Search

Актуальність теми полягає в тому, що мобільні телефони міцно увійшли в повсякденне життя людства. Сьогодні мобільні телефони слугують не лише для здійснення дзвінків. Вони також зберігають наші посвідчення особи, медичні картки тощо. Це дуже популярні й багатозадачні гаджети. Тому існує великий інтерес до їх педагогічного використання та їх впливу на всі аспекти навчального процесу, в тому числі й на вивчення мови. The relevance of the topic is that mobile phones are firmly rooted in the everyday life of mankind. Today, mobile phones serve us not only as a means of making calls. It also stores our identity cards, medical records, etc. It is a very popular and multitasking gadget. Therefore, there is a great deal of interest in its pedagogical use and its impact on every aspect of the learning process, including language learning.

Сугестія є невід’ємною рисою медіамовлення, оскільки «нині функціонування ЗМІ спрямоване не лише на пізнання й відображення дійсності, але й на її перетворення шляхом впливу на свідомість та підсвідомість адресата» [2, с. 3]. Метою нашої розвідки є визначення особливостей та спільних рис сугестивних форм у сучасних ЗМІ. Завдання полягають у розгляді та аналізі прикладів використання форм сугестії як засобу формування громадської думки в контенті ЗМІ.

У дисертації здійснено спробу визначити способи реалізації сугестивних стратегій у процесі формування громадської думки сучасними англомовними інтернет-виданнями на засадах соціально-комунікаційного підходу. Аналіз джерельної бази за обраною темою дав можливість зробити висновок про те, що сучасні медіа використовують для формування громадської думки як просвітницький та мобілізувальний, так і суто маніпуляційний арсенал сугестії. Актуальність роботи зумовлена потребою встановити набір інструментів сугестивних стратегій, який використовують інтернет-ЗМІ. У роботі окреслено структуру сугестивного апарату. Схарактеризовано та структуровано такі форми реалізації сугестії у журналістських матеріалах, як мовні/немовні інструменти сугестивних стратегій, обґрунтовано сутність їхнього сугестивного потенціалу у формуванні громадської думки реальної та потенційної аудиторії сучасної онлайн-періодики на трьох рівнях функціонування: комунікаційно-стратегічному, екстралінгвістичному та лінгвістичному. Проведений теоретико-методологічний аналіз наукової проблеми дозволив виділити психолінгвальні (емпатія, рефлексія, залякування), екстралінгвістичні (візуалізація) та мовленнєві (інтимізація, діалогізація, клішування, критика, провокація, переконання) сугестивні стратегії. Серед усіх інструментів маніпулювання громадською думкою в інтернет-ЗМІ до сугестивних належать такі інструменти побудови повідомлення, що впливають на сприйняття та запам’ятовування інформації адресатом, зміну його емоційного стану та програмування асоціаційного ряду щодо поданої у медіа інформації. У такий спосіб сугестивні інструменти формують несвідомі установки, визначаючи можливі форми поведінки та спрямованість в ухваленні рішень. Джерельну базу дослідження склали сучасні англомовні інтернет-видання USA today, The Guardian, The Day, The Moscow times, China Daily. Вибірка була сформована за такими критеріями, як рівень авторитетності та масштаб аудиторії (згідно з рейтингами електронних видань Newspaper Web Ranking, trendrr.net, Інтернет Асоціація України, рейтингова агенція comScore), частота публікацій та оперативність, безплатне користування онлайн-версією (доступність), наявність електронної версії в інтернеті та власного архіву, англійська мова публікацій як найбільш поширена в інтернеті (для охоплення найширшого кола користувачів із різних країн світу), відсутність мовного та стилістичного консерватизму. Визначено тенденції застосування сугестивних стратегій та інструментів в журналістських матеріалах англомовних інтернет-видань. На комунікаційно-стратегічному рівні гармонійно вибудовують емоційний баланс інтернет-видання The Guardian та The Day, в яких усі стратегії мають майже рівні частки. Проте загальна ситуація в аналізованих медіа така: за відсотковим співвідношенням найчастіше, у порівнянні з рефлексією або співпереживанням, використовується залякування. Різноманіттям візуальних інструментів екстралінгвістичного рівня сугестії вирізняється інтернет-видання The Guardian. Натомість стратегії лінгвістичного рівня переважають у контенті The Day. У цілому ж The Guardian віддає перевагу використанню стереотипів, ярликів, метафор, критичних суджень, інструментів висміювання, повтору, генералізації, евфемізації; у The Day переважають стратегії інтимізації та діалогізації, прецедентні одиниці, емоційно-оцінна лексика, інтенсифікація, риторичні запитання, порівняння, протиставлення, категоризація та рефлексія; сугестивний вплив China daily ґрунтується на сугестивно-маркованих заголовках та стратегії залякування; The Moscow times не виділяється серед інших видань за кількісним показником, проте серед психолінгвальних стратегій у контенті найбільшу частку має залякування; у матеріалах USA today найчастіше використовується стратегія емпатії. Досліджувані видання віддають перевагу використанню метафори й емоційно-оцінної лексики в заголовках та мають майже рівні частки сугестивно-маркованих заголовків від загальної їх кількості. Отже, сучасні англомовні інтернет-видання активно реалізують у своїх матеріалах сугестивні стратегії. На основі аналізу наукових джерел та матеріалів з практики журналістської діяльності складено загальну схему механізму формування громадської думки в інформаційно-комунікаційному просторі сучасного цифрового суспільства. Завдяки таким специфічними характеристиками мережевих новин, як взаємопов’язаність, інтерактивність, індивідуальний підхід та ін., процес формування громадської думки в сучасному інтернет-просторі – це ланцюгове передавання інформації різними видами інтернет-ЗМІ, що відбувається поетапно. Повідомлення циркулює по інформаційному колу, здійснюючи сугестивний вплив на хід думок та світогляд аудиторії. Утворюється