Search

Дирофіляріоз – це паразитарне векторне антропозоонозне хронічне захворювання, яке все частіше зустрічається серед собак в Україні. Діагностика дирофіляріозу має значні труднощі, особливо при зараженні собак видом Dirofilaria immitis. Метою проведеної роботи було визначити точність і репрезентативність основних методів діагностики дирофіляріозу у собак. Дослідження були проведені на 114 собаках, спонтанно інвазованих D. immitis. Отримані дані свідчать, що постановка діагноза за первинними клінічними ознаками неможлива, оскільки симптоми не є специфічними для даної патології. Однак, порушення в роботі серцево-судинної і дихальної систем організму можуть вважатися супутніми симптомами ураження D. immitis. Рентгенологічні зміни також лише додатково свідчать про розвиток тромбоемболічних змін в судинному руслі хворих тварин (підвищена випуклість головного сегмента легеневої артерії, розширення правого шлуночка серця, збільшений розмір і щільність або звивистість легеневих артерій). Профільним, але низькоефективним методом (35 % позитивних випадків) діагностики дирофіляріозу можна вважати ультразвукове дослідження серця. За низького та середнього ступеня ураження статевозрілі гельмінти локалізуються в легеневих артеріях і лише за високої інтенсивності інвазії паразити можуть проникати у каудальну порожнисту вену, у праві камери серця. Високоточними (82 %) специфічними є гематологічні методи «розчавленої краплі» і Knott (1939), а також імунохроматографії (80 %). Останній метод діагностики доцільно використовувати для вибору ефективної терапії, оскільки дає інформацію про наявність в організмі дорослих особин дирофілярій. Таким чином, для постановки заключного діагнозу «дирофіляріоз» у собак необхідно застосування декількох діагностичних методів. Перспективою подальших досліджень слугуватиме вибір оптимальної схеми лікування собак, уражених збудниками дирофіляріозу., Dirofilariosis is a parasitic vector anthropozoonous chronic disease that is increasingly common among dogs in Ukraine. Diagnosis of dirofilariosis has significant difficulties, especially when dogs are infected with the species Dirofilaria immitis. The purpose of this work was to determine the accuracy and representativeness of the main methods for diagnosing dirofilariosis in dogs. Studies were conducted on 114 dogs spontaneously infested with D. immitis. The data obtained indicate that diagnosis based on primary clinical signs is not possible, since the symptoms are not specific to this pathology. However, disturbances in the cardiovascular and respiratory systems of the body can be considered concomitant symptoms of D. immitis. X-ray changes also only further indicate the development of thromboembolic changes in the vascular bed of sick animals (increased bulge of the main segment of the pulmonary artery, expansion of the right ventricle of the heart, increased size and density or tortuosity of the pulmonary arteries). Ultrasound examination of the heart can be considered a specialized, but low-effective method (35 % of positive cases) for diagnosing dirofilariasis. With low and medium-sized lesions, sexually mature helminths are localized in the pulmonary arteries and only with a high intensity of invasion, parasites can penetrate the caudal Vena cava, into the right chambers of the heart. High-precision (82 %) specific hematological methods are «crushed drop» and Knott (1939), as well as imunochromatography (80 %). The latter method of diagnosis is advisable to use for choosing effective therapy, since it gives information about the presence of dirofilariae in the body of adult individuals. Thus, for the final diagnosis of «dirofilariosis» in dogs, it is necessary to use several diagnostic methods. The prospect of further research will be to choose the optimal treatment regimen for dogs affected bypathogens heartworm., Дирофиляриоз - это паразитарное векторное антропозооное хроническое заболевание, которое все чаще встречается среди собак в Украине. Диагностика дирофиляриоза испытывает значительные трудности, особенно при заражении собак видом Dirofilaria immitis. Целью проведенной работы было определить точность и репрезентативность основных методов диагностики дирофиляриоза у собак. Исследования были проведены на 114 собаках, спонтанно инвазированных D. immitis. Полученные данные свидетельствуют, что постановка диагноза по первичным