Search

Background. The aim of the study was to establish the frequency and distribution of risk factors formation of complications in adolescents with hypertension depending on body weight.Materials and methods. 120 young men aged 13—18 years with hypertensionwere examined. Anthropometric indicators and body mass index evaluated physical development. All subjects underwent daily monitoring of blood pressure. The functional state of the cardiovascular system was evaluate according to the standard procedure recommended by the Association of Echocardiography Specialists. The function of vascular endothelium, levels of endothelin­1, C­reactive protein, blood lipid spectrum, and serum uric acid levels were study. Results and discussion. Values of daily monitoring of blood pressure showed that in adolescents with hypertension and normal body weight, the hypertension density during the day is significantly higher than in adolescent groups with overweight and obesity. Analysis of morphofunctional parameters of the heart showed that in adolescents with hypertension, with increasing body weight, there is a remodeling of myocardium with involvement in of both left and right heart. The most pronounced changes of endothelium­dependent vasodilation were in the group with hypertension and obesity, while endothelium­independent vasodilation was the most severe in adolescents with hypertension and overweight. The values of C­reactive protein in adolescents with hypertension gradually increased from the group of normal weight to the groups of overweight and obesity. Serum uric acid was slightly higher in adolescents with hypertension and obesity than in groups with normal weight or and overweight. Atherogenicchanges in blood lipid spectrum occurred in adolescents with hypertension already in the presence of excess body weight and reach significant values and frequency in obesity. Conclusions. Adolescents with hypertension with different levels of increase in body mass index need special attention and more intensive control of both hypertension and factors of destabilization of the endothelium, as well as the dynamics of changes of cardiovascular system, its functional state and adaptive capacity., Цель работы — установить частоту и характер распределения факторов риска формирования осложнений у подростков с артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от массы тела.Материалы и методы. Обследованы 120 юношей в возрасте 13—18 лет с АГ. Физическое развитие оценивали по антропометрическим показателям и индексу массы тела. Всем пациентам проведено суточное мониторирование артериального давления. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы оценивали по стандартной методике, рекомендованной Ассоциацией специалистов по эхокардиографии. Изучали функцию эндотелия сосудов, уровень эндотелина-1, С-реактивного протеина, липидный спектр крови и содержание мочевой кислоты в сыворотке крови.Результаты и обсуждение. Показатели суточного мониторирования артериального давления свидетельствовали о том, что у подростков с АГ и нормальной массой тела плотность гипертензии в течение суток значительно превышала показатели в группах лиц с избыточной массой тела и ожирением. Анализ морфофункциональных параметров сердца показал, что у подростков с АГ с увеличением массы тела происходит перестройка миокарда с вовлечением в процесс как левых, так и правых отделов сердца. Наиболее выраженные нарушения эндотелийзависимой вазодилатации установлены в группе с ожирением, тогда как эндотелийнезависимая вазодилатация была наиболее нарушена у юношей с избыточной массой тела. Содержание С-реактивного протеина у подростков с АГ постепенно увеличивалось от группы с нормальной массой тела к группе с ожирением. Уровень мочевой кислоты был несколько выше у юношей с ожирением. Изменения в липидном спектре крови атерогенной направленности возникают у подростков с АГ уже при наличии избыточной массы тела и достигают существенных значений и частоты при ожирении. Выводы. Подростки с АГ с разным уровнем повышения индекса массы тела требуют особого внимания и большего контроля артериального давления, факторов дестабилизации эндотелия и динамики изменений со стороны сердечно-сосудистой системы, ее функционального состояния и адаптивных возможностей., Мета роботи — установити частоту і характер розподілу чинників ризику формування ускладнень у підлітків з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від маси тіла.Матеріали та методи. Обстежено 120 юнаків віком 13—18 років з АГ. Фізичний розвиток оцінювали за антропометричними показниками та індексом маси тіла. Усім пацієнтам проведено добове моніторування артеріального тиску. Функціональний стан серцево-судинної системи оцінювали за стандартною методикою, рекомендованою Асоціацією спеціалістів з ехокардіографії. Вивчали функцію ендотелію судин, рівень ендотеліну-1, С-реактивного протеїну, ліпідний спектр крові та вміст сечової кислоти в сироватці крові. Результати та обговорення. Показники добового моніторування артеріального тиску свідчили, що у підлітків з АГ і нормальною масою тіла щільність гіпертензії протягом доби значно переважала таку в групах осіб з надлишковою масою тіла та ожирінням. Аналіз морфофункціональних параметрів серця показав, що у підлітків з АГ зі збільшенням маси тіла відбувається перебудова міокарда із залученням як лівих, так і правих відділів серця. Найвираженіші порушення ендотелійзалежної вазодилатації відзначено в групі з АГ та ожирінням, тоді як ендотелійнезалежна вазодилатація була найбільш порушеною в юнаків з надлишковою масою тіла. Вміст С-реактивного протеїну в підлітків з АГ поступово збільшувався від групи з нормальною масою тіла до групи з ожирінням. Рівень сечової кислоти був дещо вищим у юнаків з ожирінням. Зміни в ліпідному спектрі крові атерогенного спрямування виникають у підлітків з АГ вже за наявності надлишкової маси тіла і досягають істотних значень та частоти при ожирінні. Висновки. Підлітки з АГ з різним рівнем підвищення індексу маси тіла потребують особливої уваги та більшого контро­­лю артеріального тиску, чинників дестабілізації ендотелію та динаміки змін з боку серцево-судинної системи, її функціонального стану й адаптивних можливостей.