інформаційне поле, у межах якого формується громадська думка щодо того чи іншого питання. Ключова подія привертає увагу медіа та започатковує новинну тему. У випадку надання журналістами пріоритету одній із тем на порядку денному ЗМІ утворюється медіахайп. Його мета – створення суспільного резонансу, який може бути спричинений схильністю аудиторії гостро реагувати на конфлікти расового, національного, політичного або релігійного характеру. Це дає можливість простежити взаємозалежність і взаємне підсилення процесів навіювання та створення резонансної медіахвилі. На прикладі аналізу сугестивних стратегій висвітлення події Genoa bridge collapse розроблено схему визначення сугестивного потенціалу сенсаційних матеріалів електронних газет, що за змістом є алгоритмом аналітичних дій, реалізація цієї схеми дозволяє багатомірне інтегроване оцінювання сугестивних стратегій при створенні медіахайпу. Розкрито роль, різновиди та механізми реалізації сугестивних компонентів, втілених через вербальну й невербальну форми, у формуванні громадської думки. Інструменти сугестивних стратегій у сенсаційних матеріалах досліджуваних інтернет-газет відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, оскільки створюють фрейми та формують символічні системи. У текст вводяться ключові слова, фрази, які стають головними меседжами та навіюються аудиторії через повтори в різних контекстах, виділення окремих аспектів та переосмислення. У результаті проведеного сугестологічного аналізу журналістських матеріалів про подію Genoa bridge collapse доходимо висновку, що створене за допомогою сугестивних інструментів лексико-семантичне поле генерує емоційне тло, яке спрямовує сприйняття інформації у потрібному руслі. Поле ділиться на чотири прошарки або рівні, що визначають тематичний розвиток журналістських матеріалів у часі: Collapse (катастрофа), Fallout (негативні наслідки), Sympathy (співчуття) та Blame (провина та осуд). Для створення суспільного фону щодо подій Genoa Bridge collapse в матеріалах інтернет-видань найчастіше застосовувались сугестивні стратегії провокації (оцінні та критичні судження), переконання (повтори) та залякування. На основі опитування аудиторії інтернет-видань було з’ясовано, які сугестивні інструменти здатні впливати найефективніше та їхню дієвість у формуванні громадської думки. Найвищий ступінь впливу на формування реакцій мають такі інструменти сугестії лексичного рівня, як іронія, емоційно-оцінна лексика, протиставлення, стійкі вирази, метафори-символи, а також інструменти комунікаційно-стратегічного рівня (емпатія, залякування). Стереотипізація не має такої миттєвої дії, як при емоційному зараженні, проте за умови повторюваної появи в різних контекстах вона проникає в масову свідомість і її дія стає стійкою та пролонгованою. Результати дослідження можуть бути враховані в практичній діяльності журналістів інтернет-ЗМІ України за умови свідомого та відповідального використання сугестивних стратегій просвітницького й мобілізувального характеру, а також для розпізнання, уникнення та нейтралізації негативних маніпуляційних впливів на аудиторію. Віднайдені в новітніх закордонних ЗМІ сугестивні технології можуть бути використані українськими онлайн-медіа для підвищення рівня державно-патріотичного виховання, національної самосвідомості. Вивчення сугестивних технологій дозволить покращити якість медіаграмотності та гарантувати інформаційну безпеку українського суспільства. The dissertation attempted to determine the ways of implementing the strategies of suggestion in the process of shaping public opinion through English-language internet editions based on a socio-communication approach. The analysis of the source base on the chosen topic made it possible to conclude that modern media use both an educational and mobilizing and purely manipulative arsenal of suggestion to form public opinion. The relevance of the work consists in the need to establish mechanisms of suggestion in the content of internet editions, which poses a scientific problem. The structure of the suggestive apparatus is outlined in the work. Such forms of implementation of suggestion in journalistic materials are described and structured as linguistic/non-linguistic instruments of suggestive strategies. The essence of their suggestive potential in shaping the public opinion of a real or potential audience of modern online periodicals at three levels of functioning is established: communication and strategic, extralinguistic, and linguistic. The theoretical and methodological analysis of the scientific problem made it possible to distinguish psycholinguistic (empathy, reflection, intimidation), extralinguistic (visualization), and speech (intimization, dialogization, cliché, criticism, provocation, persuasion) suggestive strategies. Among all the instruments of manipulating public opinion in the Internet media, suggestion includes such instruments of constructing a message that affect the perception and memorization of information by an addressee, changing the emotional state and programming the association series regarding the information presented in the media. In this way, suggestive tools form unconscious attitudes, determining possible forms of behavior and focus in decision-making. The source base of the study consists of modern English-language online editions USA Today, The Guardian, The Day, The Moscow Times, China Daily. The sample was formed according to such criteria as the level of credibility and scale of the audience according to the ratings of electronic editions (according to Newspaper Web Ranking, trendrr.net, Internet Association of Ukraine, comScore rating agency, etc.), frequency of publications and efficiency, free use of the online version (accessibility), availability of electronic version on the Internet and its own archive, English language in publications as the most common on the Internet (to reach the largest range of users from different countries), lack of linguistic and stylistic conservatism. Trends in the