Search

У статті запропоновано використання кластерного аналізу за допомогою самоорганізованих карт Кохонена на основі нейронної мережі для оцінки рівня здорового розвитку регіонів України. При аналізі враховуються економічні моделі та соціальні детермінанти здоров'я. Автори визначають сильні та слабкі сторони кожного регіону та оцінюють ефективність медичного обслуговування. Описано алгоритм, виокремлені етапи оцінювання та запропоновані показники за окремими групами детермінант. Виокремлено п'ять кластерів регіонів. Одержані множини регіонів дали можливість виявити внутрішні закономірності розвитку регіонів та зрозуміти інформативність обраних соціально-економічних індикаторів, пов’язаних з системою охорони здоров’я. У ході аналізу отримані п’ять кластерів регіонів. У кожній групі регіони характеризуються близьким рівнем розвитку системи забезпечення здоров’я. До першого кластеру ввійшли регіони, жителі яких схильні до переоцінки стану здоров’я. Населення в цих регіонах досить фізично активне порівняно з іншими регіонами. Плюсом цього кластеру є слідкування за раціоном харчування серед населення, а за обсягами споживання цукру цей кластер негативно лідирує серед інших. До другого кластеру ввійшли регіони система забезпечення здоров’я яких характеризується високим рівнем показників інформаційної та поведінкової складової. За іншими показниками регіони цієї групи знаходяться на середньому рівні. Третій кластер – це відчутно фінансово забезпечені регіони. Проте практично за всіма іншими показниками ці регіони знаходяться на середньому та рівні нижче середнього. Четвертий кластер включає очевидні регіони-лідери, а п’ятий – регіони-аутсайдери. Конкретне попадання регіонів в кожний окремий кластер без дублювання описане детально в тексті статті. Відмітною перевагою на користь запропонованого авторами підходу є те, що пропоновану модель оцінювання можливо швидко адаптувати до нових даних, виявити нові закономірності та графічно представити змінені результати. В статье предложено использование кластерного анализа с помощью самоорганизованных карт Кохонена на основе нейронной сети для оценки уровня здорового развития регионов Украины. При анализе учитываются экономические модели и социальные детерминанты здоровья. Авторы определяют сильные и слабые стороны каждого региона и оценивают эффективность медицинского обслуживания. Описаны алгоритм, выделены этапы оценки и предложены показатели по отдельным группам детерминант. Выделено пять кластеров регионов. Полученное множество регионов позволило выявить внутренние закономерности развития регионов и понять информативность избранных социально-экономических индикаторов, связанных с системой здравоохранения. В ходе анализа получены пять кластеров регионов. В каждой группе регионы характеризуются близким уровнем развития системы обеспечения здоровья. В первый кластер вошли регионы, жители которых склонны к переоценке состояния здоровья. Население в этих регионах достаточно физически активно по сравнению с другими регионами. Плюсом этого кластера является слежение за рационом питания среди населения, а по объему потребления сахара этот кластер негативно лидирует среди других. Во второй кластер вошли регионы система обеспечения здоровья которых характеризуется высоким уровнем показателей информационной и поведенческой составляющей. По другим показателям регионы этой группы находятся на среднем уровне. Третий кластер – это финансово обеспеченные регионы. Однако практически по всем остальным показателям эти регионы находятся на среднем и уровне ниже среднего. Четвертый кластер включает в себя очевидные регионы-лидеры, а пятый – регионы-аутсайдеры. Конкретное попадание регионов в каждый отдельный кластер без дублирования подробно описано в тексте статьи. Отличительным преимуществом в пользу предлагаемого авторами подхода является то, что предлагаемую модель оценивания можно быстро адаптировать к новым данным, выявить новые закономерности и представить графически измененные результаты. The article proposes a neural network-based Kohonen's self-organized maps cluster analysis of Ukraine’s health care system at regional level. At analysis, economic patterns and social determinants of health are considered. The research aims to estimate regional security at the public health level. For that, behavioral and social patterns determinearegions’ potential resistance to public health risks. The authors identify the strengths and weaknesses of each region and assess the effectiveness of health care as it is provided.Interestingly, the clustering algorithm fits multidimensional space design into spaces with a lower dimension.Additionally, similar vectors in the source space appear closely on the resulting map. Thealgorithm design,stages of evaluation, and input groups of indicators by components are described. The data set reflects the 22 regions of Ukraine. The rationing of indicators is calculated to make the data comparable. Data are checked for quality, sparsity, duplicates, and inconsistencies. Five clusters are generated based on development of patterns within regions as well asthe information value of healthcare-related socio-economic indicators. The residents of regions that belong to the first cluster systematically assess their health. Demographically, these residents are more physically active comparedwith residents in clusters of other regions. Findings also indicate that residents in the first cluster monitor their nutrition. The second cluster is informative on residents’ behavioral components. In the third cluster are grouped regions with financially secure residents. The fourth cluster includes leader regions. The fifth cluster includes outsider regions. The proposed model can easily fit to new data, to identify new patterns and to graphically represent new results. The model can also analyze computationally complex approach based on a complete set of multidirectional indicators relating to the country's medical system at a state of risk. Moreover,thiscluster-based approach can identify areas that require increased attention by state public health agencies.

