Search

У статті розглянуто концептуальні уявлення про номінацію, витоки терміну "культурні індустрії", презентовано еволюцію поглядів на природу, зміст цього феномену, починаючи з лінгвістичного контексту і завершуючи роллю сучасних креативних технологій. Пропонуються результати моніторингу матеріалів дискурсивних практик газети "День" (липень – грудень 2018 року), пов’язаних із різними сферами культурних індустрій, що супроводжується відповідними інтерпретаціями та коментарями. Робиться спроба визначитися із прогнозами щодо подальшої реалізації сфери творчих індустрій в українських реаліях. The article deals with the conceptual representations of nomination, the origins of the term "cultural industries", presents the evolution of views on nature, the meaning of this phenomenon, starting with the linguistic context and ending with the role of modern creative technologies. The article presents the results of monitoring the materials of the "Day" newspaper (July-December 2018) related to various spheres of cultural industries, accompanied by relevant interpretations and comments. An attempt is made to determine the prognoses for further realization of the sphere of creative industries in Ukrainian realities.

У мові, як складному діалектичному об’єкті, можна вирізнити ядро і периферію, де під ядром ми розуміємо кодифіковану, нормалізовану літературну мову, а під периферією – ту частину мови, яка «не оброблена майстрами слова». Метод антиномій (Ф. де Сосюр) та дихотомій (В. фон Гумбольдт) є locus classicus вивчення мови як явища і мови як процесу. У парадигмі норма – ненорма диференціація мовного матеріалу у теоретичному аспекті не проводилась. Подібний підхід толерує розглянути нормативне – неунормоване в межах трикутника система – узус – норма, що дозволить визначити коло тих явищ, які не підпорядковуються функціональній категорії – нормі. A priori цей матеріал може бути різнохарактерним, як із знаком плюс, так і зі знаком мінус щодо конотативних можливостей, але в будь-якому разі він не буде нейтральним, стандартним і чітко окресленим. В языке, как сложном диалектическом объекте, можно различать ядро и периферию, где под ядром мы понимаем кодифицированный, нормализованный литературный язык, а под периферией – ту часть языка, «которая не обработана мастерами слова». Метод антиномий (Ф. де Сосюр) и дихотомий (В. фон Гумбольдт) является locus classicus языка как явления и языка как процесса. Однако в рамках этой парадигмы норма – ненорма дифференциация языкового материала в теоретическом аспекте не проводилась. Подобный подход позволяет рассмотреть нормативное – ненормативное в рамках треугольника система – узус – норма, что даст возможность определить круг тех явлений, которые не подчиняются функциональной категории – норме. A priori этот материал может быть разнохарактерным, как со знаком плюс, так и со знаком минус относительно коннотативных возможностей, но в любом случае он не будет нейтральным, стандартным и четко определенным. Being a complex dialectical object, language has a nucleus and a periphery. The nucleus represents a codified, normalized literary language, and the periphery represents that part of the language which “has not yet been influenced by the masters of the word”. The method of antinomies (F. de Saussure) and the method of dichotomies (W. von Humboldt) are locus classicus of studying a language as a phenomenon and language as a process. There has not been proposed any differentiation of language material within the opposition of norm – non-norm. Such an approach makes it possible to study normative versus non-normative within the triangle “system – usage – norm”, this allowing us to reveal the phenomena which do not submit to the functional category of norm. This material can a priori be positively or negatively marked as to its connotation potentialities, but in any case this material will not be neutral, standard, or clearly limited.

Результати НДР впроваджено у процес навчання студентів за спеціальностями «Журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Медіакомункації» в СумДУ з таких дисциплін: «Історія української журналістики» «Історія публіцистики», «Газетно-журнальне виробництво», «Краєзнавчі ресурси сучасних медіа», «Основи журналістикознавчих дослджень», «Українська мова у професійному спрямуванні» тощо. Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – удосконалення і розширення недосліджених аспектів функціонування регіональних ЗМК Сумщини.

