Search

In the article, the issue of legal future economist training is updated, because economic theory significantly affects the economic policy of the state and the development of law; it is emphasized that without knowledge of legal norms, experts in the economic field will not be able to perform their official duties at the proper level. The paper aims to substantiate the need for legal training of future specialists in the economic field in the conditions of a modern market economy. A historical excursion on the relationship between law and economy was conducted. It was concluded that these are complementary aspects of the state's life, and these fields cannot exist without each other. It is emphasized that in the conditions of a market economy, the role of the law and other legal influence on economic relations is growing more and more because, in a civilized society, law and commerce are one whole of the democratic process. The work highlights the major forms of legal regulation of the economy in Ukraine: namely: Laws, Decrees, Regulations, etc. The attention is focused on the need to study economic law since future experts in the economic field must be familiar with the legal norms regulating social relations in the field of organization and implementation of economic activities between economic entities. It is also about financial law, which is one of the leading branches of Ukrainian law and, along with others, is adapting to the new conditions of reform during the transition of the state to a market economy, so future experts in the economic field together with business law must acquire the necessary competencies in financial law. It is noted that the legal training of future specialists in the economic field should be a priority in the course of vocational training at a higher educational institution since their quality professional activity in the legal field will depend on the acquisition of the necessary knowledge., У статі актуалізовано питання правової підготовки майбутніх економістів, адже економічна теорія значно впливає на економічну політику держави і розвиток права; акцентовано, що без знання норм права фахівці економічної галузі не зможуть виконувати на належному рівні свої службові обов’язки. Метою статті обрано обґрунтування необхідності правової підготовки майбутніх фахівців економічної галузі в умовах сучасної ринкової економіки. Проведено історичний екскурс щодо взаємовідношення права та економіки та висновлюється, що це взаємодоповнюючі аспекти життєдіяльності держави й ці галузі не можуть існувати одна без іншої; підкреслено, що в умовах ринкової економіки роль закону й іншого юридичного впливу на економічні відносини все більш зростає, тому що в цивілізованому суспільстві право та комерція – це одне ціле демократичного процесу. У роботі виокремлено основні форми правового регулювання економіки в Україні: закони, постанови, положення тощо. Основну увагу зосереджено на необхідності вивчення господарського права, оскільки майбутні фахівці економічної галузі мають бути обізнані у правових нормах, що регулюють суспільні відносини у сфері організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання. Також ідеться і про фінансове право, яке є однією з провідних галузей права України та, поряд з іншими, пристосовується до нових умов реформування під час переходу держави до ринкової економіки, тому майбутні фахівці економічної галузі, спільно з господарським правом, мають здобути необхідні компетентності з фінансового права. Зазначено, що правова підготовка майбутніх фахівців економічної галузі має бути пріоритетною під час професійної підготовки в закладі вищої освіти, оскільки від набуття необхідних знань буде залежати їхня якісна фахова діяльність у правовому полі.

In the article, based on the awareness of the practical component of the training of future specialists in the field of humanitarianism (culturologists, historians, religious scholars, philologists, philosophers) for ethno cultural professional activity, the folk-pedagogical aspect of the relevant content of educational practices of higher education students is characterized. It has been found that a significant amount of the content of the ethno cultural activity of humanitarian specialists is mutual based on ethnological and folk-pedagogical components and appropriate technological means. Based on the provisions of ethno pedagogy and ethno psychology, the specifics and integrity of the system of ethno pedagogical influences on the child are outlined: –from the period of the mother’s pregnancy to the first days after birth (magical actions of the midwife, choosing a name, behavior of a pregnant woman, etc.); –during early childhood (mother’s lullaby, methods of physical development, maternal and children's folklore); –during the period of personality formation and development (family upbringing, the example of father and mother, work skills, economic traits). A number of tasks are proposed that can be implemented by future specialists in the humanitarian field in the process of educational practices. They are the following: the systematization of folk-pedagogical knowledge and ethno-pedagogical methods of raising children and youth, research of folk-pedagogical aspects (customs, traditions, and rituals), usage of rituals as a complex of ethno cultural actions aimed at self-development in the profession. It has been concluded that the folk-pedagogical aspect of the content of the ethno cultural activity of future specialists in the humanitarian field has the potential to be implemented in educational practices. It stimulates the study by future historians, philologists, philosophers, and religious experts, culturologists of the basics of folk education of children of different ages, family pedagogy, folk deontology, child studies, and another crucial folk pedagogical knowledge. The tasks of educational practices proposed in this study are of a scientific and research nature and will contribute to the awareness of future humanities specialists of the specifics of their ethno cultural activity in the chosen profession., У статті на основі усвідомлення практичного компоненту підготовки майбутніх фахівців гуманітарної галузі (культурологів, істориків, релігієзнавців, філологів, філософів) до етнокультурної професійної діяльності охарактеризовано народнопедагогічний аспект відповідного змісту навчальних практик здобувачів вищої освіти. З’ясовано, що значний обсяг змісту етнокультурної діяльності фахівців гуманітарної галузі є спільним, ґрунтується на народознавчому й народнопедагогічному складниках та відповідних технологічних засобах. Окреслено на підставі положень етнопедагогіки й етнопсихології специфіку й цілісність системи етнопедагогічних впливів на дитину: від періоду вагітності матері до перших днів після народження (магічні дії бабки-повитухи, вибір імені, поведінка вагітної жінки тощо); у період раннього дитинства (колискова матері, методи фізичного розвитку, материнський і дитячий фольклор); у період формування і розвитку особистості (сімейне виховання, приклад батька і матері, трудові навички, господарські риси). Запропоновано низку завдань, які можуть бути реалізованими майбутніми фахівцями гуманітарної галузі у процесі навчальних практик (систематизація народнопедагогічних знань та етнопедагогічних методів виховання дітей і молоді; дослідження народнопедагогічних аспектів (звичаїв, традицій, обрядів); застосування обрядовості як комплексу етнокультурних дій, спрямованих на саморозвиток у професії). Проведено висновок, що народнопедагогічний аспект змісту етнокультурної діяльності майбутніх фахівців гуманітарної галузі має потенціал реалізації у процесі навчальних практик, стимулює вивчення майбутніми істориками, філологами, філософами, релігієзнавцями, культурологами основ народного виховання дітей різного віку, родинної педагогіки, народної деонтології, дитинознавства, інших важливих народнопедагогічних знань. Пропоновані в цьому дослідженні завдання навчальних практик мають науково-дослідний характер та сприятимуть усвідомленню майбутніми фахівцями-гуманітаріями специфіки власної етнокультурної діяльності в обраній професії.

