Search

У монографії здійснено комплексний аналіз елегії в українському літературному процесі XVI–XIX ст. як репрезентативного етапу становлення й утвердження дискурсивної практики цього жанру. На широкому фактичному матеріалі системно досліджено процес виникнення та розвитку елегії; здійснено історико-теоретичну реконструкцію жанру елегії в контексті античної й західноєвропейської генологічної свідомості на перетині західної і східної жанрологічних орієнтацій; простежено тяглу лінію естетичної реалізації елегійних сюжетних мотивів, образів, філософських концептів у жанровій структурі української елегії та її функціональність в українській ліриці досліджуваного періоду; систематизовано й визначено ідейно-тематичні, структурні та національні особливості елегійної поезії; на основі аналізу визначальних аспектів поетики елегії із сучасних методологічних засад запропоновано її дефініцію і типологію; узагальнено розвиток української теоретичної думки щодо жанру елегії; обґрунтовано історико-літературну концепцію еволюції елегійного жанру як форми художньо-естетичної свідомості. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться поезією.

У статті розглядається новинний контент всеукраїнських телевізійних медіа. З’ясовано, що новинна інформація на українському телебаченні представлена такими тематичними сегментами: суспільно-політичні / військові, кримінальні, соціальні, культурно-мистецькі матеріали, матеріали про надзвичайні ситуації. З огляду на значну кількість матеріалів з негативною контекстуальною конотацією (суспільно-політичної, соціальної, кримінальної) телевізійні медіа потенційно формують негативний внутрішній і зовнішній імідж як країни в цілому, так і локальний імідж її регіонів. Визначено загальні тенденції формування медіаіміджу окремого регіону на прикладі висвітлення рейтинговими телеканалами подій Сумщини. Встановлено, що інформація про регіон представлена в абсолютній більшості матеріалами кримінальної тематики та негативними новинами із суспільно-політичної та соціальної сфер, внаслідок чого формується образ території зі знаком "мінус". The article reviews the news content of all-Ukrainian television media. It was found out that the news information on Ukrainian television is represented by the following thematic segments: socio-political / military, criminal, social, cultural and artistic, emergency materials. In consideration of the significant number of materials with the negative contextual connotation (socio-political, social, criminal) television media potentially form both negative internal and external images of the country as a whole and the local image of its regions. The general trends in the formation of the media image of a particular region are determined on the example of the coverage of Sumy events by rating TV channels. It was established that information about the region is presented in the vast majority of materials of criminal subjects and negative news from the socio-political and social spheres, which results in the formation of an image of the territory with a "minus" sign.

Об’єкт дослідження – національний інформаційний простір України від функціонування медійного контенту у радянські часи до демократичної преси сьогодення. Предмет дослідження – вивчення особливостей типології мас-медіа України, їх жанрової парадигми, проблемно-тематичної спрямованості, мовно-стилістично- візуального оформлення. Мета науково-дослідної роботи – розглянути головні типологічної структури засобів масової інформації України в історичному і сучасному аспектах, виявити їх жанрово-тематичний контент, мовно-стилістичні ознаки впливу на аудиторію.

