Search

We have identified the pedagogical conditions for training future specialists of physical culture and sports to use innovative types of motor activity in professional activities in three dimensions: 1) as factors of formal education – the introduction into the educational process of educational and methodological support for the training of future specialists of physical culture and sports to use innovative types of motor activity in professional activities; 2) as factors of non-formal education: initiation of sections on innovative types of physical activity in a higher education institution for students of non-physical education specialties; organization of competitive activities on innovative types of physical activity in higher education; 3) as factors of informal education – the use of digital visualization technologies in the process of forming the readiness of future specialists of physical culture and sports to use innovative types of motor activity in professional activities.Keywords: professional training; future specialists of physical culture and sports; pedagogical conditions; innovative types of motor activity.

Today, the modernization of professional training of specialists in physical culture and sports in higher education institutions in the direction of mastering by students a set of innovative knowledge, skills and abilities in the field of physical culture and sports is becoming important. This involves the organization of training as an active process of acquiring knowledge. Only with a sufficient level of technological training, information competence, digital literacy, a young specialist in physical culture and sports is able to act adequately in the world, navigate in problematic situations, find rational ways to solve professional problems and be competitive in the labor market. Key words: professional training, future specialists of physical culture and sports, information technologies, lecture-visualization, innovative activity.

Recently, when choosing types of in-service teacher training, the emphasis has shifted towards increasing the activity of participants in the educational process. Therefore, more effective are those types that are based on active interaction and intensive communication, based on unique life and professional experience and willingness to share it. Among such types of in-service teacher training, the authors distinguish participation in trainings, during which attention is paid to the practical development of skills through their own educational experience, and master classes, during which attention is paid to practical demonstration of creative solutions to a problem, new methodology, technology, author's model. The Department of Computer Science of Makarenko Sumy State Pedagogical University developed short courses of in-service teacher (computer science, physics, mathematics) training of Sumy region, which are focused on the formation / development of skills to create computer animations to support the educational process which was organized as trainings and master classes. The pedagogical experiment consisted in a comparative study of the effectiveness of selected learning forms (training or master class) for heterogeneous groups (groups of teachers with different experience). In addition, the following things were determined: degree of use of IT in professional activities, willingness to use computer animation at lessons, self-assessment of skills to develop computer animations for the learning purpose. According to the results of the experiment, it was found that the master class was more effective for teachers with less than 10 years of experience, and training – for teachers with more than 10 years of experience., Останнім часом при виборі видів підвищення кваліфікації вчителів акцент зміщується у бік підвищення активності учасників освітнього процесу. Тому більш ефективними визнаються ті види, в основі яких лежить активна взаємодія та інтенсивне спілкування, що базується на унікальному життєвому і професійному досвіді та готовності ним поділитися. Серед таких видів підвищення кваліфікації вчителів автори виокремлюють участь у тренінгах, під час яких увага приділяється практичному відпрацюванню умінь через власний набутий освітній досвід, і майстер-класах, під час яких увага приділяється практичній демонстрації творчого вирішення певного завдання, нової методики, технології, авторської моделі. Кафедрою інформатики Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка розроблено короткі курси підвищення кваліфікації вчителів (інформатики, фізики, математики) Сумської області, які орієнтовані на формування\ розвиток умінь створювати комп’ютерні анімації для підтримки освітнього процесу і які було організовано як тренінги та майстер-класи. Педагогічний експеримент полягав у порівняльному дослідженні ефективності обраних організаційних форм (тренінг чи майстер-клас) для гетерогенних груп (групи вчителів з різним досвідом роботи). Поряд із цим визначалися: ступінь використання ІТ у професійній діяльності, бажання використовувати комп’ютерну анімацію на уроках, самооцінка вмінь розробляти комп’ютерні анімації з начальною метою. За результатами експерименту встановлено, що майстер-клас виявився більш ефективним для вчителів з досвідом роботи менше 10років, а тренінг – для вчителів із досвідом роботи більше10років.

