Search

© The Author(s) 2019. Background: Delirium is a common and distressing neurocognitive condition that frequently affects patients in palliative care settings and is often underdiagnosed. Aim: Expanding on a 2013 review, this systematic review examines the incidence and prevalence of delirium across all palliative care settings. Design: This systematic review and meta-analyses were prospectively registered with PROSPERO and included a risk of bias assessment. Data sources: Five electronic databases were examined for primary research studies published between 1980 and 2018. Studies on adult, non-intensive care and non-postoperative populations, either receiving or eligible to receive palliative care, underwent dual reviewer screening and data extraction. Studies using standardized delirium diagnostic criteria or valid assessment tools were included. Results: Following initial screening of 2596 records, and full-text screening of 153 papers, 42 studies were included. Patient populations diagnosed with predominantly cancer (n = 34) and mixed diagnoses (n = 8) were represented. Delirium point prevalence estimates were 4%–12% in the community, 9%–57% across hospital palliative care consultative services, and 6%–74% in inpatient palliative care units. The prevalence of delirium prior to death across all palliative care settings (n = 8) was 42%–88%. Pooled point prevalence on admission to inpatient palliative care units was 35% (confidence interval = 0.29–0.40, n = 14). Only one study had an overall low risk of bias. Varying delirium screening and diagnostic practices were used. Conclusion: Delirium is prevalent across all palliative care settings, with one-third of patients delirious at the time of admission to inpatient palliative care. Study heterogeneity limits meta-analyses and highlights the future need for rigorous studies.

© 2018 The Authors Context: Based on the clinical care pathway of delirium in palliative care (PC), a published analytic framework (AF) formulated research questions in key domains and recommended a scoping review to identify evidence gaps. Objectives: To produce a literature map for key domains of the published AF: screening, prognosis and diagnosis, management, and the health-related outcomes. Methods: A standard scoping review framework was used by an interdisciplinary study team of nurse- and physician-delirium researchers, an information specialist, and review methodologists to conduct the review. Knowledge user engagement provided context in refining 19 AF questions. A peer-reviewed search strategy identified citations in Medline, PsycINFO, Embase, and CINAHL databases between 1980 and 2018. Two reviewers independently screened records for inclusion using explicit study eligibility criteria for the population, design, delirium diagnosis, and investigational intent. Results: Of 104 studies reporting empirical data and meeting eligibility criteria, most were conducted in patients with cancer (73.1%) and in inpatient PC units (52%). The most frequent study design was a one or more group, nonrandomized trial or cohort (67.3%). Evidence gaps were identified: delirium risk prediction; comparative effectiveness and harms of prevention, variability in delirium management across PC settings, advanced directive and substitute decision-maker input, and transition of care location; and estimating delirium reversibility. Future rigorous primary studies are required to address these gaps and preliminary concerns regarding the quality of extant literature. Conclusion: Substantial evidence gaps exist, providing opportunities for future research regarding the assessment, prognosis, and management of delirium in PC settings.