use of suggestive strategies and tools in journalistic materials of English-language online publications are determined. At the communication and strategic level, the online editions The Guardian and The Day build emotional balance harmoniously, in which all strategies occupy almost equal shares of their total quantity. However, the general situation is as follows: by percentage, intimidation is most often used compared to reflection or empathy. The Guardian stands out with a variety of visual tools at the extralinguistic level of suggestion. Instead, the linguistic-level strategies generally outweigh in the content of The Day. In general, the Guardian prefers the use of stereotypes, labels, metaphors, critical judgments, tools of ridicule, repetition, generalization, euphemization; The Day is dominated by intimization and dialogization strategies, precedent units, emotional and evaluative vocabulary, intensification, rhetorical questions, comparison, contrasting, categorization and reflection; China daily's suggestive influence is based on suggestively labeled headlines and a strategy of intimidation; The Moscow Times does not stand out among other publications by quantitative indicator, but among the psycholinguistic strategies in content, intimadation has the largest share; USA today's materials most often use the empathy strategy. The editions studied prefer the use of metaphor and emotional and evaluative vocabulary in headlines and have almost equal shares of suggestively labeled headlines from their total number. Thus, modern English-language online editions are actively implementing suggestive strategies in their materials. Based on the analysis of scientific sources and materials on the practice of journalistic activity, we have compiled a general scheme of the mechanism of formation of public opinion in the information and communication space of modern digital society. Due to such specific characteristics of network news as hypertextuality (interconnectedness), multimedia, interactivity, efficiency, dimensionality, and personal approach, the process of forming public opinion in the modern Internet space is a chain transmission of information by various types of Internet media, which occurs stage-by-stage. A message circulates in the information circle, having a suggestive effect on the opinions and worldview of the audience. Thus, an information field is formed, within which public opinion on a particular issue is formed. A key event attracts media attention and initiates a news topic. In case journalists prioritize one of the topics on the media agenda, media hype is formed in order to create public resonance caused by the tendency of the audience to react sharply to conflicts of a racial, national, political, or religious nature. This makes it possible to trace interdependence and mutual reinforcement of the processes of suggestion and the creation of a resonant media wave. On the example of suggestive strategies for covering the event Genoa bridge collapse, we developed a scheme for analyzing the suggestive potential of the sensational materials of electronic newspapers, which by its content is an algorithm of analytical actions, the implementation of which allows a multidimensional integrated evaluation of such strategies in the creation of media hype. The role of suggestive components, varieties, and mechanisms of suggestive components implementation, embodied through verbal and non-verbal forms, in public opinion shaping. The instruments of suggestive strategies in the sensational materials of the studied newspapers play an important role in shaping public opinion by creating frames and forming symbolic systems. They introduce keywords, phrases to the text that become key messages and are suggested to the audience through repetitions in different contexts, highlighting individual aspects, and rethinking. As a result of the suggestology analysis of journalistic materials covering the event Genoa bridge collapse, we came to the conclusion that the lexical-semantic field, created with the help of suggestive instruments, generates an emotional background that directs the perception of information in a certain direction. The field is divided into four layers or levels that determine the thematic development of journalistic materials in time: Collapse, Fallout, Sympathy, and Blame. To create a public background regarding the events of the Genoa Bridge collapse, the materials of online publications most often used suggestive strategies of provocation (value and critical judgments), persuasion (repetitions), and intimidation. Based on the survey of the audience of internet editions, we evaluated the effectiveness of the influence of suggestive tools and respectively their effectualness in forming public opinion. According to the degree of influence, the most effective in forming reactions were such instruments of suggestion at the lexical level as irony, emotionally evaluative vocabulary, contrasting, set expressions, metaphors-symbols, as well as instruments of communication and strategic level (empathy, intimidation). Stereotyping does not have such an instantaneous effect as, for example, emotional infection, however, penetrating the mass consciousness under the condition of frequent repetition in different contexts, its action is more stable and prolonged. The results of the study can be taken into account in the practical media activity of the journalists of the Ukrainian Internet media, provided that they consciously and responsibly use educational and mobilizing strategies of suggestion, as well as to recognize, avoid and neutralize negative manipulation influences on the audience. Such technologies recovered in the modern foreign media can be used by Ukrainian online media to improve the level of state-patriotic education, national identity. The study of suggestive technologies will improve the quality of media literacy and ensure the information security of Ukrainian society.