клиническим признакам невозможно, поскольку симптомы не являются специфическими для данной патологии. Однако, нарушения в работе сердечно-сосудистой и дыхательной систем организма могут считаться сопутствующими симптомами поражения D. immitis. Рентгенологические изменения также лишь дополнительно свидетельствуют о развитии тромбоэмболических изменениях в сосудистом русле больных животных (повышенная выпуклость главного сегмента легочной артерии, расширение правого желудочка сердца, увеличен размер и плотность или извилистость легочной артерии). Профильным, но низкоэффективным методом (35% положительных случаев) диагностики дирофиляриоза можно считать ультразвуковое исследование сердца. При низкой и средней степени поражения половозрелые гельминты локализуются в легочных артериях и только при высокой интенсивности инвазии паразиты могут проникать в каудальную полую вену, в правой камере сердца. Высокоточными (82%) специфическими являются гематологические методы «раздавленной капли» и Knott (1939), а также иммунохроматографии (80%). Последний метод диагностики целесообразно использовать для выбора эффективной терапии, поскольку дает информацию о наличии в организме взрослых особей дирофилярий. Таким образом, для постановки окончательного диагноза «дирофиляриоза» у собак необходимо применение нескольких диагностических методов. Перспективой дальнейших исследований служит выбор оптимальной схемы лечения собак, пораженных возбудителями дирофиляриоза.

Цукровий діабет є одним з найпоширеніших незаразних захворювань котів та собак і на сучасному етапі набуває епідемічних масштабів. Метою досліджень було встановлення активності ферментів, що є маркерами функціональної активності печінки: аланінамінотрансферази, аспарагін-амінотрансферази, лужної фосфатази та сорбітолдегідрогенази у котів з цукровим діабетом та дослідження динаміки активності сорбітолдегідрогенази. Для досліджень було сформовано дві групи котів віком 5–7 років (самці та самки) по 10 голів у кожній. Контрольна група складалась із клінічно здорових тварин, дослідна – із тварин, що мали діагноз цукровий діабет. Результати досліджень показали, що у котів дослідної групи вміст глюкози був у 3,31 раза вищим, ніж у контрольній групі. Фруктозамін характеризує тривалість гіперглікемії, і у котів з цукровим діабетом його вміст перевищував контрольні показники на 32 %, що є ознакою тривалого підвищення вмісту глюкози. У результаті цукрового діабету порушується водно-сольовий обмін, зокрема зростає осмоляльність крові. Визначення активності ферментів показало, що активність трансаміназ зросла вдвічі, тоді як активність ЛФ зростала на 25 %. Концентрація загального білірубіну зростала порівняно до контролю більш, ніж на третину. Активність СДГ у котів з цукровим діабетом була у 2,25 вищою, ніж у тварин контрольної групи. Активність даного ферменту, на відміну від активності трансаміназ, зростає у перші доби після симптомів печінкової дисфункції. Установлено, що у котів з цукровим діабетом розвивається порушення функцій печінки, що проявляється у зміні активності аланінамінотрансферази, аспарагінамінотрансферази, лужної фосфатази, збільшення концентрації білірубіну та збільшення активності сорбітолдегідрогенази. Даний фермент є цінним біохімічним маркером порушень функції печінки на ранніх стадіях розвитку патології., Diabetes mellitus is one of the most widely spread non-infectious cats and dogs diseases and in modern times it is reaching epidemic levels. The purpose of the research was to determine enzymes activity, which is a marker of liver’s functional activity: alanine aminotransferase, asparagine aminotransferase, alkaline phosphatase and sorbitol dehydrogenase in cats suffering from diabetes mellitus, and another purpose was to study the dynamics of sorbitol dehydrogenase activity. Two groups of cats aged 5–7 years old (males and females) 10 cats in each group were formed for the research. A control group comprised clinically healthy animals, experimental group comprised animals diagnosed with diabetes mellitus. The results of the research showed that in cats of the experimental group the glucose content was 3.31 times as high as in cats of a control group. Fructosamine characterizes the duration of hyperglycemia and in cats diagnosed with diabetes mellitus its content overshot the control indices by 32 %, that testifies to a long-standing increase in glucose