Search

Туризм є однією з найприбутковіших сфер світової економіки. Серед лідерів країн, у яких культурно-пізнавальний туризм є одним із лідерів, перше місце посідає Турецька Республіка. На це є декілька причин. По-перше, це історична спадщина країни. Археологічні дослідження підтверджують існування найдавнішої людської культури на території країни. Цю землю населяло багато різних народів, які протягом століть змінювали один одного. Tourism is one of the most lucrative areas of the world economy. Among the leaders of countries in which cultural and cognitive tourism is one of the leaders, the first place is occupied by the Republic of Turkey. There are several reasons for this. First, it is the historical heritage of the country. Archaeological research confirms the existence of the oldest human culture in the country. This land was inhabited by many different peoples, who replaced each other for centuries.

За останні 2 роки логістичний сектор зазнав багатьох криз і трансформацій. VUCA-світ став новою реальністю. Цю абревіатуру, що походить від слів «волатильність», «невизначеність», «складність», «неоднозначність», продовжують чути від авторитетних експертів. Дійсно, нестабільність, невизначеність, складність і неоднозначність є яскравими рисами сучасного світу, які пронизують усі його сфери. Логістика не є винятком. Саме тому експерти галузі переслідують стабільність і стійкість, навіть якщо їх важко досягти. The logistics sector has undergone many crises and transformations over the last 2 years. VUCA-world has become a new reality. This abbreviation, which comes from the words "volatility", "uncertainty", "complexity", "ambiguity", continues to be heard from authoritative experts. Indeed, instability, uncertainty, complexity and ambiguity are striking features of the modern world that permeate all its spheres. Logistics is no exception. That is why industry experts are pursuing stability and sustainability, even though they are difficult to achieve.

У роботі досліджуються аспекти щодо актуальності розвитку електронної торгівлі як елемента глобальної торговельної системи. У дослідженні оцінюється частка електронної комерції в загальному обсязі світових роздрібних продажів. В работе исследуются аспекты актуальности развития электронной торговли как элемента глобальной торговой системы. В исследовании оценивается доля электронной коммерции в общем объеме мировых розничных продаж. The paper examines aspects of the relevance of e-commerce as an element of the global trading system. The study estimates the share of e-commerce in total global retail sales.

Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків. The purpose of the work is scientific substantiation and empirical confirmation of the effectiveness of the formation of such a system of environmental taxes in Ukraine, which have a significant and direct impact on ecological, economic and energy security as components of national security, and the construction of individual trajectories of the implementation of these taxes.

У цій роботі доведено, що європейський досвід формування ефективної системи екологічного оподаткування може бути активно використаний країнами з перехідною економікою. На основі наших досліджень було виявлено, що якість довкілля може бути досягнута не лише на імовірнісній основі за рахунок додаткових коштів, що вивільняються за рахунок зростання матеріального добробуту підприємців, а й шляхом цільового планування екологічних витрат. В статье доказывается, что европейский опыт формирования эффективной системы экологического налогообложения может активно использоваться странами с переходной экономикой. На основании нашего исследования было установлено, что качество окружающей среды может быть достигнуто не только на вероятностной основе за счет дополнительных средств, высвобождаемых за счет роста материального благосостояния предпринимателей, но и за счет целевого планирования экологических затрат. This paper proves that European experience in forming an effective environmental tax system can be actively used by countries with economies in transition. Based on our research, it was found that environmental quality can be achieved not only on a probabilistic basis through additional funds released due to the growth of material well-being of entrepreneurs, but also through targeted planning of environmental costs.

У статті лісова біоекономіка розглядається як складова циркулярної економіки. Сутнісно-змістовна особливість лісової економіки розкривається через основні складові сталого просторового лісогосподарювання, а також глобалізацію лісового господарства. Визначено стратегію розвитку екосистемних технологій для забезпечення більш повної реалізації екосистемних послуг лісів. Констатовано, що для обґрунтування регіональних стратегій сталого просторового розвитку і біоекономіки, зокрема, перш за все, необхідно визначити найбільш нагальні питання, проблемні місця, визначити точки росту та пріоритетні напрямки для змін. У роботі таким дієвим способом визнано використання методу самооцінки регіонів, щодо сталогo розвитку (SAT4SLD), який апробовано на прикладі Глухівського лісоресурсного регіону Сумської області. Його використання дозволило узгодити на місцевому рівні проблеми соціального, економічного та екологічного розвитку. Сформовано проектні напрями розвитку лісових біотехнологій, які будуть сприяти створенню нових робочих місць та вирішенню, певною мірою, енергетичних проблем регіону. Для ефективної та результативної реалізації комплексних та міжгалузевих біотехнологій (наприклад, агролісомеліоративного характеру) зроблено акцент на необхідність розвитку інтеграційних процесів, зокрема, між лісовим та сільським господарствами. В статье лесная биоэкономика рассматривается как составляющая циркулярной экономики. Сущностно-содержательная особенность лесной экономики раскрывается через основные составляющие устойчивого пространственного лесохозяйства, а также глобализацию лесного хозяйства. Определена стратегия развития экосистемных технологий для обеспечения более полной реализации экосистемных услуг лесов. Констатировано, что для обоснования региональных стратегий устойчивого пространственного развития и биоэкономики, в частности, прежде всего необходимо определить наиболее актуальные вопросы, проблемные места, определить точки роста и приоритетные направления для изменений. В работе таким действенным способом признано использование метода самооценки регионов относительно устойчивого развития (SAT4SLD), который апробирован на примере Глуховского лесоресурсного региона Сумской области. Его использование позволило на местном уровне согласовать проблемы социального, экономического и экологического развития. Сформированы проектные направления развития лесных биотехнологий, которые будут способствовать созданию новых рабочих мест и решению в определенной степени энергетических проблем региона. Для эффективной и результативной реализации комплексных и межотраслевых биотехнологий (например, агролесомелиоративный характер) сделан акцент на необходимости развития интеграционных процессов, в частности, между лесным и сельским хозяйствами. The article considers the forest bioeconomics as a component of the “circular” economy. The essential feature of the forest economy is revealed through the main components of sustainable spatial forest management, as well as the forestry globalization. The development strategy of ecosystem technologies for ensuring fuller realization of forest ecosystem services is defined. In order to substantiate regional strategies of sustainable spatial development and bioeconomy, in particular, first of all, it is necessary to identify the most actual issues, problem areas, identify growth points and priorities for change. The use of the method of self-assessment of regions in relation to sustainable regional development (SAT4SLD), which was tested on the example of Glukhiv forest resource region in Sumy region, is recognized in this effective way. Its use has allowed local actors to assess their current state and reach consensus on ways to a more sustainable future while addressing governance, socio-economic and environmental issues. Project directions for the development of forest biotechnologies have been formed, which will contribute to the creation of new jobs and the solution, to some extent, of the region's energy problems. For the effective and efficient implementation of complex and intersectoral biotechnologies (for example, agroforestry) the emphasis is placed on the need to develop integration processes, in particular, between forestry and agriculture.

У сучасних умовах АПК України перебуває під впливом глобалізаційних тенденцій, а його роль у міжнародній економіці зростає. Це відбувається внаслідок інтеграції економіки України до єдиного світового ринку. Ступінь розвитку досконалої конкуренції у ключових галузях національної економіки є одним із вирішальних критеріїв розвиненості й цивілізованості ринкових відносин. Забезпечення реалізації стратегічної ролі АПК України у глобальній системі продовольчої безпеки вимагає довгострокових дій з підвищення світової конкурентоспроможності даного сектору. Це актуалізує необхідність формування методичних підходів до оцінки конкурентного середовища та потенціалу АПК України. В современных условиях АПК Украины находится под влиянием глобализационных тенденций, а его роль в международной экономике растет. Это происходит вследствие интеграции экономики Украины в единый мировой рынке. Степень развития совершенной конкуренции в ключевых отраслях национальной экономики является одним из решающих критериев развитости и цивилизованности рыночных отношений. Обеспечение реализации стратегической роли АПК Украины в глобальной системе продовольственной безопасности требует долгосрочных действий по повышению мировой конкурентоспособности данного сектора. Это актуализирует необходимость формирования методических подходов к оценке конкурентной среды и потенциала АПК Украины. In modern conditions, the agro-industrial complex of Ukraine is influenced by globalization trends, and its role in the international economy is growing. This is due to the integration of the Ukrainian economy into a single world market. The degree of development of perfect competition in the key sectors of the national economy is one of the decisive criteria for the development and civility of market relations. Ensuring the implementation of the strategic role of the agro-industrial complex of Ukraine in the global system of food security requires long-term actions to increase the global competitiveness of this sector. This actualizes the need to form methodological approaches to assessing the competitive environment and the potential of the agro-industrial complex of Ukraine.

У цьому рукописі ми досліджуємо важливість інновацій у відновлюваній енергетиці для досягнення інклюзивних і сталих цілей та енергетичної безпеки держави. Основна увага в дослідженнях приділяється дослідженню впливу регуляторної політики та фіскальних стимулів на досягнення цілей у відновлюваній енергетиці. Використовуючи енергетичні дані для 28 європейських країн за період 1990–2018 років, ми оцінюємо зв’язок між обсягами відновлюваної енергії та енергоефективністю. Статистичний аналіз ми виконали на Python. Наші результати показують, що частка енергії з відновлюваних джерел позитивно корелює з усіма показниками енергоефективності, крім енергопродуктивності. In this manuscript, we investigate the importance of renewable energy innovation for achieving inclusive and sustainable goals and the state's energy security. Emphasis in research is made on investigating the effect of regulatory policies and fiscal incentives on achieving renewable energy targets. Exploiting energy data for 28 European countries over the period 1990–2018, we assess the relationship between the volumes of renewable energy and energy efficiency. The statistical analysis we performed in Python. Our results indicate that the share of energy from renewables positively correlates with all energy efficiency indicators except energy productivity. In this manuscript, we investigate the importance of renewable energy innovation for achieving inclusive and sustainable goals and the state’s energy security. Emphases in research are made on investigation the effect of regulatory policies and fiscal incentives on achieving renewable energy targets. Exploiting energy data for 28 European countries over the period 1990–2018, we assess the relationship between the volumes of renewable energy and energy efficiency. The statistical analysis we performed in Python. Our results indicate that the share of energy from renewable positively correlates with all energy efficiency indicators except energy productivity. This work was supported by the Ministry of Education and Science of Ukraine (the project No. 0119U100766 ‘The optimization model of smart and secure energy grids building: an innovative technologies of enterprises and regions ecologisation’).

У статті досліджено методологію застосування економічного аналізу в системі управління біоекономікою та сталим розвитком підприємницьких структур у форматі організаційноекономічного механізму, який включає такі підсистеми: результативно-цільову, функціональну (загальну, та спеціальну), забезпечуючу, адаптивну підсистеми, а також підсистему верифікації. У цих підсистемах визначено роль та складові економічного аналізу. У контексті ефективного функціонування організаційно-економічного механізму управління підприємницької діяльності розглянуто методологію проведення управлінського аналізу як комплексної форми економічного аналізу. Окреслено змістовну основу комплексного економічного аналізу, визначено його функції: оціночну, діагностичну та регулюючу. У роботі сформовані теоретико-методичні підходи до оцінки та аналізу ефективності управлінських рішень та організаційно-економічного механізму управління підприємницькою діяльністю в цілому. The article examines the methodology of economic analysis in the bioeconomy management system and sustainable development of business structures in the format of organizational and economic mechanism, which includes the following subsystems: performance-target, functional (general, and special), providing, adaptive subsystems and verification subsystem. The role and components of economic analysis are defined in these subsystems. In the context of the effective functioning of the organizational and economic mechanism of business management, the methodology of management analysis as a comprehensive form of economic analysis is considered. The content basis of the complexeconomic analysis is outlined, its functions are defined: estimating, diagnostic and regulating. Theoretical and methodological approaches to the assessment and analysis of the effectiveness of management decisions and organizational and economic mechanism of business management in general are formed.

