Search

The article presents the features of the course of parvovirus infection in pregnant women. The consequences of the fetal damage by the pathogen are described. The possibilities of assessing the risk of congenital parvovirus infection, antenatal diagnosis, interpretation of the results of laboratory and instrumental stusies are highlighted. Approaches to treatment are presented, the possibilities of disease prevention are discussed., В статье представлены особенности течения парвовирусной инфекции у беременных. Описаны последствия поражения плода патогеном. Освещены возможности оценки риска врожденной парвовирусной инфекции, антенатальной диагностики, интерпретации результатов лабораторных и инструментальных методов исследования. Представлены подходы к лечению, обсуждены возможности профилактики заболевания., У статті наведені особливості перебігу парвовірусної інфекції у вагітних. Описано наслідки ураження плода збудником хвороби. Висвітлено можливості оцінки ризику вродженої парвовірусної інфекції, антенатальної діагностики, інтерпретації результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження. Наведені підходи до лікування, обговорюються можливості профілактики захворювання.

The review focuses on terminology, causes, epidemiology, clinical significance of occult hepatitis B virus (HBV) infection (OBI). Attention is paid to the differences in the defi­nitions of OBI given by the European, American and Asian-Pacific associations for the study of the liver diseases. Current data are presented on various types of mutations that can lead to the development of OBI. The question is discussed about the presence of specific mutations that distinguish OBI from other forms of HBV infection, in which HBsAg may not be detected. The significance of OBI patients as sources of infection in transplantology and transfusiology is considered. Great attention is paid to the risk of OBI reactivation in patients with immunosuppression, as well as in co-infection of hepatitis C and human immunodeficiency viruses. Data are presented on the possible role of OBI in the occurrence of liver cirrhosis and hepatocellular carcinoma., Обзор посвящен терминологии, причинам развития, эпидемиологии, клинической значимости оккультной HBV-инфекции (ОВИ). Акцентируется внимание на различиях в определениях ОВИ, даваемых Европейской, Американской и Азиатско-Тихоокеанской ассоциациями по изучению болезней печени. Приведены современные данные о различного типа мутациях, которые могут вести к развитию ОВИ. Обсуждается вопрос о наличии специфических мутаций, отличающих ОВИ от других форм HBV-инфекции, при которых антиген вируса гепатита В (HBsAg) может не выявляться. Рассмотрена значимость больных ОВИ как источников инфекции в трансплантологии и трансфузиологии. Большое внимание уделено возможности реактивации ОВИ у больных с иммуносупрессией, а также при коинфекции вирусами гепатита С и ВИЧ. Приводятся данные о возможной роли ОВИ в развитии цирроза печени и гепатоцеллюлярной карциномы., Огляд присвячений термінології, причинам розвитку, епідеміології, клінічній значущості окультної HBV-інфекції (ОВІ). Акцентується увага на відмінностях у визначеннях ОВІ, що даються Європейською, Американською і Азіатсько-Тихоокеанською асоціаціями з вивчення хвороб печінки. Наведено сучасні дані про різного типу мутації, що можуть вести до розвитку ОВІ. Обговорюється питання про наявність специфічних мутацій, що відрізняють ОВІ від інших форм HBV-інфекції, при яких антиген вірусу гепатита В (HBsAg) може не виявлятися. Розглянуто значимість хворих ОВІ як джерел інфекції в трансплантології та трансфузіології. Велику увагу приділено можливості реактивації ОВІ у хворих з імуносупресією, а також при коінфекції вірусами гепатиту С і ВІЛ. Наводяться дані про можливу роль ОВІ в розвитку цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми.