amount. Because of diabetes mellitus, water-salt metabolism is damaged, for instance blood osmolality is increased. The determination of enzymes activity showed that transaminase activity doubled, whereas the alkaline phosphatase activity increased by 25 %. The concentration of total bilirubin increased more than three-fold as compared to the control. The sorbitol dehydrogenase activity in cats diagnosed with diabetes mellitus was in 2.25 times higher as compared to the animals in a control group. The activity of this enzyme, contrary to transaminase activity, is increased during the first days after hepatic dysfunction symptoms. Thus, in cats diagnosed with diabetes mellitus, liver function abnormality is developed which is manifested in activity changes of alanine aminotransferase, asparagine aminotransferase, alkaline phosphatase in the increase in bilirubin concentration as well as in the increase of sorbitol deh, Сахарный диабет является одним из самых распространенных незаразных заболеваний кошек и собак и на современном этапе приобретает эпидемических масштабов. Целью исследований было установление активности ферментов, которые являются маркерами функциональной активности печени аланинаминотрансферазы, аспарагин-аминотрансферазы, щелочные фосфатазы и сорбитолдегидрогеназы у котов с сахарным диабетом и исследования динамики активности сорбитолдегидрогеназы. Для исследований были сформированы две группы кошек возрастом 5-7 лет (самцы и самки) по 10 голов в каждой. Контрольная группа состояла из клинически здоровых животных, исследовательская - из животных, имевших диагноз сахарный диабет. Результаты исследований показали, что у котов исследовательской группы содержание глюкозы был в 3,31 раза выше, чем в контрольной группе. Фруктозамин характеризует продолжительность гипергликемии, и у котов с сахарным диабетом его содержание превышало контрольные показатели на 32%, что является признаком длительного повышения содержания глюкозы. В результате сахарного диабета нарушается водно-солевой обмен, в частности растет осмоляльность крови. Определение активности ферментов показало, что активность трансаминаз выросла вдвое, тогда как активность ЛФ росла на 25%. Концентрация общего билирубина росла по сравнению с контролем более чем на треть. Активность СДГ у котов с сахарным диабетом была в 2,25 выше, чем у животных контрольной группы. Активность данного фермента, в отличие от активности трансаминаз, растет в первые сутки после симптомов печеночной дисфункции. Установлено, что у котов с сахарным диабетом развивается нарушение функции печени, что проявляется в изменении активности печеночных, аспарагинаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, увеличении концентрации билирубина и повышении активности сорбитолдегидрогеназы. Данный фермент является ценным биохимическим маркером нарушений функции печени на ранних стадиях развития патологии.

Ожиріння кішок є однією із найбільш розповсюджених незаразних патологій, зокрема за даними Hoemino M., 2012, ожиріння або надлишкова маса діагностується від 35 до 50% даних тварин [3]. Ожиріння – це не лише збільшення маси, а і цілий комплекс паталогічних змін, що викликають суттєві зміни у метаболізмі, а відтак, і фізіологічні зміни [4]. Насамперед, це: розвиток резистентності периферичних тканин до інсуліну, цукровий діабет, зміни ліпопротеїдного профілю крові [1, 6]., Ожирение кошек является одной из наиболее распространенных незаразных патологий, в частности по данным Hoemino M., 2012, ожирение или избыточная масса диагностуеться от 35 до 50% данных животных [3]. Ожирение – это не только увеличение массы, а и целый комплекс патологических изменений, вызывающих существенные изменения в метаболизме, а значит, и физиологические изменения [4]. Прежде всего, это: развитие резистентности периферических тканей к инсулину, сахарный диабет, изменение липопротеидного профиля крови [1, 6]., Cats obesity is one of the most common non-communicable pathologies, in particular according to Hoemino M., 2012, obesity or excess weight is diagnosed from 35 to 50% of these animals [3]. Obesity is not only weight gain, but also a whole complex of pathological changes that cause significant changes in metabolism, and therefore, physiological changes [4]. First of all, it is: development of peripheral tissue resistance to insulin, diabetes, changes in blood lipoprotein profile [1, 6].