Today, in conditions of rapid growth in production and consumption, humanity is faced with the problem of an ecological crisis and depletion of the planet's resources. One of the ways to solve this problem is the use of recycling and upcycling methods, which involves the processing of waste and the recovery of material resources in order to reduce the costs of extracting new resources and reduce the negative impact on the environment. The use of resources, taking into account their limitations and environmental pollution, is one of the most important problems of the modern world. Today, more and more people and organizations are showing interest in creating a more sustainable and efficient use of resources. In this context, the issues of resource conservation, as well as the development of innovative thinking, are especially relevant for future specialists in the technological direction. The relevance of the topic lies in the need to conserve resources and reduce the negative impact on the environment. The use of these methods is especially important for future specialists in the technological direction, who must be aware of environmental problems and be able to apply innovative approaches in their work. The purpose of the article is to study the methods of recycling and upcycling as a tool for saving resources and developing innovative thinking of future specialists in the technological direction. The article is devoted to the study of issues of effective use of resources and the development of innovative thinking among future specialists in the technological direction. The authors of the study investigate the methods of recycling and upcycling as a means of saving resources and avoiding their release to landfills. The use of recycling and upcycling in technological production is considered, which allows to significantly reduce the amount of waste and saves valuable resources. Attention is drawn to the need to form innovative thinking and increase the level of environmental awareness of future specialists in the technological direction. The article examines the problem of resource conservation and the development of innovative thinking of future technical specialists through the implementation of recycling and upcycling methods, the importance of using these methods in modern conditions to reduce the ecological burden on the environment and ensure sustainable development. The concepts of recycling and upcycling, their differences and the advantages of use are analyzed. The main methods of implementing these concepts in technological production are described, as well as examples of the use of these methods in practice. In particular, recommendations are offered for the development of educational programs and courses on recycling and upcycling for future specialists in the technological direction with the aim to form innovative thinking and raise the level of environmental awareness. The need for further research in order to study various aspects of the application of recycling and upcycling in various branches of technological production is also considered., Розглянуто питання ефективного використання ресурсів та розвитку інноваційного мислення у майбутніх фахівців технологічного напряму. Досліджено методи ресайклінгу та апсайклінгу як засобу збереження ресурсів та уникнення їх викиду на депонії. Розглянуто використання ресайклінгу та апсайклінгу в технологічному виробництві, що дозволяє значно зменшити кількість відходів та зберегти цінні ресурси. Звернено увагу на необхідність формування інноваційного мислення та підвищення рівня екологічної свідомості майбутніх фахівців технологічного напряму. Представлено проблему збереження ресурсів та розвитку інноваційного мислення майбутніх фахівців технологічного напряму за допомогою впровадження методів ресайклінгу та апсайклінгу, важливість використання цих методів у сучасних умовах з метою зменшення екологічного навантаження на довкілля та забезпечення сталого розвитку. Проаналізовано поняття «ресайклінгу» та «апсайклінгу», їх різницю і переваги використання. Описано основні методи реалізації ресайклінгу й апсайклінгу в технологічному виробництві, а також приклади використання цих методів у практиці. Запропоновано рекомендації щодо розвитку освітніх програм та курсів з питань ресайклінгу та апсайклінгу для майбутніх фахівців технологічного напряму з метою формування інноваційного мислення та підвищення рівня екологічної свідомості.

the article studies the world experience of introducing leadership theories into the strategy of training future specialists of the State Emergency Service of Ukraine. It is noted that the introduction of leadership theories into the educational process of higher education institutions with specific learning conditions will ensure the successful formation of leadership development and improvement of professional training of future specialists of the State Emergency Service of Ukraine, which will effectively influence the development strategy of the civil protection system of Ukraine as a whole., Анотація: у статті проаналізовано світовий досвід впровадження теорій лідерства у стратегію підготовки майбутніх фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Зазначено, що впровадження теорій лідерства у освітній процес закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання забезпечить успішне формування розвитку лідерських якостей та вдосконалення їхньої професійної підготовки, що буде ефективно впливати на стратегію розвитку системи цивільного захисту України в цілому.

