого риска по возникновению «больших акушерских синдромов» и требуют своевременного назначения профилактических мероприятий с целью их снижения. Почти все научные исследования продемонстрировали важность регулирования метаболических процессов в организме женщины с метаболическим синдромом еще на этапе преконцепционного периода. Сообщается, что модификация образа жизни, которая направлена на снижение массы тела путем назначения сбалансированной гипокалорийной диеты в сочетании с физическими упражнениями и применением поведенческой терапии приводит к улучшению исходов беременности как для матери, так и для ребенка. Вывод. Проблема метаболического синдрома у женщин репродуктивного возраста остается актуальной в современной медицине и, учитывая свою социальную значимость, требует дальнейших исследований в аспекте изучения патогенеза, ранней диагностики и профилактики указанной патологии, поскольку это может значительно улучшить в будущем состояние беременной и положительно повлиять на течение беременности и родов. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., У статті узагальнено сучасні наукові погляди на основні ланки патогенезу, критерії діагностики та методи профілактики гестаційних ускладнень у жінок із метаболічним синдромом. Мета дослідження — проведення аналізу сучасних вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо вивчення патогенетичних механізмів впливу компонентів метаболічного синдрому на розвиток гестаційних ускладнень, методів їх діагностики та профілактики у жінок із метаболічним синдромом. Результати. Доведено, що компоненти метаболічного синдрому асоціюються з розвитком ускладнень вагітності, таких як прееклампсія, затримка росту плода і макросомія, гестаційний діабет, передчасні пологи, внутрішньоутробна загибель плода, звичне невиношування вагітності. За ознакою спільного патогенезу вище перелічені ускладнення відносяться до групи «великих акушерських синдромів». Показано, що вагітні із метаболічним синдромом входять до групи високого ризику по виникненню «великих акушерських синдромів» і потребують своєчасного призначення профілактичних заходів щодо їх зниження. Майже всі наукові дослідження продемонстрували важливість регулювання метаболічних процесів в організмі жінки із метаболічним синдромом ще на етапі преконцепційного періоду. Повідомляється, що модифікація способу життя, яка спрямована на зниження маси тіла шляхом призначення збалансованої гіпокалорійної дієти в поєднанні з фізичними вправами і застосуванням поведінкової терапії призводить до поліпшення наслідків вагітності як для матері, так і для дитини. Висновок. Проблема метаболічного синдрому у жінок репродуктивного віку залишається актуальною в сучасній медицині та, враховуючи свою соціальну значимість, вимагає подальших досліджень в аспекті вивчення патогенезу, ранньої діагностики та профілактики зазначеної патології, оскільки це може значно покращити в майбутньому стан вагітної і позитивно вплинути на перебіг вагітності та пологів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Research objective: to study the clinical efficacy of the proposed treatment complex in pregnant women with coronavirus disease (COVID-19).Materials and methods. 60 pregnant women with a moderate COVID-19 who were treated at the Kyiv City Center for Reproductive and Perinatal Medicine were examined and selected to assess the effectiveness of the proposed treatment. Pregnant women were divided into 2 clinical groups: the main group (n = 30) were prescribed treatment complex with progestin, the comparison group consisted of 30 pregnant women with COVID-19, who did not differ in age, sex, body mass index and received only standard drug therapy. Given the immunomodulatory effect, micronized progesterone was administered orally 200 mg three times a day immediately after hospitalization for 2 weeks, regardless of gestational age. Clinical manifestations, laboratory and instrumental indicators, duration of oxygen therapy and respiratory support, duration of hospital stay and intensive care were analyzed to assess the treatment complex.Results. Therapeutic complex with progesterone helps to reduce the severity of respiratory disorders in pregnant women with COVID-19, the general condition of pregnant women improves faster and inflammatory changes in the lungs regress. The positive dynamics of pulse oximetry indicators was noted. The frequency of the additional methods of respiratory support and transfer to the intensive care unit were lower, and a more rapid normalization of laboratory parameters was noted. Incidence of gestational complications (threats of pregnancy termination, placental insufficiency, fetal growth retardation and distress, oligohydramnios, premature birth and premature rupture of membranes) was lower against the background of treatment with progesterone, children status was better at birth. The need for oxygen therapy, the length of stay in the intensive care unit and the total length of hospitalization are significantly reduced when progesterone was prescribed for pregnant women with COVID-19.Conclusions. The use of progesterone in pregnant women with coronavirus disease has a stabilizing effect, has no negative side effects which is significantly expands the scope of the proposed therapy in pregnant women at different stages of gestation., Цель исследования: изучить клиническую эффективность предложенного комплекса лечения у беременных с коронавирусной болезнью (COVID-19).Материалы и методы. Обследованы 60 беременных со среднетяжелым течением COVID-19, которые проходили лечение в КНП «КГЦРПМ» и были отобраны для оценки эффективности предлагаемого лечения. Беременные были разделены на 2 клинические группы: пациенткам основной группы (n = 30) назначали предложенный лечебный комплекс, включавший прогестины, группу сравнения составили 30 беременных с COVID-19, которые не отличались по возрасту, полу, индексу массы тела и получали только стандартную медикаментозную терапию. Учитывая иммуномодулирующее действие, микронизированный прогестерон назначали перорально 200 мг три раза в сутки сразу после госпитализации на 2 недели независимо от срока гестации. Для оценки предложенного комплекса анализировали клинические проявления, лабораторные и инструментальные показатели, длительность оксигенотерапии и респираторной поддержки, продолжительность пребывания в стационаре и интенсивной терапии.