У статті розглядаються функціонал та способи використання електронних засобів та програмних продуктів у процесі впровадження елементів STEAM-освіти (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics) на заняттях з іноземної мови в умовах онлайн-навчання. STEAM-освіта є інтегрованим проєктним підходом, який має практичну спрямованість в педагогіці. У 2020 році українські освітяни були змушені повністю перейти на дистанційні засоби навчання, що передбачало необхідність набуття ними технічних навичок за короткий адаптивний період. Водночас ці виклики відкрили нові можливості імплементації елементів STEAM-освіти у процес викладання іноземної мови. Це є важливим кроком для успішного переходу української системи освіти на європейські стандарти, оскільки багато іноземних програм партнерства та співпраці наразі активно просувають STEAM-освіту. Наявність безплатних мобільних додатків, онлайн сервісів та платформ з англомовним інтерфейсом стають у пригоді для створення цікавих та оригінальних занять. На прикладі STEAM-освітніх занять з англійської мови студентів Сумського державного університету, в період онлайн-навчання, досліджується роль різних програмних продуктів у формуванні необхідних мовних навичок (читання, говоріння, письма, розуміння усного мовлення) та збагачення словникового запасу із будь-якої розмовної теми, передбаченої навчальною програмою. Зокрема вивчаються можливості мобільних додатків (Movavi Clips, VivaVideo, InShot, InShot, FilmoraGo) для створення навчальних відео з демонстрацією фізичних явищ, безплатних вебсервісів (Google Calendar, Google Meet, Google Classroom), та програми Microsoft Publisher для реалізації проєктних завдань (проведення онлайн екскурсії та створення електронного макета кулінарної книги). Переваги STEAM-освіти полягають у тому, що цей підхід покращує навчальну мотивацію, сприяє розвитку аналітичного мислення, заохочує до творчості та співпраці через пошук шляхів імплементації власних ідей у процесі розв’язання технічних задач. Впровадження цього педагогічного підходу в освітній процес допоможе українським студентам стати успішними професіоналами в майбутньому. The article discusses the functionality and methods of using electronic tools and software products in the process of implementing elements of STEAM education (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics) in foreign language classes during online learning. STEAM education is an integrated project approach that has a practical focus in pedagogy. In 2020, Ukrainian educators were forced to completely switch to distance learning, which implied the need for them to acquire technical skills in a short adaptive period. At the same time, these challenges have opened up new opportunities for the implementation of STEAM education elements in the process of teaching a foreign language. This is an important step for the successful transition of the Ukrainian education system to European standards, as many foreign partnership and cooperation programs are currently actively promoting STEAM education. The availability of free mobile applications, online services and platforms with an English-language interface are useful for creating interesting and original lessons. On the example of STEAM-educational English classes of Sumy State University students during the period of online learning, the role of various software products in the formation of the necessary language skills (reading, speaking, writing, understanding oral speech) and enrichment of vocabulary on any conversational topic provided by the curriculum is investigated. In particular, the possibilities of mobile applications (Movavi Clips, VivaVideo, InShot, InShot, FilmoraGo) for creating educational videos demonstrating physical phenomena, free web services (Google Calendar, Google Meet, Google Classroom), and Microsoft Publisher programs for project tasks (conducting an online tour and creating an electronic cookbook layout) are being studied. The advantages of STEAM education are that this approach improves educational motivation, promotes the development of analytical thinking, and encourages creativity and cooperation through the search for ways to implement their own ideas in the process of solving technical problems. The introduction of this pedagogical approach in the educational process will help Ukrainian students become successful professionals in the future.