Проведено системний аналіз агрегованої структури енергоактивного об'єкта, з багаторівневою складністю опису системи. Обґрунтовано складність задач функціонування, управління режимом. Важливою проблемою є розв'язання задач ідентифікації рівня ризиків і причин виникнення кризових та аварійних ситуацій оперативним персональним АСУ-ТП. Відповідно така проблемна задача потребує певного рівня адекватного мислення, яке забезпечило б оператору уявити в полі свого зору схему взаємодії всіх агрегатів об'єкта від входу до виходу, фізичні й енергетичні перетворення під час технологічного процесу, здатність оцінити зміст ситуації і сформувати базис прийняття рішень. Сформовано інформаційний образ, ситуації та причинно-наслідкову діаграму впливу управлінських дій і факторів збурення на режим функціонування об'єкта. Розглянуто базові моделі опису систем, які ґрунтуються на концепціях опису та відображення зв'язків між об'єктами і компонентами: структурного аналізу; теоретико-множинні представлення; категорно-функторні моделі. У цих моделях базовими є множини компонент і відношення між ними, що відображають організацію системи загалом, яку повинен сприйняти оператор у процесі виконання службових завдань управління агрегованим об'єктом згідно з цільовим завданням логіко-графовим та алгебраїчним. Сформовано структурні образи в понятійному базисі, в якому виділено найістотніші аспекти структури і функціонування об'єкта, параметри, характеристики, зв'язки, області впливу ресурсних факторів, дії на конструкції агрегатів, що повинно бути освоєно і відображено в полі уваги і пам'яті (оперативній, глибинній) когнітивної системи оператора з відповідною підготовкою і базою знань, необхідних для виконання управлінських дій під час оперативного управління енергоактивним об'єктом у структурі теплової електростанції. Розглянуто підходи, методи, моделі подання знань про структуру системи з енергоактивними об'єктами, які є носіями забруднення екологічного середовища. Обґрунтовано схему інтерпретац, Проведен системный анализ агрегированной структуры энергоактивного объекта, с многоуровневой сложностью описания системы. Изложена проблема сложности решения задач функционирования, управления режимом. Важной проблемой является решение задач идентификации уровня рисков и причин возникновения кризисных и аварийных ситуаций оперативным персональным АСУ-ТП. Поэтому решение данной задачи требует определенного уровня адекватного мышления, которое обеспечило бы оператору представить в поле его зрения схему взаимодействия всех компонентов объекта от входа к выходу, физические и энергетические трансформации в ходе технологического процесса, способность оценить ситуацию и сформировать базу принятия решений. Для решения задачи сформированы информационный образ ситуации и причинно-следственная диаграмма влияния на функционирование объекта. Рассмотрены основные модели для описания системы, которые основаны на концепции описания и отображения отношений между объектами и компонентами с использованием структурного анализа. В этих моделях в качестве базовых выступают множество компонент и отношения между ними, которые представляют организацию системы в целом, и которые должны воспринять операторы при выполнении служебных задач управления объектом. Сформированы структурные образы в понятийном базисе, в котором выделены наиболее важные аспекты структуры и функционирования объекта, параметры, характеристики, связи, области влияния ресурсных факторов, действия на конструкции агрегатов, что должно отразиться в памяти когнитивной системы оператора с соответствующей подготовкой и базой знаний, необходимых для выполнения операций управления при оперативном управлении энергоактивным объектом в структуре тепловой электростанции. Рассмотрены также подходы, методы, модели, представляющие знания о структуре системы энергоактивного объекта, которые являются носителями загрязнения окружающей среды. Обоснована схема интерпретации терминальных диаграмм, категорных и Икасави для анализа этапов физич, The authors have analysed the aggregated structure of energetic object that showed the difficulty of describing the system, its functioning, management regime, the identification of the level of risks and causes of the crisis and emergency operational personal ACS-TP. Therefore, the problem requires a certain level of adequate thinking that would have provided the operator present in the box with his view of the scheme of interaction of all components of the object from the entrance to the exit, the physical and energy transformation in the course of technological process, and the ability to evaluate the matter of the situation and form the basis of decision-making. In the course of research we formed an information image and cause and effect diagram of the impact of management actions and factors of disturbance to the functioning of the object. We reviewed basic models to describe systems that are based on the concepts of the description and display the correlation between objects and components: structural analysis; theoretical – multiple representations; category-functor. In the models such as the Basic Act set the component and the correlation between them, representing the organization of the system as a whole, which the operator must accept during execution of official tasks of managing the aggregate object. Furthermore, we formed structural images on the conceptual basis, where we selected the most significant aspects of the structure and function of the object, parameters, features, links, area of influence, and resource factors of influence on the design of the units should be developed and reflected in the attention and memory (ROM, deep) cognitive system operator with appropriate training and knowledge base necessary to perform management actions control actions at the operational management of the energetic object in the structure of thermal power plant. The paper considers the approaches, methods, models representing knowledge about the structure of the

Objective: To determine the accessibility and currency of delirium guidelines, guideline summary papers and evaluation studies, and critically appraise guideline quality. Design: 1. Systematic literature search for formal guidelines (in English or French) with focus on delirium assessment and/or management in adults (=18 years), guideline summary papers and evaluation studies. 2. Full appraisal of delirium guidelines published between 2008 and 2013 and obtaining a 'Rigour of Development' domain screening score cutoff of >40% using the Appraisal of Guidelines for Research and Evaluation (AGREE II) instrument. Data sources: Multiple bibliographic databases, guideline organisation databases, complemented by a grey literature search. Results: 3327 database citations and 83 grey literature links were identified. A total of 118 retrieved delirium guidelines and related documents underwent full-text screening. A final 21 delirium guidelines (with 10 being >5 years old), 12 guideline summary papers and 3 evaluation studies were included. For 11 delirium guidelines published between 2008 and 2013, the screening AGREE II 'Rigour' scores ranged from 3% to 91%, with seven meeting the cut-off score of >40%. Overall, the highest rating AGREE II domains were 'Scope and Purpose' (mean 80.1%, range 64-100%) and 'Clarity and Presentation' (mean 76.7%, range 38- 97%). The lowest rating domains were 'Applicability' (mean 48.7%, range 8-81%) and 'Editorial Independence' (mean 53%, range 2-90%). The three highest rating guidelines in the 'Applicability' domain incorporated monitoring criteria or audit and costing templates, and/or implementation strategies. Conclusions: Delirium guidelines are best sourced by a systematic grey literature search. Delirium guideline quality varied across all six AGREE II domains, demonstrating the importance of using a formal appraisal tool prior to guideline adaptation and implementation into clinical settings. Adding more knowledge translation resources