The article deals with the problem of improving the quality of the future teacher of mathematics by means of information technologies. There are two classes of software tools of mathematical direction such as 1) systems of computer mathematics which use traditional notation and methods of writing formulas (Maple, MatLab, Maxima, etc.), these systems are particularly effective in solving various applications, primarily mathematical modeling tasks in science and technology; 2) programs of dynamic mathematics which provide the possibility of dynamic changes of the original mathematical design, the study of the set of its numerical characteristics or their relations in dynamics (GeoGebra, Cabri, Mathkit, and the like). It is established that under the programs of dynamic mathematics it is necessary to understand the means of computer visualization of mathematical knowledge, which provide dynamic operation of various mathematical objects and the possibility of operative obtaining information about their properties. The term "computer mathematical tool" is specified as a virtual mechanism or algorithm of a computer program, or the program itself, which is used to create or study mathematical objects or their components through the numerical and geometric characteristics of the objects themselves. The methodical features of the use of computer mathematical tools have been distinguished: the possibility of dynamic changes in the drawing and observation of the trajectories of individual points opens the way for organizing the experimental and creative activity of all participants in the educational process; the ability to pre-install the tools or to expand the toolkit that simplifies the process of building or limiting tools; the computer frees the teacher from a debilitating check of the construction, and so on. The results of the experiment related to the study of the influence of the programs of dynamic mathematics on the level of academic students’ achievements have been presented. The positive influence of the use of dynamic mathematics programs and the corresponding mathematical tools on the level of mathematical preparation of schoolchildren has been proved. The necessity of preparing the future teacher of mathematics for using this tool in the process of professional activity has been indicated. The requirements of the standard of pedagogical education, the needs of school maths in the main school and the distribution of computer tools within the framework of training a modern mathematics teacher have been specified., У статті розглянуто проблему підвищення якості підготовки майбутнього вчителя математики засобами інформаційних технологій. Виділено два класи програмних засобів математичного спрямування: 1) системи комп’ютерної математики, в яких використовуються традиційні позначення та способи написання формул (Maple, MatLab, Maxima тощо), ці системи особливо ефективні при розв’язуванні різних прикладних проблем, зокрема задач математичного моделювання в науці, освіті, техніці; 2) програми динамічної математики, у яких передбачено можливість динамічних змін вихідної математичної конструкції, вивчення набору її числових характеристик чи їх відношень у динаміці (GeoGebra, Математический конструктор, Живая математика і подібні до них). Установлено, що під програмами динамічної математики варто розуміти засоби комп’ютерної візуалізації математичних знань, які передбачають динамічне оперування різними математичними об’єктами та можливість оперативного одержання відомостей про їх властивості. Уточнено термін «комп’ютерний математичний інструмент» як віртуальний механізм (алгоритм) комп’ютерної програми (сама програма), що використовується для розроблення, вивчення математичних об’єктів та їх складників через числові й геометричні характеристики зазначених об’єктів. Виділено методичні особливості використання комп’ютерних математичних інструментів: наявність динамічних змін рисунка і спостереження за траєкторіями окремих точок надає напрямки для організації експериментальної та творчої діяльності всіх учасників навчального процесу; можливість попереднього встановлення використовуваних інструментів або розширення набору інструментів, що спрощує процес побудови або обмеження інструментарію; комп’ютер звільняє вчителя від виснажливої перевірки побудов тощо. Подано результати експерименту, пов'язаного із вивченням впливу програм динамічної математики на рівень навчальних досягнень учнів. Доведено позитивний вплив використання програм динамічної математики та відповідного математичного інструментарію на рівень математичної підготовки школярів. Указано на необхідності підготовки майбутнього вчителя математики до використання зазначеного інструментарію у процесі професійної діяльності. Конкретизовано вимоги стандарту педагогічної освіти, потреби навчання шкільної математики основної школи та поширення комп’ютерні інструменти у межах підготовки сучасного вчителя математики.