Search

The article examines the interaction of mythological and biblical chronotope on the material of the short-stories by M.A. Bulgakov devoted to the Civil War in Ukraine, and examines the influence of the writer’s stay in Podillia as one of the factors shaping the Master’s humanistic ethics. It is proved that the Bulgakov artistic time-space has a general tendency towards synthetic completeness and universality, as a rule, formed by the interweaving of different types of chronotope modes: socio-historical, onyric, psychological, mythological, biblical (in particular, infernal).In the article the artistic time and artistic space in the short prose by M. Bulgakov is analyzed. The special attention is played to a mythological chronotop, which incarnates the idea about the necessity of returning to the world of the Christian values. The protagonist of the stories passes his vital way as a mission, which purpose is a revival of the lost and forgotten ideals. The features and peculiarities of literary time and space in the «short» prose by M.A. Bulgakov are explored in the thesis. Theoretical concepts such as «time» and «space» are specified on material of the «short» prose by Bulgakov; their value is exposed for the development of the XX-th century literature. Forms of literary time and varieties of literary space in the «short» prose reflect Bulgakov’s philosophical ideas on history, culture, place of personality and his destiny in the world. The special attention is played to a mythological chronotope, which incarnates the idea about the necessity of returning to the world of the Christian values. The protagonist of the stories passes his vital way as a mission, which purpose is a revival of the lost and forgotten ideals. Modifications of literary time and space, expansion of their semantics and functions have influenced the genres of the «short» prose by Bulgakov. The «short» prose is considered as an encyclopedia of genre’s forms; the elements of different genres were organically united in the work that became possible due to the variety of temporal and spatial forms, their plasticity and co-penetration.Co-operation of the literary systems of realism and modernism found embodiment in all structural levels, including the chronotope. The traditions of Russian literature, which found creative development in the Bulgakov’s prose, are determined in the thesis., У статті досліджується взаємодія міфологічного та біблійного хронотопу на матеріалі оповідань М. Булгакова, присвячених Громадянській війні на Україні, і розглядається вплив перебування письменника на Поділлі як один із чинників формування його гуманістичної етики. Доводиться, що булгаковський художній часо-простір має загальну тенденцію до синтетичної повноти й універсальності, формуючись переплетенням різних типів хронотопних модусів.