У роботі описується механізм регулювання екологічного оподаткування в Україні в контексті національної безпеки з урахуванням світового досвіду ефективності екологізації податкової системи. Імплементація системи (механізму) екологічного оподаткування в Україні, підвищення результативності цільових функцій екоподатків потребує подальшого розвитку у форматі її реформування, трансформації, модернізації та інших аспектів. Оскільки реалії доводять існування великої кількості проблем у сфері еколого-економічного розвитку України, то очевидно система екологічного оподаткування залишається неефективною. Подальша імплементація екоподатків потребує визначення бюджетних та часових обмежень провідних параметрів у сфері податкового регулювання якості навколишнього середовища та ефективності використання природного капіталу на підприємницько-інноваційних засадах. В работе описывается механизм регулирования экологического обложения в Украине в контексте национальной безопасности с учетом мирового опыта эффективности экологизации налоговой системы. Имплементация системы (механизма) экологического налогообложения в Украине, повышение результативности целевых функций экологических налогов требует дальнейшего развития в формате ее реформирования, трансформации, модернизации и других аспектов. Поскольку реалии доказывают существование большого количества проблем в сфере эколого-экономического развития Украины, то очевидно система экологического налогообложения остается неэффективной.Дальнейшая имплементация эконалогов требует определения бюджетных и временных ограничений ведущих параметров в сфере налогового регулирования качества окружающей среды и эффективности использования природного капитала на предпринимательской основе. The paper describes the mechanism of environmental taxation regulation in Ukraine in the context of national security, taking into account the world experience of efficiency of greening the tax system. Implementation of the system (mechanism) of environmental taxation in Ukraine, increasing the effectiveness of targeted functions of environmental taxes requires further development in the format of its reform, transformation, modernization and other aspects. As the realities prove the existence of a large number of problems in the field of ecological and economic development of Ukraine, the system of ecological taxation obviously remains inefficient.Further implementation of environmental taxes requires the definition of budgetary and time constraints on the leading parameters in the field of tax regulation of environmental quality and efficiency of natural capital use on an entrepreneurial and innovative basis.

У статті визначено комунікаційні тенденції формування стратегії в туризмі через взаємозв’язок туристичної та освітньої індустрії за участю навчальних закладів. Визначено основні туристичні та комунікаційні тренди 2021–2022 років, які передбачають наявність додаткової послуги у вигляді освітньої складової. Виявлено залежність між зростанням попиту на тури та абсолютною невідповідністю туристичних послуг, що пропонуються покупцеві через недостатню комунікацію основних гравців туристичного ринку. Тому в роботі запропоновано елементи ефективної комунікаційної стратегії в туристичній галузі України. В статье определены коммуникационные тенденции формирования стратегии в туризме взаимосвязь туристической и образовательной индустрии с участием учебных заведений. Определены основные туристические и коммуникационные тренды 2021-2022 годов, которые предусматривают наличие дополнительной услуги посредством образовательной составляющей. Выявлена ​​зависимость между ростом спроса на туры и абсолютным несоответствием туристических услуг, предлагаемых покупателю из-за недостаточной коммуникации основных игроков туристического рынка. Поэтому в работе предложены элементы эффективной коммуникационной стратегии в туристической отрасли Украины. In this article, communication trends have been identified for the formation of a strategy in tourism through the relationship of the tourism and educational industries with the participation of educational institutions. The main tourism and communication trends of 2021–2022 have been identified, which imply the presence of an additional service in the form of an “educational component”. The study showed a direct relationship between the increase in demand for tours, and the absolute discrepancy between the tourist services offered to the buyer. The main elements of an effective communication strategy in the tourism industry of Ukraine were also proposed.

У роботі висвітлюються основні тенденції розвитку експортно-імпортної діяльності України. Динаміка та прогноз активізаціїї експорту та імпорту послуг, й товарів аналізуються у даному дослідженні. В работе отражаются основные тенденции развития экспортно-импортной деятельности Украины. Динамика и прогноз активизации экспорта, импорта услуг и товаров анализируются в данном исследовании. The paper reflects the main trends in the development of export-import activities in Ukraine. The dynamics and forecast of the activation of exports and imports of services and goods are analyzed in this study.

У статті доведено, що екстремальна концентрація на будь-якому ринку – це зосередження ринкової влади в руках окремих учасників ринку. І це, в свою чергу, є ознакою деградації ринку. Проведений аналіз показав, що ринок туристичних послуг України перейшов у стан квазіконкурентного. Перш за все, це вимагає перегляду державної політики та стратегії розвитку туристичної галузі як в цілому, так і з позиції регіонів. В статье доказано, что экстремальная концентрация на любом рынке – это сосредоточение рыночной власти в руках отдельных участников рынка И это, в свою очередь, является признаком деградации рынка. Проведенный анализ показал, что рынок туристических услуг Украины перешел в состояние квазиконкурентного. Прежде всего это требует пересмотра государственной политики и стратегии развития туристической отрасли как в целом, так и с позиции регионов. The article proves that any extreme market concentration implies focusing the market power in the hands of individual market participants. Which in turn is a sign of market degradation. The analysis of the Ukrainian tourist market has shown that the national tourist services market has become quasi-competitive. Therefore, it requires a state policy and development strategy revision for the tourism industry as a whole and in the regional context.

У статті окреслені основні стратегічні орієнтири сталого просторового розвитку лісогосподарювання на різних ієрархічних рівнях управління лісовим господарством (глобальному, національному, регіональному та локальному), які пов’язані з формуванням системи сталого управління лісами на екосистемній основі відповідно до міжнародних принципів та угод щодо збалансованого розвитку лісового господарства. Зроблено акцент на формуванні системи міжнародного екологічного менеджменту лісового господарства для реалізації екосистемного підходу в сиcтемі просторового лісогосподарювання. Констатовано необхідність формування принципово нової державної екологічно орієнтованої лісової політики України з огляду на переоцінку поглядів людства щодо ролі лісів у глобальному середовищі. Сформовані основні вимоги щодо екологічно орієнтованої національної лісової політики в галузі раціонального використання та відтворення й охорони лісових ресурсів. Також окреслені основні шляхи вирішення екологічних проблем у системі сталого лісового господарства. Визначені основні напрями довгострокового розвитку глобального лісового господарства. Сформовані основні складові міжнародного регулювання взаємовідносин держав у сфері дотримання екологічних вимог у лісогосподарюванні. В статье очерчены основные стратегические ориентиры устойчивого пространственного развития лесохозяйствования на разных иерархических уровнях управления лесным хозяйством (глобальном, национальном, региональном и локальном), которые связаны с формированием системы устойчивого управления лесами на экосистемной основе в соответствии с международными принципами и соглашениями по сбалансированному развитию лесохозяйствования. Сделан акцент на формировании системы международного экологического менеджмента лесного хозяйства для реализации экосистемного подхода в системе пространственного лесохозяйствования. Констатирована необходимость формирования принципиально новой государственной экологически ориентированной лесной политики с учетом переоценки взглядов человечества относительно роли лесов в глобальной среде. Сформированы основные требования к экологически ориентированной национальной лесной политике в области рационального использования и воспроизводства и охраны лесных ресурсов. Также обозначены основные пути решения экологических проблем в системе устойчивого лесного хозяйства. Определены главные направления долгосрочного развития глобального лесного хозяйства. Сформированы основные составляющие международного регулирования взаимоотношений государств в области соблюдения экологических требований в лесохозяйствовании. The article outlines the main strategic guidelines for sustainable spatial development of forestry at different hierarchical levels of forest management (global, national, regional and local), which are related to the formation of sustainable forest management on an ecosystem basis in accordance with international principles and agreements on sustainable forest development. farms. Emphasis is placed on the formation of the system of international ecological management of forestry for the implementation of the ecosystem approach in the system of spatial forest management. The necessity of forming a fundamentally new state ecologically oriented forest policy of Ukraine in view of the reassessment of human views on the role of forests in the global environment is stated. The basic requirements for ecologically oriented national forest policy in the field of rational use and reproduction and protection of forest resources have been formed. The main ways to solve environmental problems in the system of sustainable forestry are also outlined. The main directions of long-term development of global forestry are identified. The main components of international regulation of relations between states in the field of compliance with environmental requirements in forestry have been formed.

Сучасний еколого-економічний та організаційно-технологічний рівень соціального виробництва, а також досягнення науково-технічного прогресу не дозволяють певною мірою забезпечити соціально-екологічну та економічну безпеку використання ресурсів на всіх ієрархічних рівнях просторового розвитку (національному, регіональному та місцевому). Тому витрати на запобігання забрудненню навколишнього середовища та компенсуючи негативні наслідки в територіальному та просторовому вимірі, а також у різних галузях економіки об'єктивно визначаються і набувають статус суспільно необхідних витрат, які необхідно враховувати та регулювати на різних ієрархічних рівнях. Конструктивний інструмент вирішення проблеми раціонального використання природних ресурсів і зниження рівня забруднення навколишнього середовища - це система екологічного оподаткування та платежі за природні ресурси, що повинно забезпечити і досягти параметрів національної соціальної, екологічної та економічної безпеки. Современный эколого-экономический и организационно-технологический уровень социального производства, а также достижение научно-технического прогресса не позволяют в определенной степени обеспечить социально-экологическую и экономическую безопасность использования ресурсов на всех иерархических уровнях пространственного развития (национальном, региональном и местном). Поэтому расходы на предотвращение загрязнения окружающей среды и компенсируя негативные последствия в территориальном и пространственном измерении, а также в различных отраслях экономики объективно определяются и приобретают статус общественно необходимых затрат, которые необходимо учитывать и регулировать на различных иерархических уровнях. Конструктивный инструмент решения проблемы рационального использования природных ресурсов и снижение уровня загрязнения окружающей среды - это система экологического налогообложения и платежи за природные ресурсы, должно обеспечить и достичь параметров национальной социальной, экологической и экономической безопасности. The modern ecological-economic and organizational-technological level of social production, as well as the achievement of scientific and technological progress do not allow to some extent to ensure socio-ecological and economic security of natural resources utilization at all hierarchical levels of spatial development (national, regional and local). Therefore, the costs for preventing environmental pollution and compensating for the negative consequences in the territorial and spatial dimension, as well as in different sectors of the economy are objectively determined and acquire the status of socially necessary costs that must be taken into account and regulated at different hierarchical levels. A constructive tool for solving the problem of rational use of natural resources and reducing the level of environmental pollution is the system of environmental taxation and natural resource payments, which should ensure and achieve the parameters of national social, environmental and economic security.

У роботі аналізується роль та значення діяльності транснаціональних корпорацій у системі міжнародних торговельних відносин. У даному дослідженні висвітлюються негативні та позитивні наслідки діяльності транснаціональних компаній. Оцінюється географічна структура діяльності топ-найбільших транснаціональних корпорацій. В работе анализируется роль и значение транснациональных корпораций в системе международных торговых отношений. В данном исследовании освещаются негативные и положительные последствия транснациональных компаний. Оценивается географическая структура деятельности топ-крупнейших транснациональных корпораций. The paper analyzes the role and importance of multinational corporations in the system of international trade relations. This study highlights the negative and positive effects of multinational companies. The geographical structure of the top largest multinational corporations is assessed.