The current situation requires from graduates of higher educational institutions to work in an informational and educational environment and participate in its formation. Therefore, they should clearly understand the tasks of informatization and the prospects for development of this area. The information competence of a specialist in socionomic professions, including a teacher and a psychologist, means possessing the skills of information search, critical comprehension, analysis and systematization, holding an interactive dialogue offline and online, which are necessary in the professional activities of teachers and psychologists, on order to learn to formulate their own position on the issues under discussion, and be able to argue it. Furthermore, they need to be able to publicly present the results of their work, selecting adequate forms and methods of presentation. The formation of information competence of a student’s personality is carried out through the transfer of information, or rather, the ways and methods of using it. Since the peculiarities of the professional activity of specialists in socionomic professions are the work on identifying and developing students’ abilities, organizing research and creative activities of children, these forms of professional activity should be accompanied by information support. Among the technologies that contribute to the formation of the information competence of future specialists in socionomic professions, we define the following: technology of problem-based learning, technology of modeling professional activities in the learning process, technology of project activities. In order to form the information competence of future specialists in socionomic professions, it is productive to purposefully cultivate axiological aspects of the professional activities of teachers and psychologists during internships. Such work includes: 1) the preparatory stage (actualization of axiological knowledge during a pedagogical workshop, social and psychological training, making up a system of “professional taboos (prohibitions)”, an individual plan of professional and personal self-improvement, etc.); 2) the main stage (organization of open events, diagnostics, reflection, correction of their value content by experienced teachers and psychologists, self-diagnosis, diary keeping, etc.); 3) the final stage (group reflection on the results of open events, preparation of a self-analysis report, holding a final seminar, making up a system of individual professional and personal guiding principles, etc.). Changes in self-assessment of the student’s real capabilities and level of information competence which occurred as a result of a combination of trainings and practical activities ensured awareness of the need for the following professionally important qualities of a future teacher and psychologist as self-confidence, organization, responsibility, discipline, self-demand, ability to subordinate other people to their will, etc., У статті розкрито сутність і особливості розвитку інформаційної компетентності фахівця соціономічних професій, зокрема, педагогів та психологів. Актуалізовано, що для формування та розвитку інформаційної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій продуктивним є цілеспрямоване культивування ціннісних аспектів професійної діяльності педагогів і психологів під час проходження практики. Доведено, що технологіями, які сприяють формуванню інформаційної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій є технологія проблемного навчання, технологія моделювання професійної діяльності в процесі навчання, технологія проєктної діяльності.

В данной статье рассматривается проблема формирования межэтнической толерантности среди студентов - будущих специалистов в области образования. Автором рассматривается проблема глобализации и последствий, оказывающих влияние на общение и взаимодействие членов общества. Также в статье раскрываются возможности педагогических программ по педагогическим специальностям, анализируется потенциал изучаемых дисциплин в свете формирования межэтнической толерантности. Обозначенные автором задачи, решаемые посредством изучения указанных курсов, представляют собой педагогические условия формирования межэтнической толерантности. This article deals with the problem of the formation of interethnic tolerance among students – future specialists in the field of education. The author considers the problem of globalization and the consequences that affect the communication and interaction of members of society. The article also reveals the possibilities of pedagogical curricula in pedagogical specialties, analyzes the potential of the studied disciplines in the light of the formation of interethnic tolerance. The tasks outlined by the author, solved by studying these courses, are the pedagogical conditions for the formation of interethnic tolerance.

В данной статье рассматривается проблема формирования межэтнической толерантности среди студентов - будущих специалистов в области образования. Автором рассматривается проблема глобализации и последствий, оказывающих влияние на общение и взаимодействие членов общества. Также в статье раскрываются возможности педагогических программ по педагогическим специальностям, анализируется потенциал изучаемых дисциплин в свете формирования межэтнической толерантности. Обозначенные автором задачи, решаемые посредством изучения указанных курсов, представляют собой педагогические условия формирования межэтнической толерантности. This article deals with the problem of the formation of interethnic tolerance among students – future specialists in the field of education. The author considers the problem of globalization and the consequences that affect the communication and interaction of members of society. The article also reveals the possibilities of pedagogical curricula in pedagogical specialties, analyzes the potential of the studied disciplines in the light of the formation of interethnic tolerance. The tasks outlined by the author, solved by studying these courses, are the pedagogical conditions for the formation of interethnic tolerance., Панько, Татьяна. Формирование межэтнической толерантности у студентов в процессе профессиональной подготовки = Formation of inter-ethnic tolerance among students in the process of professional training / Татьяна Панько // Managementul educaţional: realizări şi perspective de dezvoltare : Materialele Conferinţei ştiinţifice internaţionale, ediţia a 4-a, 27-28 octombrie 2022. – Bălţi : [S. n.], 2023. – P.203-209. – ISBN 978-9975-161-32-9.