В человеческой культуре издревле художественная литература развивалась как зерколо времени. Поэтому в поэтике произведения находит свое отражение двоякое понимание времени: во-первых, это время, которое связано с повествованием и разрабатывается в сюжете произведения (художественное время), во-вторых, это время, эпоха написания самого произведения (историческое время). Художественный образ времени отражается не только в исторических жанрах, но и во всех других жанрах и стилях литературы. Историческую эпоху написания произведения можно уловить в размышлениях и мировосприятии героев, в разрабатываемом конфликте, тематике и затрагиваемых проблемах. Актуальность исследования связана с тем, что трагические периоды истории, изображаемые в произведении, необходимо анализировать через мировоззрение и нравственные устои народа. В связи с этим целью данной статьи стало выявление философско-эстетической связи художественного времени и исторической эпохи. Предметом исследования в данной статье выступает повесть литературоведа и прозаика Георгия Федорова «Ай, мăнтарăн хир мулкачи» («Ой, бедный русак»). В ходе исследования были получены следующие результаты: в художественно-философском произведении категория времени становится и методом углубления характера героев, и показателем образной модели мира, и предметом исследования., In human culture, since ancient times, fiction has developed as a mirror of time. Therefore, a dual understanding of time is reflected in the poetics of the work: firstly, it is the time that is connected with the narrative and is developed in the plot of the work (artistic time), and secondly, it is the time, the epoch of writing the work itself (historical time). The artistic image of the time is reflected not only in historical genres, but also in all other genres and styles of literature. The historical era of writing a work can be captured in the thoughts and worldview of the characters, in the conflict being developed, the subject matter and the problems involved. The relevance of the study is related to the fact that the tragic periods of history depicted in the work must be analyzed through the worldview and moral standarts of the people. In this regard, the purpose of this article is to identify the philosophical and aesthetic connection between the artistic time continuum and the historical epoch. The subject of the research in this article is the novelette of the literary scholar and prose writer Georgy Fedorov “Ai, mantaran hir mulkaci” ("Oh, poor hare »). In the course of the study, the following results were obtained: in an artistic and philosophical work, the category of time becomes both a method of deepening the character's personality, and an indicator of the figurative model of the world, and the subject of research., Илемлĕ литература этемлĕх культуринче авалтанах вăхăт тĕкĕрĕ пулса аталаннă. Çавăнпа та хайлавра икĕ тĕрлĕ вăхăта (е унăн икĕ тĕсне) курма пулать: пĕрремĕшĕ вăл – сюжет аталанăвĕнче калăпланакан вăхăт (илемлĕх вăхăчĕ), тепри вара – хайлава хăйне çырнă вăхăт тапхăрĕ (истори вăхăчĕ). Илемлĕх вăхăчĕн сăнарĕ литературăн историллĕ жанрĕсенче çеç мар, ытти жанр тĕсĕсенче те хăй палăрăмне тупать. Хайлава çырнă тапхăрăн истори вăхăтне сăнарсен шухăшлавĕпе тĕнче курăмĕнче, хайлавра кăтартнă хирĕç тăрура, унăн темипе проблеминче курма пулать. Тĕпчевĕн паянхи кун пĕл-терĕшлĕхĕ хайлавра кăтартакан историн пăтăрмахлă лару-тăрăвĕ халăх тĕнче курăмĕ тата кăмăл-сипечĕ витĕр пахса тĕпчеме кирлипе çыхăннă. Тĕпчевĕн тĕп тĕллевĕ – илемлĕ вăхăтпа истори вăхăчĕ хушшинче палăракан философиллĕ çыхăнăва тупса палăртасси. Тĕпчев материалĕ статьяра Ге-оргий Федоров литература тĕпчевçин тата çыравçăн «Ай, мăнтарăн хир мулкачи» повеçĕ пулса тăчĕ. Тĕпчев юхăмĕ çакнашкал пĕтĕмлетÿ патне илсе çитерчĕ: илемлĕ философиллĕ хайлавра вăхăт категорийĕ сăнарсен харак-терне тарăнлатакан мел те, тĕнчен сăнарлă модельне тăвакан литература категорийĕ те, тĕпчев материалĕ те пулса тăрать.

До сих пор лексическим способам выражения времени и пространства (места) в художественных произведениях не уделялось должного внимания. В литературно-художественном произведении лексические средства наряду с грамматикой времени и пространства играют большую роль. Общая текстовая функция этих слов указание на время и место действия изображаемых событий., Till now, the lexical ways of expressing time and space (place) in works of art have not been given due attention. Lexical means, along with the grammar of time and space, play a huge role in works of art. The general text function of these words is the indication of the time and place of action of the depicted events.

Статтю присвячено вивченню концептуальних ознак сучасної англо-американської літератури фентезі. Однією з домінантних ознак феномену фентезі є інтермедіальність, завдяки чому саме література фентезі стала підґрунтям для розвитку багатьох культурних феноменів. Доведено, що твори літератури фентезі також виявляють риси, подібні до неоміфологічних текстів, що надає підстави визначати в них різні «моделі світу», структурно подібні до міфів, і досліджувати тексти означеного «метажанру» як форми міфотворчості., The article is devoted to the study of conceptual features of modern Anglo-American fantasy literature. The purpose of the article is to identify neomifological features in the Anglo-American fantasy literature.One of the dominant features of the fantasy phenomenon is intransitivity, thanks to which fantasy literature became the basis for the development of many cultural phenomena. The increasing popularity of fantasy literature today also contribute to the development of information technologies, the impact of mass distribution of literature and film industry demand for plots appointed as “metagenre”, where priority is given to intrigue and plot dynamics. So fantasy literature updates mythological, sacred knowledge about the universe, but it is served in a lightweight entertainment for the perception of form.Works of literature fantasy also show features like neomifological texts gives grounds to identify different “world model” structurally similar to the myths and explore the texts appointed “metagenre” as a form of myth.The authors of fantasy works (E. Boye, N. Gaiman, N. Gates, John. R. R Tolkien, William Le Huyin,D. Lessing, C. S Lewis, A. Niffenehher) often turn to myths, respectively these texts are different forms of mythologizing characteristic of neomifological literature in general. Fantasy writers combine artistic interpretation of contemporary realities address to mythological stories, using various forms of input materials to their mythological texts.Artists directly or indirectly resorted to rethink mythological scenes, images, addressing both the explicit form (open intetexts, some parallel mythological themes and images), and forms of implicit (mythomarkers dissolved in the plots in the whole, system of mythological motifs, mythological attributes, etc.). And like fiction myth involves updating its transformation and acquisition of additional semantics.Text of fantasy inherent such property of mythological space as “heterogenity”, served spatial updating and operation of mythological oppositions “familiar/unfamiliar”, “sacred/simple”, “upper/lower part”, “cultural/natural” and so on. Artistic concept of time in works of fantasy often reveals features characteristic to mithopoetic world model – the principle of recurrence or spirality of time, frequency, providing a regular return to the semantic point “beginning of time”, which means act of cosmogenesis.Motif of confrontation is the basis of many fantasy works, thus appealing to the mythological binary oppositions (light/dark, familiar/unfamiliar). A motif of searching – “quest” is also essential, which resulted in a lone hero of fantasy works is doomed to perform quest first in his own soul in search of his own identity and harmony.