На сьогодні головним завданням є забезпечення продовольчої безпеки в умовах зростання населення. У цьому контексті сільське господарство є життєво важливою галуззю. Поряд із цим сучасні агровиробничі методи, що збільшили його ефективність та обсяг, виснажують агроекосистеми на різних рівнях просторового розвитку (місцевому, регіональному, національному та глобальному). Це призводить до пошуку вдосконалених методів управління сільським господарством і вимагає глибокого вивчення соціально-екологічних та економічних аспектів екологізації сільського господарства на шляху до глобальної продовольчої безпеки. Розкриття перспективних агроменеджмент-практик, що відповідають цілям продовольчої та екологічної безпеки, узгоджується з дослідженнями взаємозв’язків природи та навколишнього середовища, глобальних тенденцій, що стосуються проблем глобальної продовольчої безпеки, а також соціальних та екологічних проблем розвитку сільського господарства. Визначення нових викликів, з якими стикається світове співтовариство, забезпечуючи достатню кількість їжі (доступність, екологічний тягар, різноманітність та якість, торговий потенціал тощо) дозволяє узагальнити та класифікувати існуючі цільові рішення щодо екоінтенсифікації. Вони класифікуються за новизною (традиційні, традиційні, проміжні та нові технології), за типом (технологічні, управлінські та інституційні інновації) та за масштабами (на рівні ферм та галузі / громади). Обеспечение продовольственной безопасности в условиях роста населения является в настоящее время главной заботой. В этом контексте сельское хозяйство - жизненно важная отрасль. Наряду с этим современные методы агропроизводства, повысившие его эффективность и объем, истощают агроэкосистемы на разных уровнях пространственного развития (местном, региональном, национальном и глобальном). Это ведет к поиску улучшенных методов управления сельским хозяйством и требует глубокого исследования социально-экологических и экономических аспектов озеленения сельского хозяйства на пути к глобальной продовольственной безопасности. Выявление перспективных практик агроуправления, соответствующих целям продовольственной и экологической безопасности, согласуется с исследованиями взаимосвязей природы и окружающей среды, глобальных тенденций, касающихся проблемных вопросов глобальной продовольственной безопасности, а также социальных и экологических проблем развития сельского хозяйства. Выявление новых проблем, с которыми сталкивается мировое сообщество при обеспечении достаточным количеством продуктов питания (доступность, экологическая нагрузка, разнообразие и качество, торговый потенциал и т. д.) позволяет обобщить и классифицировать существующие целевые решения эко-интенсификации. Они классифицируются по новизне (традиционные, традиционные, промежуточные и новые платформенные технологии), по типу (технологические, управленческие и институциональные инновации) и по масштабу (внутри фермы и на уровне отрасли / сообщества). Ensuring the food security in the context of growing population is the major concern currently. In this context an agriculture is a vital industry. Alongside this, modern agri-production methods, which have increased its efficiency and volume, deplete agro-ecosystems at different levels of spatial development (local, regional, national and global). This leads to a search for improved methods of agricultural management and requires an in depth investigation of socio-ecological and economic aspects of agricultural greening on the way towards the global food security. Uncovering of promising agri-management practices corresponding with the food and environmental security goals goes in line with the studies of nature and environment interrelations, global trends concerning the problem issues of global food security, as well as social and environmental concerns of agriculture development in countries feeding the world, specifically, Ukraine. An identification of new challenges that the global community is facing in while providing enough food (an accessibility, an environmental burden, diversity and quality, a trade potential, etc.) allows to generalize and classify existing eco-intensification targeted solutions. They are classified by novelty (conventional, traditional, intermediate and new platform technologies), by type (technological, management and institutional innovations) and by scale (on-farm and industry/community level).

Європейські країни досягли особливого прогресу в реформуванні системи екологічного оподаткування. Європейський досвід управління екологічними податками може бути запозичений трансформаційними економіками, зокрема Україною, як чудова практика адаптації до світових екологічних стандартів. Вирішальне значення викликає оцінка факторів, що впливають на ефективність реформ екологічного оподаткування, які впроваджуються європейськими країнами. Поряд з такими факторами, як податкова конкуренція та податкова гармонізація, система екологічного оподаткування країни залежить і від багатьох інших макроекономічних параметрів, вивчення яких є актуальним науково-практичним завданням для побудови системи екологічних податків на ефективній основі. Европейские страны добились особого прогресса в реформировании системы экологического налогообложения. Европейский опыт управления экологическими налогами может быть заимствован странами с трансформационной экономикой, в частности Украиной, как отличная практика адаптации к мировым экологическим стандартам. Важнейшее значение имеет оценка факторов, влияющих на эффективность реформ экологического налогообложения, проводимых европейскими странами. Система экологического налогообложения страны зависит не только от таких факторов, как налоговая конкуренция и гармонизация налогов, но и от многих других макроэкономических параметров, изучение которых является актуальной научной и практической задачей для построения эффективной системы экологических налогов. The European countries have made special progress in reforming the environmental tax system. European experience in environmental tax management can be borrowed by transformational economies, Ukraine in particular, as an excellent practice of adapting to global environmental standards. The assessment of factors influencing the effectiveness of environmental tax reforms implemented by the European countries is of crucial concern. Along with such factors as tax competition and tax harmonization, the country's environmental tax system also depends on many other macroeconomic parameters, the study of which is an urgent scientific and practical task for building a system of environmental taxes on an effective basis.

Об’єкт роботи – система економічних відносин, що виникають в процесі реформування системи охорони здоров’я в Україні. Метою даної роботи є економіко-математичне моделювання та прогнозування, розроблення методологічних та методичних засад створення дорожньої карти реформування системи охорони здоров’я в Україні у залежності від визначених експериментальним шляхом прихованих поведінкових реакцій населення на економічні, соціальні та правові заходи реалізації положень медичної реформи. Результатом роботи є побудовані математичні моделі, які кількісно описують існуючі в Україні взаємозв’язки поведінкових, соціальних, економічних та правових вимірів реформування системи охорони здоров’я з урахуванням їх системної взаємодії, синергетичних явних та латентних ефектів, методологія та інструментарій визначення інтегрального рівня здоров’я регіону, логарифмічна модель залежності між рівнем громадського здоров’я населення та економічними, соціальними та поведінковими детермінантами розвитку економіки, модель поведінки споживачів у сегменті здорових продуктів.

У статті обґрунтовано теоретико-методичні підходи до визначення економічної цінності еколого-соціальних функцій (послуг) лісових ресурсів відносно вартісної оцінки запасу деревини, а також сформовані основні напрямки до її використання у контексті сталого просторового лісогосподарювання. Запропонована варіантна класифікація функцій лісових ресурсів, особливість якої полягає у такому: лісові ресурси розглядаються у форматі лісоресурсного простору та простору лісогосподарювання; лісові ресурси представлено у взаємозв’язку з їх різноманітною продуктивністю, яка визначає обсяг потоку екосистемних послуг лісів. З цих позицій розширено систему коефіцієнтів економічної цінності еколого-соціальних функцій (екосистемних послуг) лісових ресурсів у річному вимірі відносно рентної оцінки запасу деревини. В системному форматі сформовано напрямки використання економічної оцінки еколого-соціальних функцій лісових ресурсів: інформаційно-аналітичний та еколого-економічний механізм лісогосподарювання в системі сталого управління лісовим господарством. Інформаційно-аналітичний напрямок включає такі складові: лісовпорядкування; державний кадастр та облік лісів; моніторинг лісів; інвентаризація лісів; наукова лісівничо-екологічна складова. В межах еколого-економічного механізму лісогосподарювання в системі сталого просторового розвитку лісового господарства запропоновано використовувати економічну оцінку еколого-соціальних функцій (екосистемних послуг) за такими напрямками: планування, проектування, програмування, використання та відтворення лісових ресурсів; плата за використання лісових ресурсів на багатоцільовій основі; ціноутворення на екосистемну лісову продукцію та послуги; оцінка ефективності, результативності лісогосподарювання; оцінка економічних збитків в системі еколого-економічної відповідальності; капіталізація лісових ресурсів; сертифікація лісів. В статье обоснованы теоретико-методические подходы к определению экономической ценности эколого-социальных функций (услуг) лесных ресурсов относительно стоимостной оценки запаса древесины, а также сформированы основные направления ее использования в контексте устойчивого пространственного лесохозяйствования. Предложена вариантная классификация функций лесных ресурсов, особенность которой в следующем: лесные ресурсы рассматриваются в формате лесоресурсного пространства и пространства лесохозяйствования; лесные ресурсы представлены во взаимосвязи с их разнообразной производительностью, определяющей объем потока экосистемных услуг лесов. С этих позиций расширена система коэффициентов экономической ценности эколого-социальных функций (экосистемных услуг) лесных ресурсов в годовом измерении относительно рентной оценки запаса древесины. В системном формате сформированы направления использования экономической оценки эколого-социальных функций лесных ресурсов: информационно-аналитический и эколого-экономический механизм лесохозяйствования в системе устойчивого управления лесным хозяйством. Информационно-аналитическое направление включает следующие составляющие: лесоустройство; государственный кадастр и учет лесов; мониторинг лесов; инвентаризация лесов; научная лесоэкологическая составляющая. В рамках эколого-экономического механизма лесохозяйствования в системе устойчивого пространственного развития лесного хозяйства предложено использовать экономическую оценку эколого-социальных функций (экосистемных услуг) по следующим направлениям: планирование, проектирование, программирование, использование и воспроизводство лесных ресурсов; плата за использование лесных ресурсов на многоцелевой основе; ценообразование на экосистемную лесную продукцию и услуги; оценка эффективности, результативности лесохозяйствования; оценка экономического ущерба в системе эколого - экономической ответственности; капитализация лесных ресурсов; сертификация лесов. The article substantiates the theoretical and methodological approaches to determining the economic assessment of ecological and social functions (services) of forest resources in relation to the timber valuation, as well as the main directions for its use in the context of sustainable spatial forestry. A variant classification of forest resources functions is proposed, the peculiarity of which is as follows: forest resources are considered in the format of forest resource space and forest management space; forest resources are presented in relation to their diverse productivity, which determines the volume of forest ecosystem services flow. From these perspectives the coefficient system of economic value of ecological and social functions (ecosystem services) of forest resources in annual measure concerning rent estimation of a wood stock is expanded. In the system format the directions of economic estimation use of ecological and social functions of forest resources are formed as follows: information-analytical and ecological-economic mechanism of forest management in sustainable forestry system. Information and analytical direction includes the following components: forest management; state cadastre and forest accounting; forest monitoring; forest inventory; scientific forestry and ecological component. Within the environmental and economic mechanism of forest management in the system of sustainable spatial forestry development it is offered to use economic assessment of ecological and social functions (ecosystem services) in the following directions: planning, designing, programming, exploitation and reproduction of forest resources; payment for the forest resources use on a multi – purpose basis; pricing for ecosystem forest products and services; evaluation of forestry effectiveness; assessment of economic losses in the system of ecological and economic responsibility; capitalization of forest resources; forest certification.