Статья посвящена творчеству Ивана Клюшникова, представителя рефлектирующей поэзии русского романтизма 30-х–40-х годов ХІХ века, с целью обозначить идейно-художественное своеобразие его стихотворений. В исследовании прослеживаются основные тематические направления лирики Клюшникова, свойственны романтической поэзии первой половины XІХ века. Главной отличительной чертой поэзии Клюшникова, по мнению авторов, является то, что он раскрыл психологию "лишнего человека". И своей судьбой, и своим творчеством запечатлел трагедию молодых современников, стремившихся к справедливости и счастью, но оказавшихся неспособными осуществить свой идеал. The article is dedicatedto the work of Ivan Klyushnikov, a representative of the reflective poetry of Russian romanticism of the 30s–40s of the XIX century, to indicate the ideological and artistic originality of his poems. In the article, the author traces the main thematic trends of Klyushnikov’s lyrics, characteristic of romantic poetry of the first half of the XIX century: philosophical, historical, the theme of love, nature, and the destiny of the poet and poetry.According to the author, the main distinguishing feature of Klyushnikov’s poetry is that he, like no other romantic poet, revealed the psychology of the “superfluous man”. Besides, with his fate and his work, he captured the tragedy of young people of that time, striving for good, justice and happiness, but for subjective and objective reasons unable to advance their ideal. The main genre of Klyushnikov's poetic is an elegy, which tonality fully corresponds to the definition of this genre given by Belinsky. Hopeless longing from unfulfilled dreams, failed love, and incomplete life is its dominant motive. His lyrics is a confession of a person who in his development has passed from romantic illusions to the consciousness of his insecurity and failure in all spheres of life. The image of a lyrical hero embodied the features characteristic of the spiritual image of the poet himself, as well as of the whole generation. This is precisely the pathos of the poet’s creativity. Klyushnikov’s poetic legacy is remarkable inreproducing the era and the spiritual world of many thinking people of that time, as well as in presenting deeply personal moods. Thinking about his life, about life in general, about reality–all this, captured in the lyrics, becomes a true and fare reflection of contemporaneity.

Статья посвящена становлению системы материального обеспечения и мотивации чиновников гражданских ведомств Российской империи с конца ХVIII до середины ХІХ веков. Исследование проводилось на примере украинских губерний, входивших в изучаемый период в состав Российской империи. В частности, внимание уделено таким видам материальной мотивации, как заработная плата (жалованье), другие денежные выплаты, подарки и т.п. Авторы делают вывод о том, что в течение первой половины ХІХ в. награды и поощрения, которые правительство применяло по отношению к гражданским чиновникам, были окончательно систематизированы и регламентированы законодательно. Ведущее место среди них занимали именно материальные поощрения. Поощрение чиновников было одним из механизмов, с помощью которого обеспечивалось непрерывное функционирование бюрократического аппарата империи. На недавно включенных в состав Российской империи землях служебные поощрения также могли играть роль одного из элементов политики инкорпорации элит этих регионов в общественную и управленческую структуру империи. В целом в течение первой половины ХІХ века поощрения по отношению к государственным служащим Российской империи были окончательно систематизированы. Появились их конкретный набор и условия, при которых они применялись The article is devoted to the formation of the system of material support and motivation of civil servants of the Russian Empire from the end of the XVIII to the middle of the XIX centuries. The study was conducted on the example of ukrainian provinces that were part of the Russian Empire during the study period. In particular, the attention is paid to such types of material motivation as wages (salary), other monetary payments, gifts, etc. The authors conclude that during the first half of the ХІХ century the rewards and incentives that the government applied to civil servants were finally systematized and regulated by law. The leading place among them was occupied by material incentives. The encouragement of officials was one of the mechanisms by which the continuous functioning of the Empire's bureaucracy was ensured. On the lands recently incorporated into the Russian Empire, service incentives could also play the role of one of the elements of the policy of incorporating the elites of these regions into the social and administrative structure of the empire. In general, during the first half of the ХІХ century, incentives for civil servants of the Russian Empire were finally systematized. There was a specific set of them and the conditions under which they were applied.