Особливості умов утримання дрібних м’ясоїдних, зокрема котів, призвели до розвитку метаболічних патологій, найпоширенішими з яких є цукровий діабет та ожиріння. Одним з важливих пускових механізмів за даних патологій є розвиток оксидативного стресу. Найпотужнішою природною антиоксидантною системою тваринного організму є глутатіонова система, яка включає глутатіон, та ферменти, які каталізують реакції його окиснення та відновлення. Глутатіон – трипептид, що складається з двох фракцій: відновленої та окисленої. До складу даної системи входить декілька ферментів, найважливіші з яких: глутатіонпероксидаза і глутатіонредуктаза. Метою досліджень є встановлення змін концентрації відновленого та окисленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази у котів, хворих на цукровий діабет та ожиріння. Для досліджень було сформовано чотири групи котів-кастратів віком 5–8 років по 6–8 тварин у кожній групі. Контрольна група складалась із клінічно здорових тварин, перша дослідна – тварин з ознаками надлишкової маси та ожиріння, друга дослідна група включала котів, у яких діагностували цукровий діабет (діагноз підтверджувався дослідженнями на фруктозамін), третя дослідна включала котів, у яких діагностували надлишкову масу та цукровий діабет. У більшості тварин дослідних груп були виявлені ознаки супутніх патологій, а саме – печінкова та ниркова недостатність. Визначення концентрації глутатіону та ферментів глутатіонової системи проводили у еритроцитах венозної крові, концентрацію глюкози, фруктозаміну визначали у сироватці крові спектрофотометричними методами, також проводили якісні дослідження сечі на наявність глюкози, білка, кетонових тіл та крові. У результаті досліджень встановлено, що у тварин трьох дослідних груп спостерігались схожі зміни стану глутатіонової системи: зменшення частки відновленого глутатіону, збільшення – окисленого. Зменшення концентрації відновленого глутатіону було найменшим у котів першої дослідної групи і становило 7% порівняно з к, Особенности условий содержания мелких плотоядных, в частности кошек, привели к развитию метаболических патологий, самыми распространенными из которых являются сахарный диабет и ожирение. Одним из важных пусковых механизмов при данных патологиях является развитие оксидативного стресса. Мощной естественной антиоксидантной системой животного организма является глутатионовая система, включающая глутатион, и ферменты, которые катализируют реакции его окисления и восстановления. Глутатион – трипептид, состоящий из двух фракций: восстановленной и окисленной. В состав данной системы входит несколько ферментов, важнейшие из которых: глутатионпероксидаза и глутатионредуктаза. Целью исследований является установление изменений концентрации восстановленного и окисленного глутатиона, активности глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы у котов, больных сахарным диабетом и ожирением. Для исследований были сформированы четыре группы котов-кастратов в возрасте 5–8 лет по 6–8 животных в каждой группе. Контрольная группа состояла из клинически здоровых животных, первая опытная – животных с признаками избыточной массы и ожирения, вторая исследовательская группа включала кошек, у которых диагностировали сахарный диабет (диагноз подтверждался исследованиями на фруктозамин), третья исследовательская включала кошек, у которых диагностировали избыточную массу и сахарный диабет. У большинства животных опытных групп были выявлены признаки сопутствующих патологий, а именно – печеночная и почечная недостаточность. Определение концентрации глутатиона и ферментов глутатионовой системы проводили в эритроцитах венозной крови, концентрацию глюкозы, фруктозамина определяли в сыворотке крови спектрофотометрическими методами, также проводили качественные исследования мочи на наличие глюкозы, белка, кетоновых тел и крови. В результате исследований установлено, что у животных трех исследовательских групп наблюдались схожие изменения состояния глутатионовой системы: уменьшение доли восстановленного глута, The peculiarities of small carnivorous’ welfare, of cats in particular, caused the development of some metabolic pathologies, among which the most widely spread are diabetesmellitus and obesity. One of the most important releasers under these pathologies is the development of oxidative stress. The most powerful natural antioxidant system of an animal organism is glutathione system including glutathione and the enzymes which catalyze the reactions of its oxidation and renewal. Glutathione-tripeptide consists of two fractions-renewed and oxidized. The