Результаты. Применение лечебного комплекса с включением прогестерона способствует уменьшению выраженности дыхательных расстройств у беременных с COVID-19, ускоряет улучшение общего состояния беременных и регресс воспалительных изменений в легких. Отмечены положительная динамика показателей пульсоксиметрии, более низкая частота применения дополнительных методов респираторной поддержки и перевода в отделение интенсивной терапии, более быстрая нормализация лабораторных показателей. На фоне лечения с прогестероновой поддержкой наблюдались более низкая частота гестационных осложнений (угрозы прерывания беременности, плацентарной недостаточности, задержки роста и дистресса плода, маловодия, преждевременных родов и преждевременного разрыва плодных оболочек), лучшее состояние детей при рождении. При назначении прогестерона у беременных с COVID-19 достоверно уменьшались потребность в кислородной терапии, длительность пребывания в отделении интенсивной терапии и общая продолжительность госпитализации.Выводы. Использование прогестерона у беременных с коронавирусной болезнью оказывает стабилизирующий эффект, что в совокупности с отсутствием побочных отрицательных эффектов существенно расширяет границы применения предложенной терапии у беременных на разных сроках гестации., Мета дослідження: вивчити клінічну ефективність запропонованого комплексу лікування у вагітних із коронавірусною хворобою (COVID-19).Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних із середньотяжким перебігом COVID-19, які проходили лікування в КНП «КМЦРПМ» і були відібрані для оцінювання ефективності запропонованого лікування. Вагітні були розподілені на 2 клінічні групи: пацієнткам основної групи (n = 30) призначали лікувальний комплекс, який включав прогестини, групу порівняння становили 30 вагітних із COVID-19, які не відрізнялися за віком, статтю, індексом маси тіла й отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Враховуючи імуномодулювальну дію, мікронізований прогестерон призначали перорально 200 мг тричі на добу відразу після госпіталізації на 2 тижні незалежно від терміну гестації. Для оцінювання ефективності запропонованого лікування аналізували клінічні вияви, лабораторні та інструментальні показники, тривалість оксигенотерапії і респіраторної підтримки, час перебування в стаціонарі та відділенні інтенсивної терапії.Результати. Застосування лікувального комплексу з включенням прогестерону сприяє зменшенню вираженості дихальних розладів у вагітних із COVID-19, прискорює покращення загального стану вагітних і регрес запальних змін у легенях. Зафіксовано позитивну динаміку показників пульсоксиметрії, нижчу частоту застосування додаткових методів респіраторної підтримки та переведення до відділення інтенсивної терапії, швидшу нормалізацію лабораторних показників. На тлі лікування з прогестероновою підтримкою спостерігалися нижча частота гестаційних ускладнень (загрози переривання вагітності, плацентарної недостатності, затримки росту та дистресу плода, маловоддя, передчасних пологів і передчасного розриву плодових оболонок), кращий стан дітей при народженні. При призначенні прогестерону у вагітних із COVID-19 достовірно зменшувалися потреба в кисневій терапії, час перебування у відділенні інтенсивної терапії та загальна тривалість госпіталізації.Висновки. Використання прогестерону у вагітних із коронавірусною хворобою має стабілізувальний ефект, що сукупно з відсутністю побічних негативних ефектів істотно розширює межі застосування запропонованої терапії у вагітних на різних термінах гестації.

The article presents modern scientific views on the main links of pathogenesis, diagnostic criteria and methods for the prevention of gestational complications in women with metabolic syndrome. The analysis of domestic and foreign sources stresses the relevance of this problem and indicates the need to find and implement new diagnostic markers and methods for the prevention of gestational complications in women with metabolic syndrome to prevent maternal and perinatal morbidity and mortality., В статье представлены современные научные взгляды на основные звенья патогенеза, критерии диагностики и методы профилактики гестационных осложнений у женщин с метаболическим синдромом. Проведенный анализ отечественных и зарубежных источников подчеркивает актуальность данной проблемы и указывает на необходимость поиска и внедрения новых методов диагностики и профилактики гестационных осложнений у женщин с МС в целях предупреждения материнской и перинатальной заболеваемости и смертности., У статті представлені сучасні наукові погляди на основні ланки патогенезу, критерії діагностики та методи профілактики гестаційних ускладнень у жінок із метаболічним синдромом. Проведений аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел підкреслює актуальність даної проблеми та вказує на необхідність пошуку та впровадження нових діагностичних маркерів і методів профілактики гестаційних ускладнень у жінок із МС з метою попередження материнської і перинатальної захворюваності та смертності.

The article presents literature data on the role of inositol and its derivatives in human body, results of the myo-inositol (MI) use in gynecological diseases, treatment of female and male infertility, including in cycles of assisted reproductive technologies, in the prevention of gestational and perinatal complications. It has been shown that the inability to adequately synthesize or metabolize inositol can contribute to disturbances in the transmission of intracellular signals, disturbances in the activity of insulin signaling cascades, development of insulin resistance and hyperinsulinemia, which cause abnormal steroidogenesis in the gonads and metabolic disorders.The concept of “D-chiro-inositol paradox” is highlighted, according to which women with polycystic ovary syndrome are characterized by increased epimerization of MI to D-chiro-inositol, depletion of MI reserves and low oocyte quality. Prescribing biologically active supplements with MI and folic acid for pregnant women reduces the likelihood of threatened abortion, preeclampsia, placental dysfunction, gestational diabetes mellitus, diabetic fetopathy, malformations, oxidative stress in the fetus.Experience has also been accumulated about myo-inositol use in andrology: it plays a