Search

Your search keyword '"Osakwe, Ikenna"' showing total 8 results
Start Over Author "Osakwe, Ikenna"
8 results on '"Osakwe, Ikenna"'

4. Towards prescriptive analytics of self‐regulated learning strategies: A reinforcement learning approach.

Author

Osakwe, Ikenna, Chen, Guanliang, Fan, Yizhou, Rakovic, Mladen, Singh, Shaveen, Lim, Lyn, van der Graaf, Joep, Moore, Johanna, Molenaar, Inge, Bannert, Maria, Whitelock‐Wainwright, Alex, and Gašević, Dragan

Subjects
*SELF-regulated learning, *LEARNING strategies, *REINFORCEMENT learning, *LEARNING, *SELF-contained classrooms, *ONLINE education
Abstract

Self‐regulated learning (SRL) is an essential skill to achieve one's learning goals. This is particularly true for online learning environments (OLEs) where the support system is often limited compared to a traditional classroom setting. Likewise, existing research has found that learners often struggle to adapt their behaviour to the self‐regulatory demands of OLEs. Even so, existing SRL analysis tools have limited utility for real‐time or individualised support of a learner's SRL strategy during a study session. Accordingly, we explore a reinforcement learning based approach to learning optimal SRL strategies for a specific learning task. Specifically, we utilise the sequences of SRL processes acted by 44 participants, and their assessment scores for a prescribed learning task, in a purpose‐built OLE to develop a long short‐term memory (LSTM) network based reward function. This is used to train a reinforcement learning agent to find the optimal sequence of SRL processes for the learning task. Our findings indicate that the developed agents were able to effectively select SRL processes so as to maximise a prescribed learning goal as measured by predicted assessment score and predicted knowledge gains. The contributions of this work will facilitate the development of a tool which can detect sub‐optimal SRL strategy in real‐time and enable individualised SRL focused scaffolding. Practitioner notesWhat is already known about this topic Learners often fail to adequately adapt their behavior to the self‐regulatory demands of e‐Learning environments.In order to promote effective Self‐regulated learning (SRL) capabilities, researchers and educators need tools that are able to analyze and diagnose a learner's SRL strategy use.Current methods for SRL analysis are more often descriptive as opposed to prescriptive and have limited utility for real‐time analysis or support of a learner's SRL behavior.What this paper adds This paper proposes the use of Reinforcement Learning for prescriptive analytics of SRL. We train a Reinforcement Learning agent on sequences of SRL processes acted by learners in order to learn the optimal SRL strategy for a given learning task.Implications for practice and/or policy Our work will facilitate the development of a tool which can detect sub‐optimal SRL strategy in real‐time and enable individualized SRL focused scaffolding.The implications of our work can aid in course design by predicting the self‐regulatory load imposed by a given task.The ability to model SRL strategies using Reinforcement Learning can be extended to simulate or test SRL theories. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Published
2024
Full Text
View/download PDF

5. Метод конфігурування складу команди проекту за критерієм суб’єктивного благополуччя

Author

Rach, Valentyn, Osakwe, Ikenna, Medvedieva, Olena, Rossoshanskaya, Olha, and Borulko, Natalia

Subjects
формирование команды проекта, персональный профиль, субъективное благополучие, коэффициент согласованности команды, оценочная шкала, UDC 005.83:005.953.2:316.45, формування команди проекту, персональний профіль, суб’єктивне благополуччя, коефіцієнт узгодженості команди, оцінна шкала, project team formation, personal profile, subjective well-being, team coherence coefficient, evaluation scale
Abstract

