Search

The histomorphometric study of proximal epiphyseal cartilage was performed on albino male rats in the reproductive period of ontogenesis. Animals received tartrazine dye (E102) in two doses of 750 mg/kg and 1500 mg/kg daily for 60 days. Prolonged administration of E102 is associated with decrease in the bone formation function of the cartilage. After the use of E102 at the dose of 750 mg/kg histostructures are most marked in those parts of the cartilage where de novo bone formation was formed, namely in the area of primary osteogenesis, as well as in the proliferation zone. Administration of the maximum dose of the dye also significantly affects the areas of the defective cartilage and the site of destruction, indicating a significant sensitivity to the effect of a high dose of E102 in those parts of the epiphyseal bone growth zone that have already undergone a morphological maturation stage and have a low proliferative potential. The content of primary spongiosis in the area of osteogenesis and the number of cells on the trabecular surface under the influence of both doses of the dye were significantly lower than the control values, and the content of the intercellular substance was greater than that of the control. In the area of proximal humerus metaphysis, the area occupied by bone trabeculae and the number of cells on their surface were also smaller than that of the control group. Disorders of the textural structure were most pronounced on the 3 day after the end of the introduction of E102. In the subsequent terms of the rehabilitation period, the changes in the histological structure of the proximal epiphyseal cartilage were gradually smoothed out and up to 45 days of observation only certain reliable differences from the similar indicators of the control group were retained. The determined negative chondrogenic effect of E102 is dose-dependent because of the degree of negative changes in cartilaginous tissue increases with increasing tartrazine dose. Effect of the double dose of the dye was longer, which caused irreversible damage to all parts of the cartilage that did not disappear even up to 45 days after the interruption of E102 action. Disorders of the histological structure of proximal epiphyseal cartilage of the humerus were not restored without additional correction after tartrazine was discontinued. Administration of selenase as an antioxidant corrector resulted in acceleration of both a proliferative activity of the cartilaginous tissue and intensification of the maturation process of the cells in the indicated growth area., Длительное введение лабораторным крысам тартразина (Е102) в дозах 750 мг/кг и 1500 мг/кг сопровождается дозозависимым снижением костеобразующей функции проксимального эпифизарного хряща плечевой кости, проявляется в виде сужения всех ростовых участков хрящевой ткани, увеличения содержания межклеточного вещества с одновременным снижением количества клеточных элементов. Отрицательный хондрогенный эффект Е102 в дозе 750 мг/кг характеризуется нарушением структуры зоны первичного остеогенеза; введение красителя в дозе 1500 мг/кг дополнительно поражает зоны дефинитивного хряща и деструкции. Применение корректора антиоксидантного действия селеназы приводило к ускорению как пролиферативной активности хрящевой ткани на фоне влияния Е102, так и к интенсификации процесса созревания клеток., Тривале введення лабораторним щурам тартразину (Е102) в дозах 750 мг/кг і 1500 мг/кг супроводжується дозозалежним зниженням кістковоутворювальної функції проксимального епіфізарного хряща плечової кістки, що проявляється у вигляді звуження усіх ростових ділянок хрящової тканини, збільшення вмісту міжклітинної речовини з одночасним зниженням кількості клітинних елементів. Негативний хондрогенний ефект Е102 в дозі 750 мг/кг характеризується порушенням структури ділянки первинного остеогенезу; введення барвника в дозі 1500 мг/кг додатково вражає ділянки дефінітивного хряща і деструкції. Застосування коректора антиоксидантної дії селенази призводило до прискорення як проліферативної активності хрящової тканини на тлі впливу Е102, так і до інтенсифікації процесу дозрівання клітин.