В Україні відбуваються зміни на законодавчому рівні, що стосуються територіальних громад та їх стратегій розвитку. Відповідно до цього, органам місцевого самоврядування необхідно змінювати підхід до їх розробки, адже має вбачатися довгостроковий ефект, який можна буде відслідкувати та оцінити його ефективність. Для реалізації стратегії розвитку певної територіальної громади варто використовувати управління проектами, що реалізується за рахунок використання різного роду методологій. Проектний підхід показує свою ефективність у різних сферах. Тоді як у місцевому самоврядуванні він представлений дещо менше. В роботі досліджено чинники, що впливають на низький рівень впровадження проектної діяльності в органах місцевого самоврядування в Україні; розглянуто приклад застосування проектного підходу у муніципалітеті міста Суми при розробці та впровадженні Стратегії розвитку міста Суми до 2030 року; визначено загальні проблеми, що виникають при впровадженні проектних методологій в органах місцевого самоврядування та пропозиції щодо їх нівелювання. Метою даної роботи є аналіз використання проектних методологій в органах місцевого самоврядування при розробці стратегії розвитку територіальної громади. Сьогодні на законодавчому рівні прийняті вимоги щодо створення стратегій розвитку територіальних громад, що мають містити нові критерії (наприклад, індикатори ефективності), які раніше не були обов’язковими, а отже часто залишалися поза увагою посадовців. Зараз існуючі підходи до створення стратегії, а головне її реалізації, мають бути суттєво переглянуті, в тому числі переорієнтація від короткострокового ефекту на довгостроковий. Для того, щоб ця діяльність (по створенню стратегій розвитку) була якомога ефективною, органам місцевого самоврядування доцільним буде використання саме проектних методологій. Проблема, на яку пропонуємо звернути увагу у даній роботі, полягає у тому, що існує певна складність при впровадженні проектних методологій в роботі органів місцевого самоврядування при розробці стратегії розвитку територіальної громади. In Ukraine, the changes concerning territorial communities and their development strategies are taking place at the legislative level. In accordance with this, local governments need to change the approach to their development, since there should be a long-term effect that can be monitored as well as its effectiveness evaluated. Project management, which is implemented by various methodologies, should be used to implement the development strategy of a particular territorial community. The project approach shows its effectiveness in different areas. At the same time, it is less represented in local government. The research studies the factors influencing the low level of project activities implementation in local governments in Ukraine. The case study of implementation of the project approach in the municipality of Sumy city while developing and implementing the Sumy City Development Strategy until 2030 is considered. General problems that arise during the project methodologies implementation in local governments and proposals for leveling them are identified. The research purpose is to analyze the use of project methodologies in local governments while creating development strategy for a territorial community. Nowadays, the requirements for the creation of development strategies of territorial communities have been adopted at the legislative level. These requirements should contain new criteria (e.g.: performance indicators), which were not mandatory before, and the officials often ignored them. Nowadays the existing approaches to strategy creation, and most importantly, its implementation, should be significantly revised, including reorientation from a short-term effect to a long-term one. In order this activity (development strategies creation) to be as effective as possible, it should be expedient for local governments to use project methodologies. The problem that we point out in the research is that there is a certain difficulty in project methodologies implementation in local governments while creating the development strategy for a territorial community.

У багатьох країнах енергетичний сектор економіки знаходиться на шляху кардинальних змін та радикальних трансформацій. Відбуваються процеси злиття, поглинання, зміни структури управління, меж сфери діяльності і територіальної присутності, що змушують багато колишніх енергетичних монополій використовувати нові моделі створення вартості. У країнах ЄС, США, Японії, Китаї та інших країнах світу розумні енергетичні мережі та розумні засоби виміру позиціонуються як пріоритетні напрямки розвитку енергетики на найближчий час. Розумні енергетичні мережі дозволяють розширити можливості споживачів, зробивши їх більш обізнаними у питаннях споживання енергії, прогнозування та управління попитом. Такі мережі містять інструменти для швидкого реагування на цінові сигнали енергетичного ринку, еластично збільшуючи або зменшуючи споживання енергоресурсів. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, у подальшому очікується значне зростання світового попиту на енергоресурси (електрику, нафту та газ). Під тиском цього фактору формується нова стала бізнес-модель модель енергетичного споживання, що масштабується на споживачів у всіх країнах світу. Для України використання переваг розумних енергетичних мереж є особливо актуальним, оскільки енергетична інфраструктура та системи сильно зношені як фізично, так і морально. Можливість оперативного та гнучкого управління інфраструктурою має вирішальне значення для балансування енергетичних потоків. З огляду на це, економічні агенти енергетичного ринку стикаються з необхідністю впровадження нових стандартів, ратифікованих Україною в межах енергетичних пакетів для постійного поліпшення ефективності та надійності енергопостачання, досягнення вимог щодо викидів парникових газів. Такі зміни передбачають аналіз напрямів розвитку мереж з огляду на існуючі вимоги та передумови: заміну викопного палива на відновлювані джерела енергії; використання переваг цифрових технологій управління в енергетиці (наприклад, ІоТ, блокчейн); розвиток сталих енергетичних громад, що зацікавлені в підвищенні енергоефективності як міської інфраструктури у цілому, так і окремих будівель; перехід від централізованої до децентралізованої генерації енергії. In many countries, the economy's energy sector is on the path of radical change and radical transformation. There are processes of mergers, acquisitions, changes in the structure of government, the boundaries of the sphere of activity, and territorial presence, forcing many former energy monopolies to use new models of value creation. In the EU, the USA, Japan, China, and other countries, smart energy networks and smart meters are positioned as priority areas for energy development shortly. Smart energy grids can empower consumers by making them more aware of energy consumption, forecasting, and demand management. Such networks contain tools to respond quickly to energy market price signals, flexibly increasing or decreasing energy consumption. According to the International Energy Agency forecast, a significant increase in global demand for energy resources (electricity, oil, and gas) is expected in the future. Under the pressure of this factor, a new sustainable business model of energy consumption is being formed, which is being scaled to consumers in all countries of the world. For Ukraine, the benefits of smart grids are particularly relevant, as energy infrastructure and systems are severely worn out both physically and morally. Quickly and flexibly managing infrastructure is crucial for balancing energy flows. With this in mind, economic agents of the energy market are faced with the need to implement new standards ratified by Ukraine in the framework of energy packages to continuously improve the efficiency and reliability of energy supply to meet the requirements for greenhouse gas emissions. Such changes include an analysis of the development of networks in view of existing requirements and prerequisites: replacement of fossil fuels with renewable energy sources; taking advantage of digital energy management technologies (e.g. IoT, blockchain); development of sustainable energy communities interested in improving the energy efficiency of both urban infrastructure as a whole and individual buildings; transition from centralized to decentralized energy generation.

