Search

The aim: to evaluate the attitude of patients with coronary artery disease and comorbidities to the implementation of patient-centered care in clinical practice. Materials and methods. We carried out questionnaire survey of two groups of patients with coronary artery disease and comorbidities. The first one consisted of 30 patients with coronary artery disease aged 61-75 (mean age 67,2±5,1 years) who were followed by the cardiologist in the therapeutic department of the State Institution of Sciences “Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine” State Administrative Department. The second one – 33 military personnel with coronary artery disease aged 50-58 years (mean age 53,2±2,4 years) who came for a scheduled appointment with a general practitioner at the Outpatient Care Clinic of the National military medical clinical center “GVKG”. Methods: system analysis, questionnaire survey, statistical. Results. According to patient`s opinion cardiologists give much more information about pharmacological treatment, including side effects of medications used (83,3±6,8% in the Ist group vs 33,3±8,2% in the 2nd group, p

Мета. Узагальнити результати наукових досліджень та обґрунтувати підходи щодо запровадження проактивної інтегрованої консультативної психіатричної допомоги в практику військової медицини. Матеріали та методи. Проведено узагальнення наукових публікацій та керівництв щодо запровадження моделі проактивної інтегрованої консультативної психіатричної допомоги. З використанням анкетного опитування визначено ставлення військових лікарів (опитано 23 лікаря, які працюють в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь») щодо перспектив використання цієї моделі. Методи дослідженні: системного підходу та аналізу, бібліографічний, анкетного опитування, медико-статистичний. Результати. Проактивна інтегрована консультативна психіатрична допомога, яка передбачає систематичний скринінг на актуальні проблеми з психічним здоров’ям усіх пацієнтів соматичного профілю, раннє клінічне втручання та інтеграцію з первинною медичною допомогою, все більше впроваджується, зокрема і при організації медичної допомоги військовим ветеранам в США. Визначено, що за результатами впровадження методичних рекомендацій «Коморбідні тривожні, депресивні синдроми, посттравматичний стресовий розлад в роботі військового лікаря загальної практики на сучасному етапі» 73,9 % опитаних військових лікарів планують використовувати в повсякденній роботі методику проактивної психіатричної допомоги. Висновки. Обґрунтовано необхідність запровадження проактивної інтегрованої консультативної психіатричної допомоги в практику військової медицини, шляхом скринінгового анкетного опитування (з використанням Госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), опитувальника для скринінгу посттравматичного стресового розладу) усіх військовослужбовців, які перебувають на лікуванні чи реабілітації, не залежно від наявності скарг, з подальшим призначенням лікування та/чи консультації психіатра, в разі необхідності.

The aim of the research: to conduct an analysis and generalization of scientific publications on the engaging patients to shared decision-making and partner participation in the treatment process. Materials and methods. The analysis and generalization of scientific publications on the implementation of shared decision-making strategy and the engaging of patients to self-management and participation in the treatment process were carried out. Methods were used: systematic approach, bibliosemantic, analytical. Results. In modern conditions, partner participation of patients in the treatment process has become a mandatory component of the development of a patient- centered model of medical care and is recommended by the WHO. A necessary component of this process is the implementation of shared decision-making strategy by the doctor and the patient. Organizational approaches to the implementation of the shared decision-making strategy in clinical practice are being improved and generalized, in particular, in 2021 NICE (Great Britain) experts published guideline NG197 «Shared decision-making». One of the most important factors of the shared decision-making strategy implementation in clinical practice is the training of medical staff on improving communication skills and empathy, engaging the patient to independent control of the disease, etc. WHO pays considerable attention to the engaging of patients self-management of health status and treatment results, as a component of patient partnership in the organization of medical care. It has been proven that self-management programs reduce the number of unplanned hospitalizations of patients with chronic obstructive pulmonary disease and bronchial asthma, heart failure, etc. A wide range of approaches have been proposed to support patient engagement in self-management and partnership in treatment, including information leaflets, online peer support, individual counselling, group educational sessions, telephone coaching, symptom monitoring technologies and change interventions psychological behavior. Conclusions: The implementation of a patient-centered model of medical care requires engaging patients in the treatment process as partners, which involves joint decision-making by the doctor and patient and self-management. It is essential to improve the communication skills of physicians and educate patients about participating in shared decision-making and self-management.