Об’єкт дослідження – національний інформаційний простір України від функціонування медійного контенту у радянські часи до демократичної преси сьогодення. Предмет дослідження – вивчення особливостей типології мас-медіа України, їх жанрової парадигми, проблемно-тематичної спрямованості, мовно-стилістично- візуального оформлення. Мета науково-дослідної роботи – розглянути головні типологічної структури засобів масової інформації України в історичному і сучасному аспектах, виявити їх жанрово-тематичний контент, мовно-стилістичні ознаки впливу на аудиторію.

Статтю присвячено дослідженню ролі сугестії у формуванні громадської думки аудиторії інтернет-видань "The Guardian", "USA today", "China Daily", "The Day", "Moscow Times". В результаті вивчення впливу смислової та структурної організації контенту сучасних ЗМІ шляхом опитування, автор дійшов висновку, що за ступенем впливу найбільш ефективними у своїй початковій дії на зміну та формування реакцій є такі інструменти сугестії лексичного рівня, як іронія, емоційно-маркована лексика, протиставлення, стійкі вирази, метафори-символи, а також інструменти комунікативно-стратегічного рівня (емоційно-оцінні судження). За результатами опитування було визначено рівень ефективності сугестивного впливу повідомлень інтернет-ЗМІ на точку зору споживачів, виявлено найбільш популярні та впливові джерела інформації, визначено рівень довіри споживачів інформації до ЗМІ, якими вони здебільшого користуються. Thе article is devoted to the research of the role of suggestion in public opinion shaping of the audience of the Internet editions "The Guardian", "USA Today", "China Daily", "The Day", "Moscow Times". As a result of studying the influence of semantic and structural organization of the modern mass media content by means of the survey, the author concluded that by the level of influence in its initial effect on the change and formation of reactions the most effective instruments of suggestion at the lexical level are irony, emotionally-marked vocabulary, contrasts, set-expressions, metaphor-symbols, and also the instruments at the communicative-strategic level (emotionally-evaluative judgments). According to the results of the survey, the level of effectiveness of the influence of the Internet media messages on the consumers’ point of view was defined, the most popular and influential sources of information were revealed, the level of consumers’ confidence in the most often used media was identified.

У рамках дослідження особливостей візуальних засобів екстралінгвістичного рівня медіасугестії проведено контент-аналіз електронних версій 5 англомовних газет. Within the framework of the research of the peculiarities of the visual means at the extralingual level of media suggestion we analyzed the content of the electronic versions of 5 English-speaking newspapers.