Background. The article presents structural changes of the renal medulla in experimental traumatic skin injury in rats under conditions of intravenous infusion of a colloid-hyperosmolar solution of gekoton. It was found that gekoton acts on the structure of the body as a cytoprotector. Objective. To study structural changes of the renal medulla in case of an experimental skin burn injury in rats under conditions of an intravenous infusion of gekoton. Methods. Macroscopic, histological, electron microscopic, laboratory, statistical analysis. The experimental study of morphological changes of the renal medulla in case of burn disease (within 1, 3, 7, 14, 21, 30 days) under condition of exposure to 0,9 % NaCl solution and an infusion of colloidal hyperosmolar drugs with detoxicating, rheological, energetic, antishock effect gekoton and lactoproteinum with sorbitol has been executed in 90 male Wistar rats of 155-160 g. Results. The destruction of microvilli of limbus penicillatus and the breakage of apical region epithelial cells cytoplasm of proximal convoluted tubules of the nephron are typical for the renal medulla in rats with skin burns which were given the gekoton solution during the first three days, one and three days after the experiment began. Conclusion. In case of an experimental skin burn of ІІ-ІІІ grade of 21-23 % of body surface area in rats a remarkable cytoprotective effect of gekoton on the structure of the renal medulla is a morphologic equivalent of positive effect of an intravenous infusion of gekoton. The above-mentioned cytoprotective effect is caused by the induction of mitochondria hypertrophy and hyperplasia, as well as the stimulation of mitophagy which provides the removal of damaged mitochondria and suppresses the progress of cell apoptosis., Предпосылки. Актуальность данной работы обусловлена тем, что в настоящее время анализ показателей структурных изменений мозгового вещества почки в случае ожоговой болезни в условиях терапии инфузией коллоидных гиперосмолярных растворов не представлен как самостоятельный предмет исследования. Статья посвящена структурным изменениям мозгового вещества почки крыс при экспериментальной травме кожи в условиях внутривенной инфузии коллоидно-гиперсомолярным раствором гекотона. Цель. Исследование структурных изменений мозгового вещества почки при экспериментальной травме кожи крыс в условиях введения гекотона. Методы. Макроскопические, гистологические, электронномикроскопические, лабораторные, статистического анализа. Экспериментальное исследование морфологических изменений мозгового вещества почки при ожоговой болезни (в течение 1, 3, 7, 14, 21, 30 дней) в условиях воздействия 0,9% раствора NaCl и инфузии коллоидных гиперосмолярных препаратов с детоксикационным, реологическим, энергетическим, противошоковым эффектом гекотона было проведено на 90 крысах-самцах линии Wistar весом 155-160 г. Результаты. Изменение микроциркуляции и разрушение цитоплазмы эпителиальных клеток апикального отдела проксимальных канальцев нефрона характерные для мозгового вещества почки крыс с ожогом кожи, которые получали раствор гекотона в течение первых трех дней после начала эксперимента. Вывод. При экспериментальном ожоге кожи II-III степени площадью 21-23% поверхности тела крыс после введения гекотона определяется положительный цитопротекторный эффект на мозговое вещество почки, что является морфологическим эквивалентом положительного эффекта после введения гекотона. Вышеупомянутый цитопротекторный эффект обусловлен индукцией гипертрофии митохондрий и гиперплазии, а также стимуляцией митофагии, которая обеспечивает удаление поврежденных митохондрий и подавляет развитие апоптоза клеток., Передумови. Актуальність даної роботи обумовлена тим, що в даний час аналіз показників структурних змін мозкової речовини нирки в разі опікової хвороби в умовах терапії інфузією колоїдних гіперосмолярних розчинів не представлений як самостійний предмет дослідження. Стаття присвячена структурним змінам мозкової речовини нирки щурів при експериментальній травмі шкіри в умовах внутрішньовенної інфузії колоїдно-гіперсомолярним розчином гекотону. Встановлено, що гекотон діє як цитопротектор. Мета. Дослідження структурних змін мозкової речовини нирки у разі експериментальної травми шкіри щурів за умов внутрішньовенного введення гекотону. Методи. Макроскопічні, гістологічні, електронномікроскопічні, лабораторні, статистичного аналізу. Експериментальне дослідження морфологічних змін мозкової речовини нирки при опіковій хворобі (протягом 1, 3, 7, 14, 21, 30 днів) за умов впливу 0,9% розчину NaCl і інфузії колоїдних гіперосмолярних препаратів з детоксикаційним, реологічним, енергетичним, протишоковим ефектом гекотона було проведено на 90 щурах-самцях лінії Wistar вагою 155-160 г. Результати. Зміни мікроциркуляції та руйнування цитоплазми епітеліальних клітин апікального відділу проксимальних звивистих канальців нефрону характерні для мозкової речовини нирки щурів з опіком шкіри, які отримували розчин гекотону протягом перших трьох днів після початку експерименту. Висновок. При експериментальному опіку шкіри ІІ-ІІІ ступеня площею 21-23% поверхні тіла щурів після введення гекотону визначається позитивний цитопротекторний ефект на мозкову речовину нирки, що є морфологічним еквівалентом позитивного ефекту внутрішньовенного введення гекотону. Вищезгаданий цитопротекторний ефект обумовлений індукцією гіпертрофії мітохондрій та гіперплазії, а також стимуляцією мітофагії, яка забезпечує видалення пошкоджених мітохондрій та пригнічує розвиток апоптозу клітин.

This review article is devoted to the actual problem of physical recreation as one of the most important components of physical training of the working population. The tasks of physical recreation, its characteristic features and usage. The problem of physical recreation is of great theoretical and practical interest from the point of view of the search for new effective tools, methods and forms of its organization to meet the needs of workers in the town., Дана оглядова стаття присвячена актуальній проблемі фізичної рекреації, як одній з найважливіших компонентів фізичної культури працюючого населення. Розглянуто завдання фізичної рекреації, її характерні риси та принципи використання. Проблема фізичної рекреації представляє великий теоретичний і практичний інтерес з точки зору пошуків нових ефективних засобів, методів і форм її організації з метою задоволення потреб працюючих у відпочинку., Данная обзорная статья посвящена актуальной проблеме физической рекреации, как одной из важнейших компонентов физической культуры работающего населения. Рассмотрены задачи физической рекреации, ее характерные черты и принципы использования. Проблема физической рекреации представляет большой теоретический и практический интерес с точки зрения поисков новых эффективных средств, методов и форм её организации с целью удовлетворения потребностей трудящихся в отдыхе.