Аксиологический диапазон художественной литературы : сб. науч. статей [по материалам междунар. науч. конф.]. - Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2020. - С. 20-22. - Библиогр.: с. 22 (5 назв.)., В статье рассматривается пространственно-временная организация лирики М. З. Шагала, В. М. Блаженного; выделены ключевые топосы дома и дороги, показаны особенности их функционирования в лирике данных поэтов; сравниваются способы пространственно-временной организации в литературном творчестве данных авторов. = The article considers the spatio-temporal organization of the lyrics of M. Z. Chagal, V. M. Blazhennyj; key toposs of the house and the road are highlighted, the features of their functioning in the lyrics of these poets are shown compares the methods of spatio-temporal organization in the literary work of these authors.

The subject matter of the given study is both the artistic time of Russian heroic epics and its relationship with the present continuous of traditional bylina narration. Based on the results of bylina axiological analysis, the author criticizes the existing stereotype (produced by M.M. Bakhtin, D.S. Likhachov, and other scholars) according to which the epic time should be described as ideal, sacral, and “insular” (an “original time”) – i.e., as separated from the ordinary time of the epic singer and his audience. According to the author, Russian folk epics do not imply any features of the sacral “original time”, but absorb traits of different historical epochs into themselves on the principle of identical “spiritual codes”, their temporality essentially open to the present and future of the epic singer and his audience. The convergence between the “ancient” epic time and the “familiar” time of the audience is due to the single system of value coordinates which, in turn, are equally applicable for the assessment of acts committed either by epic knights or listeners themselves. For this reason, the events belonging to different historical periods are rendered in Russian bylinas as subordinate to and comprehended by the universal logic of spiritual laws – the ones immanent to the consciousness of the hero and his traditional audience. The author concludes that the temporality of Russian folk epics is subjected to the law of “reverse perspective” according to which the past shouldn’t be represented as distant and vague, but, on the contrary, as realistic and near, placed in the foreground of the recipient’s perception, in the field of the present. At that, the necessary condition to “draw” the audience into the epic chronotope is the positioning of plotlines’ “vanishing point” “behind” the listener – i.e., in his or her personal space and personal time focused on individual future. As a result, the present time of the audience becomes an organic part of the epic continuum, while the “epic knights’ time” is perceived by the listener as a number of well-structured elements translating a certain axiological worldview. The transition from the “familiar” time to the «relevant epic» one is experienced by the listener precisely as a personal transition from one value system to another.

В статье рассматриваются женские образы в произведениях И. Тургенева и В. Распутина, с целью обнаружения общности духовно-этических ценностей, присущих традиционной русской культуре. The article considers female images in two works of Russian literature, Ivan Turgenev's essay “Living Relics” from the collection “Notes of the Hunter” and Valentin Rasputin's novel “The Last Term”, in order to discover the common spiritual and ethical values inherent in traditional Russian culture.