Мобільність людських ресурсів, що виникає під впливом різноманітних причин, характерна для будьяких етапів розвитку людства, що в сучасних умовах під впливом глобалізації набуває особливих масштабів. Серед традиційних причин таких просторових переміщень є не лише пошук кращих умов життя та заробітку, а й прагнення нових вражень та знань. Таким чином, одним із основних форм мобільності є туризм та міграція. Зростаюча роль освіти як однієї із основних цілей сталого розвитку забезпечую розвиток її на міжнародному просторі, що пов’язано з такими явищами як освітній туризм та освітня міграція. Незважаючи на існуючі напрацювання в даній темі, їх економічна сутність та диференціація залишається не до кінця зрозумілою, що зумовлює актуальність даного дослідження та його основну мету. В результати цього на основі семантичного аналізу досліджено спочатку сутність туризму та міграції як базових категорій, потім переходячи до освітньої міграції та освітнього туризму. Проведений теоретичний аналіз економічної сутності виявив, що обидва терміни передбачають просторове переміщення людських ресурсів з метою отримання освітніх послуг, які є формами більш ширшого поняття «академічної мобільності». З метою їх розмежування виділено наступні ознаки: умовна тривалість, запланованість, умова повернення в країну проживання, умова працевлаштування в країні поїздки, отриманні підтверджуючого документа про проходження навчання, добровільний характер, правовий статус особи та право на проживання. Основна відмінність виявлена за ознакою умовна тривалість, що є короткостроковою для освітнього туризму та довгостроковою для освітньої міграції. Щодо решти ознак вони є подібними з невеликими поправками: наприклад, умова працевлаштування в країні поїздки виконується для освітньої міграції лише у вигляді підробітки в ході навчання, або умова отримання підтверджуючого документа про проходження навчання варіюється для туризму залежно від форми освітньої послуги (формального чи неформального характеру, що може як мати певний диплом, сертифікат, так і ні); правовий статус особи проявляється як емігрант та турист з різним документальним оформленням та правом на проживання . Отримані напрацювання є важливими для подальшого дослідження даної проблематики та термінологічно-нормативного розмежування освітнього туризму та освітньої міграції для правильної організації держаної політики в даних напрямах. The mobility of human resources, which arises under the influence of various reasons, is characteristic of any stage of human development, which in modern conditions under the influence of globalization acquires special proportions. Among the traditional reasons for such spatial movements is not only the search for better living conditions and earnings, but also the desire for new experiences and knowledge. Thus, one of the main forms of mobility is tourism and migration. The growing role of education as one of the main goals of sustainable development ensures its development in the international space, which is associated with such phenomena as educational tourism and educational migration. Despite the existing developments in this topic, their economic essence and differentiation is not fully understood, which determines the relevance of this study and its main purpose. As a result, on the basis of semantic analysis, the essence of tourism and migration as basic categories was studied first, then moving on to educational migration and educational tourism. The theoretical analysis of the economic essence revealed that both terms imply the spatial movement of human resources in order to obtain educational services, which are forms of a broader concept of "academic mobility". In order to distinguish them, the following features are identified: conditional duration, planning, condition of return to the country of residence, condition of employment in the country of travel, obtaining a supporting document of training, voluntary nature, legal status and right to residence. The main difference is identified by the conditional duration, which is short-term for educational tourism and long-term for educational migration. In other respects, they are similar with minor modifications: for example, the condition of employment in the country of travel is fulfilled for educational migration only in the form of part-time study, or the condition of obtaining a certificate confirming training varies for tourism depending on the form of educational service (formal or informal). , which may or may not have a certain diploma, certificate); the legal status of a person is manifested as an emigrant and a tourist with different documentation and the right to reside. The obtained developments are important for further study of this issue and terminological and normative delimitation of educational tourism and educational migration for the proper organization of public policy in these areas.

У статті аналізується важливість туризму для соціально-економічної системи країни, а також здійснюється оцінка тенденцій розвитку сфери туризму за сучасних умов впливу пандемії COVID-19. Обґрунтовано можливі шляхи подолання наслідків пандемії для туристичної галузі в Україні та відновлення її позицій на світовому ринку туристичних послуг. В статье анализируется важность туризма для социально-экономической системы страны, а также осуществляется оценка тенденций развития сферы туризма в современных условиях воздействия пандемии COVID-19. Обоснованно возможные пути преодоления последствий пандемии для туристической отрасли в Украине и укрепление ее позиций на мировом рынке туристических услуг. The article analyzes the importance of tourism for the socio-economic system country, as well as an assessment of trends in the development of tourism in current context of the impact of the COVID-19 pandemic. Reasonably possible ways to overcome the consequences of the pandemic for the tourism industry in Ukraine and strengthen its position in the global tourism market.

У статті представлено результати дослідження перспектив розвитку сільського туризму в Сумській області як одного з актуальних напрямків туристичного бізнесу. Метою дослідження є визначити шанси Сумської області для надання послуг сільського туризму; вивчення цільової аудиторії домогосподарств, що приймають туристів у сільській місцевості; визначення мотивів потенційних клієнтів, що спонукали їх до здійснення вибору місця відпочинку; з’ясування того, які саме послуги бажали б отримувати туристи під час відпочинку в садибах. Основним методом одержання даних і знань є опитування цільової аудиторії за допомогою складених анкет. Визначено, що розвиток сільського туризму може бути чинником створення позитивного іміджу сільських територій та дозволить залучити більше інвестицій в регіони. Сільські райони мають багату культурну та природну спадщину у всьому світі. Таким чином, його різноманітність може стати величезним надбанням для тих, хто хоче розвиватися в сільському туризмі. Ми проаналізували ставлення респондентів до такого виду туристичних послуг та визначили напрямки їх розвитку на Сумщині. Опитування респондентів проводилося для вивчення їх ставлення до таких видів туризму як маршрутно-пізнавальний; санаторнооздоровчий; етнографічний; спортивний; екологічний. Визначено, з ким респонденти найчастіше виїжджають на відпочинок; на що споживачі, в першу чергу, звертають увагу при виборі відпочинку; чи бували респонденти на Сумщині (якщо так, то як часто). У ході дослідження проаналізовано, які послуги від домогосподарства клієнти бажали б отримувати під час відпочинку у селі. Серед таких послуг, – проживання; харчування; екскурсії до різних заповідних куточків Сумщини, на музичні та мистецькі фестивалі; кінні прогулянки; оренда велосипедів, човнів; рибальство; полювання; збір ягід, грибів, трав; заняття землеробством; догляд за худобою; заняття народними ремеслами тощо. Отримані результати можуть бути використані для розробки муніципальних та державних програм, що стосуються інфраструктури туристичних послуг у сільській місцевості. The article presents the results of a study of the prospects for the development of rural tourism in the Sumy region as one of the current areas of tourism business. The purpose of the study is to determine the chances of Sumy region to provide rural tourism services; study of the target audience of households receiving tourists in rural areas; determining the motives of potential customers that prompted them to choose a place of rest; finding out exactly what services tourists would like to receive during their stay in the estates. The main method of obtaining data and knowledge is to survey the target audience using questionnaires. It is determined that the development of rural tourism can be a factor in creating a positive image of rural areas and attract more investment. Rural areas have a rich cultural and natural heritage around the world. Thus, its diversity can be a huge asset for those who want to develop in rural tourism. We analyzed the attitude of respondents to this type of tourist services and identified the directions of their development in Sumy region. The survey of respondents was conducted to study their attitude to such types of tourism as route-cognitive; sanatorium and health; ethnographic; sports; ecological. It is determined with whom respondents most often go on vacation; what consumers, first of all, pay attention to when choosing a vacation; whether there were respondents in Sumy region (if so, how often). The study analyzed which services from the household customers would like to receive during a holiday in the village. Among such services are accommodation; food; excursions to various protected areas of Sumy region, to music and art festivals; horseback riding; bicycle and boat rental; fishing; hunting; collection of berries, mushrooms, herbs; farming; cattle care; folk crafts, etc. The obtained results can be used for the development of municipal and state programs related to the infrastructure of tourist services in rural areas.

У роботі констатутується, що в Україні відсутні необхідні та ефективні соціально-економічні механізми, нормативно-правові акти, в яких були б визначені параметри продовольчої безпеки в умовах розвитку євроінтеграційних процесів. Сучасне розвинуте європейське суспільство повинно мати можливість споживати безпечне для здоров’я та достатньо дешеві продукти харчування. З цих позицій проведений аналіз тенденцій розвитку міжнародних ринків сільськогосподарських товарів та послуг довів, що урахування екологічної складової в системі забезпечення продовольчої безпеки потребує застосування ринково-орієнтованих організаційно-економічних механізмів ефективного агрогосподарювання. У роботі сформовано визначення організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення у контексті розвитку міжнародних торгівельних відносин. В работе констатируется, что в Украине отсутствуют необходимые и эффективные социально-экономические механизмы, нормативно-правовые акты, в которых были бы определены параметры продовольственной безопасности в условиях развития интеграционных процессов. Современное развитое европейское общество должно иметь возможность потреблять безопасное для здоровья и достаточно дешевые продукты питания. С этих позиций проведенный анализ тенденций развития международных рынков сельскохозяйственных товаров и услуг доказал, что учет экологической составляющей в системе обеспечения продовольственной безопасности требует применения рыночно-ориентированных и организационно-экономических механизмов эффективного агрохозяйствования. В работе сформировано понятие организационно-экономического механизма продовольственного обеспечения в контексте развития международных торговых отношений. The paper states that in Ukraine there are no necessary and effective socio-economic mechanisms, regulations, which would determine the parameters of food security in the development of European integration processes. Today's developed European society must be able to consume safe and fairly cheap food. From these positions, the analysis of trends in international markets for agricultural goods and services proved that taking into account the environmental component in the food security system requires the use of market-oriented organizational and economic mechanisms of efficient agriculture. The definition of organizational and economic mechanism of food supply in the context of development of international trade relations is formed in the work.

This paper formulates the basic provisions that determine the organizational and innovative basis for the formation of cluster structures in waste management to ensure a healthy environment and health disease prevention. The structural and functional scheme of creating and functioning the environmental and resource cluster of waste management has been substantiated. Features of the formation of the complex mechanism of cluster management have been outlined. The main purpose of the research is to develop the conceptual principles and mechanisms of organizational and innovative development of clusters for ensuring environmentally healthy and safe, resource-oriented waste management at the regional level.