The aim of the research: to conduct an analysis and generalization of scientific publications on the issue of the patient-centered care implementation in clinical practice setting. Results. The concept of a patient-centered care, proposed in the USA in the early 1990s, was subsequently used by the WHO in the development of the program for the development of the health care system in the 21st century. This approach shifts the focus from the traditional biomedical model, in which the doctor is given a priority role in decision-making to a model that establishes a partnership among practitioners, patients, and their families. Recent scientific publications identified eight principles of patient-centered care: respect for patient's values, preferences, and expressed needs, provision of information and education, emotional support to relieve fear and anxiety, involvement of family and friends, physical comfort and symptom`s relief, continuity and secure transition between healthcare settings, coordination of care, access to care. The implementation of a patient-centered care in clinical practice faces a number of difficulties, in particular, with regard to the influence of social, economic, financial factors, training of medical personnel and patient education. Another aspect is the heterogeneity of patients in terms of their ability to take a partnership approach and be involved in the decision-making process. Further clinical trials are needed to provide evidence for the practical use of the most effective approaches to patient-centered care implementation. Conclusions: The patient-centered care has become a key element of the quality of medical care and assumes that the care provided should meet the individual patient preferences, needs and values, and ensuring that patient values guide all clinical decisions. The introduction of a patient-centered care requires appropriate medical education of doctors to improve communication skills and patient`s education for involve patients in the treatment process as partners.

Мета дослідження – провести комплексний порівняльний аналіз поширеності коморбідних тривожних і депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр. Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки, з використанням шкали HADS, в січні-лютому 2023 року проведено анонімне анкетне опитування 78 військовослужбовців з вогнепальними осколковими пораненнями та переломами різних локалізацій, які перебували на лікуванні у Високоспеціалізованому центрі ортопедії, ендопротезування та реконструктивної травматології Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова (І група). До групи порівняння ввійшли 50 військовослужбовців, які перебували на лікуванні у відділенні ортопедії та травматології Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України січні-вересні 2020 року (ІІ група). Всі військовослужбовці були чоловічої статі, віком від 20 до 52 років. Результати. За даними анкетного опитування тривожні розлади було виявлено у 67,9 ±5,3% військовослужбовців, які зазнали травм і поранень в І групі, та у 66,0±7,0% в ІІ групі (р>0,05), що значно перевищують дані, отримані нами при анкетному опитуванні військовослужбовців, які не брали участь в бойових діях (19,2 – 38,7%). Депресивний синдром виявлено у 70,5±5,1% в І групі та 76±6,1% в ІІ групі (р>0,05). Частота виявлення субклінічної депресії була достовірно вище, ніж клінічно вираженої депресії у військовослужбовців як І групи – 44,9±5,6% і 25,6±4,9%, відповідно (р0,05). Висновки. Зважаючи на високий рівень поширеності коморбідних тривожних та депресивних розладів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр., необхідно запровадити медико-організаційні заходи, спрямовані на вчасне виявлення цих психопатологічних розладів та надання пацієнт-орієнтованої, персоніфікованої допомоги, у відповідності до медико-технологічних документів, затверджених МОЗ України.

Мета дослідження: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, організації медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю та практичним аспектам підготовки лікарів з цих питань. Матеріали і методи. Проведено аналіз та узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, запровадженні пацієнт-орієнтованої медичної допомоги мультиморбідним пацієнтам та актуальним аспектам професійної освіти лікарів з цих питань. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний. Результати. Сучасні наукові дослідження переконливо довели зростання поширеності коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, і у військовослужбовців. Удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю пов’язано з запровадженням пацієнт-орієнтованого підходу, який базується на чотирьох основних принципах – індивідуальна оцінка захворювань, оцінка очікуваної тривалості життя та соціальних потреб пацієнта, узгодження плану лікування, покращання взаємодії пацієнт-лікар. У відповідності до стратегії ВООЗ, пацієнти мають стати не лише учасниками процесу надання медичної допомоги, а й активними партнерами, що реалізується шляхом спільного ухвалення рішень. Оптимізація медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу та мультиморбідністю стала пріоритетом при розробці Американською колегію кардіологів «Консенсусу експертів щодо прийняття рішень комплексного лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями та мультиморбілністю: рекомендації для прагматичного, орієнтованого на пацієнта догляду», який було затверджено в 2022 році. Впровадження пацієнт-орієнтованого підходу і методу спільного ухвалення рішень у клінічну практику потребує удосконалення професійної освіти лікарів, зокрема, щодо комунікативних навичок та емпатії. Обґрунтовано доцільність проведення як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів, що базуються на аналізі конкретних клінічних випадків, неформального навчання та рольових моделей, а також важливість рефлексивної практики. Висновки. Визначено значну поширеність коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» кількість коморбідних захворювань була від 2 до 10. Найбільш часто діагностовано: артеріальну гіпертензію, хронічний холецистит, неалкогольну жирову хворобу печінки, хронічний гастродуоденіт, остеохондроз хребта. Впровадження пацієнт-орієнтованої моделі на сучасному етапі розглядають як основну складову удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю. Обгрунтовано доцільність удосконалення професійної освіти лікарів щодо практичних аспектів лікування хворих з мультиморбідністю, зокрема впровадження пацієнт-орієнтованого підходу, покращення комунікативних навичок та емпатії, з використанням як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів.