У рамках роботи було здійснено дослідження аспектів внутрішньомовної та міжмовної актуалізації концептів із залученням корпусного підходу, котрий реалізовувався у відповідних напрямах актуалізації крізь призму релевантних методів. Залучені при дослідженні внутрішньомовної актуалізації концептів метод моделювання, тезаурусний і реєстраційний методи дозволили сформувати фреймову методику визначення і реконструкції лінгвокультурних і ментальних концептів на базі публіцистичного (газетні тексти) та художнього (тексти малого жанру — прислів’я і афоризми) дискурсів, що в широкому сенсі постає комбінованим поєднанням фреймової структури концепту М. Мінського (вузли та зв’язки між вузлами) та форм імплементації подібної мережі концепту С.А. Жаботинської (пропозиції предметного, акціонального, посесивного, компаративного та ідентифікаційного фреймів). Публіцистичний дискурс, як виявилося, виступає ефективним джерелом реконструкції концепту за типом «фрейм-сценарій», тобто цілісної низки змінних фреймових концептів нижчого порядку у рамках єдиної фреймової системи вищого порядку. Подібний механізм корпусної реконструкції виявився ефективним для мовної об’єктивації лінгвокультурних явищ (політичні події тощо), де контактні взаємодії складових концептів зі змінними слотами дозволяють не лише встановити узагальнену суть явищ, але й відтворити причинно-наслідкові зв’язки подій, що імплементується у рамках моделювання як залучення пропозицій акціональних та предметних фреймів. Відтак, предметно-акціональна форма фреймової схематизації подій є найбільш ефективним засобом узагальненої репрезентації лінгвіокультурних подій у публіцистичних дискурсах. Художній дискурс виявився потужним джерелом ідентифікації ментальних концептів. Розроблений та реалізований нами декілька разів алгоритм фреймового моделювання когнітивних структур на базі тема-рематичних зв’язків глибинної структури паремій (прислів’їв, політичних та філософських афоризмів) дозволив встановити інші типи пропозицій базових фреймів, що схематично розкривають узагальнений сенс статичних концептів, репрезентованих у паремійних корпусах — предметні та посесивні фрейми. Відтак, дослідивши внутрішньомовну актуалізацію концептів, маємо всі підстави стверджувати, що динамічні типи концептів зазвичай втілюються крізь призму акціонально-предметних пропозицій, а статичні — крізь призму посесивно-предметних пропозицій. Це аргументовано свідчить про те, що динамічні концепти цікавлять суспільство в першу чергу причинно-наслідковими зв’язками, подіями, результатами тощо, у той час як від статичних концептів переважно вимагається якнайглибше розкриття ментальної сутності позначеного ним предмета або явища. Додатково у рамках міжмовної актуалізації концептів вивчався і лінгводидактичний аспект прислів’їв. Він розкривався крізь призму формування власної стратегії використання паралельного корпусу паремій для вивчення способів їх адекватного відтворення студентами вищих навчальних закладів, що додатково поєднувалося з іншими релевантними корпусними технологіями — віртуальним і референтним корпусами, а також конкордансером, — на основі яких паралельний корпус укладався та використовувався для розробки тренувальних і контрольних вправ трьох типів — перекладацького, аналітичного та перекладацько-аналітичного. Наведено не лише приклади розробок подібних вправ, але й зазначено можливі засоби мотивування та посилення креативності студентів при закріпленні відповідного теоретичного матеріалу та виконанні схожих завдань. Таким чином, корпусний підхід до вивчення когнітивних питань виступає ефективним джерелом для формування узагальнених методик науково-дослідницького та науково-методичного характеру. Перспективою подальших досліджень вважаємо залучення корпусних технологій до вивчення явищ інших лінгвістичних наук.

In the article the pragmatic orientation of English texts of public service advertising is analyzed, namely its manipulating strategies and tactics. Linguistic manipulating is especially important, because it determines the usage of language means on different levels to create the inherent influence on a recipient in public service advertising for reaching its main goal – driving to act. Nowadays the advertising message is less informative, but more manipulating and pragmatic. Verbal components in such texts activate the intellectual and emotional reactions of the addressee and cause corresponding actions. Such categories of advertising as anthropocentrism, information and influence stipulate its consideration in the aspect of linguistic pragmatics. The pragmatic analysis of public service advertising gives an opportunity to detect language means of argumentation, techniques and tactics of persuasion. The orientation on the addressee is characteristic to any type of communication, but the factor of an addressee determines the form and the content of advertising texts at a larger extent than in the texts of any other kinds of discourses. В статье анализируется прагматическая направленность текстов англоязычной социальной рекламы, а именно их стратегии и тактики манипулирования. Языковая манипуляция занимает особое место в рекламном медиадискурсе, так как определяет использование языковых средств на разных уровнях для создания скрытого влияния на реципиента в социальной рекламе для достижения ее основной цели – побуждение к действию. Прагматический анализ рекламы позволяет выявить языковые средства аргументации, приемы и тактики убеждения. В статті аналізується прагматична спрямованість текстів англомовної соціальної реклами, а саме їх стратегії і тактики маніпулювання. Мовне маніпулювання займає особливе місце в рекламному медіа дискурсі, так як визначає використання мовних засобів на різних рівнях для створення прихованого впливу на реципієнта в соціальній рекламі для досягнення її основної мети – спонукання до дії. Прагматичний аналіз реклами дозволяє виявити мовні засоби аргументації, прийоми та тактики переконування.