The article is devoted to the problem of motivation development to achieve success in the professional training of future specialists. The market relations development takes place in conditions of economic and political instability, so the activities of employees of industrial enterprises are filled with a significant number of stressful, non-standard situations that require high professionalism and flexibility. It is revealed the concept of motivation and motivation to succeed future professionals in a particular type of professional activity based on the analysis of psychological and pedagogical literature. It is also determined that the motivation to succeed in future professionals training, scientists define as a set of psychological processes and states that guide human behavior, underline human activity and mental functioning, determine a particular direction of human behavior, its trajectory, the result of which is life satisfaction and impetus for further action that contributes to the goal of self-realization in the formation of professional self-awareness, which includes self-knowledge, self-esteem, self-control, self-programming for success. They are motivated to succeed and have a high willingness to take risks, less likely to get into awkward situations than other professionals who have a high willingness to take risks, but the high motivation to avoid failures (protection) and vice versa. One of the aspects of training is the formation of their motivation to succeed in a particular type of professional activity. Individual characteristics of a person are the need for achievement, propensity for creativity, the ability to take reasonable risks, the need for independence. Based on the above material, we can conclude that the development of the motivational sphere is an important factor in training economic professionals for management, as it determines their higher level of activity and positive attitude to learning, the need to create pedagogical conditions to motivate success in professional training of future specialists., Розглянуто проблему формування мотивації досягнення успіху у професійній підготовці майбутніх фахівців. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито поняття мотивації та мотивації досягнення успіху майбутніх фахівців у певному виді професійної діяльності та встановлено, що мотивацію досягнення успіху в професійній підготовці майбутніх фахівців учені визначають як сукупність психологічних процесів і станів, які спрямовують поведінку людини, лежать в основі активності людини та її психічного функціонування, визначають той чи інший напрям людської поведінки, її траєкторію, результатом якого є задоволеність життям і поштовх для подальших дій, що сприяють меті самореалізації. Одним із аспектів підготовки фахівців є формування у них мотивації успіху в певному виді професійної діяльності. Зроблено висновок про необхідність створення педагогічних умов для мотивації досягнення успіху у професійній підготовці майбутніх фахівців.

The article considers the problem of scientific and theoretical knowledge system development in future specialists in the field of commodity research. It is determined that scientific and theoretical knowledge is an integral part of professional training of future commodity research experts in higher education institutions, which include a set of specific knowledge that provides an opportunity to perform work in a particular field of commodity research and solve production problems. The system of scientific and theoretical training of future commodity research experts in higher education institutions includes the following knowledge: theoretical principles of entrepreneurship, trade and exchange activities; modern computer and telecommunication technologies for the exchange and dissemination of professionally oriented information in the field of entrepreneurship, trade and exchange activities; preservation of the natural environment and implementation of safe activities in business, trade and exchange structures; ethical, cultural, scientific values and achievements of society; methods and tools for substantiation of management decisions on the creation and operation of business, trade and exchange structures; forms of subjects’ interaction in market relations to ensure the activities of business, trade and exchange structures; innovative approaches in business, trade and exchange activities; main characteristics of goods and services in business, trade and exchange activities; regulatory and legal support of business, trade and exchange structures; basics of accounting and taxation in business, trade and exchange activities; organization of foreign economic activity of business, trade and exchange structures considering market conditions and current legal norms; basics of business planning, assessment of market conditions and performance of business, trade and exchange structures, considering risks.&nbsp, Розглянуто проблему формування системи науково-теоретичних знань у майбутніх фахівців галузі товарознавства. Встановлено, що науково-теоретичні знання є невід’ємним складником професійної підготовки майбутніх товарознавців у закладах вищої освіти. До системи науково-теоретичної підготовки майбутніх товарознавців віднесено знання з: теоретичних засад підприємництва, торгівлі і біржової діяльності; методів та інструментарію обґрунтування управлінських рішень щодо створення й функціонування підприємницьких, торговельних і біржових структур; форм взаємодії суб’єктів ринкових відносин для забезпечення діяльності торговельних підприємств інноваційних підходів у підприємницькій, торговельній і біржовій діяльності; основних характеристик товарів і послуг у підприємницькій, торговельній і біржовій діяльності; нормативно-правового забезпечення діяльності торговельних структур тощо.