Швидкі зміни технологій в енергетичній сфері, поява нових можливостей та енергетичних ресурсів, зміна фундаментальних поглядів на функціонування енергетичних систем – все це може бути поштовхом для трансформаційні енергетичної сфери як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств. Розумні технології в енергетиці є джерелом дифузії інновацій для різних сфер економічної діяльності. Проте при трансформації енергетичних мереж важливо враховувати зовнішні та внутрішні фактори, що пов’язані з адаптацією до нових технологій. Крім того, можуть існувати технологічні, економічні, соціальні або політичні обмеження, ризики, що унеможливлюють виконання проєктів трансформації енергетичних мереж. Відповідно метою даного дослідження стало дослідження трансформації енергетичних мереж з використанням смарт-технологій на підприємствах шляхом огляду та кластеризації публікацій у виданнях, що індексуються базою даних Scopus. У результаті бібліометричного огляду 608 публікацій, що були присвячені питанням трансформації енергетичних мереж та опубліковані у провідних виданнях у 2017-2020 рр., були виокремлені основні тенденції у сфері енергетики. Переважна кількість проєктів трансформації енергетичних мереж була присвячена реновації існуючих електричних мереж, розбудові мікро-мереж, впровадженню систем зберігання і споживання енергії. Найбільше всього проєктів було описано у документах таких 6 тематичних сфер, як: енергетика (26,7%), інжиніринг (23,0%), науки про навколишнє середовище (11,3%), комп’ютерні науки (11,2), математика (7,1%), соціальні науки (4,1%). Аналіз географічного розподілу авторів наукових робіт, що мали за мету дослідження трансформації енергетичних мереж показало, що найбільша кількість публікацій видана вченими з США, Китаю та Німеччини. При трансформації енергетичних мереж підприємства використовували широкий спектр рішень. Останні охоплювати віртуалізовані / хмарні архітектури, ефективне полярне кодування для фронтабінгу, технології векторного управління постійним струмом, пасивне охолодження та інші рішення. Rapid changes in energy technologies, the emergence of new opportunities and energy resources, and evolution in fundamental views on energy systems' functioning can be an impetus for the energy sector's transformation at both the macro and individual enterprise levels. Smart technologies in energy are a source of diffusion of innovations for various spheres of economic activity. However, when transforming energy networks, it is essential to take into account external and internal factors related to adaptation to new technologies. In addition, there may be technological, economic, social, or political constraints and risks that make it impossible to implement energy network transformation projects. Accordingly, this study aimed to study the transformation of energy networks using smart technologies in enterprises by reviewing and clustering publications in publications indexed by the Scopus database. As a result of the bibliometric review of 608 publications on energy network transformation published in leading journals in 2017-2020, the main trends in the energy sector were identified. The vast majority of energy network transformation projects were devoted to the renovation of existing electricity networks, developing micro-networks, and introducing energy storage and consumption systems. Most of the projects were described in documents in 6 thematic areas: energy (26.7%), engineering (23.0%), environmental sciences (11.3%), computer science (11.2), mathematics (7.1%), social sciences (4.1%). Analysis of the geographical distribution of authors of scientific works studying the transformation of energy networks showed the most significant number of publications published by scientists from the United States, China, and Germany. When transforming energy networks, companies use a wide range of solutions. The latter cover virtualized / cloud architectures, efficient polar coding for fronting, DC vector control technologies, passive cooling, and other solutions to increase system performance and stability, support energy storage systems, and actively engage consumers.

Об’єкт дослідження – процес багатокритеріальної оптимізації енергомереж з урахуванням фінансових та часових обмежень, ресурсного потенціалу регіонів та оптимальних логістичних рішень щодо геопросторового розміщення енергопотужностей. Метою дослідження є розробка оптимізаційної моделі розбудови "розумних" та еколого-безпечних енергомереж, реалізація якої дозволить виконання кількісного та якісного оцінювання впливу фінансових, ресурсних, геопросторових та часових факторів на екологічну, економічну та енергетичну ефективність енергомереж.

