The main cause of ventilator-associated pneumonia (VAP) is the translocation of bacteria colonizing the oral cavity. The aim of the study was the use of oropharyngeal antiseptic Dekasan for the prevention of VAP in patients with head injury, polytrauma and mine blast trauma injuries being on prolonged mechanical ventilation. Materials and methods. A total of 50 critically ill patients were on mechanical ventilation for ≥ 5 days. Patients were divided into two groups: Group 1 (n = 25) was the arm for oropharyngeal decontamination by oropharyngeal rinsing with dekasan 20 ml («Yuri-Farm», Ukraine) at least 3 times/day; group 2 (control) (n = 25) included the patients with oropharyngeal rinsing with 50 ml of 0.9% NaCl at least 3 times/day. We used the clinical criteria of VAP, as well as the scale of the development of pulmonary infection — CPIS and the Lungs Injury Scale — LIS. Results. Average CPIS scale value was significantly lower in the group has been using dekasan (6.4 ± 1.3 points) compared to the control group (7.8 ± 1.5 points). The LIS found no significant difference between the study groups (in the first group — 10.7 ± 2.9 points, in the second — 11.8 ± 2.4 points). In the group with oropharyngeal decontamination by dekasan rate of VAP was 40 %, in the group of 0.9% NaCl — 72 %. Conclusions. Regular dental debridement with the aim of oropharyngeal decontamination by dekasan can be an effective strategy to reduce the level of development of VAP in crirically ill patients being on extended mechanical ventilation., Основной причиной вентилятор-ассоциированной пневмонии (ВАП) является транслокация микробов, колонизирующих ротовую полость. Целью работы стало орофарингеальное применение антисептика Декасан с целью профилактики ВАП у пациентов с черепно-мозговой травмой, политравмой и минно-взрывной травмой, которые находятся на пролонгированной искусственной вентиляции легких (ИВЛ). Материалы и методы. Обследовано 50 пациентов в критических состояниях, находившихся на ИВЛ ≥ 5 суток. Пациенты были распределены на две группы: в 1-й группе (n = 25) с целью орофарингеальной деконтаминации проводилось орофарингеальное ополаскивание 20 мл препарата Декасан («Юрия-Фарм», Украина) кратностью минимум 3 раза/сутки; во 2-й группе (контрольной) (n = 25) при проведении вышеуказанных процедур пациенты использовали 50 мл 0,9% раствора NaCl кратностью минимум 3 раза/сутки. Использовались клинические критерии развития ВАП, а также шкала развития легочной инфекции — CPIS и шкала повреждения легких — LIS. Результаты. Среднее значение по шкале CPIS было достоверно ниже в группе с использованием Декасана (6,4 ± 1,3 балла) по сравнению с группой контроля (7,8 ± 1,5 балла). При оценке по шкале повреждения легких не было выявлено достоверных различий между группами исследования (в первой группе — 10,7 ± 2,9 балла, во второй — 11,8 ± 2,4 балла). В группе с применением орофарингеальной деконтаминации Декасаном частота развития ВАП составила 40 %, в группе с ополаскиванием полости рта 0,9% раствором NaCl — 72 %. Выводы. Регулярная санация полости рта Декасаном с целью орофарингеальной деконтаминации может быть эффективной стратегией для снижения уровня развития ВАП у пациентов в критических состояниях, находящихся на продленной респираторной поддержке., Основною причиною вентилятор-асоційованої пневмонії (ВАП) є транслокація мікробів, що колонізують ротову порожнину. Метою роботи стало орофарингеальне застосування антисептика Декасан з метою профілактики ВАП у пацієнтів із черепно-мозковою травмою, політравмою та мінно-вибуховою травмою, які перебувають на пролонгованій штучній вентиляції легенів (ШВЛ). Матеріали та методи. Обстежено 50 пацієнтів у критичних станах, які перебували на ШВЛ ≥ 5 діб. Пацієнти були розподілені на дві групи: у 1-й групі (n = 25) з метою орофарингеальної деконтамінації проводилося ополіскування порожнини рота 20 мл препарату Декасан («Юрія-Фарм», Україна) кратністю мінімум 3 рази/добу; у 2-й групі (контрольній) (n = 25) при проведенні вищевказаних процедур пацієнти використовували 50 мл 0,9% розчину NaCl кратністю мінімум 3 рази/добу. Використовувались клінічні критерії розвитку ВАП, а також шкали розвитку легеневої інфекції — CPIS і пошкодження легенів — LIS. Результати. Середнє значення за шкалою CPIS було вірогідно нижче в групі з використанням Декасану (6,4 ± 1,3 бала) у порівнянні з групою контролю (7,8 ± 1,5 бала). При оцінці за шкалою пошкодження легенів (LIS) не було виявлено вірогідних відмінностей між групами дослідження (в першій групі — 10,7 ± 2,9 бала, у другій — 11,8 ± 2,4 бала). У групі із застосуванням орофарингеальної деконтамінації Декасаном частота розвитку ВАП становила 40 %, у групі з 0,9% розчином NaCl — 72 %. Висновки. Регулярна санація порожнини рота Декасаном із метою орофарингеальної деконтамінації може бути ефективною стратегією для зниження рівня розвитку ВАП у пацієнтів у критичних станах, які знаходяться на подовженій респіраторній підтримці.