Objective: to evaluate current approaches to the training of physicians on comorbidity and multimorbidity and to develop and implement a training module “Comorbidity in patients with coronary artery disease: current approaches to treatment” in the Training Center "Institute of Postgraduate Education" of the State Institution of Sciences “Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine” State Administrative Department (SIS “RPC PCM” SAD). Material and methods. We carried out an analysis and generalization of recent publications on the topic of the management challenges in patients with coronary artery disease and comorbidities and review the literature focusing on postgraduate training of medical doctors in the area of multimorbidity After the implementation of the training module we made a survey of 60 physicians on their assessment of the information provided. Results and discussion: Current scientific research substantiates the feasibility of introducing both face-to-face trainings and master classes, as well as distance learning to optimize the training programmes for doctors in managing patients with multimorbidity and comorbidity. We developed and implemented a training module “Comorbidity in patients with coronary artery disease: current approaches to treatment” in the Training Center "Institute of Postgraduate Education" of SIS “RPC PCM” SAD. We identified major theoretical issues and practical skills that should be acquired by the physician, we worked out the methodology for presenting information during full-time and distance learning. The educational process includes lectures (including the use of distance learning), and a workshop format and master classes with the analysis of specific clinical cases. Conclusions: 97.1% of respondents rated positively the implementation of continuing medical education on the topic of coronary artery disease management in patients with comorbidities with the use of distance learning and the appliance of master classes with the analysis of clinical cases. Optimal educational format is a significant issue which needs further research. Any training on the management of multimorbidity in practice must be outcome-oriented, in order to change practice and improve clinical outcomes for complex patients.

Мета. Провести комплексний аналіз поширеності коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які були направлені на військово-лікарську комісію (ВЛК) для визначення придатності до військової служби за медичними показами. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичної документації 84 військовослужбовців, які були направлені на ВЛК з діагнозом ІХС в 2018-2021 рр. для визначення придатності до військової служби за медичними показами. Всі хворі були чоловічої статі, вік від 34-х до 55-ти років. Для дослідження вікових особливостей перебігу ІХС та поширеності коморбідної патології військовослужбовці були розділені на дві групи: І група – до 45 років (35 військовослужбовців) – молодий вік; ІІ група – 46-55 років (49 осіб) – середній вік. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Встановлено, що військовослужбовці, хворі на ІХС, які були оглянуті ВЛК в 2018-2021 рр, мали ускладнений перебіг захворювання, зокрема, і в віковій групі до 45 років (у 100 % діагностовано серцеву недостатність, 17,1±6,4 % перенесли інфаркт міокарда, у 14,3±5,9 % проведено черезшкірне коронарне втручання та у 8,6±4,7 % аортокоронарне шунтування). Визначено значне поширення коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ІХС (кількість супутніх захворювань була від 3 до 9; в середньому – 7,3). Найбільш поширені коморбідні захворювання: артеріальна гіпертензія (100%), цереброваскулярні захворювання у 74,3±7,4 % хворих 1 групи та у 87,8±4,7 % ІІ групи (р > 0,05), остеохондроз хребта (65,71±7,1 % та 65,3±6,6 %, відповідно, р > 0,05) та хронічний гастродуоденіт (42,8±8,4 % та 40,8±7,0 %, р > 0,05). Потребує на увагу значне поширення ожиріння (31,4±7,8 % в І групі та у 40,8±7,0 % в ІІ групі) та цукрового діабету (22,9±7,0 % та 30,6±6,5 %, відповідно). Не визначено статично достовірних відмінностей щодо поширення коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ІХС, у віковій групі до 45 років (молодий вік) та 46-55 років (середній вік). Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили, що військовослужбовці, хворі на ІХС, які були оглянуті ВЛК в 2018-2021 рр., мали ускладнений перебіг, значне поширення коморбідної патології (в середньому – 7,3 захворювань), що має негативних вплив на прогноз та обґрунтовує необхідність удосконалення первинної та вторинної профілактики з використанням підходів пацієнт-орієнтованої медичної допомоги.