decisive role in osmoregulation of seminal fluid and, as a consequence, increasing the progressive sperm motility and speed, increasing the mitochondrial sperm potential, improves libido and potency, helps to increase the endogenous testosterone, and normalizes the men’s hormonal balance. Inositol is a synergist of folates and other B vitamins and significantly potentiates their effect on the human body; it is the basis for the advantages of using combined biological supplements such as Miofolic® and Miofolic® MEN in the clinic for female and male reproduction. Harmonious use of all possible reserves of micronutrient support for the preconception and gestational period with the use of biologically active supplements of MI in combination with folic acid and vitamin B12 is a promising preventive and therapeutic agent in supporting of reproductive system, embryo development, neuroprotection of the fetal brain, ensuring the activity of signaling cascades insulin., В статье представлены литературные данные о роли инозитола и его производных в организме человека, результаты использования мио-инозитола (МИ) при гинекологических заболеваниях, в лечении женского и мужского бесплодия, в том числе в циклах вспомогательных репродуктивных технологий, в профилактике гестационных и перинатальных осложнений. Показано, что неспособность адекватно синтезировать или метаболизировать инозитол может способствовать нарушениям передачи внутриклеточных сигналов, сбою активности сигнальных каскадов инсулина, развитию инсулинорезистентности и гиперинсулинемии, вызывающих аномальный стероидогенез в гонадах и метаболические нарушения.Освещена концепция «парадокса D-хиро-инозитола», согласно которой для женщин с синдромом поликистозных яичников характерна усиленная эпимеризация МИ в D-хиро- инозитол, истощение запасов МИ и, как следствие, низкое качество ооцитов. Назначение беременным биологически активных добавок с МИ и фолиевой кислотой снижает вероятность угрозы прерывания беременности, преэклампсии, плацентарной дисфункции, гестационного сахарного диабета, диабетической фетопатии, пороков развития, а также уменьшает оксидативный стресс у плода.Накоплен опыт применения мио-инозитола в андрологии: он играет решающую роль в осморегуляции семенной жидкости и, как следствие, в увеличении прогрессивной подвижности и скорости сперматозоидов, повышении митохондриального потенциала сперматозоидов, улучшает либидо и потенцию, способствует повышению уровня эндогенного тестостерона, нормализует гормональный фон мужчин.Инозитолы являются синергистами фолатов и других витаминов группы В и значимо потенцируют их влияние на организм человека, становясь основой преимущества использования в клинике женской и мужской репродукции комбинированных биологических добавок, таких как Миофолик® и Миофолик® MEN. Гармоничное использование всех возможных резервов микронутриентной поддержки преконцепционного и гестационного периода с применением биологически активных добавок МИ в сочетании с фолиевой кислотой и витамином В12 является перспективным профилактическим и лечебным методом в поддержке функционирования репродуктивной системы, развития эмбриона, нейропротекции мозга плода, обеспечении активности сигнальных каскадов инсулина., У статті поданий огляд літературних даних щодо ролі інозитолу та його похідних в організмі людини, результати використання міо-інозитолу (МІ) при гінекологічних захворюваннях, лікуванні жіночого та чоловічого безпліддя, у тому числі в циклах допоміжних репродуктивних технологій, в профілактиці гестаційних і перинатальних ускладнень. Показано, що нездатність адекватно синтезувати або метаболізувати інозитол може сприяти порушенням передачі внутрішньоклітинних сигналів, порушенню активності сигнальних каскадів інсуліну, розвитку резистентності до інсуліну та гіперінсулінемії, що викликає аномальний стероїдогенез у гонадах і метаболічні порушення.Висвітлена концепція «парадоксу D-хіро-інозитолу», відповідно до якої для жінок із синдромом полікістозних яєчників характерна посилена епімеризація МІ в D-хіро-інозитол, виснаження запасів МІ і, як наслідок, низька якість ооцитів. Доведено, що призначення вагітним біологічно активних добавок з МІ та фолієвою кислотою знижує ймовірність загрози переривання вагітності, прееклампсії, плацентарної дисфункції, гестаційного цукрового діабету, діабетичної фетопатії, вад розвитку, а також оксидативний стрес у плода. Накопичений досвід застосування міо-інозитолу в андрології: він відіграє вирішальну роль в осморегуляції сім’яної рідини і, як наслідок, у збільшенні прогресивної рухливості і швидкості сперматозоїдів, підвищенні мітохондріального потенціалу сперматозоїдів, покращує лібідо та потенцію, сприяє підвищенню рівня ендогенного тестостерону, нормалізує гормональний фон чоловіків.Інозитоли є синергістами фолатів та інших вітамінів групи В і значуще потенціюють їхній вплив на організм людини, що є підґрунтям переваги використання в клініці жіночої та чоловічої репродукції комбінованих біологічних добавок, таких як Міофолік® та Міофолік® MEN. Гармонійне використання всіх можливих резервів мікронутрієнтної підтримки преконцепційного та гестаційного періоду із застосуванням біологічно активних добавок МІ в комбінації з фолієвою кислотою та вітаміном В12 є перспективним профілактичним і лікувальним методом у підтримці функціонування репродуктивної системи, розвитку ембріона, нейропротекції мозку плода, забезпеченні активності сигнальних каскадів інсуліну.