Дане дослідження є першим кроком у науковій роботі щодо формування організаційно-комунікаційної взаємодії зацікавлених сторін у Smart Grid. Це теоретичне дослідження вивчає співпрацю зацікавлених сторін у рамках логічного та змістовного процесу ініціації, проектування, впровадження та розвитку проектів Smart Grid. Відповідно до аналізу досліджень у цій сфері та найкращих практичних підходів до розвитку Smart Grids сформовано матрицю взаємодії зацікавлених сторін. Особливістю розробленої матриці є врахування етапів та напрямків (ключових аспектів) розвитку Smart Grids. Він є основою для системного аналізу досліджуваної проблеми. Таким чином, розроблена матриця буде використана як компонент формування логіко-структурної схеми взаємодії зацікавлених сторін. Розробка цієї схеми є проміжним етапом моделювання взаємодії зацікавлених сторін. Результати дослідження, представлені в цій роботі, є першим теоретичним кроком у багатоетапному дослідженні взаємодії зацікавлених сторін. Данное исследование является первым этапом научной работы по формированию организационно-коммуникационной системы взаимодействия стейкхолдеров в Smart Grid. Это теоретическое исследование изучает сотрудничество заинтересованных сторон в рамках логического и значимого процесса инициирования, проектирования, реализации и развития проектов Smart Grid. По результатам анализа исследований в этой области и передового опыта подходов к развитию Smart Grid сформирована матрица взаимодействия заинтересованных сторон. Особенностью разработанной матрицы является учет этапов и направлений (ключевых аспектов) развития интеллектуальных сетей. Он составляет основу системного анализа изучаемой проблемы. Таким образом, разработанная матрица будет использоваться как компонент формирования логико-структурной схемы взаимодействия стейкхолдеров. Разработка данной схемы является промежуточным этапом моделирования взаимодействия стейкхолдеров. Результаты исследования, представленные в данной статье, являются первым теоретическим шагом в многоэтапном исследовании взаимодействия заинтересованных сторон. This research is the first step in scientific work on the formation of organizational and communication system stakeholders` interaction in Smart Grid. This theoretical research studies the cooperation of stakeholders under the logical and meaningful process of initiation, design, implementation, and development of Smart Grid projects. According to researches analysis in this area and the best practice approaches to the development of Smart Grids, a stakeholder` interaction matrix has been formed. The peculiarity of the developed matrix is taking into account the stages and directions (key aspects) of the Smart Grids development. It forms the basis for a systematic analysis of the problem under study. So the designed matrix will be used as a component of the formation of the stakeholders` interaction logical-structural scheme. The development of this scheme is an intermediate stage in modeling the interaction of stakeholders. The research results presented in this paper are the first theoretical step in a multi-stage study of stakeholder interaction.

Об’єкт дослідження – процес багатокритеріальної оптимізації енергомереж з урахуванням фінансових та часових обмежень, ресурсного потенціалу регіонів та оптимальних логістичних рішень щодо геопросторового розміщення енергопотужностей. Метою дослідження є розробка оптимізаційної моделі розбудови «розумних» та еколого-безпечних енергомереж, реалізація якої дозволить виконання кількісного та якісного оцінювання впливу фінансових, ресурсних, геопросторових та часових факторів на екологічну, економічну та енергетичну ефективність енергомереж.

Очевидним є те, що міста України з їх інфраструктурою: транспортними мережами, вузлами, логістичними центрами, тобто з архітектурою та містобудуванням, а також з природоохоронними заходами далекі від зарубіжних, що дедалі більше відповідають вимогам "розумних" міст. Актуальність вирішення даної наукової проблеми обумовлена необхідністю пошуку засобів забезпечення ефективності пропонованих заходів, пов’язаних із впровадженням проектів розвитку міст на основі концепції "розумного" міста, розвитком IT, загостренням проблем навколишнього середовища. Мета даного дослідження полягає у формуванні теоретико-методичних основ трансформації міст України під вимоги зелених Smart-City з урахуванням європейських стандартів екобезпеки та енергоощадності, запитів та пріоритетів місцевих підприємців. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи порівняльного аналізу, а саме досвіду ЄС і США у формуванні "розумних" міст і обгрунтування на цій основі доцільності врахування досвіду успішних прикладів розробки стратегій розвитку міст у всьому світі. Систематизація літературних джерел щодо сфер використання різних підходів засвідчила, що міста України мають широкі можливості розбудови з урахуванням стандартів "розумних" міст. Проте, формування розумних міст в Україні носить переважно декларативний характер – великі міста проголосили про свої наміри стати розумними, проте без належної фінансової підтримки реалізація цієї стратегії стає неможливою. Об’єктом дослідження обрані провідні "розумні" міста світу, оскільки саме вони є прикладом для інших міст у забезпеченні добробуту своїх мешканців. У статті визначено поняття та сутність концепції зелених Smart-City. Також узагальнено аргументи щодо можливості та доцільності використання принципів Smart-City в містах України. Розглянуто базові принципи та проблеми реалізації концепції зелених Smart-City в країнах ЄС. Проаналізовано стимули, переваги та вигоди від перетворення звичайних міст на зелені Smart-City. Розглянуто основні досягнення ЄС у сфері забезпечення концепції зелених Smart-City. Проаналізовано конкретні приклади європейських зелених Smart-City. The article defines the essence of the concept of green Smart-City. The basic principles and problems of realization of green Smart-City concept in the EU countries are considered. The incentives, benefits of cities into green Smart-City are analyzed. The main achievements of the EU in providing the concept of green Smart-City are considered. Particular examples of European green Smart-City are analyzed. It is obvious that the cities of Ukraine with their structure: transport networks, zones, nodes, with architecture and urban planning, as well as with the environment are far from foreign, which increasingly meet the requirements of "smart" cities. The urgency of solving this scientific problem is due to the need to find ways to ensure the effectiveness of the proposed measures related to the implementation of urban development projects based on the concept of "smart" city, IT development, solving of environmental problems. The purpose of this study is to form a theoretical and methodological basis for the transformation of Ukrainian cities to the requirements of green SmartCity, taking into account European standards of environmental safety and energy efficiency, demands and priorities of local entrepreneurs. The methodological tools of the study were the methods of comparative analysis, namely the experience of the EU and the USA in the formation of "smart" cities and justification on this basis the feasibility of taking into account the experience of successful examples of urban development strategies around the world. Systematization of literature sources on the areas of different approaches use showed that the cities of Ukraine have ample opportunities for development due to the standards of "smart" cities. The object of the study is the leading "smart" cities in the world, because they are an example for other cities in ensuring the well-being of their inhabitants. The article defines the concept and essence of green Smart-City. Arguments on the possibility and expediency of using the principles of Smart-City in the cities of Ukraine are also summarized. The basic principles and problems of implementation of green Smart-City concept in the EU countries are considered. The incentives, benefits and advantages of transforming ordinary cities into green Smart-City are analyzed. The main achievements of the EU in the field of providing the concept of green Smart-City are considered. Specific examples of European green Smart-City are analyzed.