У статті узагальнено теоретико-методологічні принципи інтегральної оцінки національної безпеки у контексті сталого просторового розвитку. У роботі акцент зроблено на тому, що інтегрована (комплексна) соціо-еколого-економічна оцінка національної безпеки у теоретико-концептуальному форматі повинна бути побудована відповідно до методології сталого розвитку. Варто зазначити, що в теорії економічної безпеки ставиться питання про структурно-оціночну побудову національної (економічної) безпеки у відповідності з методологією сталого розвитку. Це обумовило розглядати національна безпеку як соціо-еколого-економічну. Проаналізовано варіації системи індикаторних показників, які характеризують рівень сталого розвитку. Зроблено висновок про те, що цілеспрямоване управління соціально-економічними процесами та національною безпекою з метою досягнення сталого просторового розвитку, встановлення нових екологічних і соціальних пріоритетів держави веде до зміни системи оцінок, за допомогою яких ухвалюються рішення. І тут сфокусовано увагу на тому, що не існує єдиної системи формування індикаторів сталого розвитку, зокрема, і у контексті оцінки ефективності екологічного оподаткування. Розглянуті окремі складові національної безпеки та індикаторні показники у контексті вирішення проблеми оцінки ефективності застосування системи екологічного оподаткування. Обґрунтовано визначальні структурні компоненти та основні показники економічної, енергетичної та екологічної безпеки у взаємозв'язку із системою екологічного оподаткування. Окремо розглянуто визначальні показники лісової безпеки. Зроблено акцент на методології формування алгоритму побудови комплексної рейтингової оцінки складових національної безпеки. В статье обобщены теоретико-методологические принципы интегральной оценки национальной безопасности в контексте устойчивого пространственного развития. В работе акцент сделан на том, что интегрированная (комплексная) социо-эколого-экономическая оценка национальной безопасности в теоретико-концептуальном формате должна быть построена в соответствии с методологией устойчивого развития. Стоит отметить, что в теории экономической безопасности ставится вопрос о структурно-оценочном построении национальной (экономической) безопасности в соответствии с методологией устойчивого развития. Это обусловило рассматривать национальную безопасность как социо-эколого-экономическую. Проанализированы вариации системы индикаторных показателей, характеризующих уровень устойчивого развития. Сделан вывод о том, что целенаправленное управление социально-экономическими процессами и национальной безопасностью с целью достижения устойчивого пространственного развития, установления новых экологических и социальных приоритетов государства ведет к изменению системы оценок, с помощью которых принимаются решения. И здесь сфокусировано внимание на том, что не существует единой системы формирования индикаторов устойчивого развития, в том числе и в контексте оценки эффективности экологического налогообложения. Рассмотрены отдельные составляющие национальной безопасности и индикаторные показатели в контексте решения проблемы оценки эффективности применения системы экологического налогообложения. Обоснованно определяющие структурные компоненты и основные показатели экономической, энергетической и экологической безопасности во взаимосвязи с системой экологического налогообложения. Отдельно рассмотрены определяющие показатели лесной безопасности. Сделан акцент на методологии формирования алгоритма построения комплексной рейтинговой оценки составляющих национальной безопасности. The article summarizes the theoretical and methodological principles of integrated assessment of national security in the context of sustainable spatial development. The emphasis is on the fact that the integrated (comprehensive) socio-ecological and economic assessment of national security in the theoretical and conceptual format should be built in accordance with the methodology of sustainable development. It should be noted that the theory of economic security raises the question of structural and evaluative construction of national (economic) security in accordance with the methodology of sustainable development. This led to the consideration of national security as socio-ecological and economic. Variations of the system of indicators that characterize the level of sustainable development are analyzed. It is concluded that the purposeful management of socio-economic processes and national security in order to achieve sustainable spatial development, the establishment of new environmental and social priorities of the state has led to a change in the assessment system. Here, attention is focused on the fact that there is no single system for the formation of indicators of sustainable development, in particular, in the context of assessing the effectiveness of environmental taxation. Some components of national security and indicators in the context of solving the problem of assessing the effectiveness of the environmental taxation system are considered. The structural components and main indicators of economic, energy and environmental security in relation to the system of environmental taxation are substantiated. Indicators of forest safety are considered separately. Emphasis is placed on the methodology of forming the algorithm for constructing a comprehensive rating assessment of national security components.

У роботі заначається, що екосистемна єдність і взаємозалежність функціонування лісових і агарних біогеоценозів об'єктивно обумовлює необхідність і доцільність формування і розвитку регіональних інтегрованих підприємницьких структур кластерного типу, спрямованих на агролісомеліоративне облаштування територій у вигляді системи захисних лісових насаджень, полезахисних смуг, ділянок аграрних лісів. Зокрема при регулюванні природогосподарювання у рамках лісоземельних відносин держава, на наш погляд, повинна сприяти формуванню, становленню і розвитку територіальних лісогосподарських комплексів кластерного типу для забезпечення екологічно сталого лісокористування та агроприродокористування на основі збільшення лісомеліоративних заходів. В работе отмечается, что экосистемная единство и взаимозависимость функционирования лесных и аграрных экосистем объективно обусловливает необходимость и целесообразность формирования и развития региональных интегрированных предпринимательских структур кластерного типа, направленных на агролесомелиоративных обустройства территорий в виде системы защитных лесных насаждений, полезащитных полос, участков аграрных лесов. В частности, при регулировании природохозяйствования в рамках лисоземельних отношений государство, на наш взгляд, должна способствовать формированию, становлению и развитию территориальных лесохозяйственных комплексов кластерного типа для обеспечения экологически устойчивого лесопользования и агроприродопользования на основе увеличения лесомелиоративных мероприятий. The paper concludes that the ecosystem unity and interdependence of forest and agar biogeocenoses objectively determines the need and feasibility of formation and development of regional integrated business structures of cluster type, aimed at agroforestry landscaping in the form of a system of protective forest plantations, fields, fields. In particular, in regulating nature management within the framework of forest land relations, the state, in our opinion, should promote the formation, formation and development of territorial forestry complexes of cluster type to ensure environmentally sustainable forest management and agro-nature management based on increasing forest reclamation measures.

У статті визначено основні стратегічні орієнтири розвитку механізму державного регулювання ефективності екологічного оподаткування у системі забезпечення національної безпеки просторового розвитку. Сформовано критеріальну основу аналізу результативності реалізації цільових функцій екологічних податків у контексті подальшої імплементації екологічного оподаткування в Україні, а також оцінки еколого-економічної ефективності природоохоронних заходів. Зроблено акцент на необхідності оцінки впливу тіньової економіки на результативність екологічного оподаткування. Окреслено основні принципові положення удосконалення системи екологічного оподаткування. В статье определены основные стратегические ориентиры развития механизма государственного регулирования эффективности экологического налогообложения в системе обеспечения национальной безопасности пространственного развития. Сформирован критериальную основу анализа результативности реализации целевых функций экологических налогов в контексте дальнейшей имплементации экологического налогообложения в Украине, а также оценки эколого-экономической эффективности природоохранных мероприятий. Сделан акцент на необходимости оценки влияния теневой экономики на результативность экологического налогообложения. Определены основные принципиальные положения совершенствования системы экологического налогообложения. The article identifies the main strategic guidelines for the development of the mechanism of state regulation of the effectiveness of environmental taxation in the system of national security of spatial development. The criterion basis of the analysis of efficiency of realization of target functions of ecological taxes in the context of the further implementation of ecological taxation in Ukraine, and also an estimation of ecological and economic efficiency of nature protection measures is formed. Emphasis is placed on the need to assess the impact of the shadow economy on the effectiveness of environmental taxation. The main principles of improving the system of environmental taxation are outlined.

У монографії викладено теоретичні положення реалізації концепцію інклюзивного зростання, проаналізовано основні методичні підходи до оцінювання рівня інклюзивності економіки країни, розроблено методичні положення до оцінювання рівня соціального, економічного та політичного розвитку країни, досліджено закордонний досвід участі держави у підтримці соціального підприємництва, а також визначено основні напрямки удосконалення національної економіки в контексті імплементації концепції інклюзивного зростання. Досліджено тіньові процеси та легалізацію кримінальних доходів як основні перешкоди на шляху до переходу на модель інклюзивного розвитку країни. Проаналізовано роль екологічних податків у забезпеченні стабільного економічного розвитку з урахуванням принципів інклюзивності. The monograph outlines the theoretical provisions for implementing the concept of inclusive growth, analyzes the main methodological approaches to assessing the level of inclusiveness of the country's economy, develops guidelines for assessing the level of social, economic and political development, explores foreign experience of state participation in supporting social entrepreneurship. improving the national economy in the context of implementing the concept of inclusive growth. Shadow processes and legalization of criminal proceeds as the main obstacles on the way to the transition to the model of inclusive development of the country are studied. The role of environmental taxes in ensuring stable economic development taking into account the principles of inclusiveness is analyzed.

У роботі зазначається, що аутсорсинг є невід’ємним інструментом підвищення ефективності роботи промислового виробництва та забезпечення конкурентоспроможності міжнародного бізнесу на глобальних ринках у розвинених країнах світу. І саме міжнародний аутсорсинг є одним з найбільш динамічних, складних та інноваційних процесів у глобальній економіці. Аналіз сучасних тенденцій розвитку ринку міжнародного аутсорсингу характеризуються певними визначальними особливостями, що дало змогу сформувати поняття міжнародного аутсорсингу у мінливому бізнес-середовищі. В работе отмечается, что аутсорсинг является неотъемлемым инструментом повышения эффективности работы промышленного производства и обеспечения конкурентоспособности международного бизнеса на глобальных рынках в развитых странах мира. И именно международный аутсорсинг является одним из наиболее динамичных, сложных и инновационных процессов в глобальной экономике. Анализ современных тенденций развития рынка международного аутсорсинга характеризуются определенными определяющими особенностями, что позволило сформировать понятие международного аутсорсинга в меняющемся бизнес-среде. The paper notes that outsourcing is an integral tool to increase the efficiency of industrial production and ensure the competitiveness of international business in global markets in developed countries. And international outsourcing is one of the most dynamic, complex and innovative processes in the global economy. Analysis of current trends in the international outsourcing market is characterized by certain defining features, which allowed to form the concept of international outsourcing in a changing business environment.

Сучасний стан просторово-територіального розвитку рекреаційно-туристичного природокористування в Україні характеризується тим, що країна має значний природно-ресурсний потенціал, унікальні рекреаційні ресурси, а також цінний природний заповідний фонд. Основні принципи ведення лісового господарства в природних рекреаційних лісах та ключові лісогосподарські заходи в рекреаційних лісах розглянуто в цій роботі. Слід зазначити, що проблема інтегрованої системної оцінки лісового капіталу є актуальною для рекреаційного використання лісових земель, а також для формування ефективних рішень в механізмі управління. Розроблена та представлена схема системи оцінки рекреаційного управління лісовими насадженнями. Визначено основні цілі управління екосистемами лісових територій в контексті забезпечення збалансованого рекреаційного управління лісовими масивами. Було зроблено висновок, що комплексна та систематична оцінка рекреаційного управління лісовими насадженнями на основі застосування методології природного капіталу та концепції загальної економічної вартості повинна стати ефективним важелем у ринково орієнтованому механізмі управління лісами в просторовому та територіальному форматі. Современное состояние пространственно-территориального развития рекреационно-туристического природопользования в Украине характеризуется тем, что страна имеет значительный природно-ресурсный потенциал, уникальные рекреационные ресурсы, а также ценный природный заповедный фонд. Основные принципы ведения лесного хозяйства в природных рекреационных лесах и ключевые лесохозяйственные мероприятия в рекреационных лесах рассмотрены в этой работе. Следует отметить, что проблема интегрированной системной оценки лесного капитала актуальна для рекреационного использования лесных земель, для формирования эффективных решений в механизме управления. Разработана и представлена схема системы оценки рекреационного управления лесными насаждениями. Определены основные цели управления экосистемами лесных территорий в контексте обеспечения сбалансированного рекреационного управления лесными массивами. Был сделан вывод, что комплексная и систематическая оценка рекреационного управления лесными насаждениями на основе применения методологии природного капитала и концепции общей стоимости должна стать эффективным рычагом в рыночно ориентированном механизме управления лесами в пространственном и территориальном формате. The current state of spatial and territorial development of recreational and tourist nature management in Ukraine is characterised by the fact that the country has significant natural resource potential, unique recreational resources, as well as a valuable natural reserve fund. The main principles of forestry management in natural recreational forests and the key forestry activities in recreational forests have been considered in this paper. It should be noted that the problem of an integrated system assessment of forest capital is relevant for the recreational use of forest lands, since it is necessary to evaluate, as far as possible, and more fully, all of its components, for the formation of effective decisions in the management mechanism. The scheme of the assessment system of the Recreational Forestland Management has been developed and represented. The main objectives of ecosystem management of forest areas in the context of providing balanced recreational forestland management have been determined . It was concluded that comprehensive and systematic assessment of recreational forestland management based on the application of the natural capital methodology and the concept of total economic value (value) should become an effective lever in the market-oriented mechanism of forest management in the spatial and territorial format .