Purpose of the study was to evaluate the effectiveness of clindamycin in combination with metronidazole and miconazole in complex therapy in pregnant women suffering from vaginal dysbiosis with ischemic-cervical insufficiency with threat of premature birth, which used an unloading obstetric pessary.Materials and methods. 100 pregnant women with bacterial vaginosis in the III trimester of pregnancy with isthmic-cervical insufficiency, threat of premature birth and using of an obstetric pessary were examined. 50 women of group I (comparison) received therapy according to the orders of the Ministry of Health of Ukraine, and 50 women of group II (main) used the treatment and preventive measures proposed by study authors, which included Banbact® suppositories for 3 days, and then Gynex® Forte complex drug for 7 days, after which a probiotic of 7 days was prescribed.Results of the study. The clinical effect of treatment in main group was achieved in 100% of cases. The amniotest was negative in all cases after treatment. In both groups was a slight shift to the alkaline side of the vaginal contents (pH 5.0–5.5), in the comparison group 2.5 times more often than in the main one. A significant decrease in the vaginal pH was observed in persons of group II after treatment at 37–38 weeks of pregnancy, no increase in pH >5.5 was detected; pH shift to the alkaline side was observed 3.5 times more often in group I.Most pregnant women in both groups achieved normocenosis after treatment. However, in group I a moderately expressed leukocyte reaction, the prevalence of leukocytes over epithelial cells, and a decrease in normal vaginal flora were noted 2.4 times more often (p, Цель исследования – оценка эффективности применения клиндамицина в сочетании с метронидазолом и миконазолом в комплексной терапии у беременных, страдающих дисбиозом влагалища с истмико-цервикальной недостаточностью с угрозой преждевременных родов, которые используют разгрузочный акушерский пессарий.Материалы и методы. Было обследовано 100 беременных с бактериальным вагинозом в III триместре беременности с истмико-цервикальной недостаточностью и угрозой преждевременных родов, применявших акушерский пессарий. 50 беременных I группы (сравнения) получали общепринятую терапию согласно приказам МЗ Украины, а 50 беременных II группы (основная) применяли предложенные авторами исследования лечебно-профилактические меры, которые включали суппозитории Банбакт® в течение 3 дней, а затем комплексный препарат Гайнекс® Форте в течение 7 дней, после чего в течение 7 дней назначался пробиотик.Результаты исследования. Клинический эффект лечения у пациенток основной группы был достигнут в 100% случаях. Амниотест был отрицательным во всех случаях после лечения. Незначительный сдвиг в щелочную сторону влагалищного содержимого (pH 5,0–5,5) был отмечен в обеих группах, однако в группе сравнения он наблюдался в 2,5 раза чаще, чем в основной. При обследовании беременных в сроке 37–38 недель после проведенной терапии у пациенток II группы отмечали достоверное снижение уровня pH влагалища, не выявлено повышения pH > 5,5; у беременных I группы сдвиг pH в щелочную сторону встречался в 3,5 раза чаще.После лечения у большинства беременных обеих групп был достигнут нормоценоз. Однако у женщин I группы в 2,4 раза чаще отмечали умеренно выраженную лейкоцитарную реакцию, превалирование лейкоцитов над эпителиальными клетками, уменьшение количества нормальной флоры влагалища (р < 0,05). У 10,0% беременных I группы на фоне умеренной лейкоцитарной реакции выявлены единичные споры и псевдомицелии грибов, кокковая или смешанная флора (р < 0,05).У 6 (12,0%) беременных II группы в сроке гестации 37–38 недель сохранялась выраженная лейкоцитарная реакция, сопровождавшаяся задержкой развития плода. Смешанная флора сохранялась в 3,7 раза чаще у беременных I группы. У женщин I группы в III триместре было идентифицировано 22 вида микроорганизмов, тогда как у беременных II группы – 14 видов.Выводы. Исследование выявило высокую эффективность комплексной терапии бактериального вагиноза и нормализации микрофлоры половых путей у беременных в III триместре с истмико-цервикальной недостаточностью. Это способствовало снижению частоты угрозы прерывания беременности, развития плацентарной недостаточности, задержки развития плода. Клиническая эффективность Банбакт® и Гайнекс® Форте сочеталась с их хорошей переносимостью, поэтому эти препараты являются безопасными при беременности, что позволяет применять их в практическом акушерстве., Мета дослідження – оцінка ефективності застосування кліндаміцину в поєднанні з метронідазолом та міконазолом у комплексній терапії вагітних, які страждають на дисбіоз піхви з істміко-цервікальною недостатністю із загрозою передчасних пологів і використовують розвантажувальний акушерський песарій.Матеріали та методи. Було обстежено 100 вагітних із бактеріальним вагінозом у ІІІ триместрі вагітності з істміко-цервікальною недостатністю і загрозою передчасних пологів, які застосовували акушерський песарій. 50 вагітних І групи (порівняння) отримували загальноприйняту терапію згідно з наказами МОЗ України, а 50 вагітних ІІ групи (основна) застосовували запропоновані авторами дослідження лікувально-профілактичні заходи, які включали використання супозиторіїв Банбакт® протягом 3 днів, потім комбінованого препарату Гайнекс® Форте упродовж 7 днів, після чого на 7 днів призначався пробіотик.Результати дослідження. Клінічний ефект лікування в пацієнток основної групи був досягнутий у 100% випадках. Амніотест був негативний у всіх випадках після лікування. Незначний зсув у лужний бік піхвового вмісту (pH 5,0–5,5) було відмічено в обох групах, проте в групі порівняння – у 2,5 разу частіше, ніж в основній. При обстеженні вагітних у терміні 37–38 тижнів після проведеної терапії у ІІ групі відмічали вірогідне зниження рівня pH піхви, не виявлено підвищення pH > 5,5; у І групі зсув pH в лужний бік зустрічався в 3,5 разу частіше.Після лікування в більшості вагітних обох груп було досягнуто нормоценозу. Проте в жінок І групи у 2,4 разу частіше відмічали помірно виражену лейкоцитарну реакцію, перевагу лейкоцитів над епітеліальними клітинами, зменшення кількості нормальної флори піхви (р < 0,05). У 10,0% вагітних І групи на фоні помірної лейкоцитарної реакції виявлено поодинокі спори і псевдоміцелії грибів, кокову або змішану флору (р < 0,05).У 6 (12,0%) вагітних ІІ групи у терміні гестації 37–38 тижнів зберігалася виражена лейкоцитарна реакція, що супроводжувалася затримкою розвитку плода. Змішана флора зберігалася у 3,7 разу частіше у вагітних І групи. В жінок І групи у ІІІ триместрі було ідентифіковано 22 види мікроорганізмів, тоді як у вагітних ІІ групи – 14 видів.Висновки. Дослідження виявило високу ефективність комплексної терапії бактеріального вагінозу та нормалізації мікрофлори статевих шляхів у вагітних в ІІІ триместрі з істміко-цервікальною недостатністю. Лікування сприяло зниженню частоти загрози переривання вагітності, розвитку плацентарної недостатності, затримки розвитку плода. Клінічна ефективність Банбакт® і Гайнекс® Форте поєднувалася з їх хорошою переносимістю, тому ці препарати є безпечними при вагітності, що дозволяє застосовувати їх у практичному акушерстві.