Мета дослідження – розвиток методології та міждисциплінарного методичного інструментарію побудови механізмів і стратегії корпоративної соціально-екологічної відповідальності (КСЕВ) компаній різних секторів економіки, для вирішення загальнонаукової проблеми досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) за допомогою поєднання зусиль бізнесу, фінансового та державного сектору. Крім стандартних методів наукового дослідження, у роботі використовуються методологія мультистейкхолдерського підходу, концепцій сталого розвитку, "розумних міст і спільнот", капіталу, доданої вартості, декомпозиційного, компаративного, системно-структурного, матричного (STEEPLE, BCG та SWOT) аналізу, законів комбінаторики та аналізу множин.

У монографії репрезентовано теоретико-методологічне узагальнення й методи вдосконалення сучасних підходів до розвитку корпоративної соціально-екологічної відповідальності компаній, що базуються на партнерстві їх стейкхолдерів і спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку. Видання рекомендоване фахівцям у галузях економіки, менеджменту, обліку та оподаткування, студентам і аспірантам економічних спеціальностей, а також науковцям та викладачам закладів вищої освіти.

У роботі проаналізовано особливості розвитку сектору енергетики в Україні, а також країн Європи. Показано існуючі підходи до видобування енергетики. Протягом останніх років ситуація в Україні змінилася. Виробництво енергії з централізованого перейшло на розподілене. Поява нових видів електростанцій дала можливість підключатися до мережі в тих місцях, де раніше це було неможливо, велика кількість споживачів вже має власні енергоблоки. Тому керувати енергетичною мережею все важче, а отже потребує нових підходів. Нормативний та законодавчий початок активного розвитку альтернативної енергетики в Україні вже існує, і європейський та світовий досвід має допомогти Україні досягти енергетичної незалежності та високих екологічних стандартів. Існуючі проблеми в розвитку електромереж виникають внаслідок інтенсивного зростання виробництва та споживання електроенергії, тоді як управління електроенергетичними системами ускладнюється зростанням частки розподілених та відновлюваних джерел енергії зі зміною графіку виробництва. Покращена керованість режимами електричних мереж дозволяє перешкоджати аварійним ситуаціям програмами контролю навантаження, поділом мережі на зони автономної роботи тощо. Інвестиції є ключовим фактором у створенні гнучкої та ефективної електромережі на основі інноваційних технічних рішень. Реалізації проектів із впровадження енергоефективних технологій є орієнтиром для підвищення інтелектуального рівня енергетичної системи, що дозволить енергетичним компаніям управляти енергетичною мережею як єдиною системою, підвищити прибутковість, надійність та безперебійність, зменшити технічні та комерційні втрати, підвищити керованість та ефективність мереж. При цьому важливу роль відіграє взаємодія всіх зацікавлених сторін проектів - держави, виробничих, енергетичних та підприємств збуту енергії, споживачів і виробників обладнання. Отже міжнародний досвід передачі та розподілу електричної енергії створює можливості для успішної реалізації проектів із впровадження енергоефективних технологій в нашій Україні.

