Search

A historical outline of the formation and development of the Department of International Economics and Public Administration of PSACEA from the beginning of its foundation to the present day is presented. The main directions of scientific activity and scientific achievements of the department, stages of formation of the scientific school “Creative economy, green construction and regional development in the global economic system” with its peculiarities of active search for solutions to socio-economic and environmental problems both at the supranational level (global economy and the EU economy in particular) and at the local (regional and local) level are highlighted., Представлен исторический очерк о становлении и развитии кафедры международной экономики и публичного управления и администрирования ГВУЗ ПГАСА с начала основания и по сей день. Освещены основные направления научной деятельности и научные достижения кафедры, этапы формирования научной школы «Креативная экономика, зеленое строительство и региональное развитие в глобальной экономической системе», особенностью развития которой является активный поиск решения социо-экономических и эколого-экономических проблем как наднационального уровня (глобальная экономика и экономика ЕС частности), так и локального (регионального и местного)., Наведено історичний нарис про становлення і розвиток кафедри міжнародної економіки та публічного управління і адміністрування ДВНЗ ПДАБА з початку заснування і дотепер. Висвітлено основні напрями наукової діяльності та наукові досягнення кафедри, етапи формування наукової школи «Креативна економіка, зелене будівництво та регіональний розвиток у глобальній економічній системі», особливість розвитку якої подягає в активному пошуку вирішення соціоекономічних та еколого-економічних проблем як наднаціонального рівня (глобальна економіка та економіка ЄС зокрема), так і локального (регіонального й місцевого).

The features of the definition of the concept of intellectual economy at the intersection with the concepts of knowledge economy, knowledge-based economy, innovative economy, smart-economy have been described. It has been formulated that the main elements of the intellectual economy are intellectual capital as a resource and intellectual property as a final product. Within the framework of the research the formation of the basic forms of industrial intellectual property has been investigated: trade marks, patents, utility models, industrial designs. The analysis of volumes of industrial intellectual property of the world countries by regional grouping, and grouping by level of income has been carried out. The growth rates of industrial intellectual property in the groups of countries and identified groups of leaders - the region of Asia and a group of countries with higher incomes than the average have been analysed. The dynamics of volume of industrial intellectual property of the world countries, the rate of their growth and trends have been constructed with a step in five years. Among the countries listed, countries-leaders in terms of industrial intellectual property were identified. The dynamics of the Index of Human Development in the countries-leaders have been analyzed and the patterns and interrelationships between the volumes of industrial intellectual property as the final product and the index of human development as an indicator of intellectual capital - the resource of the intellectual economy have been grounded. An unconditional leader country is China, the study of its features of the intellectual economy is the prospect of further research., В статье исследованы особенности дефиниции понятия интеллектуальная экономика на пересечении с понятиями экономика знаний, экономика, основанная на знаниях, инновационная экономика, смарт экономика. Сформулировано, что основными элементами интеллектуальной экономики является интеллектуальный капитал как ресурс и интеллектуальная собственность как конечный продукт. В рамках работы исследовано формирование основных форм промышленной интеллектуальной собственности: торговые марки, патенты, полезные модели, промышленные образцы. Проведен анализ объемов промышленной интеллектуальной собственности стран мира по региональному группированию, и группировкой по уровню доходов. Проанализированы темпы роста объемов промышленной интеллектуальной собственности по группам стран мира и выявлены группы лидеров - регион Азия и группа стран с доходом выше среднего уровня. Исследована динамика объемов промышленной интеллектуальной собственности стран мира, темпы их роста и построены тренды с шагом в пять лет. Из приведенных групп стран обнаружены страны-лидеры по объему промышленной интеллектуальной собственности. Проанализирована динамика Индекса человеческого развития в странах-лидерах и обоснованы закономерности и взаимосвязи между объемами промышленной интеллектуальной собственности как конечного продукта, и индексом человеческого развития, как показателем интеллектуального капитала - ресурса интеллектуальной экономики. Безусловной страной-лидером определен Китай, исследования особенностей интеллектуальной экономики которого является перспективой дальнейших исследований., В статті досліджено особливості дефініції поняття інтелектуальна економіка на перетині з поняттями економіка знань, економіка, заснована на знаннях, інноваційна економіка, смарт економіка. Сформульовано, що основними елементами інтелектуальної економіки є інтелектуальний капітал як ресурс та інтелектуальна власність як кінцевий продукт. В рамках роботи досліджено формування основних форм промислової інтелектуальної власності: торгові марки, патенти, корисні моделі, промислові зразки. Проведено аналіз обсягів промислової інтелектуальної власності країн світу за регіональним групуванням, та групуванням за рівнем доходів. Проаналізовано темпи зростання обсягів промислової інтелектуальної власності за групами країн світу та виявлено групи лідерів – регіон Азія та група країн з доходом вище середнього рівня. Досліджено динаміку обсягів промислової інтелектуальної власності країн світу, темпи їх зростання та побудовано тренди з кроком в п’ять років. З наведених груп країн виявлено країни-лідери за обсягом промислової інтелектуальної власності. Проаналізовано динаміку Індексу людського розвитку в країнах-лідерах і обґрунтовані закономірності та взаємозв’язки між обсягами промислової інтелектуальної власності як кінцевого продукту, та індексом людського розвитку, як показником інтелектуального капіталу – ресурсу інтелектуальної економіки. Безумовною країною-лідером визначено Китай, дослідження особливостей інтелектуальної економіки якого є перспективою подальших досліджень.