Search

У статті розглядається ставлення Валентина Сєрова до творчості старих майстрів. Вияснено, що у ранній період творчості російського художника відбулося захоплення живописом іспанського художника Дієго Веласкеса. Також В. Сєров виконав копії з творів Веласкеса, Рембрандта, Рубенса, Тиціана. Аналізується портрет португальського співака Антоніо д’Анлраде з колекції Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького. The article considers the attitude of Valentin Serov to the work of old masters. It was found out that in the early period of the Russian artist's work there was a fascination with the painting of the Spanish artist Diego Velázquez. V. Serovalso made copies of works by Velazquez, Rembrandt, Rubens, Titian. The portrait of the Portuguese singer Antonio d’Anlrade from the collection of the Sumy Regional Art Museum named after N. Onatsky is analized.

У статті йдеться про твір «Михайлівка» російського художника Валентина Сєрова, який зберігається у Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва. Написанню твору передувало знайомство художника з графом Василем Капністом. Типологічно роботу можна віднести до пейзажів-етюдів митця. Змістовною домінантою етюду є церква Різдва Богородиці. Важливим виразним засобом живопису етюду є колір. The article is about the work «Mikhailivka» by Russian artist Valentin Serov, which is stored in the Lebedyn City Art Museum named after B. K. Rudnev. The writing of the work was preceded by the artist’s acquaintance with Count Vasyl Kapnist. Typologically, the work can be attributed to the artist’s landscape sketches. The meaningful dominant of the sketch is the Church of the Nativity of the Virgin. An important expressive means of painting the etude is color.

Referring to mass media materials for January, 2016 and a variety of Internet sources, the authors consider some statements and texts describing and estimating a cultural event – an exhibition organized by the Tretyakov Art Gallery and devoted to the 150th birthday anniversary of artist Valentin Serov (October, 2015 – January, 2016). The public’s tempestuous reaction caused by hours-long queuing in the frost in January was reflected in the mirror of language. As a result, the queue for Serov started being used as a set expression in speech. The purpose of the paper is to put forward an interpretation of the mental puzzle of the queue to see Serov’s works pointing out the manifestations of the phenomenon of Russianness, with reference to a linguo-cultural analysis of the speech and text corpus, reflecting the shock situation in question. The article is structured according to the analytical answers to questions, representing public opinion: Why do people queue? Why do people queue to see Serov? What did the queue for Serov demonstrate? The article systematizes comments of art critics, cultural studies scholars, philologists, journalists, and also people who queued to see the exhibition. “Serov passion” enabled the authors to reveal such sides of Russianness as the stability of the rational and the irrational dichotomy, the perception of the irrational as a natural thing, a tendency to joint thinking, sympathy, empathy, a combination of patience and quick temperedness, the domination of the spiritual over the material, the life-asserting need for the beautiful, as well as to catch the energy of the common emotional and aesthetic choice, and feel the genuine nature of the common drive. The analysis demonstrates that all these lead to the emergence of a conceptual metaphor “the queue for Serov is Russia”, based on stereotypes of national exceptionality, and uniqueness. In accordance with the laws of carnivalization, the bias of this conceptualization is burlesqued. Furthermore, the authors reveal another facet of the phenomenon of Russianness, i. e. selfirony that makes not only the latest case-law situation its object, but also the sore spots of modern Russian space – political, economic, legal, and social., В статье на основе материалов СМИ и Интернета за январь 2016 г. рассматриваются высказывания и тексты, описывающие и оценивающие культурное событие – организованную Третьяковской галереей выставку, посвященную 150-летию со дня рождения художника Валентина Серова (октябрь 2015 – январь 2016 г.). В зеркале языка отразилась бурная общественная реакция, вызванная январскими многочасовыми очередями на морозе. В речи активизировалось ставшее устойчивым словосочетание очередь на Серова. Целевая установка исследования – на основе лингвокультурологического анализа корпуса высказываний и текстов, отражающих референтную шоковую ситуацию, предложить интерпретацию ментальной загадки «очереди на Серова», отметив проявления феномена русскости. Статья структурируется в соответствии с представляющими общественное мнение аналитическими ответами на вопросы: Почему люди стоят в очереди? Почему люди стоят в очереди на Серова? Что показала очередь на Серова? Специально систематизируются комментарии искусствоведов, культурологов, филологов, журналистов, а также людей, стоящих в очереди на выставку. «Страсти по Серову» позволили выявить такие грани русскости, как устойчивость дихотомии рационального и иррационального, восприятие иррационального как должного, склонность к сомышлению, сочувствию, сопереживанию, сочетание терпеливости и эмоциональной несдержанности, примат духовного над материальным, жизнеутверждающая тяга к прекрасному, стремление заразиться энергией общего эмоционально-эстетического выбора, ощутить неподдельность общности единомышленников. В ходе анализа демонстрируется основанное на стереотипах национальной исключительности, уникальности формирование концептуальной метафоры «очередь на Серова –это Россия». Тенденциозность концептуализации, носящей пафосный характер, по закону карнавализации подвергается осмеянию. Параллельно выявляется еще одна грань феномена русскости – самоирония, объектом которой становится не только новейшая прецедентная ситуация, но и болевые точки современного российского пространства – политического, экономического, правового, социального.