На матеріалі теоретичних та історико-літературознавчих праць XVII–XX ст., здійснено рецепцію жанрової природи елегії як істрично сформованого типу поетичного мислення зі стійкою організацією формальних та змістовних елементів, що мають художньо -композиційну сталість, здатну до оновлення та розвитку. Автор доводить, що рецепція жанру елегії в літературно-критичному дискурсі зазнала в історичній парадигмі значних видозмін. Кожна епоха так чи так творить свою жанрову систему, а жанри, у свою чергу, сприяють становленню літературного напряму. Визначаючи той факт, що у різні епохи категорія жанру мала неоднакове значення в літературній свідомості, не можна не помітити, що у процесі жанрової еволюції елегія як ліричний твір набула двох стійких рис: рефлексивного, медитативного характеру форми і журливої тональності змісту. Загалом стан дослідження теорії елегії вказує на те, що формат наукового пошуку літературознавців характеризується широким діапазоном: від констатації жанру, його поетики, поглядів на теорію в компаративному плані, визначення жанрових домінант, мотивних інваріантів, класифікації тематичних різновидів, комплексного вивчення в системі жанрів до виявлення специфіки жанру елегії у творчості окремих поетів. Це засвідчує еволюцію оцінок жанру в літературознавстві й дозволяє представити жанр елегії як самодостатнє художньо-ліричне явище. У дослідженні використана така схема класифікації літературних творів: рід – лірика, вид – медитативна, жанр – елегія, яка, на думку автора, є найпридатнішою для дослідження елегійної поезії, прозорою для з’ясування осібного місця елегії в системі ліричних жанрів. Автором запропоновано власне визначення елегії: ліричний твір медитативного характеру, журливої тональності, поетична сюжетна основа якого – емоційна реакція суб’єкта на певні події, ситуацію, психічні імпульси (почуте, згадане, пережите) чи конкретний душевний стан ліричного “Я”, яке охоплене меланхолією, смутком, навіть стражданням. On the basis of the theoretical and historical-literary works of the 17th –20th centuries, the reception of the genre of elegy as a continually formed type of poetic thinking with a stable organization of formal and informative elements that have artistic and compositional consistency, capable of renewal and development, has been adopted. The author proves that the reception of the genre of elegy in the literary-critical discourse has undergone significant changes in the historical paradigm. Each era creates its genre system, and genres, in turn, contribute to the formation of the literary trend. Determining the fact that in different epochs the category of the genre had not the same importance in the literary consciousness, one cannot but notice that in the process of genre evolution, elegy as a lyrical work acquired two persistent traits: the reflexive, meditative form and the mundane tonality of the content. The study of the theory of elegy indicates that the scientific research format of literary critics is characterized differently: from the statement of the genre, its poetics, views on the theory in a comparative way, the definition of genre dominant, motivational invariants, the classification of thematic varieties, complex study of the genre system for the determination of the specifics of the genre of elegy in the works of some poets. It defines the evolution of the genre's assessments in literary criticism and allows presenting the genre of elegy as a self-sufficient artistic and lyrical phenomenon. The study uses the following scheme for classifying literary works: kind – lyrics, type – meditative, genre – elegy, which, according to the author, is the most suitable for the study of elegiac poetry, transparent to find out the individual place of elegy in the system of lyrical genres. The author proposes a definition of elegy: a meditative lyrical work of a mournful tonality, the poetic plot basis of which is an emotional reaction of the subject to certain events, situations, mental impulses (something heard, mentioned, experienced), or the specific state of mind of the lyrical “I”, which is marked by melancholy, sadness, and even suffering.

У статті на матеріалі політичної відеореклами України в період позачергових виборів 2007 та 2014 рр. визначено динаміку цінностей української політичної відеореклами, простежено трансформацію її ціннісних домінант. У процесі дослідження розглянуто 138 прикладів відеореклами одинадцяти політичних партій та блоків. Проведена робота дала змогу простежити зміни ціннісних пріоритетів. Так, у 2007 р. домінували соціальний порядок і стабільність, соціальна справедливість і турбота про слабших. У 2014 р. на перший план виходить апеляція до національної безпеки. Кількісні показники свідчать про те, що українське суспільство найбільше потребувало захисту в глобальних масштабах – не лише власної родини, а всієї держави. Спостерігається суттєве збільшення апеляцій до миру та і змін у житті. Зникають апеляції до цінностей самоповаги і свободи, натомість з’являються прояви апеляцій до мудрості, соціальної сили та поваги до поглядів і думок інших. Based on Ukrainian political video advertising of snap elections in 2007 and 2014, the article defines value dynamics of Ukrainian political video advertising and states transformation of dominant values in these commercials. 138 video commercialsof eleven political parties and blocs were considered in the course of the study. Executed work has made it possible to trace changes in value priorities. So, social order and stability, social justice, caring for the weaker ones were the dominant values in 2007. In 2014 an appeal to national security comes to the fore. Quantitative indicators suggest that Ukrainian society most needed protection on the global scale – not only protection of the family, but protection of the whole nation. Also we observe hefty increase in appeals to peace, novelty and change in life. Appeals to values of self-esteem and freedom disappear, instead we observe appeals to wisdom, social force and respect for the opinions of other people.

