The purpose of the article is to offer a method of aesthetic evaluation of the acoustic properties of concert halls based on the subjective perception of the sound of musical material. The research methodology is based on the following methods: analytical is used to study the scientific literature; theoretical – to define special terminology, describe the phenomena that occur during research and parameters used for the subjective assessment; empirical – while listening to orchestras in a concert hall with subsequent expert evaluation of the results; comparative – to compare the results of research; methods of analysis and synthesis – to process the results of research, and also the interviewing method – to get information from musicians and active listeners. The scientific novelty of the article is an attempt to give an aesthetic assessment of the sound of the orchestras in the concert hall of the Solomiya Krushelnytska Lviv National Academic Opera and Ballet Theatre by studying the phenomenon of subjective perception of musical material. Conclusions. The study has demonstrated that the subjective assessment of the acoustics of concert halls requires the selection of evaluation criteria and the establishment of their relations with objective acoustic parameters. Subjective evaluation and objective parameters are correlated with each other and give a complete description of the sound of the orchestra in the concert hall. Subjective assessment of the acoustic quality of concert halls is fully confirmed by objective acoustic parameters. Its application can be considered justified. It has received a clear confirmation from the professional musicians. The verbal questioning among ordinary concert-goers has shown the onesidedness of their assessments. They vary between “good” and “excellent” and thus, are less accurate., Цель исследования заключается в том, чтобы предложить метод эстетической оценки акустических свойств концертных залов, основанный на субъективном восприятии звучания музыкального материала. Методологию исследования составляют следующие методы: аналитический – в изучении научной литературы; теоретический – для определения специальной терминологии, описания явлений, имеющих место при проведении исследований, параметров по которым осуществляется субъективная оценка; эмпирический – при прослушивании оркестров в концертном зале с последующей экспертной оценкой результатов; компаративный – в процессе сравнения результатов исследований; методы анализа и синтеза – для обработки результатов исследования, а также метод интервьюирования – для получения информации от музыкантов и активных слушателей. Научная новизна исследования заключается в попытке дать эстетическую оценку звучания оркестров вживую в концертном зале Львовского национального академического театра оперы и балета имени Соломии Крушельницкой путем исследования явления субъективного восприятия музыкального материала. Выводы. Выяснено, что субъективная оценка акустики концертных залов требует выбора критериев оценки и установления их связи с объективными акустическими параметрами. Субъективная оценка наряду с объективными параметрами коррелируются между собой, – поэтому дают полную характеристику звучанию оркестра в концертном зале. Субъективное оценивание акустического качества концертных залов подтверждается объективными акустическими параметрами. Применение его можно считать оправданным. Особенно точное подтверждение оно получило среди музыкантов специалистов. Устный опрос, проведенный среди любителей-непрофессионалов симфонической музыки, показал ограниченность их оценок. Они варьируются в пределах «хорошо» и «отлично», поэтому являются менее точными., Мета дослідження полягає в тому, щоб запропонувати метод естетичної оцінки акустичних властивостей концертних залів, заснований на суб’єктивному сприйнятті звучання музичного матеріалу. Методологію дослідження складають методи: аналітичний – у вивченні наукової літератури; теоретичний – для визначення спеціальної термінології, опису явищ, що мають місце під час проведення досліджень, параметрів за якими здійснюється суб’єктивна оцінка; емпіричний – при прослуховуванні оркестрів у концертному залі з подальшою експертною оцінкою результатів; компаративний – у процесі порівняння результатів досліджень; методи аналізу і синтезу – для опрацювання результатів дослідження, а також метод інтерв’ювання – для отримання інформації від музикантів та активних слухачів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі дати естетичну оцінку звучання оркестрів на живо у концертному залі Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької шляхом дослідження явища суб’єктивного сприйняття музичного матеріалу. Висновки. З’ясовано, що суб’єктивна оцінка акустики концертних залів вимагає вибору критеріїв оцінки та встановлення їхнього зв’язку з об’єктивними акустичними параметрами. Суб’єктивна оцінка разом з об’єктивними параметрами корелюються між собою, – тому дають повну характеристику звучанню оркестру в концертному залі. Суб’єктивне оцінювання акустичної якості концертних залів повністю підтверджується об’єктивними акустичними параметрами. Застосування його можна вважати виправданим. Особливо точне підтвердження воно отримало серед музикантів фахівців. Усне опитування, проведене серед любителів-непрофесіоналів симфонічної музики, показало однобічність їх оцінок. Вони варіюються в межах «добре» і «відмінно», тому є менш точними.