Purpose of the study was to evaluate the effectiveness of clindamycin in combination with metronidazole and miconazole in complex therapy in pregnant women suffering from vaginal dysbiosis with ischemic-cervical insufficiency with threat of premature birth, which used an unloading obstetric pessary. Materials and methods. 100 pregnant women with bacterial vaginosis in the III trimester of pregnancy with isthmic-cervical insufficiency, threat of premature birth and using of an obstetric pessary were examined. 50 women of group I (comparison) received therapy according to the orders of the Ministry of Health of Ukraine, and 50 women of group II (main) used the treatment and preventive measures proposed by study authors, which included Banbact® suppositories for 3 days, and then Gynex® Forte complex drug for 7 days, after which a probiotic of 7 days was prescribed. Results of the study. The clinical effect of treatment in main group was achieved in 100% of cases. The amniotest was negative in all cases after treatment. In both groups was a slight shift to the alkaline side of the vaginal contents (pH 5.0–5.5), in the comparison group 2.5 times more often than in the main one. A significant decrease in the vaginal pH was observed in persons of group II after treatment at 37–38 weeks of pregnancy, no increase in pH >5.5 was detected; pH shift to the alkaline side was observed 3.5 times more often in group I. Most pregnant women in both groups achieved normocenosis after treatment. However, in group I a moderately expressed leukocyte reaction, the prevalence of leukocytes over epithelial cells, and a decrease in normal vaginal flora were noted 2.4 times more often (p A pronounced leukocyte reaction was retained in 6 (12.0%) women of group II at 37–38 weeks, accompanied by a delay in the fetus development. Mixed flora persisted 3.7 times more often in women of group I. 22 species of microorganisms were identified in group I in the third trimester, while in pregnant women of group II – 14 species. Conclusions. The study revealed the high efficiency of complex treatment for bacterial vaginosis and normalization of the genital tract microflora in the third trimester in pregnant women with isthmic-cervical insufficiency. This helped to reduce the frequency of the threat of abortion, development of placental insufficiency, and delayed fetal development. The clinical efficacy of Banact® and Ginex® Forte was combined with their good tolerance; therefore these drugs are safe during pregnancy, which allows them to be used in practical obstetrics.

Made available in DSpace on 2020-12-12T01:57:20Z (GMT). No. of bitstreams: 0 Previous issue date: 2020-01-01 The reduction of telomere length, the protective cap structures of chromosomes, is one of the biomarkers of senescence (a mechanism of ageing), and ageing of foetal gestational tissues is associated with both term and preterm parturition. A mechanism regulating telomere length is the activity of telomerase, an enzyme that adds telomere fragments during DNA replication and cell division; however, its role in regulating telomere length is not well studied in gestational tissues. The objective of this study is to correlate telomere length and telomerase activity in foetal membranes from term and spontaneous preterm births. Foetal membrane samples were collected from pregnant women experiencing term labour (TL), term not in labour (TNL), preterm premature rupture of membranes (pPROM) and spontaneous preterm labour (PTL) with intact membranes (n = 20/group). Telomere length and telomerase activity were analyzed by relative quantification (T/S), real-time PCR and PCR-based fluorometric detection, respectively. Data were analyzed by ANOVA or the Kruskal-Wallis test. Demographic variables were not statistically different among the groups. Foetal membranes from the TL group showed telomere length reduction compared with those from the others (p < 0.0002). Telomerase activity did not change in foetal membranes irrespective of pregnancy outcome. Telomere shortening in foetal membranes is suggestive of senescence associated with triggering of labour at term; however, this is likely independent of telomerase activity, while prematurity may be associated with senescence, but due to other mechanisms than telomere length reduction in foetal membranes. Universidade do Oeste Paulista UNOESTE Department of Pathology Botucatu Medical School Universidade Estadual Paulista UNESP Department of Obstetrics and Gynecology The University of Texas Medical Branch at Galveston Universidade Federal da Fronteira Sul Campus Passo Fundo, Rua Capitão Araújo, 20, Centro Department of Pathology Botucatu Medical School Universidade Estadual Paulista UNESP

The article gives a scientific and practical justification for the timely detection of maternal thrombophilia at the stage of pregnancy planning taking into account the phenotype of a woman. The aim of the study was to analyze the structure of the revealed gene polymorphisms and their effect on the course of the gestational process and the hemostasis system in pregnant women, depending on the phenotype. Clinical groups were 175 pregnant women with different body weight (120 women with overweight and obesity and 55 pregnant women with normal body weight). The average age of pregnant women in Group I was 30.9 ± 0.4 years, in Group II – 30.3 ± 0.6 years, the average gestational age at the time of registration was 9.39 ± 0.59 and 8.42 ± 0.69 weeks respectively. The influence of intergenic interactions of genes-candidates of thrombophilia and the disturbance of folate metabolism on the occurrence of obstetric complications and perinatal losses in these women was assessed. The mechanisms of development of obstetric complications are clarified depending on the body weight taking into account their genetic determinancy. In particular, carriers of thrombophilia genes in women with miscarriage in 100% of cases, regardless of body weight, have been identified. As the author of the article points out, obesity during pregnancy can cause serious complications for the mother and fetus. Therefore, studies on maternal thrombophilia should be conducted at the pregravidel stage in order to conduct timely pathogenetically based treatment with emphasis on therapy in the fertile cycle, which will improve perinatal outcomes in such women.