У статті розглядаються дані соціодосліджень відносно очікувань студентської молоді щодо входження України до Євросоюзу. Thearticledeals with data of socialresearch relative to expectations of student youth about Ukraine’s accession to the EU .

У статті розглядаються сумські місцеві титульні номени як проблема культури мовлення в соціолінгвістичному аспекті. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30078 In the article the author considers the Sumy local namines as a problem of culture of speech in socio-linguistic aspect. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30078

У статті розглядаються ментальні риси українців на матеріалі фольклорного жанру – анекдот. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19769 В статье рассматриваются ментальные черты украинцев на материале фольклорного жанра - анекдот. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19769 The article presents mental features of the Ukrainians on the material of a folk genre of anecdote. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19769

Об’єкт дослідження – українська національна ідея як соціальний феномен. Мета роботи – виявити соціально-мовну концептуальність української національної ідеї у сучасних ЗМІ. Методи дослідження – теоретико-методологічною основою вивчення соціально-мовної концептуальності української національної ідеї у сучасних ЗМІ є такі методи: аналізу, синтезу, концептуального аналізу тексту, контент-аналізу. Результати НДР впроваджено у процес навчання студентів за спеціальностями «Журналістика», «Переклад» в СумДУ з таких дисциплін: «Історія публіцистики», «Загальна стилістика», «Газетно-журнальне виробництво», «Українська мова ЗМІ» та ін.. Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкту дослідження – удосконалення і розширення недосліджених аспектів української національної ідеї. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13477

У статті розглядається, з одного боку, сутність полеміки як мовно'літературного явища, що складає теоретичну базу дослідження, а з іншого, – послідовно і всебічно аналізується формат полеміки на сторінках щоденної всеукраїнської газети «День». При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12727

In this article “stjob” is considered as a phenomenon, emerged by a social context, which requires linguostylistical interpretation and socially discourse evaluation. У статті розглядається стьоб як породжене соціальним контекстом явище, що потребує лінгвістичної інтерпретації та соціодискурсивної оцінки. // Русск. версия: В статье рассматривается стёб как порожденное социальным контекстом явление, требующее лингвистической интерпретации и социодискурсивной оценки. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/769

Розглядаються питання висвітлення образу політиків за допомогою метафор на сторінках щоденної суспільно політичної газети «День». При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12879

Стаття присвячена характеристиці лексико-семантичного поля "почуття" в поезії О. Олеся При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1751

The article is devoted to the analysis of Taras Shevchenko’s creation from the point of his role in forming Ukrainian national idea as ethno-mental category. Стаття присвячена аналізу творчості Тараса Шевченка з погляду його ролі у формуванні української національної ідеї як етноментальної категорії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1650

The article deals with linguists’ views, whose works testify to the deep interest towards humanitarian problems and contain fundamental ideas of this tendency. Key words: humanitarian idea, humanitarian tradition, role of human factor in linguistics. У статті розглядаються погляди вчених-мовознавців, чиї праці свідчать про глибокий інтерес до гуманітарної проблематики і містять засадничі ідеї цього спрямування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1374

У статті розглядається дихотомія національний/націоналістичний у мовностилістичному аспекті. Висвітлюється історичний контекст слів «нація», «націоналізм», а також подається їх дериваційне поле та конотативні смисли у матеріаліх публіцистичних текстів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1017

The article deals with the national idea on the basis of the review of personal view essays and articles materials, which treat this problem alongside up-to-date national and state problems. У статті розглядається національна ідея на основі огляду публіцистичних матеріалів, які подають це питання у колі сучасних націєдержавницьких проблем. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1327

The article offers a number of definitions of modern linguistics, which determine the functions of the language in use. These definitions can be considered as basic for fundamentals of professional communication. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1375

The article gives a systematic comparative description of the Ukrainian and Turkish languages at the phonetic level. It points to the common and specific features of the languages in question, analyses the peculiarity of their vowel and consonant systems. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1377