The content of the discipline «Valeological Support for Persons with Disabilities in Psychophysical Development» was worked out in the system of professional teaching future specialists in specialty 016 «Special Education» as a necessary component of this training. The purpose of teaching this discipline is to form the willingness of a future teacher to use the acquired combination of knowledge, skills and abilities to provide a solution to the problem of maintaining people’s with impaired psychophysical development health, the presence of which consists in various mental development disorders, inactivity, slowdown of all movements or motor hyperactivity, anxiety, motor stiffness, rapid fatigability, lack of attention, irritability, lability of the emotional sphere, general weakness, underdevelopment of fine motor skills, impaired visual-motor coordination, differentiated subject-manipulative activity, as a result of an imperfectly developed articulation -muscular system – violation of speech and communicative function, etc. The content of the discipline is determined by modules and topics: module 1 «Valeological activity in educational institution», module 2 «The use of health-saving technologies in the educational process for children with special educational needs’ teaching, upbringing and development».We see the subject of further scientific searches in the direction of the indicated problem in a more detailed description of the content of lectures, seminars, forms, methods and techniques for their implementation (analysis of video fragments, examples of situations, discussion of the content of films and cartoons, making fragments of classes / lessons, data analysis on problems related to children's health, etc.), description of tasks for independent work, giving examples of test tasks, etc., Розроблено зміст навчальної дисципліни «Валеологічний супровід осіб з вадами психофізичного розвитку» у системі професійної підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 016 «Спеціальна освіта» як необхідного складника цієї підготовки. Мета викладання цієї навчальної дисципліни полягає у формуванні готовності майбутнього вчителя використовувати набуту сукупність знань, умінь і навичок для забезпечення розв’язання проблеми збереження здоров’я осіб з вадами психофізичного розвитку, порушення якого полягає в наявності різноманітних порушень психічного розвитку, малорухомості, уповільненості всіх рухів або рухової гіперактивності, занепокоєнні, моторної скутості, швидкої втомлюваності, недостатньої концентрації уваги, дратівливості, лабільності емоційної сфери, загальної ослабленості, недорозвитку дрібної моторики, порушенні зорово-моторної координації, відсутній чи слабо вираженій ізольованої, диференційованої предметно-маніпулятивної діяльності, внаслідок недосконало розвиненої артикуляційно-м’язової системи – порушенні мовленнєвої та комунікативної функції тощо. Визначено зміст навчальної дисципліни за модулями та темами: модуль 1 «Валеологічна діяльність у закладі освіти»; модуль 2 «Використання здоров'язбережувальних технологій в освітньому процесі для навчання, виховання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами».Предмет подальших наукових пошуків у напрямі окресленої проблеми ми вбачаємо в детальнішому описі змісту лекційних, семінарських занять, форм, методів і прийомів їхнього проведення (аналіз відеофрагментів, прикладів ситуацій, обговорення змісту кіно- та мультиплікаційних фільмів, розроблення фрагментів занять / уроків, аналіз даних щодо проблем, пов’язаних зі здоров’ям дітей тощо), описі завдань для самостійної роботи, наведенні прикладів тестових завдань тощо.

The purpose. The purpose of the research is to develop a structural and logical model for the educational and professional training of psychologists in the innovative educational environment of establishments of higher education. In accordance with the set goal, the main tasks are defined: analysis of the demands placed on the psychologist in modern conditions; determination of the ratio of theoretical, practical and applied disciplines in educational professional programs; development of a professional training model in the modern innovative educational environment of establishments of higher education. Methods of the research. To implement the key tasks, a set of scientific research methods was used: theoretical analysis, generalization, comparison, systematization, theoretical modeling, and scientific interpretation. The results of the research. The structural-logical scheme of professional education in the field of psychology provides for the formation of components of general and professional training in a structural-logical sequence. The components of general training, which provide a basic level, appear first in the educational trajectory. The next level is fundamentally important for the formation of professional competences, it is provided by the educational components of professional training − these are theoretical, practical and applied disciplines responsible for the content component of the educational and professional program. Its competence component largely depends on its integration with psychological practice. Taking this into account, the structural and logical scheme of the discipline provides for the planning and completion of educational and professional practices by higher education students. The formation of competencies necessary for the implementation of innovative forms of professional training is ensured by a scientifically oriented approach to obtaining higher education. All these components form a continuous model of professional education. The analysis of educational and professional programs shows that today it is important to solve the following problems in the system of higher professional education of psychologists: the need to use system analysis in solving the tasks of professional training of future psychologists; revision of the ratio in educational professional programs of theoretical, practical, and applied disciplines in accordance with the psychologist’s activity model in the conditions of psychological practice; increased volume of educational and methodological training and introducing professionally oriented methods of psychological work into the educational process; increased significance of psychocorrective, psychorehabilitation orientation of psychological work, provision of psychological assistance in crisis situations; development of an anticipatory learning strategy aimed at studying current trends in psychology. Conclusions. Summarizing the theoretical and methodological positions regarding research, a conceptual model of professional training of psychologists in establishments of higher education has been developed, which provides for multi-level variable education and is provided by four content components: theoretical, practical, applied and scientific., Мета. Мета дослідження – розробити структурно-логічну модель освітньо-професійної підготовки психологів в інноваційному освітньому середовищі ЗВО. Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання: аналіз вимог, що висуваються до психолога у сучасних умовах; визначення співвідношення в освітніх професійних програмах дисциплін теоретичного, практичного та прикладного спрямування; розроблення моделі професійної підготовки в сучасному інноваційному освітньому середовищі ЗВО. Методи дослідження. Для реалізації ключових завдань використано комплекс методів наукового дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення, порівняння, систематизація, теоретичне моделювання, наукова інтерпретація. Результати дослідження. Структурно-логічна схема фахової освіти в галузі психології передбачає формування компонентів загальної та професійної підготовки у структурно-логічній послідовності. Першими в освітній траєкторії постають компоненти загальної підготовки, які забезпечують базовий рівень. Принципово важливим для формування професійних компетентностей є наступний рівень, який забезпечують освітні компоненти професійної підготовки − це дисципліни теоретичного, практичного та прикладного спрямування, які відповідають за змістову складову освітньо-професійної програми. Компетентнісна складова освітньої програми також значною мірою залежить від її інтеграції з психологічною практикою. Зважаючи на це, структурно-логічна схема дисципліни передбачає планування і проходження здобувачами вищої освіти навчальних і виробничих практик. Формування компетентностей, необхідних для реалізації інноваційних форм професійної підготовки, забезпечується наявністю науково орієнтованого підходу до здобуття вищої освіти. Усі ці складові формують безперервну модель професійної освіти. Аналіз освітньо-професійних програм показує, що на сьогодні у системі вищої професійної освіти психолога важливим є вирішення таких проблем: необхідності застосування системного аналізу у вирішенні завдань професійної підготовки майбутніх психологів; перегляду співвідношення в освітніх професійних програмах дисциплін теоретичного, практичного, прикладного спрямування відповідно до моделі діяльності психолога в умовах психологічної практики; збільшення обсягу навчально-методичної підготовки і впровадження у навчальний процес професійно орієнтованих методик психологічної роботи; посилення значимості психокорекційної, психореабілітаційної спрямованості психологічної роботи, надання психологічної допомоги у кризових ситуаціях; розроблення стратегії випереджувального навчання, спрямованого на опрацювання актуальних тенденцій психології. Висновки. Узагальнюючи теоретико-методологічні позиції щодо дослідження, розроблено концептуальну модель фахової підготовки психологів у закладах вищої освіти, яка передбачає багаторівневу варіативну освіту і забезпечується чотирма змістовими компонентами: теоретичним; практичним; прикладним; науковим.

