Search

Мета дослідження – проведення порівняльного аналізу клініко-психопатологічних особливостей депресивного, маніакального та змішаного типів шизоафективного розладу під час активної терапії на момент загострення захворювання.Матеріали та методи. В ході виконання дослідження було обстежено 110 пацієнтів з діагнозами шизоафективного розладу (F 25 за МКХ-10), що знаходилися на лікуванні в 1 психіатричному відділенні Державної установи «Інститут Неврології, психіатрії та наркології національної академії медичних наук України» за період з 2000 по 2017 роки. Середній вік обстежених склав 26,0±7,1, середній термін захворювання 5,0±0,8 років.Перша група – 60 пацієнтів з діагнозом шизоафективного розладу, депресивний тип за МКХ-10 (F25.1) та друга група – 50 пацієнтів з маніакальним та змішаним типом шизоафективного розладу за МКХ-10 (F25.0, F25.2).З метою стандартизованої оцінки психічних розладів та ефекту лікування використовувалися шкала позитивних та негативних симптомів (PANSS), оціночна шкала манії Янга (Young Mania Rating Scale), шкала депресії Calgary (CDSS). Оцінка вираженості психопатологічної симптоматики за допомогою цих шкал проводилася чотири рази під час лікування в стаціонарі: на першому, другому, третьому та четвертому тижні терапії. Аналіз результатів проводився за допомогою методів математичної статистики (критерій Стьюдента-Фішера (t)). Дані наведено у форматі М±м, де М – середня величина, а м – стандартна похибка.Результати. Виявлено, що у пацієнтів як із депресивним, так і маніакальним та змішаними типами ШАР на момент 4-го тижня активної терапії загострення, що фактично відповідає виписці із стаціонару, залишаються певні психопатологічні прояви, які виявляються при застосуванні оціночних методик, таких як шкала PANSS, шкала манії Янга, шкала депресії Calgary. У ході виконання дослідження, що представлено у даній статі, показано, що депресивний тип ШАР з одного боку, та маніакальний та змішаний з іншого, мають досить виражені відмінності у динаміці симптомів на клініко-психопатологічному рівні.Висновки. Тому пацієнтам з шизоафективним розладом (ШАР) після угамування гострої психотичної симптоматики необхідне продовження підтримуючої терапії, спрямованої як на психотичні, так і на афективні залишкові прояви, Цель работы – проведение сравнительного анализа клинико-психопатологических особенностей депрессивного, маниакального и смешанного типов ШАР во время активной терапии на момент обострения заболевания.Материалы и методы. В ходе выполнения исследования было обследовано 110 пациентов с диагнозом шизоаффективного расстройства (F 25 по МКБ-10), находившихся на лечении в 1 психиатрическом отделении Государственного учреждения «Институт неврологии, психиатрии и наркологии национальной академии медицинских наук Украины». Средний возраст обследованных составил 26±7,1, средний срок заболевания 5±0,8 лет.Первая группа – 60 пациентов с диагнозом шизоаффективное расстройство, депрессивный тип по МКБ-10 (F25.1) и вторая группа - 50 пациентов с маниакальным и смешанным типом шизоаффективного расстройства по МКБ-10 (F25.0, F25.2).С целью стандартизированной оценки психических расстройств и эффекта от проводимого лечения использовались шкала позитивных и негативных симптомов (PANSS), оценочная шкала мании Янга (Young Mania Rating Scale), шкала депрессии Calgary (CDSS). Оценка выражености психопатологической симптоматики с помощью этих шкал проводилась четыре раза четыре раза во время лечения в стационаре: на первой, второй, третьей и четвертой неделе терапииРезультаты. Выявлено, что у пациентов как с депрессивным, так и маниакальным и смешанными типами ШАР на момент 4-й недели активной терапии обострения, что фактически соответствует выписке из стационара, остаются определенные психопатологические проявления, выявляемые при применении оценочных методик, таких как шкала PANSS, шкала мании Янга, шкала депрессии Calgary.В ходе выполнения исследования, представленных в данной статье, показано, что депрессивный тип ШАР с одной стороны, и маниакальный и смешанный с другой, имеют достаточно выраженные различия в динамике симптомов на клинико-психопатологическом уровне. Поэтому пациентам с шизоаффективным расстройством (ШАР) после прекращения острой психотической симптоматики необходимо продолжение поддерживающей терапии, направленной как на психотические, так и на аффективные остаточные проявления, Aim of the research: conducting a comparative analysis of clinical and psychopathological features of depressive, manic and mixed types of schizoaffective disorder during active therapy at the time of the exacerbation of the disease.Materials and methods. In the course of the study, 110 patients with schizoaffective disorder (F 25 for MIC-10) who were treated at the 1 psychiatric department of the State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" for the period from 2000 to 2017 were examined. The average age of the surveyed patients was 26.0 ± 7.1, the mean duration of the disease was 5.0 ± 0.8 years.The first group consisted of 60 patients with schizoaffective disorder, depression type MKH-10 (F25.1) and the second group - 50 patients with manic and mixed type of schizoaffective disorder for MKH-10 (F25.0, F25.2).For the purpose of standardized assessment of psychiatric disorders and treatment effect, the PANSS scale, the Young Mania Rating Scale, and the Calgary Depression Scale (CDSS) were used. The assessment of the severity of psychopathological symptoms through these scales was performed four times during treatment in a hospital: at the first, second, third and fourth weeks of therapy. The analysis of the results was carried out with the help of methods of mathematical statistics (Student-Fisher test (t)). The data is given in the format M ± m, where M is the average value, and m is the standard error.Results. It was found that in patients with both depressive and manic and mixed types of SAD at the time of the 4th week of active treatment of exacerbation, which actually corresponds to the discharge from the hospital, there remain certain psychopathological manifestations that are revealed by the use of assessment techniques such as the PANSS scale, Young Manic Scale, Calgary Depression Scale. In the course of the study, presented in this article, it has been shown that the depressive type of SAD on the one hand, and manic and mixed on the other, have quite distinct differences in the dynamics of symptoms at the clinico-psychopathological level.Conclusions. Therefore, patients with schizoaffective disorder (SAD) after the quenching of acute psychotic symptoms need continued support therapy, aimed at both psychotic and affective residual manifestations