Формування механізму корпоративної соціальної та екологічної відповідальності в різних галузях економіки України є актуальною науковою проблемою, яка окреслена в монографії. Актуальність проблеми посилюється залученням України до світових зусиль щодо просування цілей сталого розвитку та розробки національної системи реалізації цілей сталого розвитку. Інструментарій для вирішення цього завдання - це ефективний діалог між різними зацікавленими сторонами, чиї претензії та запити щодо інформації визначають специфіку стратегій їхньої соціальної та екологічної відповідальності для корпоративних підприємств. У рамках завдання вирішується ряд проблем, які є стратегічно важливими для будь-якої країни. По-перше, підвищується конкурентоспроможність компаній, а також конкурентоспроможність країни. По-друге, прозорість ділового середовища забезпечується підвищенням вимог до розкриття ділової інформації про корпоративну соціальну та екологічну відповідальність та інформацію відповідно до критеріїв ESG. По-третє, створюється основа для активізації регіонального розвитку з урахуванням пріоритетних соціальних та екологічних проектів. У той же час, впровадження корпоративної соціальної та екологічної відповідальності вимагає розробки та впровадження фінансової та інституційної підтримки, інформаційно-бухгалтерського забезпечення, а також налагодження ефективної комунікації між зацікавленими сторонами на різних рівнях та самими компаніями, створення платформ для багатьох зацікавлених сторін та перехресних компаній. галузеві партнерства для узгодження інтересів громад, споживачів, регуляторів, а також неурядових організацій; та сприяти прогресу в напрямку досягнення цілей сталого розвитку. Загалом, у монографії представлено наукове міждисциплінарне дослідження, яке описує основи управління взаємозв’язками компаній та зацікавлених сторін; окреслює бухгалтерський та податковий супровід відповідальної діяльності корпорацій; ілюструє фінансові аспекти політики державних інвестицій та регіональні аспекти сталого розвитку. Монографія сприяє теорії та методології формування корпоративної соціальної та екологічної відповідальності; описує ефективне спілкування із зацікавленими сторонами, методологічні аспекти впливу відповідальної поведінки підприємств на конкурентоспроможність компанії; забезпечує нову парадигму бухгалтерського обліку та створення нових видів звітності; сприяє розвитку соціальної інфраструктури та людських ресурсів. У монографії окреслено використання економічних та математичних інструментів для дослідження взаємозв'язку між соціальним капіталом компаній, їх корпоративною соціальною та екологічною відповідальністю та рівнем конкурентоспроможності; а також взаємозв'язок між розкриттям інформації компаній про сталий розвиток та критеріями ESG та конкурентоспроможністю країни. Крім того, в монографії особлива увага приділяється вирішенню відповідальної поведінки компаній на регіональному рівні. Цей підхід допомагає дослідити явище корпоративної соціальної та екологічної відповідальності на трьох різних рівнях: корпоративному, місцевому та національному. Формирование механизма корпоративной социальной и экологической ответственности в различных секторах украинской экономики является актуальной научной проблемой, изложенной в монографии. Актуальность проблемы усиливается благодаря вовлечению Украины в мировые усилия по продвижению Целей в области устойчивого развития и разработке национальной системы реализации Целей в области устойчивого развития. Инструментарий для решения этой задачи - это эффективный диалог между различными заинтересованными сторонами, чьи требования и информационные запросы определяют специфику их корпоративных стратегий социальной и экологической ответственности. В рамках этой задачи решается ряд стратегически важных для любой страны проблем. Во-первых, повышается конкурентоспособность компаний, а также конкурентоспособность страны. Во-вторых, прозрачность бизнес-среды обеспечивается повышением требований к раскрытию бизнес-информации о корпоративной социальной и экологической ответственности и информации в соответствии с критериями ESG. В-третьих, создается основа для активизации регионального развития с учетом приоритетных социальных и экологических проектов. В то же время внедрение корпоративной социальной и экологической ответственности требует разработки и реализации финансовой и институциональной поддержки, информационной и бухгалтерской поддержки, а также налаживания эффективных связей между заинтересованными сторонами на разных уровнях и самими компаниями, создания многосторонних платформ и межсекторальных отраслевые партнерства для согласования интересов сообществ, потребителей, регуляторов, а также неправительственных организаций; и содействовать прогрессу в достижении Целей в области устойчивого развития. В целом, монография знакомит с научными междисциплинарными исследованиями, которые описывают основы управления взаимоотношениями между компаниями и заинтересованными сторонами; излагаются вопросы бухгалтерского и налогового обеспечения ответственной корпоративной деятельности; иллюстрирует финансовые аспекты государственной инвестиционной политики и региональные аспекты устойчивого развития. Монография вносит вклад в теорию и методологию формирования стратегии корпоративной социальной и экологической ответственности; описывает эффективное взаимодействие с заинтересованными сторонами, методологические аспекты влияния корпоративного ответственного поведения на конкурентоспособность компании; обеспечивает новую парадигму бухгалтерского учета и создание новых видов отчетности; добавляет к развитию социальной инфраструктуры и человеческих ресурсов. В монографии рассказывается об использовании экономических и математических инструментов для исследования взаимосвязи между социальным капиталом компаний, их корпоративной социальной и экологической ответственностью и уровнем конкурентоспособности; а также взаимосвязь между раскрытием информации компаний об устойчивом развитии и критериями ESG и конкурентоспособностью страны. Кроме того, в монографии особое внимание уделено вопросам ответственного поведения компаний на региональном уровне. Этот подход помогает исследовать феномен корпоративной социальной и экологической ответственности на трех разных уровнях: корпоративном, местном и национальном. The formation of mechanism for corporate social and environmental responsibility in different sectors of Ukrainian economy is an up-to-date scientific problem that is outlined in the monograph. The relevance of the problem is strengthened by Ukraine's involvement into the world efforts on promoting the Sustainable Development Goals and developing a national system of the Sustainable Development Goals’ implementation. A toolkit for solving this task is an effective dialogue between different stakeholders, whose claims and information requests determine the specifics of their corporate social and environmental responsibility strategies. A number of problems that are strategically important for any country are solved within the task. Firstly, the competitiveness of companies, as well as country competitiveness increases. Secondly, the transparency of business environment is ensured by increasing the requirements to disclose business information on corporate social and environmental responsibility, and information according to the ESG criteria. Thirdly, a basis for activating regional development, taking into account the priority social and environmental projects, is created. At the same time, introduction of corporate social and environmental responsibility requires development and implementation of financial and institutional support, informational and accounting support, as well as establishing effective communications between stakeholders at different levels and companies themselves, creating multi-stakeholder platforms and cross-sector partnerships to align interests of communities, consumers, regulators, as well as non-governmental organizations; and to promote progress towards the Sustainable Development Goals. In general, the monograph introduces the scientific interdisciplinary research that describes the basics of managing interrelations between companies and stakeholders; outlines accounting and tax support of corporate responsible activities; illustrates financial aspects of public investment policy, and regional aspects of sustainable development. The monograph contributes to a theory and methodology of corporate social and environmental responsibility strategy formation; describes effective communication with stakeholders, methodological aspects of influencing corporate responsible behavior on company competitiveness; provides a new accounting paradigm and creation of new types of reporting; adds to development of social infrastructure and human resources. The monograph outlines the use of economic and mathematical tools to investigate the relationship between social capital of companies, their corporate social and environmental responsibility and the level of competitiveness; as well as interrelation between disclosure of companies’ information on sustainable development and the ESG criteria and country competitiveness. In addition, particular attention is paid in the monograph to addressing the responsible behavior of companies at regional level. This approach helps to explore the phenomenon of corporate social and environmental responsibility at three different levels: corporate, local and national.