Мета: провести комплексний аналіз клінічних проявів подагри у військовослужбовців Збройних Сил України (за даними з історій хвороби пацієнтів кардіоревматологічного відділення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Матеріали і методи. Методом випадкової вибірки проведено аналіз 103 історій хвороби 92 пацієнтів чоловічої статі кардіоревматологічного відділення НВМКЦ «ГВКГ» з діагнозом подагра, віком від 27 до 58 років. Для дослідження вікових особливостей перебігу подагри пацієнти були розділені на дві групи: І група – до 45 років (молодий вік) 40 хворих; ІІ група – 46-58 років (середній вік) 52 хворих. За результатами дослідження сформована комп'ютерна база даних. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Ураження першого плеснофалангового суглоба ­ на момент госпіталізації військовослужбовців було лише у 40,2±5,1 % (50±7,9 % у хворих І групи і 32,7±6,5 % ІІ групи, р>0,05). У значної частини хворих визначено ураження колінних (23,9±4,4 %) та гомілковостопних суглобів (20,7±4,2 %). Характерним є поєднане ураження суглобів, зокрема, першого плеснофалангового суглоба, та інших суглобів, яке спостерігалось у 20,7±7,5 % військовослужбовців в дебюті подагри. Діагноз подагри був виставлений при перших клінічних проявах тільки у 29,3±4,7 % хворих з класичною локалізацією ураження. У більшості хворих на подагру діагностовано ураження нирок, зокрема, хронічна ниркова недостатність виявлена у 35,9±5,0 % (у 15±5,6 % військовослужбовців молодого віку та у 51,9±6,9 % середнього віку, р

Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) відноситься до найпоширеніших захворювань серед військовослужбовців. У структурі ГЕРХ у військовослужбовців у мирний період переважає неерозивна форма захворювання (87,4%) зі зростанням частки ерозивної форми під час проведення операції об՚єднаних сил (ООС) на Сході України та воєнного стану (92,4 %). Інгібітори протонної помпи (ІПП) виступають лідерами серед препаратів, які застосовують у лікуванні ГЕРХ. Їх ефективність доведена в контрольованих дослідженнях, проте вони відрізняються між собою за фармакокінетичними, фармакодинамічними властивостями та за клінічним ефектом, що залежить від хімічної структури. На сьогодні найбільш потужними кислотоінгібувальними засобами серед ІПП, які випускаються вітчизняним виробником, виступають рабепразол і езомепразол. Мета дослідження: оцінка клінічної та фармакоекономічної ефективності кислотосупресивної терапії ерозивної форми ГЕРХ препаратами вітчизняного виробника та впливу на бюджет Збройних Сил України застосування фармакоекономічно-доцільних схем лікування ГЕРХ. Матеріал та методи. Для досягнення поставленої мети застосовували бібліографічний метод – для дослідження стану забезпечення військовослужбовців сучасними засобами для лікування ерозивної форми ГЕРХ, місця і ролі фармакоекономічного аналізу (ФЕА) у системі медичної служби ЗСУ; математико-статистичний – для дослідження динаміки захворюваності військовослужбовців; методи „витратної вартості”, „вартісної ефективності” та „корисності витрат” – для вибору найбільш оптимальних схем лікування ГЕРХ за клінічними та фармакоекономічними показниками; описового моделювання – для визначення загальних витрат на забезпечення лікування ГЕРХ в умовах військово-медичної служби. Клінічні дослідження включали обстеження 40 хворих на ерозивну форму ГЕРХ, діагноз у яких підтверджено клінічним та ендоскопічним обстеженнями. Для експертної оцінки фармакоекономічної ефективності проводилось вивчення показників якості життя (ЯЖ) за опитувальником «SF-36 Health Status Survey». Результати. Запропоновано алгоритм оцінки медикаментозного забезпечення військовослужбовців (МЗВ) при ерозивній формі ГЕРХ з урахуванням показників ФЕА. ПоказAdd Contributorано клінічні та фармакоекономічні переваги переходу на ізомерні форми ІПП вітчизняного виробника при лікуванні ерозивної форми ГЕРХ. Встановлено, що фармакоекономічно обґрунтоване управління медичними і фінансовими ресурсами при організації лікування військовослужбовців, хворих на ерозивну форму ГЕРХ езомепразолом сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування, уникненню невиправданих бюджетних витрат та потенційним економічним вигодам для медичної служби ЗСУ у найближчі 5 років у розмірі до 309 тис. грн. Висновки. Система управління МЗВ повинна враховувати фармакоекономічні параметри сучасних лікувальних систем. Формування переліку препаратів для лікування ГЕРХ, оптимальних з точки зору фармакоекономічного аналізу, сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування і дозволить уникнути невиправданих бюджетних витрат на лікування військовослужбовців. Фармакоекономічний аналіз сучасного медикаментозного забезпечення військовослужбовців кислотосупресивними препаратами для лікування ерозивної форми ГЕРХ засвідчив доцільність переходу на ізомерні форми ІПП вітчизняного виробника. При МЗВ із ерозивною формою ГЕРХ езомепразолом поруч зі швидшим зменшенням клінічних проявів та епітелізацією ерозій більш суттєво підвищується якість життя пацієнтів та досягається вища витратна ефективність у 1,5 рази та вищий рівень корисності витрат у 1,4 рази, порівняно з омепразолом. Фармакоекономічно обґрунтоване управління медичними і фінансовими ресурсами при організації лікування військовослужбовців, хворих на ерозивну форму ГЕРХ езомепразолом, сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування, уникненню невиправданих бюджетних витрат та потенційним економічним вигодам для медичної служби ЗСУ у найближчі 5 років у розмірі до 309 тис. грн.

