Search

http://ud.gdip.com.ua/wp-content/uploads/2022/12/diplomatic_ukraine_2022_comp.pdf У статті йдеться про життя та спадщину Сергія Тимошенка (1881–1950 рр.) – українського політичного і державного діяча, учасника українського національно-визвольного руху початку ХХ століття й Української революції 1917–1921 років. Окрім своєї політичної діяльності, він, знаний за досягненнями в архітектурі, інженерії та мистецтві, був одним із засновників українського архітектурного модерну початку ХХ століття. Сергій Тимошенко обіймав керівні посади в українських державних установах на Харківщині, був Міністром шляхів УНР і членом Ради Республіки, брав активну участь в українському державотворчому процесі. В статье речь идет о жизни и творческом наследии Сергея Тимошенко (1881-1950) - украинского политического и государственного деятеля, участника украинского национально-освободительного движения начала ХХ века и Украинской революции 1917-1921 годов. Кроме своей политической деятельности, он, известный по достижениям в в архитектуре, инженерии и искусства, был одним из основателей украинского архитектурного модерна начала ХХ века. Сергей Тимошенко занимал руководящие должности в украинских государственных учреждения на Харьковщине, был министром транспорта УНР и членом Рады Республики, принимал активное участие в украинском государственном строительстве. This research is focused on the life and legacy of Serhii Tymoshenko (1881–1950), Ukrainian political emigrant, political activist, statesman, and a member of the Ukrainian national liberation movement in the early 20th century and the Ukrainian Revolution in 1917–21. In addition to his political involvement, Mr Tymoshenko was also famous for his achievements in architecture, engineering and arts. The research is based on the documents found in the National Archive of the Czech Republic, several Ukrainian national archives and the Manuscript Institute of the Vernadskyi National Library of Ukraine. Serhii Tymoshenko is considered one of the founders of Ukrainian Art Nouveau architecture in the early 20th century. He took active part in the Ukrainian state-building process as a member of the Ukrainian Social Democratic Labour Party, the Central Council of Ukraine, and by holding leadership positions in Ukrainian state institutions in Kharkiv region, as well as being appointed as a Minister of Roads of the Ukrainian People’s Republic and a member of the Council of the Republic in Tarnów. Moreover, he played an important role in the foreign policy of the Ukrainian People’s Republic. The research covers Tymoshenko’s artistic, scientific and political legacies in Poland (1921–3) and Czechoslovakia (1924–9), and his life trials and tribulations during World War II and emigration to the United States. Serhii Tymoshenko is presented as a public and political figure, the leader of the Ukrainian political emigration in Volyn, the head of the Volyn Ukrainian Association and the Lutsk Centre of the Ukrainian People’s Republic, a member of the Polish Sejm (since 1935) and Senate (since 1938), and the head of the Ukrainian Parliamentary Representation of Volyn.

Окреслено роль осередків національного театрального мистецтва: історичних театральних будівель, будівлі національних громад з універсальними театрально- мистецькими залами та сучасних культурних центрів, які культивують вивчення та розвиток драматичного мистецтва як основи віднайдення та збереження національної ідентичності. А також їх роль у налагодженні конструктивного та толерантного між- культурного діалогу та місце у цьому процесі досліджень та пошукового проектування, які виконують викладачі та студенти Інституту архітектури Львівської політехніки. The article outlines the role played by the centres of national theatre art: historical theatre buildings, national community buildings with universal theatres halls, and contemporary cultural centres that cultivate the study and development of dramatic art as the basis for finding and preserving national identity. And also their role in promoting constructive and tolerant intercultural dialogue. And about a place in this process of research and design, which is performed by professors and students of Institute of Architecture of Lviv Polytechnic National University. The author concluded that contemporary theatre, as well as the theatre of national communities, is gaining new forms and content by merging with other arts and integrating into the environment. Typologically, the most appropriate place for the development of contemporary theatre are multifunctional arts centres, where there is not only a theatre stage, but also a wide nomenclature of other premises that are necessary for its functioning as a national cultural centre. That is why we need to re-create the requirements for a modern comfortable space, the purpose of which is to promote the development of both the theatrical art and the creation of conditions for uniting around it a broad population, united by national, age or professional purposes. That is why we are witnessing how architectural activity in the field of theatrical design is gradually moving away from the traditional construction of theatrical buildings to the specific up-todate design of the architectural environment of the cultural centres. They not only takes into account its ability to be used for theatrical play, but also places qualitatively new aesthetic, functional and functional spatial requirements for the organization of such spaces. Those Centres can become an impetus for regional development; attract resources for the necessary positive transformations in the socio-political life of modern multicultural multinational urban spaces. However, this proves the fact that contemporary theatrical art can serve as a cultural basis for the development of modern Ukraine as a tolerant multicultural European state.