Search

Розроблено методику уточнених точкових оцінок параметра розподілу ймовірностей випадкової величини на підставі обмеженого обсягу статистичного матеріалу, що дало змогу виявити найбільш інформативний канал передачі даних і отримати його достовірну оцінку. Встановлено, що аналіз та оброблення даних здійснюють із залученням відомих методик з теорії ймовірностей та математичної статистики, де нагромаджено значний теоретичний і практичний досвід. Математичну модель, яка описує стан деякого об'єкта, процесу чи явища, подано у вигляді точкової оцінки параметра розподілу ймовірностей випадкової величини, значення якого отримують на підставі малої вибірки. Розглянуто традиційний підхід до виявлення найбільш інформативного каналу передачі даних про стан об'єкта, перебіг процесу чи явища і відсікання інших – менш достовірних. Це здійснюють за допомогою так званого механізму редукторів ступенів свободи, основний недолік якого в тому, що у відсічених каналах зв'язку може існувати деяка корисна інформація, яка не бере участі в процесі вироблення узгодженого рішення. Тому потрібно вводити механізми дискримінаторів ступенів свободи, що дадуть змогу всім каналам передачі даних брати участь в процесі підготовки рішення з вагомістю, яка відповідає найбільшому ступеню їх інформативності в поточній ситуації. Наведено ілюстративний приклад застосування розглянутих методів усереднення даних, у якому відображено результати розрахунків за ітераціями з використанням механізмів реалізації як редукторів, так і дискримінаторів ступенів свободи. Ці механізми відображають особливості реалізації ітераційних алгоритмів, характерних як для методів математичної статистики, так і для методів синергетичної системи усереднення даних.

Комплексні заходи державної та регіональної туристичної політики, підкріплені належним фінансуванням і узгодженістю проектів сталого розвитку туризму в Карпатському регіоні України з проектами інших відомств і міністерств, а також з міжнародними нормативно-правовими актами з регулювання туристичної діяльності створюють передумови для успішного та перспективного розвитку туристичної галузі. При цьому має значно збільшитися обсяг надання туристичних послуг як на внутрішньому, так і міжнародному туристичних ринках, а також буде сформовано на міжнародній арені позитивний туристичний імідж України загалом і Карпатського регіону зокрема. Як і в будь-якій сфері бізнес-діяльності, так і в туристичній галузі існують ризики реалізації проектів сталого розвитку, як би там вони не були підкріплені фінансово, нормативно-правовими актами і підтримкою місцевої влади. Управління ризиками – невід'ємна частина ефективного управління будь-яким проектом. При цьому менеджер проекту, як особа, що планує, управляє та здійснює постійний контроль за всіма етапами виконання проекту, повинен чітко і ефективно управляти ризиками його реалізації. Він також має оцінювати можливість втрат від реалізації того чи іншого заходу і прагнути до мінімізації збитків при настанні ризикованих подій. Впровадження міжнародних стандартів у процес управління ризиками може дати можливість керівникам проектів сталого розвитку туризму в Карпатському регіоні зробити це управління більш ефективним і максимізувати потенційні можливості та мінімізувати затрати в ході досягнення стратегічних цілей проектів. Успішна реалізація проектів сталого розвитку туризму в Карпатському регіоні потребує наукових розробок щодо вдосконалення методів, прийомів, стандартів управління ризиками та їхнього аналізу, які б спиралися на міжнародний досвід, а також враховували особливості економічної та соціально-політичної ситуації в Україні. В роботі запропоновано підхід до кількісного оцінювання ризиків виконання проектів сталого розвитку туризму і на їхній основі визначення якісного стану реалізації проекту та можливих дій щодо усунення негативних наслідків від впливу цих ризиків.

Розглянуто основні проблеми природокористування та стійкого розвитку туризму в Карпатському регіоні України, що дало змогу встановити баланс між задоволенням сучасних потреб місцевого населення і захистом інтересів майбутніх поколінь з врахуванням безпечного стану довкілля. Виділено основні пріоритети охорони та екологічно безпечного використання природних ресурсів Українських Карпат в економічній і туристичній діяльності регіону, сформульовано основні принципи стійкого розвитку туризму в регіоні, що дасть змогу органам державної влади вирішити економічні проблеми місцевих громад і підвищить туристичну привабливість регіону. Внаслідок проведеного аналізу наявних планів заходів з реалізації стратегій розвитку областей, прилеглих до Карпатського регіону, на період до 2020 року з'ясовано нагальні проблеми стійкого розвитку туризму в регіоні, діяльність якого має ґрунтуватися на принципах збалансованого розвитку особи, суспільства й держави в поєднанні з охороною навколишнього середовища, яке їх оточує. Встановлено, що стійкий розвиток туризму в регіоні Українських Карпат має задовольняти теперішні потреби туристів, відпочивальників і місцевого населення загалом, а також раціонально використовувати наявні природні ресурси й примножувати туристичний потенціал регіону як тепер, так і в майбутньому. З'ясовано, що органам місцевої влади потрібно так здійснювати управління усіма туристичними об'єктами і курортно-рекреаційними комплексами, щоб не тільки задовольняти економічні, соціальні та естетичні потреби туристів і місцевих громад, а й зберігати їхню культурну цілісність, важливі еколого-економічні процеси, біологічну різноманітність і системи життєзабезпечення. Виявлено, що продукція стійкого розвитку туризму, насамперед надані туристичні послуги, має бути узгоджена з місцевим природним середовищем, суспільством і державою, їхньою культурою і звичаями в такий спосіб, щоб це приносило усім користь, а не збиток туристичній діяльності та гальмувало подальший розвиток туризму.