Search

The wide spread of endometriosis disease, absence of the onset of a period of stable remission, high frequency of recurrence of the disease cause the existing problems of management of endometriosis. The objective: to study the effectiveness of various treatment regimens for endometriomas in patients with previously realized reproductive potential. Materials and methods. 44 women aged 17 to 49 years were examined: the first group consisted of 25 healthy nonpregnant women, the second group included 19 women, with endometriomas receiving the traditional (subgroup 2a) and complex (subgroup 2b) treatment.Results. It was revealed that in patients receiving traditional therapy, at the end of the course of treatment, the initial activation of the humoral unit of the immune system was observed, which indicated the need for immunocorrection. In patients receiving complex therapy, normalization of the body’s immune homeostasis, stabilization of the processes of apoptosis and proliferation, the main links in the etiopathogenesis of endometriosis, was noted, which indicated an improvement in the effectiveness of the treatment. The control ultrasound in the dynamics at 1 and 3 months in patients who continued to receive complex therapy, revealed a decrease in the size of pathological formation and a pronounced antiproliferative effect on the hyperplastically altered endometrium, diagnosed before the start of treatment in 21,05% of patients. After 3 months of treatment, there was no need for an endometrial biopsy in this group of patients.Conclusions. With the use of a comprehensive approach to the treatment of endometriomas normalization of the body’s immunodeficiency parameters, regression of the endometriomas and the absence of hyperplastic endometrial processes are noted, which allows to recommend this scheme for further us., Широкое распространение эндометриоидной болезни, отсутствие наступления периода стойкой ремиссии, высокая частота рецидива заболевания обуславливают существующие проблемы менеджмента эндометриоза. Цель исследования: изучение эффективности различных схем лечения эндометриоидных кист яичников у пациенток с ранее реализо-ванным репродуктивным потенциалом.Материалы и методы. Обследованы 44 женщины в возрасте 17–49 лет: 1-я группа – 25 здоровых небеременных женщин; 2-я группа – 19 женщин с эндометриоидными кистами яичников, получавших традиционное (2а подгруппа) и комплексное (2б подгруппа) лечение. Результаты. У пациенток, получавших традиционную терапию, после окончания курса лечения наблюдалась исходная активация гумораль-ного звена иммунной системы, что указывало на необходимость применения иммунокоррекции. У больных, получавших комплексную тера-пию, отмечали нормализацию иммуногомеостаза организма, стабилизацию процессов апоптоза и пролиферации – основных звеньев этиопато-генеза эндометриоидной болезни, что свидетельствовало о повышении эффективности проводимого лечения. При проведении контрольного УЗИ в динамике через 1 и 3 мес у пациенток, которые продолжали получать комплексную терапию, отмечали уменьшение размера патоло-гического образования и выраженный антипролиферативний эффект на гиперпластически измененном эндометрии, диагностированном до начала лечения у 21,05% больных. Через 3 мес лечения необходимости в проведении биопсии эндометрия в данной группе пациенток не было. Заключение. При использовании комплексного подхода к лечению эндометриоидных кист яичников отмечается нормализация показа-телей иммуногомеостаза организма, регресс эндометриоидных кист яичников и отсутствие гиперпластических процессов эндометрия, что позволяет рекомендовать данную схему для дальнейшего применения., Значне поширення ендометріоїдної хвороби, відсутність настання періоду стійкої ремісії, висока частота рецидивів захворювання зумовлюють існуючі труднощі менеджменту ендометріозу. Мета дослідження: вивчення ефективності різних схем лікування ендометріоїдніх кіст яєчників у пацієнток з раніше реалізованим репродуктивним потенціалом.Матеріали та методи. Обстежено 44 жінки у віці 17–49 років: 1-а група – 25 здорових невагітних жінок; 2-а група – 19 жінок з ендо-метріоїдними кістами яєчників, які отримували традиційне (2а підгрупа) та комплексне (2б підгрупа) лікування. Результати. У пацієнток, які отримували традиційну терапію, після закінчення курсу лікування спостерігалася вихідна акти-вація гуморальної ланки імунної системи, що свідчило про необхідність застосування імунокорекції. У хворих, які отримува-ли комплексну терапію, відзначали нормалізацію імуногомеостазу організму, стабілізацію процесів апоптозу та проліферації – основних ланок етіо патогенезу ендометріоїдної хвороби, що свідчило про підвищення ефективності проведеного лікування. При проведенні контрольного УЗД у динаміці через 1 та 3 міс у пацієнток, які продовжували отримувати комплексну терапію, відзначали зменшення розміру патологічного утворення та виражений антипроліферативний ефект на гіперпластично зміненому ендометрії, діагностованому до початку лікування у 21,05% хворих. Через 3 міс лікування необхідності у проведенні біопсії ен-дометрія у даній групі пацієнток не було.Заключення. При використанні комплексного підходу до лікування ендометріоїдних кіст яєчників відзначається нормалізація показ-ників імуногомеостазу організму, регрес ендометріоїдних утворень яєчників та відсутність гіперпластичних процесів ендометрія, що дозволяє рекомендувати дану схему для подальшого застосування.