Мета дослідження – провести комплексний аналіз прихильності до лікування та готовності до змін поведінкових факторів ризику у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця. Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анкетне опитування 72 військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які прийшли на плановий прийом до лікаря загальної практики в Клініку амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Всі військовослужбовці були чоловічої статі віком 30-58 років, середній вік – 47,6±6,5 років. Для дослідження вікових особливостей пацієнти були розділені на дві підгрупи: до 50 років (І група – 39 військовослужбовців, середній вік 42,8±5,0) та старше 50 років (ІІ група – 33 військовослужбовців, середній вік 53,2±2,4 років). За результатами дослідження сформована комп’ютерна база даних. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Низький рівень прихильності до медикаментозного лікування визначено у 84,7% військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (84,6±5,8% в І групі та 87,9±5,7% в ІІ групі, р=0,70). Потребує уваги, що 79,2% опитаних військовослужбовців мали низький рівень поінформованості щодо необхідності лікування, 81,9% мали низький рівень мотивації. Встановлено недостатню прихильність опитаних військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, до виконання рекомендацій лікарів щодо немедикаментозного лікування – більшість з них оцінили виконання рекомендацій лікаря на три бали і менше за п’ятибальною шкалою, зокрема, 79,2% щодо здорового харчування та 69,4% щодо фізичної активності. Визначено високий рівень поширеності тютюнокуріння у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця – 86,1±2,0%, (84,6±5,8% І групі та 87,9±5,7% в ІІ групі, р=0,67). При цьому більшість перебувають на стадії перед-роздум зміни поведінки щодо тютюнокуріння, тобто не збирались позбутися цієї шкідливої звички. Не визначено статистично вірогідної різниці між військовослужбовцями І та ІІ групи. Встановлено, що більша частка військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, перебуває на стадії обдумування зміни поведінки щодо покращення фізичної активності – 29,2% та здорового харчування – 38,9%; тільки 27,8% і 18,1%, відповідно, намагаються дотримуватись рекомендацій. Висновки. Встановлено низький рівень прихильності військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, до медикаментозного і немедикаментозного лікування та недостатню готовність щодо зміни поведінкових факторів ризику. Обґрунтовано доцільність удосконалення організації медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ішемічну хворобу серця, зокрема, запровадження пацієнт-орієнтованої медичної допомоги, спрямованої на залучення пацієнтів до участі в лікуванні, посилення мотивації та підвищення прихильності до лікування.

Purpose: To evaluate the achievement of target blood pressure (BP) level in patients with coronary heart disease and hypertension who were under follow-up of cardiologists of the State Institution of Science «Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine» State Administrative Department Materials and methods: We evaluated 1120 electronic medical records (medical software program “ESCUL’ap”) and carried out an analysis of target BP level’s achievement in 512 patients with coronary heart disease and hypertension who were under follow-up of cardiologists of the Therapeutic department of our institution and were reviewed by a cardiologist in 2019. The percentage of female patients was 30,1±2,0%. Patient`s age ranged from 37 to 91 years, the mean age was 72,1±0,4 years, 72,8±0,6 years in woman and 71,8±0,4 years in mans. We used statistical software programs (Statistica v. 6.0) and Microsoft Excel 2007 applications for data analysis. Categorical data were presented as absolute and relative (%) frequency. To enable comparisons, we calculated the mean value (M), and the the standard error of the mean (m). Student's t-test was used to compare the mean of data for groups. Results and discussion: According to data of the medical records the target level of BP (0,05). The highest rate of target BP achievement – 83,3±6,8% – was in 50-59 years old, the lowest – 61,5±3,2% – in 70-79 years old. Our results were significantly better than in the EUROASPIRE IV survey – according to the results of this study the target BP levels were achieved only by 38% of men and 47% of women in Ukraine and by 35% of men and 48% of women in other European countries. Conclusions. Our study demonstrates that 67,0±2,1% (70,1±2,4% of mans and 59,7±4,0% of women) of patients with coronary heart disease and hypertension who were under follow-up of cardiologists achieved the target level of BP (