system also contains a few enzymes, the most important of which are glutathione peroxidase and glutathione reductase. The purpose of the research is to determine the concentration changes of the renewed and oxidized glutathione, the activity of glutathione peroxidase and glutathione reductase in cats suffering from diabetes and obesity. Four groups of cats-steer aged from 5 to 8-years old, 6–8 cats in each group were formed to conduct the research. A control group consisted of clinically healthy animals, the first experimental one consisted of the animals with excess weight and obesity, the second experimental group included the cats with diabetes (the diagnosis was ruled in by testing on fructosamine), the third experimental group included the cats with excess mass and diabetes. In most animals of the experimental groups were revealed some characteristics of concomitant pathologies – kidney and hepatic failures, in particular. The determination of glutathione concentration and of the enzymes of the glutathione system was made in red blood cells of venous blood, the concentration of glucose and fructosamine was determined in blood serum by means of spectrophotometric methods, also a qualitative analysis of urine on glucose, protein, urine ketones and blood was made. As follows from the results of the research, it has been determined that the animals of three experimental groups had similar changes in the state of glutath

Хвороби печінки у котів є одними з найпоширеніших незаразних патологій , які призводять до порушень усіх ланок метаболізму. Відомо, що печінка характеризується високим рівнем перекисного окиснення ліпідів, а окремі клітини печінки генерують активні форми Оксигену для власних потреб, що збільшує інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів. Метою роботи було дослідження стану пероксидного окиснення ліпідів, фракцій глутатіону, деяких гематологічних та біохімічних показників крові котів з патологіями печінки. При проведенні досліджень були використані біохімічні (визначення вмісту загального протеїну, альбуміну, сечовини, загального і прямого білірубіну, активності ензимів аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, концентрації гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, загального, відновленого, окисненого глутатіону) та гематологічні (показники червоної та білої крові) методики. Дослідну групу утворили самці і самиці котів віком 2–3 роки, у яких при проведенні клінічного огляду та лабораторних обстежень поставлено діагноз гепатит, функціональна недостатність печінки (виключені інвазійні патології). Контрольну групу сформували з клінічно здорових тварин. У результаті досліджень встановлено, що в котів з патологіями печінки спостерігалось зменшення кількості еритроцитів, гемоглобіну, середня концентрація гемоглобіну в еритроциті. Щодо показників білої крові, то у тварин дослідної групи констатували збільшення загальної кількості лейкоцитів та зменшення частки лімфоцитів. У дослідженні біохімічного складу крові виявлено збільшення концентрації загального білка сироватки крові на тлі зниження частки альбумінів, а також зменшення вмісту сечовини. Концентрація загального та прямого білірубіну у крові тварин з патологіями печінки була значно вищою, спостерігалось підвищення активності ензимів аланінамінотрансферази, аспартат амінотрансферази, лужної фосфатази порівняно з контролем, що вказує на розвиток цитолізу у печінці цих тварин. У, Заболевания печени являются одними из наиболее распространенных незаразных патологий кошек и приводят к нарушениям во всех звеньях метаболизма. Известно, что печень характеризуется высокой степенью перекисного окисления липидов, а отдельные клетки печени генерируют активные формы кислорода для собственных потребностей, что увеличивает интенсивность процессов перекисного окисления липидов. Целью данной работы было исследование состояния перекисного окисления липидов, фракций глутатиона, некоторых гематологических и биохимических показателей крови у кошек с патологиями печени. При проведении исследований были использованы биохимические (определение содержания общего белка, альбуминов, мочевины, общего и прямого билирубина, активности энзимов: аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, концентрации гидроперекисей липидов, малонового диальдегида, общего, восстановленного и окисленного глутатиона) и гематологические (показатели красной и белой крови) методики. Опытную группу составили кошки (самцы и самки) возрастом 2–3 года, у которых при проведении клинического осмотра и лабораторных