Search

ZusammenfassungDie altehrwürdige, stets bestrittene und leicht angegraut wirkende Tradition des Weltbürgertums (Kosmopolitismus) steht (I) vor drei neuen Herausforderungen: (a) postkolonial, insofern die westlichen Ursprünge universaler Ideen auf der Hand liegen und daraus eventuell Verengungen und Einseitigkeiten folgen, (b) als Eliten-Projekt, das die breite Bevölkerung nie erreicht hat bzw. diese ignoriert, gepaart (c) mit Einwänden von kommunitaristischer Seite, wonach alle Vorstellungen von Zugehörigkeit, Solidarität und Hospitalität in lokalen Gemeinschaften geerdet sein müssen. Die Idee des Kosmopolitismus kann sich diesen Herausforderungen stellen, wenn sie (II) stärker implementiert und operationalisiert wird: Dazu tragen Ansätze eines „globalen Konstitutionalismus“ bei, der über den Nationalstaat als überkommener Stütze von Regierung und kollektiver Identität hinausreicht und Problemlagen angeht, die diesen Souveränitäts- und Identitätsrahmen gesprengt haben. Im Zeitalter des Anthropozän (III) ist eine Erweiterung des Kosmopolitismus angebracht, nämlich die überfällige Einbeziehung der belebten und unbelebten Natur als einem virtuellen Mit-Akteur internationaler Beziehungen. Diese konzeptionelle und operative Revision kosmopolitischer Ideen mündet in eine übergreifend planetare „Kosmo-Politik“.