The article reveals the features of the practical component of future specialist training in modern university education and actualizes the issue of practical future specialist training, which combines the principles of both knowledge and practice-oriented paradigm. Their combination allows to preserve the fundamentals of higher education based on the accumulation of practical experience and to form a professionally mobile specialist. Students’ practice is described as an integral part of the process of training specialists in universities, which is carried out on appropriately equipped bases of educational institutions, as well as in modern enterprises and organizations of various sectors of the economy, education, health, culture, service, public administration. The purpose of practice is to master modern methods, forms of organization, and tools in the field of students’ future profession, to acquire professional skills and algorithms of independent decision-making during specific work in real market and production conditions on the basis of their knowledge, and bring up the need to systematically update knowledge and apply it in practice creatively. Emphasis is placed on the need to make changes to the system of existing practices at the organizational, content, and methodological levels, which allow, on the one hand, to preserve fundamental, traditional, scientifically proven approaches to the organization of practical training, and on the other hand to improve and update modern approaches to professional-mobile specialist training. It has been found that the modernization of industrial practice is associated with the widespread use of innovative technologies (contextual and dual learning) in combination with well-established traditional forms and methods of learning. The content of the practical component of vocational training is focused on fulfilling a set of needs aimed at solving the problems of professional mobility. It is also focused on mastering the necessary competencies when future professionals by means of the transition from one basic form of activity to another, gain more advanced practical skills of educational and scientific information according to the functions of educational, quasi-professional, and educational-professional activities, master the real professional experience by gaining opportunities for natural entry into the profession., У статті розкрито особливості практичного компонента професійної підготовки майбутніх фахівців у сучасних умовах університетської освіти, актуалізовано проблему практичної підготовки майбутніх фахівців, що поєднує в собі принципи як знаннєвої, так і практико зорієнтованої парадигми, сукупність яких дає можливість зберегти фундаментальність вищої освіти в опорі на накопичення досвіду практичної діяльності та сформувати професійно мобільного фахівця. Охарактеризовано практику здобувачів вищої освіти як невід’ємну складову процесу підготовки фахівців в університетах, що проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, сфери обслуговування, державного управління з метою оволодіння здобувачами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їхньої майбутньої професії, формування у них на базі знань, професійних умінь і навичок алгоритмів прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання у здобувачів вищої освіти потреби систематично поновлювати знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Акцентовано на необхідності внесення змін до системи існуючих практик на організаційно-змістовому та методичному рівнях, що дозволяють, з одного боку, зберегти фундаментальні, традиційні, науково обґрунтовані підходи до організації практичної підготовки здобувачів вищої освіти, а з іншого – вдосконалити та оновити сучасні підходи до підготовки професійно-мобільного фахівця, що дозволяє саме практичний компонент підготовки. З’ясовано, що модернізація виробничої практики пов’язана з широким використанням інноваційних технологій (контекстне та дуальне навчання) в поєднанні з позитивно зарекомендованими традиційними формами й методами навчання. Зміст практичного складника професійної підготовки зорієнтовано на виконання здобувачами комплексу потреб, спрямованих на вирішення завдань формування професійної мобільності, а також на оволодіння ними необхідними компетентностями, коли майбутні фахівці завдяки переходу від однієї базової форми діяльності до іншої отримують більш розвинуті практичні навички застосування навчальної та наукової інформації відповідно функцій здійснення навчальної, квазіпрофесійної та навчально-професійної діяльності, оволодівають реальним професійним досвідом, отримуючи можливості природного входження в професію.

The article has substantiated the importance of professional culture for the formation of a future specialist. From a pedagogical point of view, professional culture is closely related to professional training, personal qualities, the need to improve professional knowledge, skills and abilities necessary for the specialist to successfully perform future professional duties. Based on the cultural approach, the methodological prerequisites of professional culture have been characterized as: an internalized component of general culture; universal characteristics of professional reality; system education, which includes structural components that are distinguished according to the specific professional field of the specialist. We have studied the essence of professional culture in the psychological-pedagogical and methodological plane. It has been determined that professional culture is an important condition and source of development of a specialist as a subject of activity and is considered as a factor of self-development, self-organization and self-realization of an individual, manifested in life and professional self-determination, morality and spirituality; it has a personal and creative nature. An attention has been focused on the analytical research of the content characteristic of professional culture as a scientific definition. The formation of professional culture has been considered as an urgent problem of modern professional pedagogy, which requires a practical solution based on the application of innovative approaches. Properly formed professional culture during training encourages the future specialist to develop creative individuality, serves as a qualitative sign of professional competence and certifies a high level of general culture., У статті обґрунтована важливість професійної культури для становлення майбутнього фахівця. З педагогічної точки зору професійна культура тісно пов’язана із професійною підготовкою, особистісними якостями, потребою вдосконалення професійних знань, умінь та здібностей, необхідних для успішного виконання фахівцем майбутніх професійних обов’язків. На основі культурологічного підходу охарактеризовано методологічні передумови професійної культури. Досліджено сутність професійної культури у психолого-педагогічній та методологічній площинах. Формування професійної культури розглядається як актуальна проблема сучасної професійної педагогіки, що потребує практичного розв’язання на основі застосування інноваційних підходів.&nbsp