Спадкова схильність є фактором ризику виникнення захворювань людини в різному віці, у тому числі в ембріональному, фетальному періодах. Одним із показників спадкової схильності може бути наявність поліморфних алелів генів ферментів фолатного циклу.Мета: розробити алгоритм запобігання гестаційним ускладненням, захворюванням новонароджених шляхом визначення алелів генів ферментів фолатного циклу організмів біологічних батьків, новонародженого та застосування персоніфікованих профілактичних заходів.Матеріали і методи. Обстежено 100 жінок і 50 чоловіків репродуктивного віку. Обстежувані групи І та групи Іа пройшли запропоновану преконцепційну підготовку. Також обстежено 100 новонароджених дітей від жінок обох груп. Вивчені алелі генів ферментів фолатного циклу членів 20 сімей, у жінок яких вагітність перебігала на фоні дисфункції плаценти, передчасного відшарування плаценти, синдрому затримки росту плода, вроджених вад розвитку плода.Результати та їх обговорення. У жінок обох груп поліморфізм метилентетрагідрофалатредуктази за алелем Т був виявлений у 63 (63,0 %) спостереженнях: гомозиготний – у 18 (18,0 %), гетерозиготний – у 45 (45,0 %); серед чоловіків відповідно – у 31 (62,0 %), 11 (22,0 %), 21 (42,0 %) випадках. Поліморфізм метилентетрагідрофалатредуктази за алелем Т у новонароджених було визначено у 65 (65,0 %) спостереженнях: гомозиготний – у 20 (20,0 %), гетерозиготний – у 45 (45,0 %). У жінок, які проходили запропоновану преконцепційну підготовку, достовірно знижена частота синдрому загрози викидня у 5,2 разу, ретрохоріальної гематоми – у 7 разів. Анембріонія, гестаційний пієлонефрит, вроджені вади розвитку у плода, анемія вагітних, передчасні пологи, дисфункція плаценти за триместрами гестації в основній групі не спостерігалися, що підтверджує ефективність проведеної підготовки.Висновки. Наявність поліморфних алелів генів ферментів фолатного циклу є фактором ризику виникнення захворювань серцево-судинної, гепатобіліарної, сечовивідної, генеративної систем, порушень репродуктивної функції та підтверджує доцільність визначення персоніфікованого алгоритму преконцепційної підготовки до вагітності, проведення персоніфікованої профілактики гестаційних ускладнень, захворювань у дітей., Hereditary predisposition is a risk factor for human diseases at different age, including embryonic and fetal periods. One of the indicators of hereditary predisposition may be the presence of polymorphic alleles of the folate cycle enzymes genes.Objective: to develop an algorithm for the prevention of gestational complications, diseases of the newborn by determining the alleles of the folate cycle enzymes genes of biological parents’ organisms, the newborn, and the use of personalized preventive measures.Materials and methods. 100 women and 50 men of the reproductive age have been examined. Group I and Group Ia underwentthe proposed preconception preparation. 100 newborns from women of both groups have been examined. The folate cycle enzymes genes alleles were studied in people of 20 families, the women of which had pregnancy with placental dysfunction, premature detachment of the placenta, the fetal growth retardation syndrome, congenital malformations of the fetus.Results and its discussion. Among women, methylenetetrahydrofalatreductase polymorphism on T allele was detected in 63 (63.0 %) cases: homozygous – in 18 (18.0 %), heterozygous – in 45 (45.0 %); among men correspondingly – in 31 (62.0 %), 11 (22.0 %), 21 (42.0 %) cases. Among newborns, methylenetetrahydrofalatereductase polymorphism on T allele was detected in 65 (65.0 %) cases: homozygous – in 20 (20.0 %), heterozygous – in 45 (45.0 %). The women who underwent the proposed preconception preparation had the significantly reduced 5.2 times frequency of miscarriage threat syndrome, subchorionic hematoma – 7 times. Anembryonic gestation, gestational pyelonephritis, congenital malformations of the fetus, anemia of pregnant women, premature labor, placental dysfunction by the gestation trimesters in the main group were not observed, which confirms the effectiveness of the preparation.Conclusion. The presence of polymorphic alleles of the folate cycle enzymes genes is a risk factor for diseases of the cardiovascular, digestive, urinary, reproductive systems, reproductive disorders, confirms a necessity in a personalized algorithm for preconception preparation and personalized prevention of gestational complications, diseases in children., Наследственная предрасположенность является фактором риска возникновения заболеваний человека в разном возрасте, в том числе в эмбриональном, фетальном периодах. Одним из показателей наследственной предрасположенности может быть наличие полиморфных аллелей генов ферментов фолатного цикла.Цель: разработать алгоритм предупреждения гестационных осложнений, заболеваний новорожденных путем определения аллелей генов ферментов фолатного цикла организмов биологических родителей, новорожденного и применения персонифицированных профилактических мероприятий.Материалы и методы. Обследовано 100 женщин и 50 мужчин репродуктивного возраста. Обследуемые группы I и группы Іа прошли предложенную преконцепционную подготовку. Также обследовано 100 новорожденных детей от женщин обеих групп. Изучены аллели генов ферментов фолатного цикла членов 20 семей, у женщин которых беременность протекала на фоне дисфункции плаценты, преждевременной отслойки плаценты, синдрома задержки роста плода, врожденных пороков развития плода.Результаты и их обсуждение. У женщин полиморфизм метилентетрагидрофалатредуктазы по аллелю Т был обнаружен в 63 (63,0 %) наблюдений: гомозиготный – в 18 (18,0 %), гетерозиготный – в 45 (45,0 %); среди мужчин соответственно – в 31 (62,0 %), 11 (22,0 %), 21 (42,0 %) случаях. У новорожденных полиморфизм метилентетрагидрофалатредуктазы по аллелю Т был обнаружен в 65 (65,0 %) наблюдений: гомозиготный – в 20 (20,0 %), гетерозиготный – в 45 (45,0 %). У женщин, которые проходили предложенную преконцепционную подготовку, достоверно снижена частота синдрома угрозы выкидыша в 5,2 раза, ретрохориальной гематомы – в 7 раз. Анэмбриония, гестационный пиелонефрит, врожденные пороки развития у плода, анемия беременных, преждевременные роды, дисфункция плаценты по триместрами гестации в основной группе не наблюдались, что подтверждает эффективность проведенной подготовки.Выводы. Наличие полиморфных аллелей генов ферментов фолатного цикла является фактором риска возникновения заболеваний сердечно-сосудистой, пищеварительной, мочевыделительной, генеративной систем, нарушений репродуктивной функции, подтверждает целесообразность определения персонифицированного алгоритма преконцепционной подготовки к беременности и проведения персонифицированной профилактики гестационных осложнений, заболеваний у детей.