Este artículo habla sobre la necesidad de superar el contexto del Antropoceno y descentrar lo humano como una estrategia de orientación que nos sitúe frente al futuro del pensamiento ecológico y la acción estética y tecnopolítica. En concreto, explora el potencial de las ficciones de la tecno diversidad mostrada desde la práctica artística contemporánea, entendida como un estimulante espacio para la escenificación de futuros alternativos de terraformación, que imaginan de forma heterogénea e inclusiva nuestra convivencia con la alteridad no-humana. This article discusses the need to move beyond the context of the Anthropocene and de-center the human as an orienting strategy that situates us in the future of ecological thinking and aesthetic and technopolitical action. Specifically, it explores the potential of fictions of techno diversity shown from contemporary artistic practice, understood as a stimulating space for staging alternative futures of terraforming, which heterogeneously and inclusively imagine our coexistence with the non-human otherness., {"references":["Anders, G. (2007). Le temps de la fin. Paris: L'Herne.","Boroditsky, L. (2000). \"Metaphoricstructuring: Understanding Timethrough Spatial Metaphors\". Cognition 75, 1–28. DOI: 10.1016/S0010-0277(99)00073-6","Bratton, B. (2021). La Terraformación. Programa para el diseño de una planetariedad viable. Buenos Aires: Caja negra.","Buck, H. J. (2019). After Geoengineering: Climate Tragedy, Repair, and Restoration. Londres: Verso.","Dator, J. (2009). \"Alternative futures at the Manoa School\". Journal of Futures Studies 14 (2), pp. 1-18. Recuperado de http://www.futures.hawaii.edu/publications/futures-studies/AltFuturesManoa2009.pdf","Descola, P. (2013). Más allá de naturaleza y cultura. Buenos Aires/Madrid: Amorrortu Editores.","Danowski, D. y Viveiros De Castro, E. (2019). ¿Hay mundo por venir? Buenos Aires: Caja Negra.","Deleuze, G.; y Guattari, F. (2004). Mil mesetas. Capitalismo y esquizofrenia. Valencia, España: Pre-Textos (Obra original publicada en 1980)","Fundación Telefónica (Coord.). (2022). Liam Young. Construir mundos (Guía práctica de la exposición). Recuperado de https://espacio.fundaciontelefonica.com/evento/liam-young-construir-mundos/","Groys, B. (2008a). \"The Topology of Contemporary Art\". En Smith, T., Enwezor, O., y Condee, N. (Eds.), Antinomies of Art and Culture. Modernity, Postmodernity, Contemporaneity (pp. 71-80). Durham y Londres: Duke University Press.","Groys, B. (2008b). Art Power. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press","Haraway, D. (2019). Seguir con el problema. Generar parentesco en el Chthuluceno. Bilbao: Consonni.","Heidegger, M. (1949). \"La pregunta por la técnica\". En Conferencias y artículos (pp. 9-37). (1994). Barcelona: Ediciones del Serbal.","Hui, Y. (2016). The question concerning technology in China: An essay in cosmotechnics. Padstow: Urbanomic.","Hui, Y. (2020). Fragmentar el futuro: ensayos sobre tecnodiversidad. Buenos Aires: Caja Negra.","Latour, B. (2007). Nunca fuimos modernos. Madrid: Siglo XXI Editores (Obra original publicada en 1991)","Latour, B. (2012). \"Esperando a Gaia. Componer el mundo común mediante las artes y la política\". Cuadernos de Otra Parte, 26. pp. 67-76. Recuperado de http://www.brunolatour.fr/sites/default/files/downloads/124-GAIA-SPEAP-SPANISHpdf.pdf","Latour, B. (2013). \"How to be Iconophilic in Art, Science, and Religion?\", en: Jones, C.A. y Galison, P.(ed.). Picturing Science Producing Art. Londres, Reino Unido: Routledge.","Latour, B. (2019). Dónde aterrizar. Cómo orientarse en política. Madrid: Taurus, Penguin Random House Grupo Editorial.","Latour, B. (2021). ¿Dónde estoy? Una guía para habitar el planeta. Madrid: Taurus, Penguin Random House Grupo Editorial.","Morilla, S. (2021). Prácticas cartográficas del arte postlocativo (Tesis doctoral). Universidad Complutense de Madrid. Recuperado de https://eprints.ucm.es/id/eprint/66355/","Morton, T. (2019). Ecología oscura. Sobre la coexistencia futura. Barcelona: Ediciones Paidós Iberica, S.A.","Pickles, J. (2004). A History of Spaces: Cartographic Reason, Mapping and the Geo-Coded World. Londres: Routledge.","Sagan, C. (1961). \"The Planet Venus\". Science 133, pp. 849-858. Recuperado de https://www.science.org/doi/10.1126/science.133.3456.849","Spivak, G. (2003). Death of a Discipline. Columbia University Press.","Stengers, I. (2010). Cosmopolitics I (Posthumanities). Minneapolis/Londres: University Of Minnesota Press.","Steyerl, H. (2012). \"En caída libre\". En Y. Aznar y P. Martínez (eds.), Lecturas para un espectador inquieto (pp. 78-94). Madrid: CAM2.","Tuters, M. (2011). \"Forget Psychogeography: The Object-Turn in Locative Media\", Unstable Platforms. The promise and Peril of Transition, The Massachusetts Institute of Technology. Recupeado de http://web.mit.edu/comm-forum/legacy/mit7/papers/Tuters_DMI_MIT7.pdf","Ulloa, A. (2017). \"Dinámicas ambientales y extractivas en el siglo XXI: ¿Es la época del Antropoceno o del Capitaloceno en Latinoamérica?\". Desacatos 54, pp 58–73. DOI: https://doi.org/10.29340/54.1740","Vindel, J. (2020). Estética fósil. Imaginarios de la energía y crisis ecosocial. Barcelona: Arcadia.","Wakefield, J. (2018). \"Avoiding Climate Imperialism: A Leftist Vision of Geoengineering\". The Trouble. Recuperado de https://www.the-trouble.com/content/2018/10/18/avoiding-climate-imperialisma-leftist-vision-of-geoengineering","Wordsworth, R.; Kerber, L.; y Cockell, C. (2019). \"Enabling Martian habitability with silica aerogel via the solid-state greenhouse effect\". Nature Astronomy volume 3, pp. 898–903. Recuperado de https://www.nature.com/articles/s41550-019-0813-0"]}

Zajedno sa klimatskim promenama, pandemija COVID-19 predstavlja specifičan planetarni događaj, sa iznenađujućim efektima koji zahtevaju ponovno promišljanje društvenog. U radu se polazi od teze da pandemija suštinski podriva modernost i institucije suverenosti, geopolitike i političke ekonomije usled njihovog suštinskog razdvajanja od ne-ljudskih stvari. Potom, u drugom delu rada se nude četiri propozicije za bolje razumevanje planetarnih događaja, među kojima su uklanjanje razlike delova/celine, ne-relaciono mišljenje, odbijanje razlike između globalnog i lokalnog i shvatanje kolektiva kao stalno pravljenih u kontinuumu ljudi i ne-ljudi. Na kraju, razmatra se značaj spekulativnosti kao osnova planetarnog mišljenja. Uviđa se potreba za revizijom naučne prakse i pospešivanja njene senzibilnosti za uviđanje heterogenih vezivanja ljudi i ne-ljudi u planetarnim okvirima. Along with climate change, the COVID-19 pandemic represents a specific planetary event, with surprising effects that require a rethinking of the social. The paper starts from the thesis that the pandemic essentially undermines modernity and the institutions of sovereignty, geopolitics and political economy due to their essential separation from non-human things. In the second part of the paper four propositions for a better understanding of planetary events are offered, including removing the difference of parts/wholes, non-relational thinking, rejecting the difference between global and local, and understanding collectives as constantly made in a continuum of humans and non-humans. Finally, the importance of speculation as the basis of planetary thinking is considered. There is a need to revise scientific practice and enhance its sensitivity to recognizing heterogeneous attachments of humans and non-humans in planetary settings.