У статті розглядається творчий доробок художника Валентина Сєрова, який зберігається у державних музеях України та Криму. Аналізуються мистецькі, історичні та стилістичні особливості виконання творів. Визначається їхнє місце у творчості художника. The creative heritage of the artist Valentin Serov, which is stored in state museums of Ukraine and Crimea is observed in the article. The artistic, historical and stylistic features of the execution of works are analyzed. Their place in the artist’s creativity is defined.

Значне місце у житті і творчості російського художника Валентина Сєрова займала музика. Його батько був відомим композитором і музичним критиком. Гарно розумілася на музиці мати митця. У мистецькому доробку В. Сєрова чимало портретів вітчизняних та зарубіжних композиторів і музичних виконавців. A significant place in the life and work of Russian painter Valentin Serov took music. His father was a famous composer and music critic. Beautiful music was understood to be an artist. In the artistic heritage of V. Serov many portraits of domestic and foreign composers and musical performers.

У статті розглядаються портрети представників дворянських родин Капністів і Мусіних-Пушкіних, виконаних художником В. Сєровим. Аналізуються стилістичні особливості виконання цих портретів. Визначається місце цих портретів у творчості художника. The article deals with portraits of members of noble families Kapnists and Musin-Pushkin, the artist Serov. Analyzes the stylistic features of the implementation of these portraits. The place of the portraits in the artist.

У статті розглядається творчий доробок художника Валентина Сєрова, який зберігається у державних музеях України та Криму. Аналізуються мистецькі, історичні та стилістичні особливості виконання творів. Визначається їхнє місце у творчості художника. The creative heritage of the artist Valentin Serov, which is stored in state museums of Ukraine and Crimea is observed in the article. The artistic, historical and stylistic features of the execution of works are analyzed. Their place in the artist’s creativity is defined. В статье рассматривается творчество художника Валентина Серова, который хранится в государственных музеях Украины и Крыма. Анализируются художественные, исторические и стилистические особенности исполнения произведений.

У статті розповідається про життєвий і творчий шлях художника Валентина Сєрова. Творчий шлях художника, його участь у виставках. Згадуються портрети Капністів, Мусіних-Пушкіних, П. Харитоненка. The article tells about the life and career of the artist Valentin Serov. The creative path of the artist, his participation in exhibitions. Kapnists’, Musin-Pushkin’s, Р. Kharitonenko’s portraits are mentioned.

В статье рассказывается о композиторе и музыкальном критике А. Н. Серове, его жене – музыканте В. С. Серовой и их сыне – художнике В. А. Серове. Анализируются произведения художника на музыкальные темы, а также портреты музыкальных деятелей. The article tells about the composer and music critic A. Serov, his wife – a musician V. Serova and their son – the artist Valentin Serov. The artist's works on a musical theme, as well as portraits of musical figures are examined.