Визначено принципи укладання навчальних планів зі спеціальності «Журналістика» для студентів освітнього рівня бакалавр на засадах компетентнісного підходу. The principles of the structure of the educational plan of the specialty «Journalism» for students of Bachelor of Education based on competence approach.

The article traces the evolution of Ukrainian elegy upon the death from Jan Kochanowski to Ivan Franko. The author defines the genesis of the genre having studied the novelty and originality of the philosophical and poetic work “Treny” by Jan Kochanowski (Yan Kochanowski’s “Treny” (1580)) and Franko’s works “23rd anniversary of Taras Shevchenko’s death” (1884) and “25th anniversary of Taras Hryhorovych Shevchenko’s death” (1886) as a kind of funeral elegy. The author mentions such significant works as “In eternal memory of Kotliarevskyi” by Taras Shevchenko, poems upon the death and death anniversary of Kobzar, which formed a new type of funeral elegy with its constant poetic and compositional scheme, and this or that way they are pasticcio of Shevchenko’s style of writing. A significant step in the development of genre was represented by Mykhaylo Starytski’s works, which marked the emergence of a realistic elegy upon the death with clearly defined emotional personal principle, where the persona is an immediate witness and excited participant of events. These works contributed to the rise of poetic inspiration. Starytskyi’s elegy became the basis for Franko’s elegies upon the death of Shevchenko. Franko established a qualitatively new genre invariant on the basis of traditional for this genre theme.

У статті досліджується кольорове оформлення одного номеру щоденної всеукраїнської газети «День», з’ясовуються основні особливості його кольорової гами.

Вивчається роль та місце цитати «Дня» у всеукраїнській щоденній газеті «День» (на матеріалі одного номера.) We study the role and place of quotation “Day” in the Ukrainian daily newspaper “The Day” (based in the materials of one issue.)

У статті розглядається роль Овідія в формуванні естетичних принципів особистості Шевченка. Кожна метаморфоза і у Шевченка і у Овідія стає художнім осмисленням долі окремої людини. Але на відміну від Овідія, який детально змальовує процес перевтілення, коли з його уваги не випадає жодна дрібниця, а емоційна напруженість, душевні страждання і ліризм створюють правдоподібну картину, у Шевченка він майже відсутній. Його цікавлять реальні переживання своїх героїнь, причини і результат, а не сам процес перевтілення. А причина у обох поетів одна і та ж: неможливість залишатися в наявному стані. Це може бути кара за злочин, помста, нещасливе кохання або, навпаки, щасливе. Метаморфози і у Овідія і у Шевченка, породжені неймовірною тугою, – найбільший прояв емоційного напруження, який спонукає читача відчути, з одного боку, всю силу страждання, а з іншого – непереможність духу. Художні образи, які створює Шевченко засобом перевтілень, виступають в найрізноманітніших формах і мають велику кількість відтінків. Функцію метаморфоз виконують порівняння з виразним стилістичним забарвленням та розгорнуті порівняння-параболи. В статье рассматривается роль Овидия в формировании эстетических принципов личности T. Шевченкo. Каждая метаморфоза, и у Т. Шевченко и у Овидия, - это художественное осмысление судьбы отдельного человека. Но в отличие от Овидия, который подробно описывает процесс перевоплощения, обращая внимание на каждую мелочь, а эмоциональная напряженность, душевные страдания и лиризм создают правдивую картину, у Т. Шевченко они практически отсутствуют. Его интересуют реальные переживания героинь, их причины и результат, а не сам процесс перевоплощения. Невозможность оставаться в нынешнем состоянии – главная причина перевоплощения у обоих поэтов. Это может быть наказание за преступление, месть, несчастная любовь или, наоборот, счастливая. Метаморфозы и у Овидия и у Т. Шевченко, рожденные невероятной тоской, – величайшее проявление эмоционального напряжения, которое побуждает читателя почувствовать, с одной стороны, всю глубину страдания, а с другой – непобедимость духа. Художественные образы, которые создает Т. Шевченко посредством перевоплощений, выступают в самых разнообразных формах и имеют большое количество оттенков. Функцию метаморфоз выполняют сравнения с выразительной стилистической окраской и развернутые сравнения-параболы. The article deals with the role of Ovidius in formation of esthetic principles of Shevchenko’s personality. Each metamorphosis written by both poets is an artistic comprehension of the fate of the individual. But unlike Ovidius, which describes in detail the process of transformation, when no single detail is neglected and emotional tension, spiritual torments and lyricism create a credible image, this process is almost absent in the Shevchenko’s works. He is interested in the real feelings of his heroines, the causes and the result, not the process of transformation itself. The cause in the works of both poets is the same: inability to stay in the existing state. It can be a punishment for a crime, revenge, unhappy or happy love. Metamorphoses in the works of Ovidius and Shevchenko are generated by the incredible sorrow are the greatest manifestation of emotional tension, which encourages the reader to feel all the intensity of suffering on the one hand and the invincibility of the spirit on the other hand. Artistic images created by Shevchenko by means of transformation, appear in various forms and have many shades. Stylistic comparisons and detailed parabola comparisons perform the function of metamorphoses.