Актуальність дослідження обґрунтовується домінуванням техногенних виробництв та критично низькою динамікою екологізації технологій та продуктів створює загрози як для екологічної, так і для економічної безпеки країн світу, а також має значні соціальні наслідки. Основною проблемою, яка гальмує активне запровадження зелених виробництв, є різновекторність, а часто і прямий конфлікт соціо-еколого економічних інтересів основних стейкхолдерів: інвесторів, виробників, споживачів, держави, громади та ін.

У роботі розглянуто питання використання відновлювальних енергетичних джерел, економічна ефективність їхнього повномасштабного впровадження, політика європейських країн в розбудові енергетичних систем, шляхи розвитку вітчизняних енергетичних мереж. Існуючі енергетичні мережі в переважній кількості випадків не відповідають сучасним вимогам ринку. Насамперед це стосується енергопостачання, що засноване на поновлюваних джерелах енергії. Це пов’язано з тим, що велика частина електроенергії надходить в електричні мережі децентралізованим чином, а потім до споживачів. Тому ключовим інструментом для успішного перерозподілу енергії має стати розширення потужних регіональних передавальних мереж і локальних розподільних мереж. Змін потребують також споживання і звичайної енергогенерації. Рушійним інструментом має бути застосування "розумних технологій", передусім відцифровка за допомогою інтелектуальних лічильників електроенергії, що створить нові економічні можливості та дозволить спростити узгодження виробництво і споживання енергії. Застосування "розумних технологій" для відновлюваної енергетики має бути основою розбудови енергетичних систем в Україні. Світовий досвід свідчить про їх ефективність застосування. Основними перевагами впровадження можна назвати безпечність поставки енергії споживачам, що зменшує викиди діоксиду вуглецю, а також знижує технологічні втрати енергії в електромережі, а також оптимізація існуючих енергетичних систем та інтелектуальна автоматизація, що дозволяє ефективно використовувати відновлювальні енергетичні джерела, зменшувати втрати під час передачі мережею, збільшувати рівень стабільності поставок електроенергії, зменшувати негативний вплив енергетичних систем на навколишнє середовище та задовольняти потреби споживачів в надійному енергозабезпеченні. The paper considers the use of renewable energy sources, the economic efficiency of their full-scale implementation, the policies of European countries on the development of energy systems and domestic energy networks. Existing energy networks in most cases do not meet modern market requirements. First, it concerns energy supply based on the renewable energy sources as most of the electricity is supplied to the electric networks in a decentralized way and only then to the consumers. Therefore, the key tool for successful energy redistribution should be the expansion of powerful regional transmission networks and local distribution networks. At the same time, consumption and conventional energy generation should become more flexible to meet market requirements. The use of "smart technologies", especially digitalization with the help of smart energy meters, should be the driving tool to create new economic opportunities and simplify the coordination of energy generation and consumption. The use of "smart technologies" for renewable energy should be the basis for the energy systems development in Ukraine. International practices indicate the effectiveness of these technologies. The main advantage of their implementation is the security of energy supply to consumers, which significantly reduces carbon dioxide emissions as well as technological energy losses in the electric grid. One more advantage is the optimization of existing energy systems and their intelligent automation that allows the efficient use of renewable energy sources, reduction of the transmission losses through networks, the increase of the stability level of electricity supplies, the reduction of the negative impact of energy systems on the environment and meeting consumers’ needs for reliable energy supply.

Об’єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між стейкхолдерами реального, фінансового та державного секторів в процесі відповідального ведення бізнесу, інвестування та врядування. Мета дослідження – розвиток методології та міждисциплінарного методичного інструментарію побудови механізмів і стратегії корпоративної соціально-екологічної відповідальності (КСЕВ) компаній різних секторів економіки, для вирішення загальнонаукової проблеми досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) за допомогою поєднання зусиль бізнесу, фінансового та державного сектору.

Метою дослідження є розробка оптимізаційної моделі розбудови "розумних" та еколого-безпечних енергомереж, реалізація якої дозволить масштабувати локальні енергоефективні smart-рішення на біль високий рівень – побудувати "дорожню карту" енерго-модернізаційних перетворень для всіх суб’єктів регіонального енергетичного ланцюга як комплексну програму провадження енергоінновацій, узгоджену за бюджетом, ресурсами, черговістю та пріоритетністю заходів, фактором часу.