исследований был поставлен диагноз гепатит, функциональная недостаточность печени (были исключены инвазионные патологии). Контрольную группу сформировали из клинически здоровых животных. В результате исследований установлено, что у кошек с патологиями печени наблюдалось уменьшение количества эритроцитов, гемоглобина, увеличение общего количества лейкоцитов и уменьшение доли лимфоцитов. При исследовании биохимического состава крови констатировали увеличение концентрации общего белка сыворотки крови на фоне снижения доли альбуминов, а также уменьшение содержания мочевины сыворотки крови. Концентрация общего и прямого билирубина в крови животных с патологиями печени была значительно выше по сравнению с контролем, наблюдалось увеличение активности энзимов – аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, что свидетельствует о развитии цитолиза у, The liver diseases belong to the most widely spread noninfectious cats’ pathologies; they result in disorder of all parts of metabolism. It is known that this organ is characterized by a high level of peroxidation, and some liver cells generate active oxygen forms for their own needs, that intensifies the lipid peroxidation processes. The purpose of the research was to study the state of lipids peroxidation, glutathione fractions, some haematological and biochemical indexes in cats with liver pathologies. In the process of the research biochemical (the determination of total protein, albumen, urea, total and direct bilirubin content; alanine aminotransferase, aspartate aminotrans ferase, alkaline phosphatase activity; lipid hydroperoxide and malonic dialdehyde concentration; total, renewed and oxidated glutathione concentration) as well as haematological (red and white blood indexes) test methods were used. An experimental group included 2–3-year-old male and female cats, in which after a clinical and laboratory examinations hepatitis or liver’s functional insufficiency was diagnosed (invasive pathologies were excluded). The control group was formed with clinically healthy cats. As a result of a research, it has been determined that in cats with liver pathologies the red blood cells as well as hemoglobulin and mean corpuscular hemoglobin concentration reduced. As for white blood indexes, in a research group animals a total amount of white blood cells increased and a fraction of lymphocytes reduced. The studying of biological constituents of blood showed the increase in content of total protein of blood serum while a fraction of albumens as well as a content of urine in a blood serum reduced. The concentration of total and direct bilirubin in blood of animals with liver pathologies was much higher, there was an increase in enzymes alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase, alkaline phosphatase activity that testifies to the development of cytolysis in anim

У статті розглядаються зміни окремих біохімічних показників крові за хронічної патології нирок у кішок, зокрема інтенсивність перекисного окиснення ліпідів та концентрація глутатіону у крові. Встановлено, що у кішок з ХПН збільшується вміст загального білка, неорганічного фосфору, сечовини, креатиніну, зменшується концентрація кальцію, збільшується концентрація продуктів ПОТІ: гідроперекисів ліпідів, тоді як концентрація відновленого глутатіону суттєво зменшується., В статье рассматриваются изменения отдельных биохимических показателей крови при хронической патологии почек у кошек, в частности интенсивность перекисного окисления липидов и концентрация глутатиона в крови. Установлено, что у кошек с ХПН увеличивается содержание общего белка, неорганического фосфора, мочевины, креатинина, уменьшается концентрация кальция, увеличивается концентрация продуктов Поти: гидроперекисей липидов, тогда как концентрация восстановленного глутатиона существенно уменьшается., One of the most spread non-infectious diseases in cats is a group of kidneys’ pathologies, in animals of elder age group kidneys’ chronic pathologies amount to 30%. The purpose of this research was to study the processes of lipids’ peroxidation (LP), which are the starting ones in the development of inflammatory processes and of glutathione, that is the main substrate of an antioxidant system. It is known that LP results in the integrity damage of fatty acids of cell membranes, of some proteins, that in its turn causes disintegrative processes in enzymes composition, as well as deterioration of filtration and reabsorption processes in kidneys. The research was conducted on 5–8 years old cats, which had kidneys’ chronic pathologies. The haematologic and biochemical analysis of animals’ blood showed that in cats with kidneys’ chronic pathology was observed the decrease in hemoglobin concentration, red blood cells amount, and the increase in hematocrit, – the latter is the sign of dehydration processes. The increase in the total amount of white blood cells and neutrophils, and the decrease in the amount of lymphocytes were revealed in white blood indices of sick animals. Kidneys’ chronic pathology causes some changes in the biochemical composition of cats’ blood: it has been established that the content of crude protein of blood serum increases, that is one more indicator of dehydration. In addition to that, the concentration of urea and creatinine which are the indicators of kidneys’ functional state increases as well. A decreased kidneys’ function results in the increase in Calcium excretion as well as in phosphate retention in blood, which affects the acid-base balance. The study of the biochemical phenomena which are the basis for kidneys’ chronic pathology, is of great importance for studying the pathologic process. The lipids’ peroxidation occurs as a result of an increase in reactive oxygen species, it also results in metabolites accumulation which change both t

Стаття присвячена дослідженню дії комплексу несприятливих екологічних факторів, що склалися у результаті забруднення сільськогосподарських угідь у результаті аварії на Чорнобильській АЕС, на інтенсивність перекисного окиснення ліпідів та глутатіонової ланки антиоксидантної системи молочних корів та на зміни редокс-потенціалу крові. На території, що зазнала забруднення радіонуклідами чорнобильського походження склалась несприятлива екологічна ситуація, яка пов’язана із збільшенням радіоактивного навантаження на тварин, зменшення частки розчинної (обмінної) форми біогенних мінеральних елементів ґрунтів. За таких умов ініціюється комплекс біохімічних змін, викликаних радіолізом води, збільшенням активних форм кисню та захистом організму від продуктів пере окислення, що утворюються у результаті дії продуктів радіолізу. Метою досліджень було визначення редокс–потенціалу венозної крові та окремих показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи крові корів, які утримувались у зоні, забрудненій радіонуклідами техногенного походження порівняно до таких, що утримувались у зоні з фоновими значеннями радіоактивності та потужності γ-випромінювання. У результаті досліджень встановлено, що у крові корів, які утримувались у екологічно несприятливих умовах, збільшується концентрація продуктів перекисного окиснення ліпідів: гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду. За цих умов встановлено зміни активності глутатіонової ланки антиоксидантної системи: зменшення частки відновленого глутатіону та достовірне збільшення частки окисленого глутатіону, зменшення активності ферменту глутатіон- редуктази порівняно до таких у корів, що утримувались у екологічно благополучних умовах. Встановлено, що в умовах дії несприятливих екологічних факторів зростає позитивний редокс–потенціал крові, що свідчить про порушення між окисленими та відновними потенціалами., Статья посвящена исследованию действия комплекса неблагоприятных экологических факторов, сложившихся в результате загрязнения сельскохозяйственных угодий в результате аварии на Чернобыльской АЭС, на интенсивность перекисного окисления липидов и глутатионового звена антиоксидантной системы молочных коров и на изменения редокс–потенциала крови. На территории, загрязненной радионуклидами чернобыльского происхождения, сложилась неблагоприятная экологическая ситуация, связанная с увеличением радиоактивной нагрузки на животных, уменьшением доли растворимой (обменной) формы биогенных минеральных элементов почвы. В таких условиях инициируется комплекс биохимических изменений, вызванных радиолизом воды, увеличением активных форм кислорода и защитой организма от продуктовпереокисления, образующихся в результате действия продуктов радиолиза. Целью исследований было определения редокс–потениала венозной крови и отдельных показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы крови коров, содержащихся в зоне, загрязненной радионуклидами техногенного происхождения по сравнению с содержащимися в зоне с фоновыми значениями радиоактивности и мощности γ–излучения. В результате исследований установлено, что в крови коров, содержащихся в экологически неблагоприятных условиях, увеличивается концентрация продуктов перекисного окисления липидов: гидроперекисей липидов, малонового