Розглядається соціокомунікативна сутність (контентне наповнення) одного номеру щоденної всеукраїнської газети «День», з’ясовується її вплив на формування громадської думки. We consider socio-communicative essence (content filling) number one nationwide daily newspaper “Day “ turns its impact on public opinion.

Розглядаються особливості формування іміджу України посередництвом німецької газети Die Welt. Показано, як завдяки моніторингу матеріалів конкретного видання можна визначити ставлення будь-якої країни до економічних, політичних та соціальних процесів в державі. Доводиться, що засоби масової інформації є важливим фактором формування образу України в свідомості світової спільноти. The article considers feature forming the image of Ukraine mediation of the German newspaper Die Welt. It is shown as you can determine the ratio of any country to economic, political and social processes in the country by monitoring the articles of specific media. We prove that the media is a critical factor in shaping the image of Ukraine in the world community consciousness.

Розглядається соціокомунікативна сутність видання як важель медіавпливу якісної преси на ринку української періодики (на прикладі суспільно-політичного видання «День»). The article focuses on socio-communicative essence of the publication as a media impact leverage of a quality press at the market of Ukrainian periodicals (on the example of socio-political publication “Den’”).

Результати НДР впроваджено у процес навчання студентів за спеціальностями «Журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Медіакомункації» в СумДУ з таких дисциплін: «Історія української журналістики» «Історія публіцистики», «Газетно-журнальне виробництво», «Краєзнавчі ресурси сучасних медіа», «Основи журналістикознавчих дослджень», «Українська мова у професійному спрямуванні» тощо. Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – удосконалення і розширення недосліджених аспектів функціонування регіональних ЗМК Сумщини.

У статті розглядається проблема ролі ЗМІ у формуванні державної мовної політики. The article considers the problem of role of mass media in the formation of the state language policy.

Розглядаючи районну газету, автор з’ясовує, які саме мовні засоби використовують журналісти для написання заголовків. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12823

Об’єкт дослідження – українська національна ідея як соціальний феномен. Мета роботи – виявити соціально-мовну концептуальність української національної ідеї у сучасних ЗМІ. Методи дослідження – теоретико-методологічною основою вивчення соціально-мовної концептуальності української національної ідеї у сучасних ЗМІ є такі методи: аналізу, синтезу, концептуального аналізу тексту, контент-аналізу. Результати НДР впроваджено у процес навчання студентів за спеціальностями «Журналістика», «Переклад» в СумДУ з таких дисциплін: «Історія публіцистики», «Загальна стилістика», «Газетно-журнальне виробництво», «Українська мова ЗМІ» та ін.. Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкту дослідження – удосконалення і розширення недосліджених аспектів української національної ідеї. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13477