The method for configuring a project team by the criterion of subjective well-being was developed. The method is aimed at searching for such a configuration of candidates at which a team with high commonality is formed based on the importance of values (factors) of subjective well-being and their actual satisfaction at the moment of team formation. The method is based on two conceptual provisions-axioms. Firstly, the most appropriate results of construction of a personal profile are achieved during self-analysis of the attitude of a candidate to indicators of subjective well-being. Secondly, ranking makes it possible to construct a series, in which the least achieved indicators act as the most important.On this basis, it seems possible to compare profiles of candidates with each other and identify the most similar ones. It was theoretically substantiated that the configuration of the closest profiles is a prerequisite for the formation of a positive working environment as a necessary factor for comfortable interaction of team members and a significant integrating factor of involvement in a project. The developed method of the construction of a candidate’s personal profile ensures necessary accuracy and increases reliability of obtained information. Two "working zones" of a personal profile (first five and the following seven comprising 27 indicators) that determine close profiles of candidates were identified empirically. The indicators of the overall total rank for indicators of zones and the team coherence coefficient were introduced to compare the profiles.To interpret the value of coherence coefficient in the empirical way, the evaluation scale from seven interval zones for the teams consisting of two to ten participants was constructed. Its effectiveness and adequacy were proved based on the results of experimental testing, the possibility of using the criterion of subjective well-being as a parameter for the formation of project teams, Разработан метод конфигурирования команды проекта по критерию субъективного благополучия. Метод направлен на поиск такой конфигурации претендентов, при которой образуется команда с высокой общностью по значимости ценностей (факторов) субъективного благополучия и фактическим их удовлетворением на момент формирования команды. В основу метода положены два концептуальных положения-аксиомы. Во-первых, наиболее адекватные результаты построения персонального профиля достигаются в ходе самоисследования отношения претендента к индикаторам субъективного благополучия. Во-вторых, ранжирование позволяет построить ряд, в котором наиболее важными выступают наименее достигнутые индикаторы.На этом основании представляется возможным сравнивать профили претендентов между собой и выявлять наиболее схожие. Теоретически обосновано, что конфигурация из самых близких профилей является предпосылкой формирования положительной рабочей среды как необходимого фактора комфортного взаимодействия участников команды, существенным интегрирующим фактором вовлеченности в проект. Разработанный метод построения персонального профиля претендента обеспечивает необходимую точность и повышает достоверность получаемой при этом информации. Эмпирически выявлены две «рабочие зоны» персонального профиля (первые пять и следующие семь из 27-ми индикаторов), определяющие близкие профили претендентов. Для сравнения профилей введены показатели общего итогового ранга для индикаторов зон и коэффициент согласованности команды.Для интерпретации значения коэффициента согласованности эмпирическим способом построена оценочная шкала из семи интервальных зон для команд в составе от двух до десяти участников. По результатам экспериментальной проверки доказана возможность использования критерия субъективного благополучия в качестве параметра формирования команд проектов, его действенность и адекватность, Розроблено метод конфігурування команди проекту за критерієм суб’єктивного благополуччя. Метод спрямований на пошук такої конфігурації претендентів, за якої утворюється команда з найвищою спільністю щодо значимості цінностей (факторів) суб’єктивного благополуччя та фактичним їх задоволенням на момент формування команди. В основу методу покладено два концептуальних положення-аксіоми. По-перше, найбільш адекватні результати побудови персонального профілю досягаються в ході самодослідження ставлення претендента до індикаторів суб’єктивного благополуччя. По-друге, ранжирування дозволяє побудувати ряд, в якому найбільш важливими представлені найменш досягнуті індикатори.На цій підставі представляється можливим порівнювати профілі претендентів між собою та виявляти найбільш схожі. Теоретично обґрунтовано, що конфігурація з найбільш близьких профілів є передумовою утворення позитивногоїробочого середовища як необхідного фактору комфортної взаємодії учасників команди, суттєвим інтегруючим фактором залучення до проекту. Розроблений метод побудови персонального профілю претендента забезпечує необхідну точність і підвищує достовірність одержуваної при цьому інформації. Емпірично виявлено дві «робочі зони» персонального профілю (перші п’ять та наступні сім з 27-ми індикаторів), визначальні для виявлення близьких профілів претендентів. Для порівняння профілів введено показники загального підсумкового рангу для індикаторів зон та коефіцієнт узгодженості команди.Для інтерпретації значення коефіцієнта узгодженості емпіричним способом побудована оцінна шкала з сімох інтервальних зон для команд у складі від двох до десяти учасників. За результатами експериментальної перевірки доведена можливість використання критерію суб'єктивного благополуччя як параметра формування команд проектів, його дієвість та адекватність

Published
2019

6. Method for configuring the composition of a project team based on the criteria of subjective well­being

Author

Rach, Valentyn; Educational-Scientific Institute of Information and Communication technologies “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113, Osakwe, Ikenna; “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113, Medvedieva, Olena; “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113, Rossoshanskaya, Olha; Luhansk State Academy of Culture and Arts Tchigorina str., 20, Kyiv, Ukraine, 02000, Borulko, Natalia; “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113, Rach, Valentyn; Educational-Scientific Institute of Information and Communication technologies “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113, Osakwe, Ikenna; “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113, Medvedieva, Olena; “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113, Rossoshanskaya, Olha; Luhansk State Academy of Culture and Arts Tchigorina str., 20, Kyiv, Ukraine, 02000, and Borulko, Natalia; “KROK” University Tabirna str., 30-32, Kyiv, Ukraine, 03113