У роботі розглянуто специфічність event-проектів, визначено основних зацікавлених сторін при їх реалізації. Проаналізовано принципи моделювання життєвого циклу проекту для державних та проектно-орієнтованих організацій. Досліджено особливості взаємодії зацікавлених сторін при реалізації event-проекту. The article considers the complexity and specificity of the event-projects implementation, their life cycle as well as the specific features of the interaction of stakeholders during the event-projects implementation. It was suggested to introduce a simplified mechanism of interaction of the state civil registration agency, consumers and event-agency during the event-projects implementation with aim to increase the value of the project product.

У статті подано сформований теоретичний підхід до управління внутрішніми комунікаціями промислового підприємства на основі збалансованої системи показників (ЗСП). Авторами систематизовано основні цілі підприємства, встановлено причинно-наслідкові зв'язки між окремими стратегічними цілями на основі побудови стратегічної карти збалансованих показників з урахуванням внутрішніх комунікацій (ВК). Визначені причинно-наслідкові зв’язки цілей підприємства підтверджують доцільність управління внутрішніми комунікаціями як одним із факторів впливу на базові цілі будь-якого підприємства – максимізація прибутку та зменшення витрат. Результати даної роботи створюють підґрунтя для формування загальної стратегії управління внутрішніми комунікаціями підприємства з урахуванням стратегій управління кожною складовою збалансованої системи показників, а також відповідних варіантів управлінських рішень. В статье представлен теоретический подход к управлению внутренними коммуникациями промышленного предприятия на основе сбалансированной системы показателей. Авторами систематизированы основные цели предприятия, установлены причинно-следственные связи между отдельными стратегическими целями на основе построения стратегической карты сбалансированных показателей с учетом внутренних коммуникаций. Определенные причинно-следственные связи целей предприятия подтверждают целесообразность управления внутренними коммуникациями как одним из факторов влияния на базовые цели любого предприятия - максимизация прибыли и уменьшение затрат. Результаты данной работы создают основу для формирования общей стратегии управления внутренними коммуникациями предприятия с учетом стратегий управления каждой составляющей сбалансированной системы показателей, а также соответствующих вариантов управленческих решений. The aim of the article is formation of the theoretical approach to the internal communications’ management at the industrial enterprise on the basis of balanced scorecard. The generalized strategic map of balanced scorecard for an industrial enterprise while taking into account internal communications was proposed. The basic stages of internal communications’ management at the enterprise were determined. According to these stages internal communications were divided into four groups and estimated using components of a balanced scorecard. The identified causal relationships of the enterprise objectives confirm the appropriateness of internal communications management as one of the factors, which influence on the such objectives of the enterprise as profit maximization and cost reduction. The results of this study provide the opportunity to develop strategic actions to improve the internal communications management system of the enterprise.

Проаналізовано основні методи оцінки ризиків, визначено їхні переваги та недоліки. Визначено найрозповсюдженіші ризики характерні для промислових підприємств. На основі моделі Майкла Портера визначено проектні ризики, фактори їх виникнення та засоби мінімізації ризиків для конкретного інвестиційного проекту концерну "Нікмас". The main methods of risk assessment are analyzed and their advantages and disadvantages are determined. The most common risks are identified for industrial enterprises. Based on the model of Michael Porter, project risks, factors of their occurence and risk minimization tools are identified for a specific investment project of Nikmas Concern .

Мета дослідження – розвиток методології та міждисциплінарного методичного інструментарію побудови механізмів і стратегії корпоративної соціально-екологічної відповідальності (КСЕВ) компаній різних секторів економіки, для вирішення загальнонаукової проблеми досягнення Цілей сталого розвитку за допомогою поєднання зусиль бізнесу, фінансового та державного сектору.

У роботі виокремлені основні соціальні, економічні, екологічні та інституційно- правові засади та передумови сталого розвитку в Україні, описана міжнародна та національна нормативно-правова база, а також необхідні умови для переходу українського суспільства до реалізації засад сталого розвитку на усіх рівнях суспільного життя. Це на сьогоднішній день необхідно не лише для наближення українського законодавства до європейського, а й через антропогенне навантаження на природу України, що наближається до граничної межі її екологічної стійкості. Один із шляхів переходу до сталого розвитку у роботі вбачається у здійсненні реформи децентралізації. This article highlights the main social, economic, environmental, institutional and legal frameworks and the preconditions for sustainable development in Ukraine, describes the international and national legal and regulatory frameworks and necessary conditions for the Ukrainian society transition to the principles of sustainable development at all levels of public life. Today it is necessary not only for bringing Ukrainian legislation closer to the European one, but also because of the anthropogenic pressure on the Ukrainian nature, which is approaching the limit of its ecological sustainability. In the article the implementation of the decentralization reform is considered as one of the ways of transition to sustainable development.

Запропоновано модель надання дизайнерських послуг, що передбачає розгляд студії інтер’єр-дизайну як проектно-орієнтованої організації. Зроблено висновки щодо доцільності відкриття такої студії в конкретному регіоні.

Досліджені соціально-економічні передумови розроблення та впровадження екологічно-орієнтованих стратегій управління соціально-економічним розвитком території. Розкрито сутність проблем та перспективи збалансованого (сталого) екологічно-орієнтованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів. Розроблено теоретико-методичні основи та прикладні підходи щодо комплексної оцінки рівня соціо-еколого-економічної збалансованості адміністративно-територіальної одиниці і удосконалення на її базі системи організаційно-економічного забезпечення еколого-орієнтованого управління адміністративною територією.