диальдегида. Установлены изменения активности глутатионового звена антиоксидантной системы: уменьшение доли восстановленного глутатиона и достоверное увеличение доли окисленного глутатиона, уменьшение активности фермента глутатионредуктазы по сравнению с такими у коров, содержащихся в экологически благоприятных условиях. Установлено, что в условиях действия неблагоприятных экологических факторов увеличивается положительный редокс–потенциал крови, что свидетельствует о нарушении между окисленными та восстановленными потенциалами., The paper highlights the investigations into the effects of the complex of unfavorable ecological factors which appear as a result of Chernobyl derived contamination of farm lands on the intensity of peroxide oxidation of lipids and glutathione chain of the antioxidant system of dairy cows, as well as on the changes in the redox–potential of blood. The territory that suffered from Chernobyl–derived radionuclide contamination is characterized by the unfavorable ecological situation which is connected with the increase in the radioactive load on animals, as well as with the decrease in the part of soluble (exchange) form of biogenic mineral elements of soils. The above conditions make it possible to initiate a complex of biochemical changes caused by water radiolysis, by the increase in the active forms of oxygen and by the protection of the body from the products of peroxidation which appear as a result of the effects of radiolysis products. The investigation is aimed at determining the redox–potential of venous blood and separate indices of the peroxide oxidation of lipids and the antioxidant system of blood in cows kept in the zone which was contaminated by the man caused radio nuclides , as compared with cows kept in the zone with background values of radioactivity and ᶨ– irradiation emissive power. The investigation results make it possible to establish that in the blood of cows kept under ecologically unfavorable conditions one can observe the increase in the concentration of the products of lipid peroxide oxidation: hydroperoxide lipids and malone dialdehyde. Under the above conditions one can establish the changes in the activity of the glutathione chain of the antioxidant system: the decrease in the part of renewed glutathione and the authentic increase in the part of oxidized glutathione and the decrease in the activity of glutathione reductase as compared with cows kept under ecologically favorable conditions. It has been established that under the effects

У посібнику наведені короткі відомості про хімічну будову, шляхи метаболізму найважливіших метаболітів організму тварин, що найчастіше використовуються у ветеринарній лабораторній діагностиці, методи їх дослідження. Розглядаються патології, фізіологічні зміни, за яких відбуваються зміни концентрації даних показників. Наведено набір найважливіших біохімічних тестів, які є індикаторними для окремих груп незаразних патологій тварин. Посібник призначено для студентів факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних закладів, спеціальності 211 «Ветеринарна медицина», ОКР «Магістр», практичних фахівців ветеринарної медицини, аспірантів., В пособии приведены краткие сведения о химическом строении, пути метаболизма важнейших метаболитов организма животных, которые чаще всего используются в ветеринарной лабораторной диагностике, методы их исследования. Рассматриваются патологии, физиологические изменения, при которых происходят изменения концентрации данных показателей. Приведен набор важнейших биохимических тестов, которые являются индикаторными для отдельных групп незаразных патологий животных. Пособие предназначено для студентов факультетов ветеринарной медицины высших учебных заведений, специальности 211 «Ветеринарная медицина», ОКР «Магистр», практических специалистов ветеринарной медицины, аспирантов., The manual provides brief information on the chemical structure, the metabolic pathways of the most important metabolites of the organism of animals, which are most often used in veterinary laboratory diagnostics, methods of their research. Pathology, physiological changes under which changes in the concentration of these indicators occur. The set of the most important biochemical tests, which are indicative for certain groups of non-pathologic pathologies of animals, is given. The manual is intended for students of faculties of veterinary medicine of higher educational institutions, specialty 211 «Veterinary medicine», OBR «Magister», practical veterinary specialists, postgraduate students.