State Institution of Science «Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine» State Administrative Department, Kyiv, Ukraine Purpose: to evaluate the awareness about the coronary heart disease (CHD), associated with comorbidities, amongst the internists of the State Institution of Science «Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine» State Administrative Department (SIS «RPC PCM» SAD), with the consequent working out of the study module «Comorbidities in patients with CHD: up-to-date treatment requirements». Material and methods. This integrated medical and sociological study was based on data derived from the anonymous survey of 48 medical doctors (MDs) of SIS «RPC PCM» SAD (7 males and 41 females), performed by the use of dedicated questionnaire. The age of respondents varied from 32 to 72 years; the average age was 53,1±1,17 years; the average length of service was 27,8±1,35 years. Statistical data analysis was performed by the use of standard statistical package (Statistica v. 6.0). Results and discussion. On the whole, the SIS «RPC PCM» SAD MDs pointed at the comprehensive approach to the assessment of patients` health status: 97,9±2,1 % of respondents payed attention to the presence of comorbidities while planning the examination and treatment of patients with CHD. The most prevalent comorbidities were as follows: arterial hypertension, diabetes mellitus, chronic cholecystitis, non-alcoholic fatty liver disease and osteochondrosis. We established that MDs had the high competence in the risk factors modification in CHD patients: 95,8±2,9 % of doctors pointed to the fact that they discussed with their patients the issues regarding the risk factors modification. The principal items the MDs payed attention at were as follows: smoking cessation (93,8±3,5 %), body mass control (93,8±3,5%), adherence with the proper level of physical activity (87,5±4,8 %), nutrition (83,3±5,4 %), the necessity of the control of blood pressure (87,5±4,8 %) and total cholesterol level (66,7±6,8 %). Conclusion. According to the sociological study results, we ascertained the principal statements of the parts of the study module «Comorbidities in patients with CHD: up-to-date treatment requirements», and 95,8±2,9 % of MDs considered it as such to be implemented in the study process.

Вступ. Проблема лікування хронічного гастриту у військовослужбовців, як одного з найчастіших захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо актуальна в призмі доказових даних щодо визначальної ролі H. pylori - інфекції в прогресуванні захворювання і розвитку його ускладнень та у зв'язку з відсутністю фармакоекономічно обґрунтованих схем медикаментозної терапії. H. pylori-асоційований гастрит на сьогодні визначають як інфекційне захворювання незалежно від наявності симптомів і ускладнень та вважають таким, що можна вилікувати саме за рахунок проведення антигелікобактерної терапії. Мета дослідження. Оцінка клінічної та фармакоекономічної ефективності послідовної та потрійної АГБТ при НР-асоційованому хронічному гастриті і потенційної економічної вигоди для Збройних Сил України при застосуванні препаратів вітчизняного виробника. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження слугували медичні карти військовослужбовців із хронічним гастритом. Методи дослідження: бібліографічний, клінічний, математико-статистичний, метод „вартість-ефективність», описового моделювання, структурно-логічний. Результати. Авторами проведено аналіз захворюваності на хронічний гастрит серед військовослужбовців за 10-річний статистичний ряд. Проаналізовано результати власних досліджень щодо клінічної ефективності та фармакоекономічної доцільності медикаментозного забезпечення військовослужбовців при Н. pylori - асоційованому хронічному гастриті лікарськими засобами для проведення потрійної та послідовної антигелікобактерної терапії шляхом застосування препаратів вітчизняного виробника. Запропоновано алгоритм організації МЗВ при НР-асоційованому хронічному гастриті з урахуванням фармакоекоекономічного аналізу. Висновки. Клінічний та фармакоекономічний аналіз сучасного МЗВ антигелікобактерними й антисекреторними ЛЗ засвідчив доцільність переходу на послідовну АГБТ у хворих на ХГ із застосуванням вітчизняного езомепразолу. Це обґрунтовується порівняною оптимальною вартістю, вищою (на 15 %) антигелікобактерною активністю, кращою її переносимістю та переважанням корисності витрат на 50 % при застосуванні послідовної АГБТ порівняно з потрійною на основі омепразолу, що дає підстави рекомендувати послідовну схему до широкого застосування при лікуванні НР-асоційованого ХГ. Застосування у військовослужбовців із НР-асоційованим ХГ послідовної антигелікобактерної та антисекреторної терапії на основі езомепразолу, оптимальної з точки зору ФЕА, сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування, уникненню невиправданих бюджетних витрат на лікування та економічним вигодам для медичної служби ЗС України у найближчі 5 років у розмірі до 1 789 813 грн.