The content of the article analyzes and summarizes scientific research on issues of professional identity. The scientific positions of domestic and foreign scientists regarding the structural components and features of the formation of professional identity are outlined. The concept of the image "Professional self" is singled out as a constituent phenomenon of professional identity. The purpose of the study is the theoretical substantiation of the concept of the image "I-professional" as a component of the professional identity of future specialists. The goal is produced by the need to prepare a competitive future specialist, where a special place is occupied by the aspect of the formation of the "I-professional" image - the awareness and evaluation of oneself as a representative of a certain profession, which corresponds to a set of professionally significant qualities, which subsequently affects the formation of a professional identity, which is essential an aspect of a person's self-knowledge in the relevant field of activity. The research procedure involved the use of analysis, synthesis, generalization, bibliographic and comparative methods in order to identify the fundamental essential characteristics of the phenomenon under study. At the level of such methodological systematicity, the constituent components of professional identity are singled out: communicative, emotional-volitional and empathic. Attention is focused on the main system-forming phenomenon of professional identity - the image of "I-professional". It is problematized that the formation of the phenomenon of the "I-professional" image is directly related to the content and requirements of the future profession. The result of the study was the ascertainment of the significance of the phenomenon of the professional identity of future specialists under investigation, which is formed on the basis of the positive formation of the image of the "I-professional", which, in turn, is produced on the basis of the comparison of the image of the profession with the image of the "I" of the student, and the awareness of one's identity is formed with the chosen profession, a positive attitude towards oneself as a subject of real educational and professional activity and future professional and industrial activity is formed. The conclusions summarize the phenomenological significance of the "I-professional" image in the formation of the professional identity of the future specialist. It is concluded that the process of becoming a professional, the success of mastering professional activities, and entering a professional community depends on the level of formation of the "I-professional" image. A conclusion was made about the specifics of the formation of the "I-professional" image related to the content and requirements of the future profession У змістовому наповненні статті проаналізовано та узагальнено наукові дослідження з питань професійної ідентичності. Викладено наукові позиції вітчизняних та зарубіжних вчених щодо структурних компонентів та особливостей формування професійної ідентичності. Виокремлено поняття образу «Я-професійний» як складового феномена професійної ідентичності. Метою дослідження є теоретичне обгрунтування поняття образу «Я-професіонал» як складової професійної ідентичності майбутніх фахівців. Мета продукована необхідністю підготовки конкурентноспроможного майбутнього фахівця, де особливе місце займає аспект формування образу «Я-професійний» - усвідомлення та оцінка себе як представника певної професії, якій відповідає набір професійно-значущих якостей, що в подальшому впливає на становлення професійної ідентичності, яка виступає суттєвим аспектом самопізнання людини у відповідній сфері діяльності. Процедура дослідження передбачала залучення аналізу, синтезу, узагальнення, бібліографічного та порівняльного методів з метою виявлення основоположних сутнісних характеристик досліджуваного феномена. На рівні такої методологічної системності виокремлено складові компоненти професійної ідентичності: комунікативний, емоційно-вольовий та емпатійний. Акцентовано увагу на основному системоутворювальному феномені професійної ідентичності - образу «Я-професійний». Проблематизовано, що формування феномену образу «Я-професійний» напряму пов’язано із змістом та вимогами майбутньої професії. Результатом дослідження стало констатування значущості у досліджуваному становленні феномена професійної ідентичності майбутніх фахівців, який утворюється на основі позитивного формування образу «Я-професійний», який в свою чергу, продукується на основі порівняння образу професії з образом «Я» студента, і складається усвідомлення своєї тотожності з обраною професією, формується позитивне ставлення до себе як до субʼєкта справжньої навчально-професійної діяльності та майбутньої професійно-виробничої діяльності. У висновках узагальнено феноменологічну значущість образу «Я-професійний» у формуванні професійної ідентичності майбутнього фахівця. Підсумовано, що від рівня сформованості образу «Я-професійний» залежить процес пормування професіонала, успішність опанування професійної діяльності, входження в професійну спільноту. Зроблено висновок, про специфіку формування образу «Я-професійний» пов’язану із змістом та вимогами майбутньої професії