У статті сформульовано принципові положення, які визначають організаційно-інноваційну основу формування кластерних структур у сфері поводження з відходами для попередження захворювань у регіоні. Обґрунтовано структурно-функціональну схему створення та функціонування еколого-ресурсного кластеру поводження з відходами. Окреслено особливості формування комплексного механізму управління кластером. Метою статті є удосконалення концептуальних принципів та механізмів організаційно-інноваційного розвитку кластерів для забезпечення у регіоні екологічно безпечного, здорового та ресурсоорієнтованого поводження з відходами. Авторами висунута гіпотеза про доцільність та необхідність застосування теорії регіональних кластерів для вирішення еколого-економічних проблем поводження з відходами, які генеруються на певній території підприємствами різних галузей економіки. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення питання поступового досягнення сталого екологічно збалансованого регіонального розвитку засвідчила, що виникає необхідність формування стратегічних напрямів кластерних взаємодій підприємств, організацій різних галузей національного господарства та державних управлінських структур. Саме тому актуалізується проблема створення інтегрованих бізнес-підприємницьких структур та відповідних організаційно-економічних механізмів, які б забезпечували інноваційно-інвестиційні, фінансовоекономічні, соціально-екологічні основи для вирішення багатоаспектної проблеми утворення, знешкодження відходів та їх використання як вторинної сировини з метою забезпечення «здорового» сталого розвитку. В статье сформулированы принципиальные положения, определяющие организационно-инновационную основу формирования кластерных структур в области обращения с отходами для предупреждения заболеваний в регионе. Обоснованно структурно-функциональную схему создания и функционирования эколого-ресурсного кластера обращения с отходами. Обозначены особенности формирования комплексного механизма управления кластером. Целью статьи является усовершенствование концептуальных принципов и механизмов организационно-инновационного развития кластеров для обеспечения в регионе экологически безопасного, здорового и ресурсоориентированного обращения с отходами. Авторами выдвинута гипотеза о целесообразности и необходимости применения теории региональных кластеров для решение эколого-экономических проблем обращения с отходами, генерируемыми на определенной территории предприятиями разных отраслей экономики. Систематизация литературных источников и подходов к решению вопроса постепенного достижения устойчивого экологически сбалансированного регионального развития показала, что возникает необходимость формирования стратегических направлений кластерных взаимодействий предприятий, организаций разных отраслей национального хозяйства и государственных управленческих структур. Именно поэтому актуализируется проблема создания интегрированных бизнес-предпринимательских структур и соответствующих организационно-экономических механизмов, обеспечивающих инновационно-инвестиционные, финансово-экономические, социально-экологические основы для решения многоаспектной проблемы образования, обезвреживания отходов и их использование в качестве вторичного сырья с целью обеспечения «здорового» устойчивого развития. This paper formulates the basic provisions that determine the organizational and innovative basis for the formation of cluster structures in waste management to ensure a healthy environment and health disease prevention. The structural and functional scheme of creating and functioning the environmental and resource cluster of waste management has been substantiated. Features of the formation of the complex mechanism of cluster management have been outlined. The main purpose of the research is to develop the conceptual principles and mechanisms of organizational and innovative development of clusters for ensuring environmentally healthy and safe, resource-oriented waste management at the regional level. From these perspectives, the relevance of the discussion of this scientific and practical issue is creating integrated business and entrepreneurial structures, appropriate organizational and economic mechanisms that would provide innovation, investment, financial and economic, socio-environmental framework to address the multidimensional problem of generation, disposal and use the secondary raw materials in the context of healthy and sustainable development.

Глобалізація міжнародних торговельних відносин - одна із найважливіших передумов економічного розвитку країн. У роботі констатовано, що активна залученість країни у світову торгівлю, що неминуче веде до більшої відкритості економіки і, зокрема, призводить до пошуку певних компромісів. Зростаюче навантаження на природні ресурси вимагає розглядати міжнародні торговельні відносини в екологічному вимірі. Екологізацію міжнародних торговельних відносин розглянуто як необхідну передумову переходу до сталого (збалансованого) розвитку. Глобализация международных торговых отношений - одна из важнейших предпосылок экономического развития стран. В работе констатировано, что активная вовлеченность страны в мировую торговлю, что неизбежно ведет к большей открытости экономики и, в частности, приводит к поиску определенных компромиссов. Возрастающую нагрузку на природные ресурсы требует рассматривать международные торговые отношения в экологическом измерении. Экологизацию международных торговых отношений рассмотрена как необходимая предпосылка перехода к устойчивому (сбалансированному) развитию. Globalization of international trade relations is one of the most important prerequisites for economic development of countries. The paper states that it is active the country's involvement in world trade, which inevitably leads to greater openness of the economy and, in particular, leads to the search for certain compromises. The growing burden on natural resources requires consideration of international trade relations in the environmental dimension. The greening of international trade relations is considered a necessary prerequisite for the transition to sustainable (balanced) development.

У роботі безпека розглядається в контексті результата соціально-екологічної та економічної діяльності у забезпеченні безпеки суспільства, держави та особистості, що має багаторазову об'єктивність, а саме: існує здатність системи запобігати збитку в різних сферах суспільного виробництва; стан охорони певних об’єктів господарської та соціально-екологічної діяльності. Сучасна наукова інтерпретація національної безпеки передбачає розгляд таких змістових компонентів: 1) політична безпека; 2) державна безпека; 3) військова безпека; 4) економічна безпека; 5) соціальне забезпечення; 6) гуманітарна безпека; 7) науково-технічна безпека; 8) екологічна безпека; 9) інформаційна безпека. У роботі зроблено висновок, що для обґрунтування сценарію забезпечення національної безпеки, необхідно застосовувати передбачувальні технології, зокрема методи евристичного прогнозування. Отже, після визначення сценарію збалансованого розвитку економічної безпеки необхідно встановити ієрархію проблем і створити цілі. Тоді стосовно цього сценарію слід розробити підсистеми імітаційної моделі, тобто для кожної підсистеми (економічної, екологічної та соціальної) може бути сформована конкретна методологічна модель. Це загальна схема оцінки параметрів економічної безпеки. Це залежить, зокрема, від особливостей раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. І за цими перспективами обираються критерії та методи систематичної оцінки екологізації суспільного виробництва. В работе рассматривается безопасность в контексте результата социально-экологической и экономической деятельности в обеспечении безопасности общества, государства и личности ,что имеет многократную объективность, а именно: существует способность системы предотвращать ущерб в различных сферах общественного производства; состояние охраны определенных объектов хозяйственной и социально-экологической деятельности. Современная научная интерпретация национальной безопасности предполагает рассмотрение таких содержательных компонентов: 1) политическая безопасность; 2) государственная безопасность; 3) военная безопасность; 4) экономическая безопасность; 5) социальное обеспечение; 6) гуманитарная безопасность; 7) научно-техническая безопасность; 8) экологическая безопасность; 9) информационная безопасность. В работе сделан вывод, что для обоснования сценария обеспечения национальной безопасности, необходимо применять такие технологии как методы эвристического прогнозирования. Итак, после определения сценария сбалансированного развития экономической безопасности необходимо установить иерархию проблем и создать цели. Тогда по этому сценарию следует разработать подсистемы имитационной модели, то есть для каждой подсистемы (экономической, экологической и социальной) может быть сформирована конкретная методологическая модель. Это общая схема оценки параметров экономической безопасности. Это зависит, в частности, от особенностей рационального природопользования и охраны окружающей среды. И относительно перспектив выбираются критерии и методы систематической оценки экологизации общественного производства. The paper considers security in the context of the result of socio-ecological and economic activities in ensuring the security of society, the state and the individual has multiple objectivity, namely: there is the ability of the system to prevent damage in various spheres of social production; the state of protection of certain objects of economic and socio-ecological activity; the ability of the developed system of security measures. The modern scientific interpretation of national security presupposes consideration of the following substantive components: 1) political security; 2) state security; 3) military security; 4) economic security; 5) social security; 6) humanitarian security; 7) scientific and technical safety; 8) environmental safety; 9) information security. The paper concludes that in order to substantiate the scenario of ensuring national security (in particular, its constituent parts), it is necessary to use predictive technologies, in particular, methods of heuristic forecasting. So, after determining the scenario of balanced development of economic security, it is necessary to establish a hierarchy of problems and create goals. Then, according to this scenario, subsystems of the simulation model should be developed, that is, a specific methodological model can be formed for each subsystem (economic, environmental and social). This is a general scheme for assessing the parameters of economic security. It depends, in particular, on the features of rational nature management and environmental protection, and can be more or less detailed. And according to these prospects, the criteria and methods for the systematic assessment of the greening of social production are selected.

У роботі зазначається необхідність аналізу просторового розвитку лісового господарства в рамках регіональної економіки в контексті формування підходу ,що дає можливість вивчати особливості еколого-економічних систем, механізми інтегрування їх елементів до регіонального простору, встановлювати закономірності функціонування, формувати на цій основі оптимізаційні моделі територіальної організації та стратегічні пріоритети розвитку територіальних та галузевих систем. В работе отмечается необходимость анализа пространственного развития лесного хозяйства в рамках региональной экономики в контексте формирования подхода, что позволяет изучать особенности эколого-экономических систем, механизмы интеграции их элементов в региональный пространства, устанавливать закономерности функционирования, формировать на этой основе оптимизационные модели территориальной организации и стратегические приоритеты развития территориальных и отраслевых систем. The paper notes the need to analyze the spatial development of forestry in the regional economy in the context of the approach, which allows to study the features of ecological and economic systems, mechanisms of integrating their elements into the regional space, to establish patterns of functioning, to form optimization models priorities for the development of territorial and sectoral systems.

У статті поглиблені принципи екологічного оподаткування у контексті соціально-еколого-економічної безпеки просторового розвитку. Розкрито теоретико-методологічну основу формування екологічного оподаткування в системі суспільних екологічних затрат та механізмів регулювання платного природно-ресурсного господарювання. Сформовано основні напрями макроекономічного аналізу результативності екологічного оподаткування. Обґрунтовано методологію урахування екологічних платежів та еколого-економічних ризиків при оцінці ефективності природоохоронних заходів. Окреслено основні проблемні ситуації екологічного оподаткування, що негативно впливають на стан соціо-еколого-економічної безпеки у галузевому та просторовому вимірі. Охарактеризовано прояви впливу тіньової економіки на загрози екологічної безпеки країни. В статье углублены принципы экологического налогообложения в контексте социально-эколого-экономической безопасности пространственного развития. Раскрыта теоретико-методологическая основа формирования экологического налогообложения в системе общественных экологических затрат и механизмов регулирования платного природно-ресурсного хозяйствования. Сформированы основные направления макроэкономического анализа результативности экологического налогообложения. Обоснованно методологию учета экологических платежей и эколого-экономических рисков при оценке эффективности природоохранных мероприятий. Определены основные проблемные ситуации экологического налогообложения, которые негативно влияют на состояние социо-эколого-экономической безопасности в отраслевом и пространственном измерении. Охарактеризованы проявления влияния теневой экономики на угрозы экологической безопасности страны. The article focuses on the features of environmental taxation in the context of ensuring the socio-ecological and economic security of the space development. The theoretical and methodological basis of formation of ecological taxation in the system of social and ecological costs and mechanisms of regulation of paid natural resource use has been considered. The main directions of the macroeconomic analysis of environmental taxation have been formed. The methodology of environmental payments and ecological and economic risks taking into account the effectiveness of environmental protection measures has been substantiated. The main problem situations of environmental taxation, which negatively influence the state of socio-ecological and economic security, have been outlined.