Submitted by Jakeline Ortega (jakortega@unoeste.br) on 2020-01-14T20:21:46Z No. of bitstreams: 2 license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5) Luciana Vasconcelos de Jesus Souza.pdf: 700925 bytes, checksum: 891ccd2cc5235084a95075d34cababda (MD5) Made available in DSpace on 2020-01-14T20:21:46Z (GMT). No. of bitstreams: 2 license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5) Luciana Vasconcelos de Jesus Souza.pdf: 700925 bytes, checksum: 891ccd2cc5235084a95075d34cababda (MD5) Previous issue date: 2019-02-15 INTRODUCTION: High Risk pregnancies are those in which maternal conditions and / or acquired during pregnancy may increase the risks of gestational adversities with consequent maternal and perinatal morbidity, and inflammatory process seems to influence such outcomes, however, specific markers to prevent the resulting gestational complications are not fully described. OBJECTIVES: The objective of the present study was to characterize High Risk pregnancies in relation to uninterrupted pregnancies to the sociodemographic and gestational outcome with the presence of inflammatory mediators in maternal serum. MATERIAL AND METHODS: Were included 63 pregnant women in the High Risk Clinic and 65 low-risk pregnant women, attended at Family Health Strategies, included as a control group, gestational age matched of each High Risk sample. Personal, sociodemographic and obstetric data were compared. Maternal peripheral blood was collected during obstetric consultation, and analyzed for the presence of inflammatory cytokines, interleukin (IL) -1β, IL-6, IL-8 and tumor necrosis factor (TNF) -α by the ELISA technique. RESULTS: The median maternal age was statistically higher in High Risk pregnant women, as well as the number of women declared non-white (brown and black), with higher socializing with smokers, with the presence of previous diseases, multiparous and with abortions was statistically higher in this group, the gestational age at childbirth of High Risk pregnancies was lower in relation to the Low Risk group, the type of birth, sex, birth weight and newborn apgar variables did not differ between groups the concentration of all cytokines evaluated was statistically lower in the High Risk pregnant group, in relation to the Low Risk group (p

The article gives a scientific and practical justification for the timely detection of maternal thrombophilia at the stage of pregnancy planning taking into account the phenotype of a woman. The aim of the study was to analyze the structure of the revealed gene polymorphisms and their effect on the course of the gestational process and the hemostasis system in pregnant women, depending on the phenotype. Clinical groups were 175 pregnant women with different body weight (120 women with overweight and obesity and 55 pregnant women with normal body weight). The average age of pregnant women in Group I was 30.9 ± 0.4 years, in Group II – 30.3 ± 0.6 years, the average gestational age at the time of registration was 9.39 ± 0.59 and 8.42 ± 0.69 weeks respectively. The influence of intergenic interactions of genes-candidates of thrombophilia and the disturbance of folate metabolism on the occurrence of obstetric complications and perinatal losses in these women was assessed. The mechanisms of development of obstetric complications are clarified depending on the body weight taking into account their genetic determinancy. In particular, carriers of thrombophilia genes in women with miscarriage in 100% of cases, regardless of body weight, have been identified. As the author of the article points out, obesity during pregnancy can cause serious complications for the mother and fetus. Therefore, studies on maternal thrombophilia should be conducted at the pregravidel stage in order to conduct timely pathogenetically based treatment with emphasis on therapy in the fertile cycle, which will improve perinatal outcomes in such women.

Background: Several studies have estimated associations between air pollution and birth outcomes, but few have evaluated potential effects on pregnancy complications. Objective: We investigated whether low-level exposure to air pollution is associated with gestational diabetes and preeclampsia. Methods: High-quality registry information on 81,110 singleton pregnancy outcomes in southern Sweden during 1999–2005 was linked to individual-level exposure estimates with high spatial resolution. Modeled exposure to nitrogen oxides (NOx), expressed as mean concentrations per trimester, and proximity to roads of different traffic densities were used as proxy indicators of exposure to combustion-related air pollution. The data were analyzed by logistic regression, with and without adjusting for potential confounders. Results: The prevalence of gestational diabetes increased with each NOx quartile, with an adjusted odds ratio (OR) of 1.69 (95% CI: 1.41, 2.03) for the highest (> 22.7 µg/m3) compared with the lowest quartile (2.5–8.9 µg/m3) of exposure during the second trimester. The adjusted OR for acquiring preeclampsia after exposure during the third trimester was 1.51 (1.32, 1.73) in the highest quartile of NOx compared with the lowest. Both outcomes were associated with high traffic density, but ORs were significant for gestational diabetes only. Conclusion: NOx exposure during pregnancy was associated with gestational diabetes and preeclampsia in an area with air pollution levels below current air quality guidelines.

Prevention and treatment of primary placental insufficiency is a condition for the preservation and normal duration of pregnancy. An assessment of pregnancy in 197 women with primary placental failure, 89 of whom received progesterone analog and Femibion, was provided. Recommendations for the evaluation of gestation were estimated, the data, allowing usage the specified treatment for the correction of gestational complications, were determined.

Few studies have explored pre-pregnancy diet and its relationship with pregnancy outcomes. The objectives of this study were to: (1) derive pre-pregnancy dietary patterns for women enrolled in a prospective cohort in the province of Alberta, Canada, (2) describe associations between dietary patterns and socio-demographic characteristics, and (3) describe associations between dietary patterns and pregnancy complications. Upon enrolment into the Alberta Pregnancy Outcomes and Nutrition (APrON) study (median age of gestation, 17 weeks), women (n = 1545) completed a validated 142-item food frequency questionnaire recording food and beverages consumed “in the 12 months prior to pregnancy”. Other assessments included pre-pregnancy body mass index (BMI), gestational weight gain, gestational hypertension, gestational diabetes, and socio-demographic characteristics. Dietary patterns were derived using principal components analysis. Scores were calculated to represent adherence with each dietary pattern retained. Four dietary patterns were retained, accounting for 22.9% of the variation in the overall diet. Dietary patterns were named the “healthy”, “meat and refined carbohydrate”, “beans, cheese and salad” or “tea and coffee” patterns. Higher “healthy” pattern scores prior to pregnancy were associated with lower odds of developing gestational hypertension during pregnancy (adjusted Odds Ratio (OR): 0.6, 95% Confidence Intervals (CI): 0.4, 0.9). Diet prior to pregnancy is an important target for interventions and may reduce the likelihood of developing complications such as gestational hypertension during pregnancy.