Abstract

The method for configuring a project team by the criterion of subjective well-being was developed. The method is aimed at searching for such a configuration of candidates at which a team with high commonality is formed based on the importance of values (factors) of subjective well-being and their actual satisfaction at the moment of team formation. The method is based on two conceptual provisions-axioms. Firstly, the most appropriate results of construction of a personal profile are achieved during self-analysis of the attitude of a candidate to indicators of subjective well-being. Secondly, ranking makes it possible to construct a series, in which the least achieved indicators act as the most important.On this basis, it seems possible to compare profiles of candidates with each other and identify the most similar ones. It was theoretically substantiated that the configuration of the closest profiles is a prerequisite for the formation of a positive working environment as a necessary factor for comfortable interaction of team members and a significant integrating factor of involvement in a project. The developed method of the construction of a candidate’s personal profile ensures necessary accuracy and increases reliability of obtained information. Two "working zones" of a personal profile (first five and the following seven comprising 27 indicators) that determine close profiles of candidates were identified empirically. The indicators of the overall total rank for indicators of zones and the team coherence coefficient were introduced to compare the profiles.To interpret the value of coherence coefficient in the empirical way, the evaluation scale from seven interval zones for the teams consisting of two to ten participants was constructed. Its effectiveness and adequacy were proved based on the results of experimental testing, the possibility of using the criterion of subjective well-being as a parameter for the formation of project teams, Розроблено метод конфігурування команди проекту за критерієм суб’єктивного благополуччя. Метод спрямований на пошук такої конфігурації претендентів, за якої утворюється команда з найвищою спільністю щодо значимості цінностей (факторів) суб’єктивного благополуччя та фактичним їх задоволенням на момент формування команди. В основу методу покладено два концептуальних положення-аксіоми. По-перше, найбільш адекватні результати побудови персонального профілю досягаються в ході самодослідження ставлення претендента до індикаторів суб’єктивного благополуччя. По-друге, ранжирування дозволяє побудувати ряд, в якому найбільш важливими представлені найменш досягнуті індикатори.На цій підставі представляється можливим порівнювати профілі претендентів між собою та виявляти найбільш схожі. Теоретично обґрунтовано, що конфігурація з найбільш близьких профілів є передумовою утворення позитивногоїробочого середовища як необхідного фактору комфортної взаємодії учасників команди, суттєвим інтегруючим фактором залучення до проекту. Розроблений метод побудови персонального профілю претендента забезпечує необхідну точність і підвищує достовірність одержуваної при цьому інформації. Емпірично виявлено дві «робочі зони» персонального профілю (перші п’ять та наступні сім з 27-ми індикаторів), визначальні для виявлення близьких профілів претендентів. Для порівняння профілів введено показники загального підсумкового рангу для індикаторів зон та коефіцієнт узгодженості команди.Для інтерпретації значення коефіцієнта узгодженості емпіричним способом побудована оцінна шкала з сімох інтервальних зон для команд у складі від двох до десяти учасників. За результатами експериментальної перевірки доведена можливість використання критерію суб'єктивного благополуччя як параметра формування команд проектів, його дієвість та адекватність, Разработан метод конфигурирования команды проекта по критерию субъективного благополучия. Метод направлен на поиск такой конфигурации претендентов, при которой образуется команда с высокой общностью по значимости ценностей (факторов) субъективного благополучия и фактическим их удовлетворением на момент формирования команды. В основу метода положены два концептуальных положения-аксиомы. Во-первых, наиболее адекватные результаты построения персонального профиля достигаются в ходе самоисследования отношения претендента к индикаторам субъективного благополучия. Во-вторых, ранжирование позволяет построить ряд, в котором наиболее важными выступают наименее достигнутые индикаторы.На этом основании представляется возможным сравнивать профили претендентов между собой и выявлять наиболее схожие. Теоретически обосновано, что конфигурация из самых близких профилей является предпосылкой формирования положительной рабочей среды как необходимого фактора комфортного взаимодействия участников команды, существенным интегрирующим фактором вовлеченности в проект. Разработанный метод построения персонального профиля претендента обеспечивает необходимую точность и повышает достоверность получаемой при этом информации. Эмпирически выявлены две «рабочие зоны» персонального профиля (первые пять и следующие семь из 27-ми индикаторов), определяющие близкие профили претендентов. Для сравнения профилей введены показатели общего итогового ранга для индикаторов зон и коэффициент согласованности команды.Для интерпретации значения коэффициента согласованности эмпирическим способом построена оценочная шкала из семи интервальных зон для команд в составе от двух до десяти участников. По результатам экспериментальной проверки доказана возможность использования критерия субъективного благополучия в качестве параметра формирования команд проектов, его действенность и адекватность

Published
2019

Catalog

Books, media, physical & digital resources
See catalog results