В профессиональной подготовке музыканта-исполнителя исследуется широкий круг проблем. Вопрос о развитии теоретического мышления исполнителя всегда находился в центре научных интересов, поскольку от его решения зависит эффективность последующей музыкально-исполнительской и педагогической деятельности выпускника. Рассматривается специфика теоретического мышления музыканта-исполнителя. С одной стороны, оно тес но связано c содержанием и логикой, заложенными в музыке ее автором. С другой – оно расшифровывает авторский замысел, для того чтобы интонировать его в звуках для слушателей. Следовательно, теоретическое мышление исполнителя с философских позиций раскрывается в диалектике художественного времени и интонирования. Раскрывается содержание понятий-процессов: художественное время, интонирование. В результате разрешения исполнителем противоречия, возникающего в ходе противопоставления данных процессов, рож дается новая интерпретация произведения. Рассматривается алгоритм формирования теоретического мышления исполнителя. Описывается практический опыт разбора произведения Клода Дебюсси «Снег танцует» в классе фортепиано.

Some cases of functioning of grammatical groups (Simple, Continuous, Perfect, Perfect Continuous) and tenses (Present, Past, Future) in the text of fiction (on the basis of O. Henry’s works) are investigated in the article. Different tenses are not considered separately on the paradigmatic and syntagmatic level, but they are considered on the level of the text that unites them. The material about the scientists and researchers who studied or compared tenses with artistic time and the definitions of terms, which were used by us, were submitted in this paper before analyzing. The range of functioning grammatical groups and tenses, their intertwining, mixing, dynamics of the transition from one group to another is analyzed here, the interaction and mutual influence of tense and artistic time in the short stories and novels of the selected author is studied, the role of grammatical means of expressing artistic time in the text is considered too. The article also characterizes the typical features of correlation, interinfluence, transfusion of artistic time and tense in the works of an American writer; the favorite tense specifiers are listed; frequency and dominance of tense using (as well as their impact on the development of the plot) are statistically calculated; lexical means which participate in the transmission of the forecast-prospective or retrospective functions are noted; the advantages of non-localization of the action in time, used by O. Henry, are explained; the role of grammatical means of expression of artistic time in building a meaningful picture of the artwork is examined too. The structured conclusions regarding artistic time and tense, which represent various systems (structuring, interpreted refraction of objective time, the using a reference point on the time axis, the presence and absence of temporal resources) have common features (multidimensionality, continuity and discontinuity, reversibility , the definition of events` correlation, participating the verbal forms in the category of artistic expression of time) in the analyzed by us O. Henry`s stories, are supplied at the end of the article., В статье исследуются некоторые случаи функционирования грамматических групп (Simple, Continuous, Perfect, Perfect Continuous) и времен (Present, Past, Future) в художественном тексте (на материале произведений О.Генри.). Здесь рассматривается диапазон функционирования грамматических групп и времен, анализируется взаимодействие и взаимовлияние грамматического времени и художественного времени в произведениях автора, а также подвергается анализу роль грамматических средств выражения художественного времени в тексте., У статті досліджуються деякі випадки функціонування граматичних груп (Simple, Continuous, Perfect, Perfect Continuous) і часів (Present, Past, Future) в художньому тексті (на матеріалі творів О. Генрі.). Тут розглядається діапазон функціонування граматичних груп і часів, аналізується взаємодія і взаємовплив граматичного часу і художнього часу в творах автора, а також піддається аналізу роль граматичних засобів вираження художнього часу в тексті.

The article deals with the artistic time in the historical novel of the XIX century. The material of the research is Vs. S. Solovyov’s novel “The Voltairian” which is the second part of his famous pentalogy “The Chronicle of Four Generations”. Peculiarity of recreation of the time as the chronotope component of the second novel of the fiction writer’s artistic cycle is considered by the author. Four time layers – narrative time, plot time, chronicle and everyday time, historical time – are singled out in the temporal structure of the text. Particular significance of the historical time determined by the genre peculiarity of the work is emphasized. The main ways of the historical time recreation – the novelist’s use of the historic dates; the years of the monarchs’ reign with the subsequent coronation of their successors; the indication of the exact age of some of the historical characters (including their birth, full age and death); the dates of G.R. Derzhavin’s poetic works creation; dating of the imperial family members’ letters – have been indicated in the novel by the author.