У роботі зазначається, що стратегування як організаційно-економічний та управлінський інструментарій (метод) з відповідними механізмами на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, одночасно є процесом і результатом на різних ієрархічних рівнях сталого просторового розвитку національного лісового комплексу. Констатовано,що сучасна трансформація простору лісогосподарювання у національному лісовому комплексі потребує масштабної екологізації лісокористування та екосистемного ведення лісового господарства на інноваційно-підприємницькій основі. В работе отмечается, что стратегирование как организационно-экономический и управленческий инструментарий (метод) с соответствующими механизмами на стратегическом, тактическом и оперативном уровнях, одновременно является процессом и результатом на различных иерархических уровнях устойчивого пространственного развития национального лесного комплекса. Констатировано, что современная трансформация пространства лесохозяйствования в национальном лесном комплексе требует масштабной экологизации лесопользования и экосистемного ведения лесного хозяйства на инновационно-предпринимательской основе. The paper notes that strategizing as an organizational, economic and management tool (method) with appropriate mechanisms at the strategic, tactical and operational levels, is both a process and a result at different hierarchical levels of sustainable spatial development of the national forest complex. It is stated that the modern transformation of the forest management space in the national forest complex requires large-scale greening of forest use and ecosystem forest management on an innovative and entrepreneurial basis.

Актуальність дослідження концептуально-методологічних підходів до оцінки еколого-економічних збитків у природно-ресурсній сфері та соціально-еколого-економічних системах на різних ієрархічних рівнях просторового розвитку обумовлює впровадження екологічно чистих виробництв. Вирішення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, збереження екологічної якості довкілля на різних просторових рівнях природогосподарювання не може бути забезпечено за рахунок постійного збільшення капіталовкладень. Констатовано, що системна оцінка наслідків впливу антропогенних факторів і виробничих відносин на стан природних ресурсів, якість навколишнього середовища відноситься до галузі прикладних системних досліджень, тобто до системного аналізу. Актуальность исследования концептуально-методологических подходов к оценке эколого-экономического ущерба в природно-ресурсной сфере и социально-эколого-экономических системах на разных иерархических уровнях пространственного развития обуславливает внедрение экологически чистых производств. Решение рационального использования и воспроизводства природных ресурсов, сохранения экологического качества окружающей среды на различных пространственных уровнях природогосподарювання не может быть обеспечено за счет постоянного увеличения капиталовложений. Констатировано, что системная оценка последствий воздействия антропогенных факторов и производственных отношений на состояние природных ресурсов, качество окружающей среды относится к области прикладных системных исследований, то есть к системному анализу. The relevance of the study of conceptual and methodological approaches to the assessment of ecological and economic losses in the natural resource sphere and socio-ecological and economic systems at different hierarchical levels of spatial development determines the introduction of environmentally friendly industries. The solution of rational use and reproduction of natural resources, preservation of ecological quality of environment at various spatial levels of nature management cannot be provided at the expense of constant increase of investments. It is stated that the systematic assessment of the consequences of the impact of anthropogenic factors and production relations on the state of natural resources, the quality of the environment belongs to the field of applied systems research, ie to system analysis.

Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків.

У роботі зазнчено те, що структура системної оцінки просторово-територіального екологічно чистого природогосподарювання, а саме горизонтальний її зріз, безумовно, передбачає економічну, соціальну та екологічну оцінки та різні їх сполучення, так звані сукупні оцінки.В роботі зроблено акцент на тому, що економічний аспект для стейкхолдерів є найбільш важливою, інтегрованою складовою всієї системи оцінки чистого виробництва. Від результатів економічної оцінки значною мірою залежать подальші дії особи, що приймає рішення відносно стратегії, наприклад, капіталізації природоресурсного потенціалу. В работе отмечается то, что структура системной оценки пространственно-территориального экологически чистого природогосподарювання, а именно горизонтальный ее срез, безусловно, предполагает экономическую, социальную и экологическую оценки и различные их сочетания, так называемые совокупные оцинки.В работе сделан акцент на том, что экономический аспект для стейкхолдеров является наиболее важной, интегрированной составляющей всей системы оценки чистого производства. От результатов экономической оценки в значительной степени зависят дальнейшие действия субьекта, принимающего решения относительно стратегии, например, капитализации природно-ресурсного потенциала. The paper notes that the structure of the system assessment of spatial and territorial ecologically clean nature management, namely its horizontal section, of course, involves economic, social and environmental assessments and their various combinations, the so-called cumulative assessments. aspect for stakeholders is the most important, integrated component of the entire net production valuation system. The results of the economic assessment largely depend on the further actions of the decision-maker regarding the strategy, for example, the capitalization of natural resource potential.

Організаційно-технологічний рівень суспільного виробництва, а також досягнення науково-технічного прогресу не дозволяють в певній мірі забезпечити соціально-еколого- економічну безпеку природно-ресурсного користування на всіх ієрархічних рівнях просторо- вого розвитку. Тому витрати на запобігання забруднення навколишнього природного середовища та компенсацію негативних наслідків у територіально-просторовому вимірі, а також у різних секторах економіки є об’єктивно обумовленими та набувають статусу суспільно необхідних витрат, які повинні враховуватися і регулюватися у відтворювальних процесах. Доведено, що впровадження системи платного природогосподарювання, складовим елементом якої є екологічні податки, в методологічному плані обумовлює доцільність їх включення до складу загальних екологічних затрат. Відмічається, що системна оцінка результативності екологічного оподаткування потребує відповідного макроекономічного аналізу, оскільки на його основі формуються стратегічні орієнтири досягнення екологічно сталого просторового розвитку з урахуванням параметрів соціально-екологічної безпеки. Зроблено акцент на тому, що усвідомлення та врахування соціально-еколого-економічних параметрів тіньової економіки як основної загрози національній безпеці країни дозволяють застосовувати більш ефективну національну еколого-економічну політику. Организационно-технологический уровень общественного производства, а также достижение научно-технического прогресса не позволяют в определенной степени обеспечить социально-эколого-экономическую безопасность природно-ресурсного пользования на всех иерархических уровнях пространственного развития. Поэтому расходы на предотвращение загрязнения окружающей природной среды и компенсацию негативных последствий в территориально-пространственном измерении, а также в различных секторах экономики объективно обусловленными и приобретают статус общественно необходимых затрат, которые должны учитываться и регулироваться в воспроизводственных процессах. Доказано, что внедрение системы платного природогосподарювання, составным элементом которой являются экологические налоги, в методологическом плане обусловливает целесообразность их включения в состав общих экологических затрат. Отмечается, что системная оценка результативности экологического налогообложения требует соответствующего макроэкономического анализа, поскольку на его основе формируются стратегические ориентиры достижения экологически устойчивого пространственного развития с учетом параметров социально-экологической безопасности. Сделан акцент на том, что осознание и учет социально-эколого-экономических параметров теневой экономики как основной угрозы национальной безопасности страны позволяют применять более эффективную национальную эколого-экономическую политику. Organizational and technological level of social production, as well as the achievement of scientific technical progress does not allow to some extent to ensure socio-environmental economic security of natural resource use at all hierarchical levels of spatial development. Therefore, the costs of preventing environmental pollution and compensating for the negative consequences in the spatial dimension, as well as in various sectors of the economy are objectively determined and acquire the status of socially necessary costs that must be taken into account and regulated in reproduction processes. It is proved that the introduction of a paid nature management system, an integral element of which are environmental taxes, in methodological terms determines the feasibility of their inclusion in the total environmental costs. It is noted that a systematic assessment of the effectiveness of environmental taxation requires appropriate macroeconomic analysis, as it forms the basis for strategic guidelines for achieving environmentally sustainable spatial development, taking into account the parameters of socio-environmental safety. Emphasis is placed on the fact that awareness and consideration of socio-ecological and economic parameters of the shadow economy as the main threat to national security allows the application of a more effective national environmental and economic policy.

У роботі констатується, що для ринкового оцінювання лісоресурсного капіталу враховується сукупність «природних активів», які надають суспільному (регіональному) виробництву ресурси та екосистемні послуги, використання яких призводить до отримання економічних і соціальних вигід виробництва та суспільства в цілому.Показники оцінки стану лісоресурсного капіталу діляться на три групи: показники економічної оцінки лісових ресурсів, показники економічної оцінки екосистемних послуг (функцій) та показники оцінки економічного збитку від антропогенної зміни стану лісових біогеоценозів (екосистем). Особливістю лісоприродного капіталу є наявність у його складі значної кількості екосистемних благ, які безпосередньо у явному вигляді не беруть участі у господарському обороті і не мають грошової оцінки. Важливість представленого підходу полягає в тому, що він дозволяє оцінювати не тільки ресурсні складові, а також екосистемні пос- луги лісових біогеоценозів, які не вимірюються прямо в грошовій формі у системі ринкових відносин (транзакцій) і не мають інструментальної цінності в системі трансформації лісогос- подарського простору. В работе констатируется, что для рыночного оценивания лесоресурсного капитала учитывается совокупность «естественных активов», которые предоставляют общественной (региональном) производству ресурсы и экосистемных услуг, использование которых приводит к получению экономических и социальных выгод производства и общества в цилому.Показникы оценки состояния лесоресурсного капитала делятся на три группы: показатели экономической оценки лесных ресурсов, показатели экономической оценки экосистемных услуг (функций) и показатели оценки экономического ущерба от антропогенного изменения состояния лесных экосистем (экосистем). Особенностью лисоприродного капитала является наличие в его составе большого количества экосистемных благ, непосредственно в явном виде не принимают участия в хозяйственном обороте и не имеют денежной оценки. Важность представленного подхода заключается в том, что он позволяет оценивать не только ресурсные составляющие, а также экосистемных услуг лесных экосистем, которые не измеряются прямо в денежной форме в системе рыночных отношений (транзакций) и не имеют инструментальной ценности в системе трансформации лесохозяйственного пространства. The paper states that the market valuation of forest capital takes into account a set of "natural assets" that provide public (regional) production of resources and ecosystem services, the use of which leads to economic and social benefits of production and society as a whole. into three groups: indicators of economic assessment of forest resources, indicators of economic assessment of ecosystem services (functions) and indicators of assessment of economic damage from anthropogenic changes in forest biogeocenoses (ecosystems). The peculiarity of forest capital is the presence in its composition of a significant number of ecosystem goods, which do not directly and explicitly participate in economic turnover and do not have a monetary value. The importance of this approach is that it allows you to assess not only the resource components, but also ecosystem services of forest biogeocenoses, which are not measured directly in monetary terms in the system of market relations (transactions) and have no instrumental value in the system of forestry transformation.

У роботі зазначається, що сучасні орієнтири в напрямку постіндустріального сталого розвитку обумовлюють формування нової методології дослідження лісового комплексу, коли територія розглядається не тільки як фізичний (природно-географічний) базис лісогосподарювання, а перш за все як простір розгортання інформаційних, інноваційних та знанняємних процесів. В работе отмечается, что современные ориентиры в направлении постиндустриального устойчивого развития обусловливают формирование новой методологии исследования лесного комплекса, когда территория рассматривается не только как физический (природно-географический) базис лесохозяйствования, а прежде всего как пространство дляразвития информационных, инновационных и знаниесодержательных процессов. The paper notes that modern guidelines for post-industrial sustainable development determine the formation of a new methodology for studying the forest complex, when the area is considered not only as a physical (natural-geographical) basis of forestry, but primarily as a space for information, innovation and knowledge processes.