Straipsnyje pristatomas svarbių M. Heideggerio technikos filosofijos elementų formavimosi kontekstas tarpukario Vokietijos autorių tekstuose. Aptariamos paralelės tarp Heideggerio ir E. Cassirerio, E. Jüngerio bei O. Spenglerio industrializacijos proceso filosofinių apmąstymų. Nagrinėjant šių mąstytojų moderniosios technikos koncepcijų ryšius išryškėja, kaip vystėsi Heideggerio tekstams būdinga industrializacijos proceso artikuliacija bei jo technikos filosofijai svarbi problematika, liečianti planetarinį moderniosios technikos išplitimą ir poveikį bei technikos, kaip Vakarų ir šiuolaikinės žmonijos apskritai lemties, sampratą. In this article the context of the formation of some important elements of Heidegger’s philosophy of technology is presented. The parallels between Heidegger’s and Ernst Cassirrer’s, Ernst Jünger’s and Oswald Spengler’s philosophical reflection on the process of industrialisation are discussed. While discussing the connections of their conceptions the development of characteristic Heideggerian articulation of industrialisation process comes to the fore, as well as of some important themes of Heidegger’s philosophy of technology: planetary scope of modern technology’s reach and impact and the notion of technology as destiny of the West and modern humanity in general.

Дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню та практичній реалізації інноваційного ланцюжка «освіта – дослідження – освітні проекти – освоєння інновацій» в підготовці майбутніх фахівців-дослідників вищої технічної школи, здатних орієнтуватися у величезних обсягах інформації, критично їх оцінювати, володіючи планетарним мисленням, приймати відповідальні рішення в сучасному глобалізованому світі. Визначено, що осмислення сьогоденної ситуації стану, перспектив та векторів розвитку сучасної системи вищої технічної освіти вимагає конструктивістського розуміння всього освітнього процесу вищої школи, який повинен орієнтуватися не на передачу статичних знань, а формувати інноваційні технології роботи з інформацією, на основі яких студенти зможуть отримувати власні та адекватні сучасним темпам світового розвитку продуктивні знання, формувати інтегровані уміння та інтелектуальні навички. Доведено, що головні зміни у побудові вищої технічної освіти мають проходити за принципами, аналогічними принципам побудови бізнесу та орієнтації на знання, які реально приносять успіх в сучасному суспільстві, а основними умовами розвитку планетарного мислення в процесі професійної підготовки у ВТНЗ є: сформованість критичного мислення та здатності вирішувати проблеми, креативність та інноваційні навички, здатність до співпраці, інформаційна освіченість, навички контекстуальних знань («contextual learning skills). The research is devoted to the theoretical substantiation and practical implementation of the innovation chain "education - research - educational projects - innovation development" in the preparation of future researchers-specialists of the high technical school, able to navigate in vast amounts of information, critically evaluate them, possessing planetary thinking, make responsible decisions in modern globalized world. It is determined that understanding the present situation, prospects and vectors of the modern system of higher technical education requires a constructivist understanding of the entire educational process of higher education, which should focus not on the transfer of static knowledge, but to form innovative technology of work with information on which students can receive their own and adequate knowledge of today's pace of world development, to form integrated skills and intellectual skills. It is proved that the main changes in the construction of higher technical education should be based on principles similar to the principles of business building and knowledge orientation, which really bring success in modern society, and the basic conditions for the development of planetary thinking in the process of vocational training in VTZZ are: the formation of critical thinking and ability to solve problems, creativity and innovative skills, ability to cooperate, informational education, contextual learning skills.

У статті визначені та проаналізовані складові формування планетарного мислення у майбутніх інженерів технічного університету в умовах освітньо-інформаційного середовища. В роботі представлені принципи управління навчальним процесом у технічному університеті, виконання яких дозволить удосконалити механізм формування планетарного мислення у студентів в процесі самостійної пізнавальної діяльності. Саме існування різних видів мислення зумовлено своєрідністю конкретних видів діяльності майбутніх інженерів на різних етапах розвитку. The article defines and analyzes the planetary thinking formation components of future technical university engineers in the educational and information environment. The paper presents the principles of management of the educational process at the technical university, the implementation of which will improve the mechanism of students’ planetary thinking formation in the process of independent cognitive activity. It is the existence of various types of thinking that is caused by the peculiarity of future engineers specific activity at different stages of development