Sonoelastography is a comparatively new and developing technology in the field of salivary gland imaging. Nevertheless, it has the potential to distinguish between various types of lesions by calculating the degree of strain-related deformation under the externally applied force. With this background, the present study was undertaken to evaluate the role of sonoelastography in characterising salivary gland lesions as benign or malignant. The aim: To evaluate and characterize salivary Gland lesions on the Gray scale and Colour doppler ultrasonography and sonoelastography and to correlate these findings with the clinico-pathological diagnosis. Methodology: This prospective cross-sectional study was conducted in the Department of Radiodiagnosis, Teerthanker Mahaveer Medical College & Research Centre, Moradabad (U.P.), from Aug 2021 to Nov 2022. All patients referred to the radiology department for imaging with clinical suspicion of having salivary gland lesions were enrolled in the study and evaluated on the SIEMENS ACUSON S3000 machine. Gray scale USG was done first to assess various morphological features of lesions, and then a Doppler assessment was done to determine vascularity within the lesion. Subsequently, real-time strain elastography (eSie touch) was performed to assess the tissue stiffness. The elastogram image of the detected lesions was evaluated using colour coding ranging from blue (soft) through green (intermediate/average hardness) and red (hard). After strain elastography, shear wave elastography of the lesion was also performed using Virtual Touch Quantification (VTQ) and Virtual Touch Imaging Quantification (VTIQ) software. The sonographic findings were correlated with histopathological diagnosis. The acquired data were subjected to statistical analysis using the software SPSS version 20. Sensitivity, specificity, PPV and NPV were calculated for conventional ultrasound techniques alone & in combination with elastography. Results: Out of the 50 salivary gland lesions included in the study, 44 (88 %) were benign, whereas 6 (12 %) were malignant on cytology. The age of the study population ranged from 16 to 75 years, with a mean age of 38.82 years. Pleomorphic adenoma (60 %) was the most frequent lesion, followed by Warthin's tumour (28 %). The Conventional USG showed 66.67 %, sensitivity, 52.27 %, specificity, 16.00 %, PPV, 92.00 % NPV and 54.00 % accuracy in differentiating benign from malignant lesions while USG- Elastography combined showed higher diagnostic performance with 83.33 %, sensitivity, 79.55 %, specificity, 35.71 % PPV, 97.22 % NPV and 80.00 %, accuracy. The specific cut-off scores for the sonoelastography score, eSie touch, VTQ, and VTIQ were also determined to diagnose a lesion as malignant or benign, and the difference was found to be statistically significant. Conclusions: Sonoelastography alone cannot be solely relied upon to distinguish between malignant & benign salivary gland abnormalities. However, it can be combined with conventional USG for better differentiation and characterization of these lesions, Соноеластографія є відносно новою технологією, що розвивається, у сфері візуалізації слинних залоз. Тим не менш, вона має потенціал для розрізнення різних типів пошкоджень шляхом розрахунку ступеня деформації, пов’язаної з деформацією під дією зовнішньої сили. З огляду на це, наше дослідження було проведено для оцінки ролі соноеластографії в характеристиці уражень слинних залоз як доброякісних, так і злоякісних. Мета: оцінити та охарактеризувати ураження слинних залоз за сірою шкалою, кольоровою доплерівською ультрасонографією та соноеластографією, і співвіднести ці дані з клініко-патологічним діагнозом. Методологія: це проспективне перехресне дослідження було проведено у відділенні променевої діагностики Медичного коледжу та дослідницького центру Teerthanker Mahaveer, Морадабад (U.P.), із серпня 2021 року по листопад 2022 року. Усіх пацієнтів направили до відділення радіології для візуалізації з клінічною підозрою на наявність ураження слинних залоз, всі вони були включені до дослідження та оцінені на апараті SIEMENS ACUSON S3000. Спочатку було проведено УЗД за сірою шкалою для оцінки різних морфологічних особливостей уражень, а потім було проведено допплерографію для визначення васкуляризації всередині ураження. Згодом була проведена деформаційна еластографія в реальному часі (eSie touch) для оцінки жорсткості тканини. Зображення еластограми виявлених уражень оцінювали за допомогою колірного кодування в діапазоні від синього (м’який) до зеленого (середня/середня жорсткість) і червоного (жорсткий). Після деформаційної еластографії також проводили еластографію зсувної хвилі ураження за допомогою програм Virtual Touch Quantification (VTQ) і Virtual Touch Imaging Quantification (VTIQ). Результати УЗД корелювали з гістопатологічним діагнозом. Отримані дані були піддані статистичному аналізу за допомогою програмного забезпечення SPSS версії 20. Чутливість, специфічність, PPV і NPV були розраховані для традиційних ультразвукових методів окремо та в поєднанні з еластографією. Результати: із 50 уражень слинних залоз, включених у дослідження, 44 (88 %) були доброякісними, тоді як 6 (12 %) були злоякісними за результатами цитологічного дослідження. Вік досліджуваної популяції коливався від 16 до 75 років із середнім віком 38,82 роки. Найчастішим ураженням була плеоморфна аденома (60 %), за нею йшла пухлина Вартіна (28 %). Традиційне УЗД показало 66,67 %, чутливість, 52,27 %, специфічність, 16,00 %, PPV, 92,00 % NPV і 54,00 % точність у диференціації доброякісних утворень від злоякісних, тоді як комбінована УЗД з еластографією продемонструвала вищу ефективність діагностики з 83,33 %, чутливості, 79,55 %, специфічності, 35,71 % PPV, 97,22 % NPV і 80,00 %, точністю. Специфічні граничні показники для оцінки соноеластографії, eSie touch, VTQ і VTIQ також були визначені для діагностики ураження як злоякісного або доброякісного, і різниця виявилася статистично значущою. Висновки: не можна покладатися лише на соноеластографію, щоб розрізнити злоякісні та доброякісні аномалії слинних залоз. Однак його можна поєднувати зі звичайним УЗД для кращої диференціації та характеристики цих уражень