The article deals with the artistic time in the historical novel of the XIX century. The material of the research is Vs. S. Solovyov’s novel “The Voltairian” which is the second part of his famous pentalogy “The Chronicle of Four Generations”. Peculiarity of recreation of the time as the chronotope component of the second novel of the fiction writer’s artistic cycle is considered by the author. Four time layers – narrative time, plot time, chronicle and everyday time, historical time – are singled out in the temporal structure of the text. Particular significance of the historical time determined by the genre peculiarity of the work is emphasized. The main ways of the historical time recreation – the novelist’s use of the historic dates; the years of the monarchs’ reign with the subsequent coronation of their successors; the indication of the exact age of some of the historical characters (including their birth, full age and death); the dates of G.R. Derzhavin’s poetic works creation; dating of the imperial family members’ letters – have been indicated in the novel by the author.

The article investigates the ontological category of time in the modern Ukrainian literature through the prism of in-dividual mental being. The object of the study is retro-literature as a popular phenomenon in modern Ukrainian literary process. Using comparative and hermeneutical methods the author of the article studies novels «Tango of Death» by Yurij Vynnychuk, «Lviv saga» by Petro Yatsenko, «Felix Austria» by Sophia Andruhovych and «Voulez-vous some tea, monsieur» by Marina Hrymych. The plot of these works are often explicated at the beginning of the twentieth century under the Austro-Hungarian Empire and the Russian Empire. However, such work is fundamentally different from the historical novel because a historical novel seeks to show important historical processes through single life, character is an active participant of historical events, and the story is the object of full value. Retro-literature does not seek for it, the story is mostly exotic backdrop for events and a tool for activation of emotion nostalgic tone. The real history is shown in events of the novel by mystification and karnavalization. We investigate the relationship of this works with the retro-detective, which is also quite popular now in Ukraine. Also the functioning of artistic details and their importance for creating retro-style are analyzed in the structure of the text. Appealing to retro-thematic and retro-images the au-thors create a special nostalgic literature with return to the «golden age» (cosmos), the further deployment of historical events leading to its destruction (entropy). Forms of time tend to synthetic forms – some forms of the time became dis-crete and superimposed. Existential time of the character organizes all other forms of time, including mythological (cyclic), historical (linear) and epic (narrative)., Статья посвящена проблеме отражения онтологических проблем времени как одного из начал человечес-кого существования в современном украинском прозаическом литературном тексте, в частности в довольно популярных на сегодня произведениях, которые активно используют ретротематику и ретрообразность, что открывает много возможностей в конструировании художественного времени. Жанровая специфика таких произведений балансирует на грани взаимодействия с жанровой (массовой) литературой, в частности ретро-детективом, демонстрируя открытость структуры. Новейшее научное понимание времени дает нам теоре-тически обоснованное разнообразие концепций, которые ощутимо влияют на становление авторского творческого мышления и приводят к смещениям в поэтике и архитектонике произведений, раскрываясь через стихию личного бытия персонажа. Именно индивидуальное бытие определяет принципы отражения темпо-ральности в произведениях – историческое время не детерминирует персонажа, а становится своеобразным экзотическим фоном, растворяясь в предметности художественных деталей, деформируясь в формах своего художественного воплощения и насыщаясь особой ностальгической эмоциональной тональностью, частично мифологизируясь. Указанные особенности текстотворчества и придают литературному произведению этого типа особую атмосферность, «эффект присутствия», что и определяет их популярность в литературном процессе современности., Статтю присвячено проблемі відображення онтологічних проблем часу як одного з первнів людського існування в сучасному українському прозовому літературному тексті, зокрема в до-сить популярних на сьогодні творах, які активно використовують ретротематику та ретро-образність, що дає багато можливостей у конструюванні художнього часу. Жанрова специфіка таких творів балансує на межі взаємодії з жанровою (масовою) літературою, зокрема ретро-детективом, демонструючи відкритість структури. Новітнє наукове розуміння часу дає нам теоретично обґрунтоване розмаїття концепцій, що відчутно впливають на становлення автор-ського творчого мислення та призводять до зрушень у поетиці й архітектоніці творів, розкри-ваючись через стихію особистого буття персонажа. Саме індивідуальне буття визначає прин-ципи відображення темпоральності у творах – історичний час не детермінує персонажа, а стає своєрідним екзотичним тлом, розчиняючись у предметності художніх деталей, деформуючись у формах свого художнього втілення і насичуючись особливою ностальгійною емоційною тональ-ністю, частково міфологізуючись. Вказані особливості текстотворення й надають літератур-ному твору того типу особливої атмосферності, «ефекту присутності», що й визначає їхню популярність у літературному процесі сучасності.