Objective: Generalization and optimization of approaches to the introduction of medical- technological documents in the State Institution of Sciences “Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine” State Administrative Department (SIS “RPC PCM” SAD). Materials: Complex medical and sociological research was conducted, using specially designed questionnaires. 40 physician, 111 nurses and 65 patients were interviewed, at the implementation stage of the Clinical Pathways (CP) "Arterial hypertension" and 104 physician, 106 nurses and 210 patients were interviewed at the implementation stage of the CP “Cardiovascular disease prevention”. Statistical analysis was performed by methods of variation statistics using the Student's t-test. Results: In the process of carrying out the planned research works comprehensive training programs on the involvement of physician, nurses for the introduction of CP "Arterial hypertension" and "Prevention of cardiovascular diseases" has been substantiated, developed and tested, using ocular and distance learning. The methodological support of the educational process has been developed on the basis of the CP, which are placed on the local computer network of the institution, taking into account the analysis of the sociological survey of physicians and nurses. Technologies for raising patients' awareness on the treatment of arterial hypertension (AH) and prevention of cardiovascular diseases have been improved: relevant information materials are available on the website of SIS “RPC PCM” SAD in the section "Doctor's Tips". Conclusions: A comprehensive approach to the introduction of medical-technological documents in the SIS “RPC PCM” SAD has been developed, which includes measures for the continuous medical education of physician, training of nurses and patients using Internet technologies.

Мета дослідження: провести аналіз та узагальнення даних літературних джерел щодо сучасного стану профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців Збройних Сил України. Матеріали та методи. Аналітична база даних сформована з 80 наукових праць, в тому числі нормативно-правових документів і статистично-довідкових матеріалів (з них 4 – англомовних). Огляд літератури здійснено з використанням системного підходу та системного аналізу, бібліосемантичного методу. Результати. Огляд літератури показав позитивні тенденції в системі профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців Збройних Сил України, а саме: розроблена та запроваджена функціонально-організаційна модель профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців на рівні первинної медичної допомоги; розроблене навчально-методичне забезпечення щодо удосконалення підготовки військових лікарів загальної практики-сімейної медицини та молодших спеціалістів з медичною освітою з питань профілактики серцево-судинних захворювань; запроваджено методичне забезпечення підвищення поінформованості військовослужбовців з питань здорового способу життя; створено на базі Клініки амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» «Школи здоров’я для хворих на артеріальну гіпертензію військовослужбовців з коморбідними тривожними і депресивними розладами» та запроваджено комплексний підхіду до організації лікування та реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій з артеріальною гіпертензією. Проте існує низка проблемних питань, які потребують вирішення: необхідно створити галузевий клінічний протокол щодо профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців; не регламентовано проведення виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань призовникам на рівні військових комісаріатів; не визначено роль і місце цивільних закладів охорони здоров’я та закладів освіти, громадських і волонтерських організацій в реалізації профілактики серцево-судинних захворювань в період до призову в лави Збройних сил України. Висновки. Узагальнення сучасних наукових даних показало, що існуюча система профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців потребує удосконалення відповідно до стандартів НАТО, де найважливіше місце займають превентивні заходи.

Мета – визначити поширеність коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Матеріали і методи. Проведено аналіз 100 історій хвороби випадкової вибірки пацієнтів кардіологічного відділення, які були госпіталізовані в НВМКЦ «ГВКГ» в 2020 році з діагнозом ІХС. Всі хворі були чоловічої статі, віком від 40 до 60 років. Для дослідження вікових особливостей поширеності коморбідної патології хворі на ІХС були розділені на дві групи: 40-50 років (1 група – 45 пацієнтів) та 51-60 років (ІІ група – 55 пацієнтів). Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Визначено значну поширеність коморбідних захворювань у хворих на ІХС: кількість супутніх захворювань була від 2 до 10. Артеріальна гіпертензія була виявлена у 100% хворих І та ІІ групи. Серед інших коморбідних серцево-судинних захворювань: цереброваскулярні захворювання були діагностовані у хворих І групи у 15,6±5,4% та у 10,9 ±4,2% ІІ групи (р > 0,05); атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок – у 51,1±7,5% та у 58,1±6,7%, відповідно (р > 0,05). Найбільш поширеними коморбідними захворюваннями системи органів травлення були: хронічний холецистит (у 26,7±6,6% хворих І групи та у 40,0±6,6% ІІ групи, р > 0,05), неалкогольна жирова хвороба печінки (у 22,2±6,2% та у 20±5,4%, відповідно, р > 0,05), хронічний гастродуоденіт (у 22,2±6,2% та у 18,1±5,2%, відповідно, р > 0,05). Ожиріння було визначено у 22,2±6,2% хворих в І групі, та у 25,5±5,9% в ІІ групі (р > 0,05); цукровий діабет ІІ типу – у 4,4±3,1% в І групі, та у 5,5±3,1% в ІІ групі (р > 0,05); подагра – у 8,9±4,2 % та у 3,6±2,5 %, відповідно; (р > 0,05), остеохондроз хребта – у 40±7,3 % та у 29,1±6,1%, відповідно (р > 0,05). Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили значне поширення коморбідної патології у хворих на ІХС, які проходили лікування в НВМКЦ «ГВКГ», що має важливе значення для прогнозу та призначення лікування. Найбільш поширеними були артеріальна гіпертензія (100%), атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок (51,1±7,5% в 1 групі та у 58,1±6,7% в ІІ групі, р > 0,05); остеохондроз хребта (40±7,3 % та 29,1±6,1 %, відповідно, р > 0,05) та хронічний холецистит (26,7±6,6 % та 40,0±6,6%, р > 0,05). Не визначено статистично достовірних відмінностей щодо поширення коморбідної патології у хворих на ІХС у віковій групі 40-50 років та 51-60 років.