Fundo Mackenzie de Pesquisa Pregnancy complications and psychological stress during gestational period are risk factors to the development of children with a variety of disorders, such as Autism Related Disorders (TEA). To evaluate this situation, we studied a sample of 60 mothers, among 60 individuals with TEA. The patients are from two specialized institutions in attending people with disorders: AVAPE, in the city of SP, and APAE, in the city of Barueri. All these individuals were submitted to a clinical investigation routine, using inclusion criteria of CID 10, and 2 screening scales, valid in Brazil (ABC and ASQ). Commorbity with genetic syndromes were excluded. The questionnaire about stressful psychological events was adapted from LIPP s translation (1990) and the original study from HOLMES & RAHE (1967). The stressful events are categorized according to its intensity, varying from 12 to 100 points. The obstetric questionnaire was developed according to classic scales to evaluate an optimum- gestational, based on a publication of Bryson, Smith and Eastwood (1988). The mothers reproductive history was also taken into consideration. Two questionnaires were applied, and after that, checked if the event happened during any pregnancy, during the pregnancy of children with TEA, or out of pregnancy period. The control groups were picked among non-TEA pregnancies of 60 mothers in a total of 80 pregnancies. The main conclusions were: 70% of the TEA individuals were male, the fathers age was 30.4 years in average, and the control group was 29 years old. This difference is not statistically significant. The mothers average age was 26.3 among the cases, and 25.5 in the control group. This difference is not statistically significant.; 18% of the individuals with TEA were the only mother´s gestation. Among the other 16/49 (33%) of the TEA individuals were products of only one pregnancy, and 67% were products of the second or more pregnancies. Among the control group, 28/59 (47%) were product from the 1st pregnancy, and 53% of the second or more pregnancies. This difference is not statistically significant. The investigation of 38 psychologically stressful factors showed that the stressful factors in the entire lives of 60 mothers were very significant, with a minimum value of 3, and a maximum of 43, with a 22 average. In the pregnancies that resulted in TID individuals, the stressful average was 6.3, and between the control group was 4.3. This difference is significant with p=0.0035. Considering the scores related to each one of the 38 stressful events, we detected that an average of 496 points for the entire life of the mothers. This punctuation is considered an intense probability of developing disease. Among the TID pregnancies, the average was 89.4, and among the control group was 47.8. Research of 47 obstetrical events showed that between the TID pregnancies, the variation was from 0 to 23, average of 4.81. Among the control group, the variation was from 0 to 17, with an average of 2.25. This difference is significant with p= 0.0007. It does not seem to have difference in the frequency of the events that might probably cause brain damage, such as: low weight at birth, prematurity, fetal distress, cesarean section, miscarriage, bleeding during gestation, resuscitation or breath deficit at birth. Therefore, among the cases, there was a total of 62, and among the control group 28 (relation 2.2) of these factors while related to the totals, the average for the events was 4.81, and for the control group was 2.25 (relation 2.1). As intercorrências gestacionais adversas incluindo estressores psicológicos são fatores de risco para o desenvolvimento futuro dos filhos com manifestações variadas de distúrbios, entre as quais Transtornos do Espectro do Autismo (TEA). Para avaliar esta situação estudamos uma amostra de 60 mães de indivíduos com diagnóstico de TEA, recrutados em 2 Instituições especializadas no atendimento de pessoas deficientes: a AVAPE da cidade de São Paulo e a APAE da cidade de Barueri. Todos os indivíduos foram submetidos à rotina de investigação clínica com a utilização de critérios de inclusão do CID10 e aplicação de 2 escalas de triagem, validades no Brasil: o ABC e o ASQ. Os casos que representavam comorbidades com síndrome genéticas foram excluídos. O questionário sobre eventos estressores psicológicos foi adaptado da tradução de LIPP (1990) do estudo original realizado por HOLMES & RAHE (1967). Os eventos estressores são categorizados na sua intensidade utilizando pontuação que varia de 12 a 100 pontos. O questionário obstétrico foi desenvolvido de acordo com as clássicas escalas para avaliar o ótimo-gestacional, utilizando como base a publicação de Bryson, Smith e Eastwood, 1988. O histórico reprodutivo das mães foi levantado. Aplicou-se os 2 questionários e após isso foi caracterizado se o evento ocorreu em alguma gestação, na gestação do filho com TEA ou fora da gestação. Os controles foram sorteados entre as gestações não TEA das 60 mães num total de 80 gestações. As principais conclusões foram: (70%) dos indivíduos TEA são do sexo masculino; a idade paterna entre os casos foi de 30, 4 anos em média e dos controles foi de 29 anos. Esta diferença não é estatisticamente significante; a média da idade materna foi de 26,3 anos entre os casos 25,5 anos entre controles. Esta diferença não é estatisticamente significante; 18% dos indivíduos com TEA foram produto de gestações únicas. Entre os demais 16/49 (33%) dos indivíduos TEA foram produto de primeira gestação e, portanto, 67% foram produto da segunda ou mais gestações. Entre os controles, 28/59 (47%) foram produto da primeira gestação e 53% da segunda ou mais gestações. Esta diferença não é estatisticamente significativa; a investigação de 38 estressores psicológicos mostrou que a quantidade de estressores na vida das 60 mães foi expressivo, com valor mínimo de 3 e máximo de 43, média de 22. Nas gestações que resultaram em indivíduos com TID a média da ocorrência de estressores foi de 6,3 e entre os controles tivemos média de estressores de 4,3. Esta diferença é significante com p= 0,0035; considerando os escores relativos para cada um dos 38 estressores detectamos que a média no total de vida das mães foi de 496 considerada faixa intensa para probabilidade de desenvolver doença. Entre as gestações dos casos TID a média foi de 89,4 e entre os controles foi de 47,8; a pesquisa de 47 intercorrências obstétricas revelou: entre as gestações TID a variação foi de 0 a 23, média de 4,81. Entre os controles a variação foi de 0 a 17; média de 2,25. Esta diferença é significante com p=0,0007; não parece haver diferença na freqüência de intercorrências que levam mais provavelmente a risco de dano cerebral: baixo peso ao nascimento, prematuridade, sofrimento fetal, parto cesáreo; ameaça de aborto; sangramento na gestação; reanimação, nasceu roxinho, foi entubado em relação às demais intercorrências. Assim, entre os casos tivemos um total de 62 e entre os controles 28 (relação 2,2) destes fatores enquanto que para o total a média para os casos foi 4,81 e para os controles 2,25 (relação 2,1).