Екологічно орієнтована політика щодо природних ресурсів розглядається як більш загальний підхід до реалізації організації інтегрованого багатоцільового природокористування, екосистемного управління природогосподарськими галузями відповідно до змін парадигми ставлення людства до соціально-екологічних проблем розвитку цивілізації у просторовому вимірі. У процесі формування і подальшого розвитку національної лісогосподарської політики, орієнтованої на децентралізацію управління лісовими ресурсами, дуже важливо визнати необхідність і актуальність вирішення проблеми екосистемного управління галуззю у контексті принципів просторового розвитку. Экологически ориентированная политика в отношении природных ресурсов рассматривается как более общий подход к реализации организации интегрированного многоцелевого природопользования, экосистемного управления природогосподарськимы отраслями в соответствии с изменениями парадигмы отношения человечества к социально-экологических проблем развития цивилизации в пространственном измерении. В процессе формирования и дальнейшего развития национальной лесохозяйственной политики, ориентированной на децентрализацию управления лесными ресурсами, очень важно признать необходимость и актуальность решения проблемы экосистемного управления отраслью в контексте принципов пространственного развития. Ecologically oriented policy on natural resources is considered as a more general approach to the implementation of integrated multi-purpose nature management, ecosystem management of natural industries in accordance with changes in the paradigm of human attitude to socio-environmental problems of civilization in the spatial dimension. In the process of formation and further development of national forestry policy aimed at decentralization of forest resources management, it is very important to recognize the need and relevance of solving the problem of ecosystem management in the context of the principles of spatial development.

У роботі констатується, що одним із стратегічних шляхів соціально-економічного зростання компаній є їх інноваційний розвиток. Практика свідчить, що інновації на сучасному етапі розвитку суб’єктів господарювання можуть не лише забезпечити високі показники економічного розвитку, але й підвищити конкурентоспроможність підприємств, їх експортний потенціал, а також допоможуть вирішити соціо-еколого-економічні проблеми суспільства, що ж саме інноваційний розвиток підприємства. В работе констатируется, что одним из стратегических путей социально-экономического роста компаний является их инновационное развитие. Практика показывает, что инновации на современном этапе развития субъектов хозяйствования могут не только обеспечить высокие показатели экономического развития, но и повысить конкурентоспособность предприятий, их экспортный потенциал, а также помогут решить социо-эколого-экономические проблемы общества, что же именно инновационное развитие предприятия . The paper states that one of the strategic ways of socio-economic growth of companies is their innovative development. Practice shows that innovations at the present stage of development of economic entities can not only provide high rates of economic development, but also increase the competitiveness of enterprises, their export potential, and help solve socio-ecological and economic problems of society, which is the innovative development of the enterprise.

У статті визначено актуальність застосування просторового аналізу для процесів відтворення лісоресурсного потенціалу у контексті принципів сталого просторового розвитку. Обґрунтовано поняття оптимального лісоресурсного потенціалу у взаємозв’язку з особливостями формування оптимальної лісистості території. Сформовано систему показників взаємозв’язку соціо-екологоекономічних характеристик лісового потенціалу з основними підсистемами національного (регіонального) госоподарського простору. В рамках розробки та реалізації цільових програм відтворення лісових ресурсів на основі принципів проектного управління обґрунтовано застосування показників - приріст площі заліснення в розрахунку на один відсоток підвищення лісистості та витартоємності одного відсотка підвищення лісистості. В статье определена актуальность применения пространственного анализа для процессов воспроизводства лесоресурсного потенциала в контексте принципов устойчивого развития. Обосновано понятие оптимального лесоресурсного потенциала во взаимосвязи с особенностями формирования оптимальной лесистости территории. Сформирована система показателей взаимосвязи социо-эколого-экономических характеристик лесного потенциала с основными подсистемами национального (регионального) пространства. В рамках разработки и реализации целевых программ воспроизводства лесных ресурсов на основе принципов проектного управления целесообразно применять такие показатели как прирост площади облесения в расчете на один процент повышения лесистости и затратоемкости одного процента повышения лесистости. The aim of the article is the deepening of the content basis of the reproduction of forest resource potential from the perspectives of the methodology of spatial analysis in the context of ecologically balanced reproduction of forest resources. Formation of a modern, continuous forest management area requires a more in-depth study of forest resource potential as a spatially-forming object in conjunction with subsystems of the national (regional) economic space. It should be noted that the size of forest potential can be defined as the sum of potentials of its separate components in accordance with various types of forest use (main, secondary, recreational, etc.), and also in accordance with existing classifications of functions of forest resources. The existing concepts are to a certain extent complex and systemic in relation to the content basis for determining the optimal forests of the territory, since they reflect the interconnection of economic, ecological and social functions of the aggregate of forest resources, as well as the multi-purpose nature of forest potential. This gives basis, in our opinion, to assert that the achievement of the optimal afforestation of the territory is a necessary but insufficient condition for the formation and optimal value of the forest resource potential with the corresponding components (economic, ecological (ecological resource, ecosystem) and social), and qualitative condition of plantations determine the extent of integrated multi-purpose forest use. It can also be said that the optimal forest potential in the first approximation is determined by the optimal forest area. Thus, the optimal forest resource potential can be considered as the territorial-spatial set of forest biogeocoenoses, which provide continuous environmentally balanced forest management on a multi-purpose and integrated basis. Spatial analysis of forest resource potential includes assessments of qualitative and quantitative indicators of the researched object. It is also necessary to assess the relationship of forest potential with the components of the territorial capital and the main subsystems of the economic space – the territory, population and economy. In the presented study a more differentiated and expanded classification of indicators of the relationship of forest resource potential with the main subsystems of the national (regional) economic space has been proposed. In the framework of the development and implementation of targeted forest reproduction programs based on the principles of project management, it is expedient to use indicators such as the increase in the area of afforestation, calculated on the basis of one percent increase in forest cover and the cost intensity of one-percent of afforestation increasing.

У статті концептуально обгрунтована сутнісно-змістовна основа застосування механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) у системі раціоналізації природогосподарювання на підприємницьких засадах в умовах децентралізації територіального розвитку. Визначено принципи формування та реалізації механізмів ДПП стосовно раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, а також окреслено основні переваги їх застосування. Охарактеризовано основні механізми (форми) партнерських взаємовідносин між державою (територіальною громадою) та бізнес-підприємницькими структурами у контексті капіталізації регіональних природних ресурсів. Обгрунтовано необхідність досягнення еколого-економічної самодостатності природогосподарювання на рівні територіальних громад. В статье концептуально обосновано сущностно-содержательную основу применения механизмов государственно-частного партнерства (ГЧП) в системе рационализации природохозяйствования на предпринимательских началах в условиях децентрализации территориального развития. Определены принципы формирования и реализации механизмов ГЧП в отношении рационального использования природных ресурсов и охраны окружающей среды, а также обозначены основные преимущества их применения. Охарактеризованы основные механизмы (формы) партнерских взаимоотношений между государством (территориальной общиной) и бизнес-предпринимательскими структурами в контексте капитализации региональных природных ресурсов. Обоснована необходимость достижения эколого-экономической самодостаточности природохозяйствования на уровне территориальных общин. The aim of the article. The aim of this article is deepening the theoretical and conceptual foundations from the perspectives of formation of organizational and economic mechanisms of public-private partnership (PPP) in the system of business nature economy in conditions of decentralization. The results of the analysis. Conceptually substantiated content of the mechanisms of public-private partnership (PPP) in the rationalization of environmental management on the entrepreneurial bases in the context of decentralization of territorial development has been considered in this article. Nature economy as a system of the entrepreneurial approach to rationalizing the use of natural and resource potential (natural capital) on ecological and economic principles is considered as a set of actions and activities of economic entities to implement the productive processes of reproduction, adoption and realization of the most effective economic solutions concerning the complex and integrated use of natural resource potential to meet and satisfy individual, business and social requirements and needs in raw materials, social and environmental functions of natural resources with minimal costs on the principles of sustainable and ecosystem nature management. Public-private partnership in the sphere of nature management has been regarded as a complete system of organizational and economic forms of economic methods and tools of management of partnerships between government (including local communities) and business-structures regarding the use and reproduction of state (municipal) natural capital that provides coordination of environmental, social and economic interests of businesses through a balanced and responsible distribution of spheres of management, control, risks and results between business partners in the system of nature management on the long term and strategic platform. This definition has certain features which are as follows: public-private partnership is considered as a mechanism with the certain integrated function which should provide coordination of environmental and economic interests of businesses and resolves different conflicts; public-private partnership must take into account modern principles of decentralization of the nature economy; also it takes into account current trends concerning capitalization of natural resources. The principles of the formation and implementation of public-private partnership mechanisms in relation to the rational use of natural resources and environmental protection have been defined, and the main advantages of their application have been indicated. The main mechanisms (forms) of partnership between the state (territorial community) and business-entrepreneurial structures in the context of capitalization of regional natural resources have been characterized. The necessity of achieving ecological and economic self-sufficiency of nature management at the level of territorial communities has been substantiated. Conclusions and directions of further researches. In terms of institutional changes in the direction of power decentralization, local government reforms, which cause the effective participation of local communities in the implementation of nature economy and redistribution of natural resources, the development of mechanisms of public-private partnership is updated. State (municipal) ownership of natural resources and lack of estimate-budget financing of natural-economic and environmentally oriented infrastructure objects, socio-environmental and economic problems of regional nature economy lead to the use of a wide range of existing forms and mechanisms of public-private partnership. The development of PPP in the nature economy (nature management) is a necessary foundation of ecological and economic sustainability of territorial communities. Further research on this issue should be directed to specification and detailization of public-private partnership mechanisms taking into account the specificity of organizations and environmental projects, natural capital and strategic objectives of the nature economy in conditions of decentralization.

У статті здійснено аналіз просторових особливостей розвитку лісового господарства, що обумовлено необхідністю поєднання виробництва лісової продукції (зокрема структур, пов’язаних із заготівлею деревини) її відтворенням — як видом економічної діяльності і як природно-антропогенним процесом (частиною природного простору формування лісового потенціалу). Такий аналіз дає змогу визначати закономірності лісогосподарювання в регіональному вимірі і формувати на цій основі оптимізаційні моделі територіальної організації та стратегічні пріоритети розвитку лісового господарства. В статье осуществлен анализ пространственных особенностей развития лесного хозяйства, обусловлено необходимостью сочетания производства лесной продукции (в частности структур, связанных с заготовкой древесины) ее воспроизведением - как видом экономической деятельности и как природно-антропогенным процессом (частью природного пространства формирования лесного потенциала ). Такой анализ позволяет определять закономерности лесохозяйствования в региональном измерении и формировать на этой основе оптимизационные модели территориальной организации и стратегические приоритеты развития лесного хозяйства. The article analyzes the spatial features of forestry development, due to the need to combine the production of forest products (including structures associated with timber harvesting) its reproduction - as a type of economic activity and as a natural and anthropogenic process (part of the natural space of forest potential ). Such analysis makes it possible to determine the patterns of forestry in the regional dimension and to form on this basis the optimization models of territorial organization and strategic priorities for forestry development.

Визначено основні стратегічні напрями забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного землегосподарювання в контексті практичної реалізації принципів сталого розвитку. Визначено основні організаційні механізми забезпечення екологічно безпечного та збалансованого землегосподарювання Определены основные стратегические направления обеспечения эколого-экономической безопасности аграрного землехозяйствования в контексте практической реализации принципов устойчивого развития. Определены основные организационные механизмы обеспечения экологически безопасного и сбалансированного землехозяйствования The main strategic directions of ensuring ecological and economic safety of agrarian land management in the context of practical implementation of the principles of sustainable development are determined. The main organizational mechanisms for ensuring ecologically safe and balanced land management are identified

Інноваційний розвиток є стратегічним пріоритетом еколого-економічної політики України, а впровадження екологічно орієнтованих природо господарських, природо відтворювальних, і, зокрема, лісогосподарських інновацій розглядається як одна із найважливіших проблем лісової економіки.