У статті йдеться про концепти художньої антропології, проілюстровані су- часним українським письменником Юрієм Мушкетиком в епічних творах малої форми про реалії українського села 1932-1933 років, В статье идет речь о концептах художественной антропологии, проиллюст- рированных современным украинским писателем Юрием Мушкетиком в эпичес- ких произведениях малой формы о реалиях украинского села 1932-1933 годов., The article deals with the concepts of artistic anthropology illustrated by modern Ukrainian writer Yuriy Mushketyk in epic small form works about realities of Ukrainian village in 1932-1933 years.

(uk) У статті розглядаються особливості організації часопросторовихзв’язків в оповіданні В. К. Винниченка «Темна сила» та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору. У формуванні цілісного уявлення про творчість письменника важливим є вивчення створеного ним хронотопу, адже організація часопростору впливає на ідейно-художню специфіку тексту. На межі світу автора і реальності утворюється художній простір оповідання, що є виразом світовідчуття письменника. Хронотоп – це особливе поєднання та взаємозв’язок просторових і часових характеристик у літературному творі. Час ніби переходить у простір, поєднуючись, вони створюють своєрідний фундамент розвитку подальших подій. Художній простір в оповіданні «Темна сила» не лише фон, на якому розгортається дія, він визначає поведінку та вчинки героїв. Отже, зовнішній простір впливає на внутрішній простір героїв, тобто на їх свідомість.Особливості організації часопростору у В. К. Винниченка пов’язані з кольором як емоційно-експресивним засобом художньої конкретизації. Особливо частотним є сірий, що відбиває внутрішній душевний стан героїв. Смислового акценту набуває така деталь хронотопу як вікно. У контексті твору вікно для героїв – це символ надії, можливість розширити зовнішній простір та зв’язатися з ним. Художній простір оповідання підпорядкований авторській ідеї відтворити реалістичний час і пояснити почуття, рефлексії героїв. Час і простір формують образ світу, представлений у творі. (en) The peculiarities of the time-space links in the story «Темна сила» / «Dark Force» by Volodymyr Vynnychenko and their importance for the understanding of the ideological content of the story are in the focus of the proposed paper. To form the overall picture of the writer’s creativity it is essential to study the chronotope developed by the author, for, the organization of the time-space affects the ideological land artistic specificy of the text. Chronotope is a particular combination and correlation of the spatial and temporal characteristics of a literary work. Time goes into space, and when combined, they create a kind of a basis of future events development. At the turn of the author’s world and the reality, the created art space of the story is an expression of the writer’s perception of the world. The art space in the story «Dark Force» is not only the background against which the story unfolds, but it determines the behavior and actions of the characters. Thus, the external space affects the internal space of the characters, their minds, in particular. The features of the time-space organization in V. K. Vynnychenko story are associated with color as an emotionally expressive tool of artistic facet. I n particular frequency is gray, which reflects the inner side of the characters. Therefore, such time-space detail as window acquires its semantic accent. I n the context of the story window for heroes becomes a symbol of hope and opportunity to expand and contact the external space. The art space of the story subordinates to the author' s idea to replicate realistic time in order to explain the feelings and reflections of the characters. Consequently, time and space form the image of the world presented in the book.

(uk) У статті розглядаються художні функції хронотопу, особливості організації часопросторових зв’язків в оповіданні англійського письменника Джеймса Олдріджа та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору. (en) In the article the artistic functions of chronotope, features of organization of time-space connections in the story by the English writer James Aldridge and their value are examined for understanding of ideological contentsof work.

(uk) У статті розглядаються художні функції хронотопу, особливості організації часопросторових зв’язків в оповіданні американського письменника Джека Лондона та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору. (en) In the article the artistic functions of chronotope, features of organization of time-space connections in the short story of the American writer Jack London and their value are examined for understanding of ideological contents of work.

У статті розглянуті художні функції хронотопу, особливості організації часопросторових зв’язків у новелі американського письменника О. Генрі та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору. In the paper the artistic functions of chronotope, features of organization of time-space connections and their meanings in the short story by the American writer O. Henry are examined. The author considers the mentioned textual devices as a key to understanding the ideological contents of the piece