The article analyzes the features of the individual approach to the training of future professionals in the use of educational and information environment, which includes subjects, ideas, concepts, stereotypes, personal changes in learning. The purpose of the study is to create an individual approach to the training of future professionals in the educational and information environment of the Technical University. Research methods are to study and generalize domestic and foreign experience to substantiate the conceptual provisions and individual approach of future professionals in the educational and information environment, structural and scientific analysis, as well as monitoring the learning process. In the educational and information environment, the future specialist develops as a carrier of subjective experience. Results. A modern type of relationship between teacher and future specialist in the lecture-practical system of teaching with the help of information systems is created. In professional activity, the future specialist acts not on the outside, but on his own plan, created or transformed in the process of active creative activity, predicting, anticipating, justifying the result accordingly. At each stage of training, the future specialist chooses his own trajectory of learning, subjecting to the cognitive patterns of information flows and the goals set before him by the educational process. In this case, the objects of the learning trajectory are the elements of the curriculum and work programs, extracurricular activities, as well as those actions that accumulate the life experience of the student. For the most part, the information trajectory of a student's learning is predictable, but not always optimal. This is due to the fact that in many cases, future professionals do not fully imagine what they can do in the future, what they really can do, what they have a tendency, what qualities to develop, and what goal to set, what to strive for. Another reason is the lack or lack of information about the possibilities of future self-realization. Acting in the field known to him, complementing the proposed situation, trying on known methods of action to an atypical task, the future specialist gradually comes to the conclusion that you need the appropriate competencies needed to perform the task, based on subjective experience of search. Solving professional problems in an educational and information environment contributes not only to the formation of personality-integrated competencies, but also helps to form those qualities of his personality that are necessary in future professional activities. The developed individual approach to training accustoms future specialists to conscious and active work, as it has almost no opportunity to evade learning tasks, which allows future professionals to clearly see how much effort and time useful (wasted) was lost, how far he advanced (lagged) from their colleagues, and the teacher to identify the results of success (gaps) in the future specialist. Under appropriate conditions, the influence of random factors is eliminated, and the final assessment of knowledge control is objective because it is based on the assessment of all types of work on all topics in modules over time. Conclusions. Each future specialist uses his individual way of acquiring knowledge in the educational and information environment. When performing the same task, future professionals use different methods and techniques. Therefore, the teacher with the help of information and communication technologies of learning uses a variety of management actions, helps the future specialist to choose individual for him ways of learning У статті проаналізовані особливості індивідуального підходу до підготовки майбутніх фахівців щодо використання освітньо-інформаційного середовища, який охоплює предмети, уявлення, поняття, стереотипи, особистісні зміни у навчанні. Мета дослідження полягає у створенні індивідуального підходу до підготовки майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету. Методи дослідження полягають у вивченні й узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду для обґрунтування концептуальних положень і індивідуального підходу майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища, структурно-наукового аналізу, а також спостереження за навчальним процесом. В умовах освітньо-інформаційного середовища майбутній фахівець розвивається як носій суб’єктного досвіду. Результати. Створюється сучасний тип відносин викладача і майбутнього фахівця в лекційно-практичній системі навчання за допомогою інформаційних систем. У професійній діяльності майбутній фахівець діє не за стороннім, а за власним планом, створеним або перетвореним у процесі активної творчої діяльності, прогнозуючи, передбачаючи, обґрунтовуючи відповідним чином результат. На кожному етапі підготовки майбутній фахівець вибирає свою власну траєкторію навчання, підкорюючи пізнавальним закономірностям функціонування інформаційних потоків та тим цілям, які ставить перед ним освітній процес. У цьому випадку об’єктами траєкторії навчання стають елементи навчальної та робочої програм, позаурочних занять, а також ті дії, які накопичують життєвий досвід студента. Здебільшого інформаційна траєкторія навчання студента є прогнозованою, але не завжди оптимальною. Це пояснюється тим, що у багатьох випадках майбутні фахівці не в повній мірі уявляють собі, чим вони можуть займатися у майбутньому, що вони насправді можуть, до чого мають схильності, які якості мають розвивати, і яку мету собі поставити, до чого прагнути. Іншою причиною є відсутність або брак інформації про можливості майбутньої самореалізації. Діючи у відомій йому сфері доповнюючи запропоновану ситуацію, приміряючи відомі способи дії до нетипового завдання, майбутній фахівець поступово приходить до думки, що потрібні відповідні компетентності, які необхідні для виконання поставленого завдання, спираючись на суб’єктний досвід пошукової діяльності. Розв’язування професійних задач в умовах освітньо-інформаційного середовища сприяє не тільки формуванню особистісно-інтегрованих компетентностей, але й допомагає формуванню тих якостей його особистості, які необхідні в майбутній фаховій діяльності. Розроблений індивідуальний підхід до підготовки привчає майбутніх фахівців до свідомої й активної праці, оскільки в неї майже немає можливості ухилятися від виконання навчальних завдань, що надає можливість майбутньому фахівцю наглядно побачити скільки зусиль та часу корисно (марно) було втрачено, наскільки він просунувся (відстав) від своїх колег, а викладачу виявити результати успіху (прогалин) у майбутнього фахівця. У відповідних умовах усувається вплив випадкових факторів, а підсумкова оцінка контролю знань є об’єктивною тому, що базується на оцінюванні всіх видів робіт за всіма темами модулями протягом тривалого часу. Висновки. Кожний майбутній фахівець використовує свій індивідуальний спосіб засвоєння знань в освітньо-інформаційному середовищі. При виконанні того ж самого завдання майбутні фахівці застосовують різні способи і прийоми. Тому викладач за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій навчання використовує різноманітні управлінські дії, допомагає майбутньому фахівцю самому обрати індивідуальні для нього способи навчальної діяльності.