Мета – обґрунтування та впровадження комплексної навчальної програми (КНП) для лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою (МСМО) «Профілактика серцево-судинних захворювань» у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС). Матеріал і методи. Проведено комплексне медико-соціологічне дослідження факторів ризику (ФР) серцево-судинних захворювань (ССЗ) серед 104 лікарів і 265 МФМО. Результати дослідження засвідчили, що найбільш поширеними ФР ССЗ серед лікарів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС були: надмірна маса тіла й ожиріння – 63,3%; недостатня кількість овочів і фруктів у щоденному раціоні – 50,1%, недостатній рівень фізичної активності – 38,5%. Свій показник загального холестерину лікарі знають лише в 53,8% випадків, гіперхолестеринемію визначено в 87,5% із них. Визначено, що за п’ятибальною шкалою виконання рекомендацій лікарі та МСМО оцінили на 3 бали та менше в 57,7% і 43,85% випадків відповідно. У 83,1±4,9% випадків опитані лікарі обговорюють із пацієнтами питання здорового способу життя та профілактики ССЗ, у 54,2±6,5% – надають рекомендації усно та в письмовій формі, у 40±11% – регулярно користуються шкалою SCORE, в 51,9±4,9% випадків МСМО займаються профілактикою ССЗ серед пацієнтів. Висновки. У Центрі підвищення кваліфікації лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС розроблено та запроваджено КНП, визначено основні теоретичні питання та практичні навички, які слід опанувати лікарям і МСМО, відпрацьовано методологію та подання матеріалу під час очної та дистанційної форми навчання. Анкетне опитування засвідчило, що в 97,1% випадків лікарі отримали нову інформацію після ознайомлення з матеріалами модуля.

Мета – оптимізація заходів профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) у відповідності до вимог доказової медицини шляхом розробки та впровадження локального протоколу медичної допомоги (ЛПМД) «Профілактика серцево-судинних захворювань». Матеріал і методи. Досліджено поширеність чинників ризику (ЧР) ССЗ серед 210 державних службовців. Розробку ЛПМД «Профілактика ССЗ» проводили за методологією, регламентованою Наказом МОЗ України від 28.09.2012 р. № 751, з урахуванням потреб і можливостей закладу. Результати. За результатами анкетного опитування в 54,28±3,44% випадків державні службовці оцінили виконання рекомендацій щодо здорового способу життя та профілактики захворювань за п'ятибальною шкалою на 3 бали та нижче. Серед ЧР ССЗ найпоширенішими виявилися такі поведінкові ЧР, як недостатнє вживання основних продуктів здорового харчування (рекомендоване вживання риби – 35,2±3,3 % опитаних, овочів – 14,28±2,41%, фруктів – 15,24±2,48%, обмеження продуктів із надмірним вмістом кухонної солі – 43,81±3,42%) і гіподинамія (59,05±3,4%). У ході розробки ЛПМД основну увагу було приділено заходам визначення, корекції та моніторингу ЧР ССЗ лікарями на всіх етапах медичної допомоги. До переліку обов’язкових заходів увійшли підтримка мотивації пацієнта на виконання рекомендацій щодо здорового способу життя, медикаментозного лікування та досягнення оптимального контролю ЧР. Висновки. У ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС вперше в Україні з використанням переваг електронного документообігу впроваджено ЛПМД «Профілактика серцево-судинних захворювань». Запропоновані положення ЛПМД використано для розробки Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України 13.06.2016 р. № 564.