Метою роботи є з’ясування ролі газети «Полісся» за 2008 рік у вирішенні соціальних проблем. Для цього було розглянуто 102 номери шосткинської міськрайонної газети «Полісся» за 2008 рік і знайдено 70 матеріалів, які торкаються соціальних питань. Це, зокрема: соціальний захист малозабезпечених верств населення; пенсійне забезпечення; екологія і здоров’я людини; торгівля людьми; проблеми бездомних дітей та дітей сиріт; проблеми людей з фізичними вадами; люди, що живуть з ВІЛ СНІД;тютюнопаління. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12917

Мета наукового дослідження – з’ясувати роль газети «Вперед» за 2008 рік у вирішенні соціальних проблем. Предметом наукового аналізу стали публікації газети «Вперед» за 2008 рік. Було відібрано 42 матеріали, які висвітлюють такі соціальні проблеми, як куріння, алкоголізм, наркоманія та ВІЛ СНІД, сирітст во та усиновлення, соціальний захист інвалідів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12916

Проведений аналіз дає підстави твердити, що рівень районних видань Сумщини суттєво різниться між собою. Кожна з дослідже них газет помітно різниться відсотком аналітичних матеріалів. Проте, кожна з досліджених газет користується й іншими аналітичними жанрами. Так, на шпальтах опрацьованих газет ми виявили окрім статей, ще жанри листа, звіту, коментарю, звернення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12873

Соціальні проблеми – те, що найбільше болить людині, безпосе редньо зачіпає її особисті інтереси. Засоби масової комунікації (ЗМК) покликані бути каталізатором змін у суспільстві, трибуною громад ської думки, відображати насущні проблеми населення. У цьому по лягає їхня соціальна функція. Мета дослідження – розкрити зна чущість висвітлення обраної теми в авторитетному обласному тиж невику «В двух словах» за 2008 рік. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12896

Описуються особливості використання фотоматеріалів в газеті «Ярмарок». При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12926

У розвідці, на матеріалі листування Франка, висвітлюються окремі аспекти його роботи над підготовкою до друку власного видання – журналу «Житє і слово». При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12884

Мета нашої роботи – з’я сувати, чи відповідає коло відображених у газеті соціальних проблем, їх висвітлення реальним негараздам і потребам суспільства, визначи ти роль видання «Діалог» у вирішенні соціальних проблем. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12904

У дослідженні в хронологічній послідовності (з 1908 року до 2008) подаються праці українських та зарубіжних учених, які розглядають літературознавчі й мовознавчі проблеми творчості, а також торкаються народознавчих і культурологічних аспектів спадщини Олександра Олеся. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1748

Стаття написана із матеріалів розслідування вбивства журналіста Ігора Александрова, який є єдиним загиблим в Україні журналістом, мотивами вбивства якого офіційно визнано його професійну діяльність. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15659

У нашому дослідженні ми виходимо з того, що влада - це "спеціально організована система державних органів, організацій та установ створена для управління всіма сферами суспільного життя". Отже, державні службовці покликані забезпечити функціонування усіх сфер держави, тобто нормальне життя її громадян. Для з'ясування на яких засадах і в якому ракурсі розвиваються взаємини журналістів із владою нами було відібрано 36 матеріалів тижневика "Панорама". При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15675

The article is devoted to the analysis of Taras Shevchenko’s creation from the point of his role in forming Ukrainian national idea as ethno-mental category. Стаття присвячена аналізу творчості Тараса Шевченка з погляду його ролі у формуванні української національної ідеї як етноментальної категорії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1650

У роботі досліджено, які обставини спричинили появу судових позовів проти громадсько-політичної газети "Панорама" за період з 2004 по 2007 рік. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15669

Колективне дослідження "Історія журналістики Сумщини" має на меті створення достовірної картини журналістського процесу краю. У роботі над темою ми виходимо із запропонованого І. Михайлиним розуміння історії журналістики як історії друкованих періодичних видань досліджень життя і творчості медіа-особистостей та історії публіцистики краю. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16732

"Кролевецький вісник" - газета Кролевецького району Сумської області, співзасновником якої є Кролевецька районна рада, держадміністрація та трудовий колектив редакції. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16735