In the modern approach to study of language scientists ever more often use synergistic method, which is based on study of the organization and self-organization of processes in systems of various levels of complexity. As language is the most vivid example of a complex system, we have, in general, the right to discourse about the extrapolation of area of linguistic studies and the communication component of a language onto a plane of synergetic methodology.

Проблема еквівалентності є актуальною серед лінгвістичних проблем і має потребу у детальному вивченні, ураховуючи специфіку досліджуваного явища в окремих розділах мовознавства.

В статті разглядаються способи передачі модальності нетипових питальних речень в англійському та українському дискурсах. В результаті транспозиції питальні речення можуть бути використані у вторинній функції,в такому випадку вони стають нетиповими питальними реченнями. В цьому виді речень за допомогою спеціальних мовних засобів виражається прагнення мовця щось дізнатися, у чомусь впевнитися, або спонукають співбесідника висловити думку з приводу того, що його цікавить. Автор статті робить спробу визначити основні особливості перекладу нетипових питальних речень на українску мову. Також проводитсья аналіз засобів передачі модальності нетипових питальних речень в англійському та українському дискурсах. При перекладі речень даного виду перкладач має використовувати в цільовому тексті речення, які виражають ідентичну з текстом оригіналу емоційну оцінку ситуації та комунікативну ціль, хоча лексико-граматична структура перекладених питань може відрізнятися від оригінального речення. Перекладачі можуть скористатися результатами досліджень в процесі перекладу текстів художніх творів. В статье рассмотрены способы передачи модальности нетипичных вопросительных предложений в английском и украинском дискурсах. В результате транспозиции вопросительные предложения могут быть использованы во вторичной функции и являются нетипичными вопросительными предложениями. В этом виде предложений посредством специальных языковых средств выражается стремление говорящего узнать что-нибудь, убедиться в чем-нибудь, или побуждают собеседника высказать мнение по поводу того, что его интересует. Автор статьи делает попытку определить основные особенности перевода нетипичных вопросительных предложений на украинский язык. Также проводится анализ средств передачи модальности нетипичных вопросительных предложений в английском и украинском дискурсах. При переводе предложений данного вида переводчик должен использовать в целевом тексте предложения, которые выражают идентичную с текстом оригинала эмоциональную оценку ситуации и коммуникативную цель, хотя лексико-грамматическая структура переведенных вопросов может отличаться от исходного предложения. Переводчики, возможно, воспользуются результатами исследования в процессе перевода текстов художественных произведений. The article deals with the ways of modality rendering of atypical interrogative sentences in English and Ukrainian discourses. As a result of transposition the interrogative sentences can be used in the secondary function and are atypical interrogative sentences. In this type of sentences by means of special language means the aspiration of the speaker is expressed, the aspiration to know something, make sure of something, or induce an interlocutor to express opinion, that interests him. The author of the article makes an attempt to determine the basic features of translation of atypical interrogative sentences into the Ukrainian language. The analysis of means of rendering modality of atypical interrogative sentences in English and Ukrainian discourses is also being made. While translating the sentences of such a kind the translator should use in the target text the sentences that express a similar emotional estimation of the situation and have the same communicative goal as the original sentence, although the lexico-grammatical structure of translated questions can differ from the original sentence. The translators may use the results of the research in the process of translating the texts of works of literature.

Назви кінофільмів відносяться до розряду власних назв і часто співвідносяться з назвами творів художньої літератури. Переклад заголовку художнього фільму є його ключовою позицією: саме назва повинна викликати у глядачів бажання переглянути сам фільм, створити перші враження, а це вже має комерційне значення. Тому всі підходи до перекладу назви художніх фільмів підкорюються саме комерційній стратегії – привернення уваги людей до того чи іншого фільму.

У статті розглядаються принципи маніпуляційної дії на адресата нетипових питальних речень в англійській мові. Проаналізовано маніпуляційний потенціал різних груп питально-спонукальних речень, риторичних запитань. Встановлено, що нетипові питальні речення можуть впливати на діяльнісну та емоційну поведінку адресата за умови відповідних прагматичних характеристик комунікативного акту, а також у виборі того чи іншого виду нетипового питального речення вагомим чинником є загальний контекст спілкування. The article deals with the principles of manipulating action of the untypical interrogative sentences on a recipient in the English language. The author analyzed the manipulating potential of the different groups of imperative interrogatives, rhetorical questions. The high manipulating potential of the sentences under analysis gives the opportunity to use the given speech instrument for public opinion shaping. The study of the effect of different types of interrogative sentences with secondary functions on the activity and emotional evaluation of a recipient is crucial for today's needs and perspectives of linguistic communication, for improvement of the verbal communication culture. Interrogative sentence is intentional verbal means of communication used by the speaker to implement their communicative intention, and therefore meets the fundamental principle of verbal manipulation - purposefulness. Variations of atypical communicative functions of interrogative sentences play an important role in regulating the nature of the relationship of communicators and creating a favorable atmosphere of polite communication in specific situations. It is ascertained that the untypical interrogative sentences can influence the recipient’s operative and emotional behavior on condition that there are certain pragmatic characteristics of the communicative act. The important factor in the choice of certain form of an untypical interrogative sentence is general communicative context.