У статті надано опис клінічного випадку хворої з гострим артеріальним мезентеріальним тромбозом у басейні верхньої брижової артерії. З клінікою гострої шлунково-кишкової кровотечі хвора була госпіталізована в ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зай­цева НАМН України» в ургентному порядку. Виконано фіброгастродуоденоскопію: в шлунку велика кількість «кавової гущі». Після зрошення амінокапроновою кислотою в тілі шлунка визначається кілька фіксованих згустків крові. Ознак продовження кровотечі не виявлено. На 2-гу добу на тлі стабільного стану клінічно був запідозрений тромбоз мезентеріальних судин. Прийнято рішення про оперативне лікування в ургентному порядку. Інтраопераційно: в черевній порожнині до 1,5 л темної крові. При ревізії було виявлено сегментарний мезентеріальний тромбоз в басейні верхньої брижової артерії з некрозом тонкої кишки протяжністю 5 см від зв’язки Трейтца до 80 см від ілеоцекального кута. Петлі тонкої кишки чорного і багряно-синюшного кольору, сероза набрякла, судини брижі не пульсують, перистальтика відсутня. Корінь брижі тонкої кишки імбібований кров’ю з дифузною кровотечею з брижі. Відзначена підвищена кровоточивість усіх тканин. Виконані резекція тонкої кишки, єюноілеоанастомоз бік у бік, трансназальна інтубація тонкої кишки за зону анастомозу, санація і дренування черевної порожнини за Петровим. У післяопераційному періоді відзначено протягом 4 діб надходження до 800,0 мл/сут серозно-геморагічного випоту. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Хвора в задовільному стані виписана. Таким чином, при підозрі на гостре порушення мезентеріального кровотоку у пацієнтів похилого та старечого віку, на нашу думку, показана активна діагностична та хірургічна тактика, що підвищує відсоток виживання хворих даної категорії., В статье приведено описание клинического случая больной с острым артериальным мезентериальным тромбозом в бассейне верхней брыжеечной артерии. С клиникой острого желудочно-кишечного кровотечения больная была доставлена в ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т. Зайцева НАМН Украины» в ургентном порядке. Выполнена фиброгастродуоденоскопия: в желудке большое количество «кофейной гущи». После орошения аминокапроновой кислотой в теле желудка определяется несколько фиксированных сгустков крови. Признаков продолжающегося кровотечения не выявлено. На 2-е сутки на фоне стабильного состояния клинически был заподозрен тромбоз мезентериальных сосудов. Принято решение об оперативном лечении в ургентном порядке. Интраоперационно: в брюшной полости до 1,5 л темной крови. При ревизии был выявлен сегментарный мезентериальный тромбоз в бассейне верхней брыжеечной артерии с некрозом тощей кишки протяженностью 5 см от связки Трейтца до 80 см от илеоцекального угла. Петли тонкой кишки черного и багрово-синюшного цвета, сероза отечная, сосуды брыжейки не пульсируют, перистальтика отсутствует. Корень брыжейки тощей кишки имбибирован кровью с диффузным кровотечением из брыжейки. Отмечена повышенная кровоточивость всех тканей. Выполнены резекция тощей кишки, еюноилеоанастомоз бок в бок, трансназальная интубация тонкой кишки за зону анастомоза, санация и дренирование брюшной полости по Петрову. В послеоперационном периоде отмечено в течение 4 суток поступление до 800,0 мл/сут серозно-геморрагического выпота. Послеоперационный период протекал без осложнений. Больная в удовлетворительном состоянии выписана. Таким образом, при подозрении на острое нарушение мезентериального кровотока у пациентов пожилого и старческого возраста, по нашему мнению, показана активная диагностическая и хирургическая тактика, что повышает процент выживаемости больных данной категории., The article describes the clinical case of a patient with acute mesenterial thrombosis in superior mesenteric artery bed. With a clinical picture of acute gastrointestinal bleeding, the patient was promptly delivered to the hospital. Gastroscopy is carried out: there is a large number of “coffee grounds” in the stomach. After irrigation with aminocaproic acid, several fixed blood clots are detected in the stomach. Signs of ongoing blee­ding have not been revealed. On day 2, with a stable condition, thrombosis of mesenteric vessels was clinically suspected. A decision was made on urgent surgical treatment. Intraoperatively: up to 1.5 l of dark blood in the abdominal cavity. The revision revealed segmental mesenteric thrombosis in the circulation of the superior mesenteric artery with intestinal necrosis extending 5 cm from ligament of Treitz to 80 cm from the ileocecal angle. The loops of the small intestine are black and purple-bluish, serosa is edematous, mesenteric vessels does not pulsate, there is no peristalsis. The root of the mesentery is blood-immobilized with diffuse bleeding from the mesentery. Increased bleeding in all tissues is noted. The resection of the colon was performed, jejuno-ileal side-to-side anastomosis, the transnasal intubation of the small intestine behind the anastomosis zone, the sanation and drainage of the abdominal cavity according to Petrov were done. In the postoperative period, 800.0 ml/day of serous hemorrhagic effusion was noted within 4 days. The postoperative period proceeded without complications. The patient was discharged in satisfactory condition. Thus, in case of suspected acute disturbance of mesenteric blood flow in elderly and senile patients, in our opinion, active diagnostic and surgical tactics are indicated, which increases the survival rate of patients in this category.

Заболевания печени, связанные с беременностью, встречаются приблизительно у 3 % беременных и являются важной причиной как материнской, так и фетальной смертности. В последние годы были получены значимые данные относительно патогенеза, диагностики и лечения этих болезней. В публикуемом обзоре акцент сделан на изменении показателей функциональных печеночных тестов у беременных как при физиологически протекающей беременности, так и при заболеваниях печени, являющихся следствием беременности, а также на механизмах этих изменений. Приводятся сведения о сроках нормализации функциональных печеночных тестов после родоразрешения или при естественном течении заболевания., Захворювання печінки, пов’язані з вагітністю, зустрічаються приблизно в 3 % вагітних і є важливою причиною як материнської, так і фетальної смертності. Останніми роками були отримані значущі дані щодо патогенезу, діагностики та лікування цих хвороб. В огляді, що публікується, акцент зроблений на зміні показників функціональних печінкових тестів у вагітних як при фізіологічному перебігу вагітності, так і при захворюваннях печінки, що є наслідком вагітності, а також на механізмах цих змін. Наводяться відомості про терміни нормалізації функції печінкових тестів після пологів або при природному перебігу захворювання., Liver diseases associated with pregnancy occur in about 3 % of pregnant women and are an important cause of both maternal and fetal mortality. In recent years, important data on the pathogenesis, diagnosis and treatment of these diseases have been obtained. The published review focuses on changing of liver function test in pregnant women in both physiological pregnancy and liver diseases that are the consequence of pregnancy, and on the mechanisms of these changes. Information is presented on the terms of normalization of functional liver tests after delivery or during the natural course of the disease.