Background. The fight against the spread of infectious diseases creates the problem of resistance to pathogens and the most resistant of them – the propagators of nosocomial infections – are formed in hospitals because of a number of reasons. The solution of the problem lies in different areas, but the search of new effective means for the treatment of such diseases remains relevant right today. The shortest way to do this is to find the "pain points" of the pathogens themselves, i.e. the factors of their pathogenicity and resistance to which the action of novel antiseptics should be directed. Objective. We aimed to analyse and evaluate the main factors of pathogenicity and resistance of pathogens of nosocomial infections to determine modern approaches to the development of novel antimicrobials. Methods. Search and systematization of new scientific data and results concerning pathogenic factors of microbial pathogens that can be used as targets for the action of drugs. Results. Over the last 10–20 years, due to the development of new research methods in biology, it has become possible to clarify the features and additional conditions for the detection of pathogenic factors of nosocomial infections. Additional mechanisms of manifestation of resistance, adhesiveness, invasiveness, transmission of signs, secretion of toxins by pathogens are shownthat determines the general increase of their resistance to the action of currently used means. The general idea of creating antiseptics that will not increase the resistance of pathogens can now be implemented by using substances with multidirectional or indirect mechanisms of action that minimally affect the metabolism of the cell and significantly reduce its resistance and pathogenicity. Conclusions. Factors of pathogenicity of propagators of nosocomial infections and mechanisms of their implementation can be considered as the main targets for the action of novel antiseptics that will inhibit the spread of pathogens without increasing their resistance. The promising substances for such drugs, among other things, are bacteriophages and their modifications, enzybiotics, immunobiotics, autoinducer inhibitors, quorum sensing-system inhibitors, b-lactamase inhibitors and others. Some of these substances in combination with the new generation of antibiotics significantly enhance their effectiveness and together they are able to overcome the resistance of even multidrug-resistant pathogens., Проблематика. Борьба с распространением инфекционных заболеваний порождает проблему резистентности патогенов, а наиболее стойкие из них – возбудители нозокомиальных инфекций – формируются в больницах в результате ряда причин. Решение проблемы находится в разных плоскостях, но актуальным остается поиск новых эффективных средств для лечения таких заболеваний уже сегодня. Наиболее короткий путь к этому – найти “болевые точки” самих возбудителей, то есть факторы их патогенности и резистентности, на которые и должно быть направлено действие новейших антисептиков. Цель. Анализ и оценка основных факторов патогенности и стойкости возбудителей нозокомиальных инфекций для определения современных подходов к разработке новейших антимикробных средств. Методика реализации. Поиск и систематизация новых научных данных и результатов относительно факторов патогенности микробных возбудителей, которые могут быть использованы как цели для действия лекарственных препаратов. Результаты. В течение последних 10–20 лет в результате появления новых методов исследований в биологии стало возможным выяснение особенностей и дополнительных условий проявления факторов патогенности возбудителей нозокомиальных инфекций. Показаны дополнительные механизмы проявления устойчивости, адгезивности, инвазивности, трансмиссии признаков, секреции токсинов патогенами, определяющие общее повышение их резистентности к действию используемых ныне средств. Общая идея создания антисептиков, которые не будут способствовать повышению устойчивости патогенов, сейчас может быть реализована с использованием субстанций с разнонаправленными или опосредованными механизмами действия, минимально влияющими на метаболизм самой клетки и существенно снижающими ее стойкость и патогенность. Выводы. Факторы патогенности возбудителей нозокомиальных инфекций и механизмы их реализации могут рассматриваться как основные мишени для действия новейших антисептиков, которые будут приостанавливать распространение патогенов, не повышая их резистентность. Среди перспективных субстанций для таких средств – бактериофаги и их модификации, энзибиотики, иммунобиотики, ингибиторы аутоиндукторов, ингибиторы quorum sensing-системы, ингибиторы b-лактамаз и другие. Часть из этих веществ в комбинации с антибиотиками нового поколения значительно усиливает их эффективность, и вместе они способны преодолевать сопротивление даже полирезистентных патогенов., Проблематика. Боротьба з поширенням інфекційних захворювань породжує проблему резистентності патогенів, а найбільш стійкі з них – збудники нозокоміальних інфекцій – формуються в лікарнях унаслідок низки причин. Проблема вирішується в різних площинах, але актуальним лишається пошук нових ефективних засобів для лікування таких захворювань уже сьогодні. Найкоротший шлях до цього – знайти “больові точки” самих збудників, тобто фактори їх патогенності та резистентності, на які й має бути спрямована дія новітніх антисептиків. Мета. Аналіз та оцінка основних факторів патогенності та стійкості збудників нозокоміальних інфекцій для визначення сучасних підходів до розробки новітніх антимікробних засобів. Методика реалізації. Пошук і систематизація нових наукових даних і результатів щодо факторів патогенності мікробних збудників, що можуть бути використані як цілі для дії лікувальних препаратів. Результати. Упродовж останніх 10–20 років унаслідок появи нових методів досліджень у біології стало можливим з’ясування особливостей і додаткових умов вияву факторів патогенності збудників нозокоміальних інфекцій. Показані додаткові механізми вияву стійкості, адгезивності, інвазивності, трансмісії ознак, секреції токсинів патогенами, що визначає загальне підвищення їх резистентності до дії використовуваних нині засобів. Загальна ідея створення антисептиків, які не сприятимуть підвищенню стійкості патогенів, наразі може бути реалізована з використанням субстанцій із різноспрямованими або опосередкованими механізмами дії, що мінімально впливають на метаболізм самої клітини та суттєво знижують її стійкість і патогенність. Висновки. Фактори патогенності збудників нозокоміальних інфекцій та механізми їх реалізації можуть розглядатися як основні мішені для дії новітніх антисептиків, що будуть гальмувати поширення патогенів, не підвищуючи їх резистентність. Серед перспективних субстанцій для таких засобів – бактеріофаги та їх модифікації, ензибіотики, імунобіотики, інгібітори аутоіндукторів, інгібітори quorum sensing-системи, інгібітори b-лактамаз та інші. Частина з цих речовин у комбінації з антибіотиками нового покоління значно підсилює їх ефективність, і разом вони здатні долати опір навіть полірезистентних патогенів.