Aim. Guided by the lack of clear information about the alcoholic beverages influence on both the subpopulation of lymphocytes in particular and the fertility of the ejaculate as a whole, the purpose of this study was to study the features of the cellular immune response in men with disorders of reproductive function depending on the type and quantity of alcohol consumed.Materials and methods. A total of 74 men aged 20 to 55 years, who were divided into 3 groups, were examined. The control group consisted of 17 fertile, practically healthy men who do not drink any alcoholic drinks and have 1 to 2 children. The 2nd group (comparison) consisted of 17 men without fertility impairment, who consume but don’t abuse of all types of alcoholic beverages (1 – 2 doses of alcohol approximately once every 1 to 3 months). The third group consisted of 40 men with impaired fertilizing ability of ejaculate, who abuse alcoholic beverages (6 or more units of alcohol at a time or 22 or more doses per week). Depending on the type of alcohol, this group was divided into 3 subgroups: the 3a subgroup consisted of 13 patients abusing strong alcoholic beverages; the 3b – 15 patients abusing beer and the 3c ("mixed" group) – 12 patients abusing beer and strong alcoholic beverages. All men underwent a comprehensive examination including: a survey using the AUDIT screening test and the estimation of specific cellular immunity indices.Results. In all the men we examined (either with or without reproductive disorders) secondary T-cell immunodeficiency was identified. Consumption of various types of alcoholic beverages was the factor resulting in more profound immune disorders.Conclusions. Consumption of various types of alcoholic beverages increases the immunogenicity of self proteins and, as a consequence, causes an autoimmune response which is more pronounced in beer drinkers (signs of an autoimmune process development long before the clinical picture) and less pronounced in drinkers of strong alcoholic beverages (vodka) - only an autoimmune component presence., Актуальность исследования основана на недостаточной информативности и отсутствии четких сведений о влиянии алкогольных напитков как на субпопуляционный состав лимфоцитов в частности, так и на фертильность эякулята в целом.Цель работы – изучение особенностей клеточного звена иммунной системы у мужчин с нарушением репродуктивной функции в зависимости от типа и количества употребляемого алкоголя.Материалы и методы. Обследованы 74 мужчины в возрасте от 20 до 55 лет, которых поделили на 3 группы. Контрольную группу составили 17 фертильных, практически здоровых мужчин, которые не употребляют никаких спиртных напитков и имеют 1–2 детей. Вторую группу (сравнения) составили 17 мужчин без нарушений фертильности, которые употребляют, но не злоупотребляют всеми типами спиртных напитков (1–2 дозы алкоголя примерно раз в 1–3 месяца). Третью группу составили 40 мужчин с нарушениями фертильных свойств эякулята, которые злоупотребляют алкогольными напитками (6 и более единиц алкоголя за раз или 22 и более доз в неделю). В зависимости от типа алкоголя эта группа разделена на 3 подгруппы: 3а подгруппу составляли 13 пациентов, злоупотребляющих крепкими алкогольными напитками; 3б – 15 пациентов, злоупотребляющих пивом; 3в («смешанная» группа) – 12 пациентов, злоупотребляющих пивом и крепкими алкогольными напитками. Всем мужчинам проведено комплексное исследование, включающее опрос с помощью скрининг-теста AUDIT и оценку показателей клеточного звена специфического иммунитета.Результаты. У всех обследованных мужчин (как с нарушениями репродуктивной функции, так и без) установлен вторичный Т-клеточный иммунодефицит, а усугубляющим фактором (приводящим к более глубоким нарушениям иммунитета) было потребление различных типов спиртных напитков.Выводы. Прием различных типов спиртных напитков повышает иммуногенность собственных белков и, как следствие, вызывает аутоиммунный ответ: в большей мере при приеме пива – признаки аутоиммунного процесса еще задолго до развития клинической картины, в меньшей – при приеме крепких спиртных напитков (водки) – наличие лишь аутоиммунного компонента., Актуальність роботи зумовлена недостатньою інформативністю та відсутністю чітких відомостей про вплив алкогольних напоїв як на субпопуляційний склад лімфоцитів зокрема, так і на фертильність еякуляту загалом.Мета роботи – вивчення особливостей клітинної ланки імунної системи в чоловіків із порушенням репродуктивної функції залежно від типу й кількості спожитого алкоголю.Матеріали та методи. Обстежили 74 чоловіків віком від 20 до 55 років, яких поділили на 3 групи. Контрольна група – 17 фертильних, практично здорових чоловіків, які не вживають спиртні напої та мають 1–2 дітей. Друга група (порівняння) – 17 чоловіків без порушень фертильності, які вживають, але не зловживають усіма типами спиртних напоїв (1–2 дози алкоголю приблизно раз на 1–3 місяці). Третя група – 40 чоловіків із порушеннями фертильних властивостей еякуляту, які зловживають алкогольними напоями (6 і більше одиниць алкоголю за раз або 22 та більше доз на тиждень). Залежно від типу алкоголю цю групу поділили на 3 підгрупи: 3а підгрупа – 13 пацієнтів, які зловживають міцними алкогольними напоями; 3б – 15 пацієнтів, які зловживають пивом; 3в («змішана» група) – 12 пацієнтів, котрі зловживають пивом і міцними алкогольними напоями. Всім чоловікам здійснили комплексне дослідження, що включало опитування за допомогою скринінг-тесту AUDIT й оцінювання показників клітинної ланки специфічного імунітету.Результати. У всіх обстежених чоловіків (як з порушеннями репродуктивної функції, так і без) виявили вторинний Т-клітинний імунодефіцит, а фактором, який посилював (призводячи до глибших порушень імунітету), було вживання різних типів алкогольних напоїв.Висновки. Приймання різних типів спиртних напоїв підвищує імуногенність власних білків і, як наслідок, викликає аутоімунну відповідь: здебільшого при вживанні пива – ознаки аутоімунного процесу ще задовго до розвитку клінічної картини, меншою – при вживанні міцних спиртних напоїв (горілки) – наявність лише аутоімунного компонента.