Прагнення до максимальної смислової і структурної близькості перекладу до оригіналу призводить до того, що еквівалентними виявляються не тільки тексти, що об'єднуються в процесі перекладу, але й окремі вислови в цих текстах, і не тільки співвіднесені вислови, але й одиниці мови оригіналу і мови перекладу, що їх складають. Закладена в значущих іменах смислова і емоційна інформація має бути виявлена при перекладі і втілена в новій формі. Значуще ім'я вимагає від читача розуміння його внутрішньої форми і сприйняття його образності.

Contemporary life is impossible without mass media, without the possibility to get information in no time. We are dependent on them looking for the news and accurate facts, trying to find solutions for different social problems, seeking for the opinion of public people and politicians. Possessing the most powerful weapon (information), mass media form public opinion, set the framework of social discourses and perform a key role in developing a culture of peace and non-violence being the guarantee of a safe world for everyone. Сучасне життя неможливе без ЗМІ, без можливості отримати інформацію в найкоротші терміни. Ми залежимо від них, шукаючи новини і точні факти, намагаючись знайти рішення для різних соціальних проблем, шукаючи думки людей, громадських і політичних діячів. Володіючи найпотужнішою зброєю (інформацєю), ЗМІ формують громадську думку, встановлюють рамки соціальних дискурсів і виконують ключову роль в розвитку культури миру та ненасильства і є гарантією безпечного світу для всіх. Современная жизнь невозможна без СМИ, без возможности получить информацию в кратчайшие сроки. Мы зависим от них, выискивая новости и точные факты, пытаясь найти решения для различных социальных проблем, стремясь к мнению людей, общественных и политических деятелей. Обладая самым мощным оружием (информацией), СМИ формирует общественное мнение, устанавливают рамки социальных дискурсов и выполняют ключевую роль в развитии культуры мира и ненасилия, являясь гарантией безопасного мира для всех.

Представники різних наукових напрямів постійно звертаються до вивчення проблеми питальності, усвідомлюючи її значущість для процесу пізнання. Предметом дослідження даної роботи є питальні реченння, а обєктом - їх поліфункціональність в англомовному дискурсі. Поліфункціональність питальних речень виявляється у можливості їх вживання у непитальних значеннях, наприклад у проханнях, вимогах, погрозах, запрошеннях і т.д. Наведені форми за своїм комунікативгним значенням є інтеррогативами, які, зберігаючи структуру питання, не завжди містять запит про інформацію. Метою роботи є опис особливостей вживання та комунікативних функцій даного типу питальних речень в англомовному дискурсі.

У даній роботі зроблено спробу запропонувати та розробити оптимізаційні задачі для формування напрямів оптимізації витрат підприємства. Запропоновано підходи, які забезпечать досягнення стабільного напряму оптимізації витрат. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14775

При перекладі філософської лірики завдання перекладача полягає у відтворенні естетичного враження, яке справляє оригінал, та філософську концепцію (повідомлення про особливе світобачення автора), закладену в текст оригіналу. Основним принципом перекладу філософської лірики є діалектичний підхід до перекладацької проблеми, що полягає в розумінні того, що неминучі відхилення і додавання при перекладі поетичних текстів мають бути за своєю поетичною вартістю рівноцінними точно відтвореним деталям оригіналу, завдяки чому вони не руйнують естетичну та філософську концепцію автора, а навпаки – допомагають її цілісному відтворенню. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3709

Метою будь-якого навчального курсу є навчити студентів якісному опрацюванню матеріалу та розвиток навички узагальнення та систематизації знань. Для цього необхідні такі важливі чинники, як довільна увага та практичне застосування отриманої інформації. Метою статті є розробка та опис методів та способів підвищення ефективності засвоєння мовного матеріалу та систематизації знань студентами ВНЗ.